Українські науковці оцінили ефект від впровадження Smart Grid у 60–80 млрд грн

Масштабне впровадження в Україні технологій Smart Grid може забезпечити економічний ефект на рівні 60–80 млрд грн, тоді як розрахунковий ефект від уже практично застосованих розробок перевищує 16,2 млрд грн.

Такі оцінки були представлені 10 вересня під час засідання вченої ради Інституту загальної енергетики НАН України, де розглядали проєкт «Цифрова трансформація електроенергетики України та її інтеграція в європейський енергопростір». Роботу подано на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона в галузі науки і техніки 2026 року.

Про результати проєкту повідомила Ліга енергетичного розвитку України.

Економічний ефект – до 80 млрд грн

За словами заступника директора з наукової роботи Інституту електродинаміки НАН України Ігоря Блінова, розрахункова ефективність впровадження технологій «розумних мереж» за методикою «витрат і вигод» становить 60–80 млрд грн.

Ефект формується, зокрема, завдяки скороченню втрат електроенергії, підвищенню надійності електропостачання, покращенню показника SAIDI та зниженню витрат на експлуатаційне обслуговування мереж.

Частина розробок уже застосовується в українській енергетиці та промисловості. За оцінками авторів, отриманий економічний ефект перевищує 16,2 млрд грн.

Голова Ліги енергетичного розвитку України Олександр Голіздра зазначив, що фактичний ефект у поточних цінах може бути вищим, оскільки частина результатів була отримана ще до повномасштабного вторгнення, за іншого валютного курсу та вартості грошей.

Технології використовували під час синхронізації з ENTSO-E

Одним із ключових результатів проєкту стало створення цифрової технологічної бази, яку використовували під час інтеграції української енергосистеми з європейською.

Важливу роль у синхронізації ОЕС України з ENTSO-E 16 березня 2022 року відіграли системи широкомасштабного моніторингу WAMS та пристрої синхронізованих векторних вимірювань PMU «Регіна-Ч».

Вони забезпечують високоточний моніторинг параметрів енергосистеми в реальному часі, контроль її стійкості та оперативне виявлення небезпечних режимів роботи.

За словами представників наукової спільноти, такі рішення сьогодні також мають безпекове значення та сприяють підвищенню стійкості підстанцій системи передачі.

Smart Grid має допомогти інтеграції ВДЕ

У межах проєкту також розроблено систему національних стандартів у сфері Smart Grid, сумісну зі стандартами та директивами ЄС.

Крім того, були сформовані принципи та основні складові Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 року.

Вона передбачає подальший розвиток WAMS, цифровізацію підстанцій, smart-облік, керування попитом, використання систем накопичення енергії, DERMS та мікромереж.

Окремим напрямом є інтеграція відновлюваної генерації. Розроблені рішення охоплюють прогнозування виробництва та споживання електроенергії, балансування систем із високою часткою ВДЕ та формування оптимальних балансуючих груп.

Член НКРЕКП Руслан Слободян під час обговорення зазначив, що значна частина запропонованих рішень уже інтегрована до технічних політик операторів систем розподілу.

Проєкт рекомендували до подання на Національну премію

За результатами обговорення вчена рада Інституту загальної енергетики НАН України рекомендувала Комітету з Національної премії України імені Бориса Патона включити проєкт до подання Президенту України щодо присудження премії.

До авторського колективу увійшли представники Інституту електродинаміки НАН України, Вінницького національного технічного університету, НКРЕКП та енергетичного сектору.