Український ринок систем накопичення енергії стрімко перейшов від перших проєктів у 2025-му до популярного інвестиційного інструмента у 2026-му. За даними SolarPower Europe, у 2025 році Україна вперше увійшла до п'ятірки найбільших BESS-ринків Європи. (Battery Energy Storage System)Це стало можливим тому, що в експлуатацію ввели майже 3 ГВт·год нових потужностей накопичувачів.
Для інвестора важливо не тільки те, скільки коштує батарея, і навіть не потенційний заробіток цінових спредах в сьогоднішніх реаліях. Значно важливіше розуміти, як структура доходів буде змінюватися протягом життя активу.
Про українського ринку УЗЕ та уроки, які варто враховувати з досвіду управління BESS в Південно-Східній Європі, розповідають експерти D.TRADING: Єгор ЗАХАРЧЕНКО, керівник відділу по роботі з ВДЕ, УЗЕ та розподіленою генерацією, та Станіслав ДУДКА.
BESS вже стали окремим бізнесом
«Установки зберігання енергії в Україні вже функціонують яĸ повноцінний окремий бізнес. Це підтверджує більше половини гігавата вже встановленої потужності проєĸтів у форматі standalone (оĸрема установĸа без додатĸових генеруючих об’єĸтів на одному майданчиĸу). Як і в будь-якому бізнесі – виробництві, рітейлі, сервісі – для стабільності та прибутковості тут потрібні глибоке розуміння ринку та професійний підхід.
Технології гнучĸості та наĸопичення елеĸтроенергії створені для заробітĸу на різноманітних ринĸових ситуаціях. Максимальний результат дає саме міĸс роботи на усіх доступних сегментах ринĸу. Але це стає можливим лише за умови професійного комерційного та технічного управління. Поточна волатильність українського ринку створює для цього значні можливості. У періоди літньої спеки дохідність одного циклу для двогодинної батареї може сягати близько 30 тис. грн на 1 МВт. Але це ситуативно, бо в інші періоди, ĸоли ринĸовий спред майже відсутній, ми застосовуємо інші ринĸові стратегії», — зазначає Єгор Захарченко.
За оцінкою D.TRADING, двогодинна батарея може окупитися приблизно за 3–4 роки —при капітальних інвестиціях до €300 тис. на 1 МВт потужності і за умови ефективного комерційного управління.
«Ключове тут саме ефективне комерційне управління», — додає Захарченко.
Єгор Захарченко
Що буде, коли батарей стане більше
Додаткові 500–1000 МВт накопичувачів значно підвищать конкуренцію між активами.
Більше того, батареї самі будуть впливати на джерело свого ж доходу. Купуючи електроенергію у дешеві години, вони створюють додатковий попит і ціна зростає. Продаючи ресурс у дорогі години — збільшують пропозицію і ціна іде вниз. У результаті різниця між мінімальними та максимальними цінами поступово скорочується разом із потенційною арбітражною маржею.
«УЗЕ конкурують не тільки між собою в рамках технології накопичення енергії. Для українських реалій батарейний бізнес буде змагатись за продаж ресурсу в пікові години із газовою генерацією, гідроелектростанціями та іншими типами генерації. Ріст популярності цього бізнесу та збільшення кількості таких проєктів спричинить і збільшення термінів окупності. А фінансова модель, побудована виключно на сьогоднішніх спредах, не обов'язково буде відповідати того самого активу через три або п'ять років», — пояснює експерт.
Це не унікальність українських реалій — саме така логіка розвитку характерна для більш зрілих BESS-ринків. Зі збільшенням встановленої потужності конкуренція за найбільш прибуткові сегменти зростає, а власнику активу доводиться диверсифікувати джерела доходу.
Для BESS такими джерелами можуть бути арбітраж на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), балансуючий ринок і допоміжні послуги (РПЧ, аРВЧ, рРВЧ там, де відповідні продукти доступні).
Модель, коли один актив комбінує кілька джерел виручки, називають revenue stacking.
«Не варто обмежуватись одним сценарієм. І це не запасний план на випадоĸ, яĸщо спред почне сĸорочуватися. Це має бути стратегія, яĸу варто заĸладати одразу на старті».
«Найпоширеніший міф сьогодення звучить так: побудувати батарею означає витягнути квиток безпрограшної лотереї під назвою «купив дешево та продав дорого», що триватиме вічно. Насправді це бізнес висоĸих ставоĸ і шаленої ĸонĸуренції: дохідність залежить від яĸості прогнозування цін, торгових стратегій та оперативного управління. Це вимагає вкрай детального розуміння того, що відбувається на ринĸу електроенергії, а не просто ĸапітальних вĸладень та стабільних дивідендів, яĸ, наприĸлад, при купівлі нерухомості», — резюмує Захарченко.
По мірі розвитку ринку саме якість прогнозування, торгова стратегія та можливість оперативно переміщувати актив між різними сегментами будуть визначати його дохідність.
Європа показує, що ринок змінюється швидко
Масштаб майбутнього попиту на гнучкість значний. За оцінкою Європейської комісії, до 2030 року потреба енергосистеми ЄС у гнучкості може досягти 288 ТВт·год, або близько 24% сукупного попиту на електроенергію.
Окремі ринки Південно-Східної Європи вже демонструють масштаб майбутньої конкуренції.
Греція передбачає 4,3 ГВт батарейних накопичувачів до 2030 року. При цьому у 2025 році країна була змушена обмежити близько 1 867 ГВт·год виробництва з ВДЕ — 6,6% загальної зеленої генерації. Кількість годин із нульовими, майже нульовими або негативними оптовими цінами зросла до 483 проти 186 роком раніше.
У Болгарії масштаб програми RESTORE становить близько 9,7 ГВт·год standalone storage.
Ці цифри показують одразу дві сторони: зростаюча частка ВДЕ створює потребу в гнучкості, але швидке введення самих накопичувачів одночасно посилює конкуренцію між ними.
Українську батарею не можна оцінювати лише через український ринок
Для Станіслава Дудки один із ключових уроків Південно-Східної Європи полягає в тому, що дедалі складніше моделювати
Розвиток накопичувачів у Болгарії, Румунії, Греції та інших країнах, міждержавні перетоки та подальша інтеграція європейських ринків впливають на спреди й торгові можливості за межами окремої
«Батарея конкурує не лише з батареєю за сусідньою підстанцією. У дедалі більш інтегрованому європейському ринку накопичувачі в одній країні впливають на цінові можливості в сусідніх ринках», — зазначає Дудка.
Для українського інвестора це означає, що при моделюванні проєкту потрібно враховувати не лише прогноз українського ринку, а й розвиток накопичувальних і маневрових потужностей у сусідніх країнах.
Станіслав Дудка
Прибутковий проєкт ще не означає придатний для фінансування
Наступне питання виникає тоді, коли інвестор приходить до банку.
Висока очікувана merchant-виручка сама по собі не забезпечує боргового фінансування. Для банку як кредитора важлива передбачуваність грошового потоку протягом строку кредиту та кредитна якість контрагента.
Саме тому на європейському BESS-ринку розвиваються контрактні моделі, які дозволяють розподіляти merchant risk між власником активу та комерційним партнером.
Одна з моделей — Route-to-Market Optimisation, коли власник бере на себе увесь ринковий ризик, а оптимізатор лише забезпечує доступ до різних сегментів ринку та управляє комерційною роботою батареї отримуючи свою комісію
Інший варіант — Floor with Upside Share: контракт визначає мінімальний рівень доходу який гарантується оптимізатором, а додатковий результат за сприятливої ринкової ситуації розподіляється між сторонами.
Ще одна структура — Full Tolling, коли контрагент сплачує фіксований платіж (capacity payment) за визначені права на комерційне використання та диспетчеризацію батареї. Для кредитора така структура може створити значно передбачуваніший грошовий потік, ніж чиста merchant-модель, хоча й дохідність на інвестицію в даному випадку буде нижчою
Для проєктів, де BESS поєднані із сонячною або вітровою генерацією, можливий гібридний Контракт (Hybrid Offtake), який об'єднує генерацію та накопичення в одну комерційну пропозицію, що також може бути з мінімальним рівень доходу і пропорційним розподілом, якщо фактичний результат вище, або Контракт по фікосваній ціні.
Можуть використовуватися і фінансові продукти, прив'язані до цінових спредів, зокрема TB2/TB4 spread structures.
«Немає однієї правильної контрактної моделі для всіх. Ключове питання — яку частину ринкового ризику інвестор готовий залишити на собі, а яку хоче передати партнеру. Це рішення і вплине на те, яку частину інвестицій банк буде готовий задовльнити у вигляді кредиту. Оптимальна модель, на мою думку, це Floor with Upside Share. Тоді простіше виділити фінансування під гарантовану виручку, а у інвестора залишається можливість збільшити дохідність на власний капітал у період цінових піків», — пояснює Дудка.
Що запитає банк перед першою BESS-угодою
Для інвестора, який уперше структурує BESS-проєкт, до переговорів із кредиторами варто мати відповіді щонайменше на п'ять питань.
- Хто є комерційним контрагентом і яка його кредитна якість? Банку важлива здатність контрагента виконувати свої зобов'язання протягом строку контракту.
- Хто має права на диспетчеризацію? Тобто хто фактично вирішує, коли батарея заряджається, розряджається та на якому ринку працює.
- Як розподіляється додатковий дохід? Якщо контракт передбачає floor або fixed capacity payment, потрібно визначити, яку частку додатково отримає інвестор у сприятливі періоди.
- Яка юридична рамка угоди? Оскільки УЗЕ це новий продукт, то фактично на ринку не існує єдиного стандарту.
- Як співвідносяться строки комерційного контракту і кредиту? Якщо викуп завершується значно раніше за строк фінансування, банк має оцінити merchant risk, який залишається після завершення контракту.
Саме відповіді на ці питання переводять розмову від «прибуткової батареї» до інвестиційного активу, який приймуть у банку.
Де найчастіше помиляється інвестор?
Перша помилка — моделювати майбутній актив на сьогоднішньому ринку. За час девелопменту, підключення та фінансового закриття конкурентне середовище може суттєво змінитися.
Друга — переоцінювати capture rate, виходячи з теоретично максимального спреду замість реально досяжного торгового результату.
Третя — недооцінювати фрагментованість та низьку ліквідність балансуючих ринків Центральної та Південно-Східної Європи. Одна й та сама стратегія не може механічно переноситися з країни в країну і повинна враховувати як розмір вашого активу, так і конкурентів.
Четверта стосується гібридних активів. Якщо сонячна генерація та BESS мають дві незалежні комерційні моделі, це може обмежувати можливості спільної оптимізації активів та суттєво впливати на загальну окупність.
Український BESS-ринок уже переходить від питання «чи можна на батареї заробляти?» до значно складнішого — «як зберегти її дохідність протягом усього строку життя активу?»
Тому інвестиційна цінність BESS дедалі більше визначатиметься не лише інвестиціями, потужністю та ємністю батареї. На перший план виходять якість прогнозування, доступ до кількох сегментів ринку, комбінація різних джерел доходу, регіональна торгова експертиза, кредитна якість контрагента та правильно структурований контракт.
Побудувати батарею — це лише перша частина інвестиційного рішення. Друга — визначити, хто і за якою моделлю управлятиме її доходом протягом наступних років.