Закупівлі в енергетиці та будівництві: що змінюється з 1 вересня 2026 року

Закупівлі в енергетиці та будівництві: що змінюється з 1 вересня 2026 року

Майже на 929 млрд грн у 2025 році уклали договорів через електронну систему закупівель, за даними річного звіту Мінекономіки, і найбільші обсяги припали на енергоресурси та будівництво. В липні 2026 року уряд змінив правила цих закупівель (постанова Кабінету Міністрів України №957 від 15.07.2026). Основна частина змін набирає чинності з 1 вересня 2026 року, але окремі положення вже діють. Детальніге про зміни для ExPro розписав Іван Федорін, радник з питань будівництва Altelaw&Sempra. 

До 1 вересня 2026 року діяло два режими закупівель:

  • Закупівлі товарів і послуг вартістю до 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту до 200 тис. грн і робіт до 1,5 млн грн замовник міг здійснювати поза електронною системою закупівель і достатньо було дотриматися загальних принципів закупівель, внести закупівлю до річного плану та оприлюднити звіт про укладений договір.
  • Закупівлі понад ці суми мали проходити через відкриті торги або електронний каталог, однак був перелік майже з трьох десятків підстав, за наявності яких замовник укладав договір про закупівлю без застосування цих процедур. Про такі закупівлі постачальник дізнавався вже після укладення договору, зі звіту в електронній системі, і не мав способу на них вплинути, навіть коли міг запропонувати кращі умови.

Постанова №957 змінила і перелік цих підстав, і порядок укладення таких договорів, - розглянемо ці зміни детальніше.

1. Локалізація: виняток для енергообладнання діє з 16 липня

Єдина зміна, що набрала чинності одразу, стосується вимог локалізації виробництва.

Локалізація – це частка вітчизняного складника у собівартості товару: чим більше сировини, матеріалів і комплектуючих українського походження, тим вищий її ступінь.

Закон вимагає, щоб під час закупівлі окремих товарів вартістю від 200 тис. грн ступінь локалізації був не нижчим за встановлений рівень: у 2026 році – 30%, у 2027 – 35%, з 2028 – 40%.

До переліку таких товарів належать, зокрема:

  • дизель-генераторні установки;
  • генераторні установки з двигуном із іскровим запалюванням;
  • турбогенераторні установки;
  • парові турбіни;
  • трансформатори всіх видів.

Особливості містять перелік випадків, коли ці вимоги не застосовуються, і один із них – це закупівля енергетичного обладнання. Постанова №957 продовжила дію цього винятку з 1 травня до 31 грудня 2026 року, а для обладнання, потрібного для експериментального проєкту систем незалежного резервного живлення в багатоквартирних будинках Києва, – до 25 березня 2028 року.

Крім того, виняток поширили на роботи і послуги з будівництва, відновлення, реконструкції, розміщення, капітального ремонту та захисту відповідних об'єктів, якщо їх виконання передбачає набуття замовником у власність такого обладнання.

При цьому локалізація не застосовується, якщо країна походження товару є стороною Угоди про державні закупівлі 1994 р. (країни ЄС, США, Канада, Японія, Південна Корея, Сінгапур та інші), і той виняток уже прямо охоплює набуття товару за результатом виконання робіт.

Найбільше значення ця зміна має для постачальників обладнання з країн поза Угодою про державні закупівлі та для підрядників, у яких обладнання входить до кошторису будівельних робіт.

Це радше тимчасове вікно, ніж нове правило: воно закривається 31 грудня 2026 року (якщо не буде продовжено черговими змінами). Для закупівель на 2027 рік також важливо враховувати, що встановлений рівень локалізації зростає до 35%.

2. Прямі договори в енергетиці: які винятки діятимуть до 31 грудня 2026 року

Цей виняток має інший предмет регулювання. Якщо локалізація визначає, яке обладнання може бути предметом закупівлі, то тут йдеться про випадки, коли замовник може укласти договір без застосування процедур закупівель - відкритих торгів, переговорної процедури та електронного каталогу.

З 1 вересня 2026 року такі закупівлі зібрали в окрему норму з єдиним строком – до 31 грудня 2026 року. Вона охоплює:

  • енергетичне обладнання, а також роботи і послуги з його будівництва, відновлення, реконструкції, розміщення, капітального ремонту та захисту – у межах заходів, передбачених Комплексними планами стійкості регіонів та окремих міст;
  • товари, роботи і послуги з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, а також сектору систем життєзабезпечення в межах відповідного експериментального проєкту.

Наслідок цих змін для різних напрямів:

  • для енергообладнання за Комплексними планами стійкості строк не змінився – 31 грудня 2026 року діяло і раніше;
  • для експериментального проєкту у сфері систем життєзабезпечення строк продовжили з 15 жовтня до 31 грудня 2026 року;
  • для захисту об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору окремої кінцевої дати раніше не було – діяла загальна прив'язка до періоду воєнного стану. Тепер до 31 грудня 2026 року.

Для підрядників, що працюють на захисті об'єктів паливно-енергетичного комплексу, які раніше укладали договори напряму без застосування процедур закупівель, з 1 січня 2027 року будуть застосовуватись загальні правила (якщо тільки черговими змінами не продовжать цей виняток).

Договори на енергетичне обладнання та роботи в межах Комплексних планів стійкості, а також на захист об'єктів критичної інфраструктури до 31 грудня 2026 року укладаються без застосування процедур закупівель, а з 1 січня 2027 року – за загальними правилами. Водночас швидкість оформлення компенсується детальнішими обов'язками з оприлюднення, які більш детально розкриваємо далі.

3. Переговорна процедура: нові підстави, строки і можливість оскарження

До 1 вересня договір без застосування процедур закупівель укладався поза публічним циклом: замовник ухвалював рішення, підписував договір і оприлюднював звіт. Оскаржити таку закупівлю в Антимонопольному комітеті як органі оскарження було неможливо – оскарження працювало лише щодо відкритих торгів.

З 1 вересня більшість підстав, за якими укладалися такі договори, переведено в переговорну процедуру закупівлі, яка проводиться в електронній системі, має період очікування перед підписанням договору і підлягає оскарженню в Антимонопольному комітеті:

  • намір укласти договір оприлюднюється протягом одного дня після ухвалення рішення і має містити узгоджену ціну без ПДВ, підставу застосування процедури та документи, що підтверджують наявність умов для неї;
  • договір можна підписати не раніше ніж через п'ять днів після оприлюднення наміру. Три дні – у разі нагальної потреби, а також під час закупівлі електричної і теплової енергії, гарячої води, нафтопродуктів, послуг водопостачання та водовідведення, залізничних перевезень;
  • у ці ж строки зацікавлений постачальник може подати скаргу, але лише до дня укладення договору.

Тобто, це повноцінна процедура закупівлі, тож на неї поширюються всі загальні правила: вимоги до учасника, оскарження і заборона укладати договір, поки скарга розглядається.

Підстав для переговорної процедури стало десять замість майже трьох десятків. Із переліку зникли, зокрема, закупівля природного газу за спеціальними обов'язками, послуги, пов'язані з фінансовими інструментами та страхуванням воєнних ризиків, компресорні і газоперекачувальні установки.

Для енергетики та будівництва практичний інтерес становлять такі підстави:

  • нагальна потреба – об'єктивна, документально підтверджена необхідність у здійсненні закупівлі, зумовлена непередбачуваними для замовника обставинами, що не залежать від його рішень, дій чи бездіяльності;
  • захист, відновлення, реконструкція чи будівництво об'єктів критичної інфраструктури, зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії;
  • відсутність конкуренції з технічних причин – сервіс, запасні частини та модернізація вже встановленого обладнання, коли роботи технічно може виконати лише його виробник або авторизований представник;
  • додатковий обсяг товару в того самого постачальника, якщо зміна постачальника призвела б до несумісності обладнання в експлуатації та обслуговуванні – протягом трьох років і до 50 % ціни договору без ПДВ;
  • додаткові роботи чи послуги, пов'язані з предметом основного договору, у того самого виконавця – на тих самих умовах, але лише якщо основний договір укладено за результатами відкритих торгів;
  • перебування замовника або його відокремленого підрозділу на території активних бойових дій;
  • будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на запит Збройних Сил та інших формувань.

Нагальна потреба: що важливо враховувати

Нова норма жорсткіше окреслює умови її застосування і наводить невичерпний перелік випадків. Ключовим стає не сама терміновість, а походження обставин, що її спричинили.

Для прикладу, якщо замовник обґрунтовує терміновість тим, що не встигає провести торги до початку опалювального сезону, під нову норму це не підпадає: строки настали передбачувано.

Натомість раптовий вихід з ладу основного обладнання, що унеможливлює енерго- або водопостачання і підтверджений відповідними документами, надає можливість швидко здійснити закупівлю за переговорною процедурою.

Що це означає для бізнесу:

  • Закупівлі, які раніше проходили повз ринок, тепер видно до укладення договору – з'явився час зреагувати.
  • Обґрунтування підстави оприлюднюється разом із наміром, тож його можна оцінити і за наявності підстав оскаржити.
  • І зворотний бік: договір, підписаний під час розгляду скарги, є нікчемним.

4. Оприлюднення документів: від укладення договору до актів виконаних робіт

Для підрядника мають значення два різні моменти – укладення договору і його виконання. Постанова змінює обидва, але за різними правилами і для різного кола договорів.

4.1. Під час укладення договору без застосування процедур закупівель

За загальним правилом замовник оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, разом з обґрунтуванням підстави – розпорядчим рішенням або іншим документом, погодженим керівником. Звіт додатково містить відомості про кінцевих бенефіціарних власників контрагента.

Сам договір із додатками розміщується в системі не пізніше десяти робочих днів з дня укладення, однак публічно він з'являється лише через 90 днів після припинення воєнного стану.

Для договорів на роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та на послуги з поточного ремонту режим інший. Звіт, обґрунтування підстави і передбачена Законом інформація про договір оприлюднюються протягом трьох робочих днів з дня укладення.

Разом із ними оприлюднюються документи про ціни на матеріальні ресурси: невід'ємний додаток до таких договорів, у якому щодо кожної позиції зазначаються найменування ресурсу, одиниця виміру, кількість, відпускна ціна, вартість транспортування та заготівельно-складські витрати і країна походження.

Окремо врегульовано питання безпеки. За будівельними договорами замовник може взагалі не оприлюднювати відомості про своє місцезнаходження, місцезнаходження підрядника та місце виконання робіт, якщо їх поширення створює ризики для безпеки. За іншими договорами цієї норми таку інформацію дозволено наводити узагальнено – як назву області, району, міста, селища чи села.

4.2. Під час виконання договору – для всіх договорів від 10 млн грн

З 1 вересня замовник зобов'язаний оприлюднювати в електронній системі закупівель акти приймання виконаних будівельних робіт і довідки про їх вартість – протягом п'яти робочих днів з дня підписання. Правило діє для договорів, ціна яких з урахуванням внесених змін становить 10 млн грн з ПДВ і більше, незалежно від того, як договір укладено – за результатами відкритих торгів, за переговорною процедурою чи без застосування процедур закупівель.

Важливо: поріг рахується з урахуванням змін до договору. Фактично виконані обсяги та їх вартість стають доступними конкурентам і контролюючим органам майже одразу.

5. Доступ до замовлень: пороги і строки торгів

Вартісні межі, з яких закупівля обов'язково проходить через процедуру, тепер різні для двох категорій замовників.

  • Для органів влади, органів соціального страхування та юридичних осіб, що забезпечують потреби держави чи громади не на промисловій і не на комерційній основі, процедури обов'язкові від 200 тис. грн за товарами і послугами та від 1,5 млн грн за роботами.
  • Для компаній, що працюють в окремих сферах господарювання – виробництво і постачання електричної та теплової енергії, газу, води, залізничний і міський електротранспорт, порти й аеропорти, пошта, видобуток – 1 млн грн і 5 млн грн відповідно. Раніше для всіх діяли єдині 100 тис. грн і 1,5 млн грн.

Нижче цих меж договір укладається напряму, без тендерної документації, строку подання пропозицій і ризику оскарження. Для постачальників і підрядників це можливість швидше закривати невеликі за вартістю, але часто невідкладні потреби – заміну вузлів обладнання, локальні ремонти мереж, підготовку до опалювального сезону.

Що змінюється для бізнесу

Всі згадані зміни забезпечують три речі: збереження оперативності там, де вона критично потрібна; повернення конкуренції до закупівель, що роками проходили поза нею, і своєчасність доступу до інформації, яка раніше з'являлася із запізненням. Для постачальників і підрядників це означає більше можливостей побачити закупівлю вчасно і вплинути на неї, але й вищі вимоги до власної документації.