Як працює українська ГТС після повної зупинки транзиту російського газу

Більше року Україна не транспортує російський газ. Ще кілька років тому така фраза здавалася б неможливою, але зараз це історичний факт. Десятиліттями територія України залишалася головним транзитним маршрутом для постачання російського палива до Європи. Для Росії цей транзит слугував як джерелом величезних доходів, так і важливим політичним важелем впливу. Сьогодні транзиту немає, як і видимих перспектив його відновлення.

Як Україна стала головним транзитером російського газу

Історія газового транзиту через Україну розпочалася ще за радянських часів. Спочатку систему використовували для транспортування ресурсу з родовищ на Львівщині до Росії. Проте після відкриття значних покладів газу в Сибіру - до розробки яких долучилися й українські фахівці - Радянський Союз почав масштабну енергетичну експансію до Європи.

Схема української газотранспортної системи

Була побудована одна з найбільших у світі газотранспортних систем (ГТС) із розгалуженими магістралями та великими підземними сховищами, орієнтована на європейських споживачів. Після здобуття незалежності Україна автоматично стала ключовою транзитною державою. Ця співпраця забезпечувала Росії швидкий маршрут для продажу ресурсу, а Україні - валютні надходження та завантажену систему, адже транзитні обсяги підтримували необхідний тиск у трубах.

Однак ця модель була вразливою для всіх сторін:

Для Росії: ризиковано мати лише один маршрут постачання.
Для Європи: критична залежність від російського газу та ризик втратити ресурс у разі геополітичних суперечностей між Києвом і Москвою.
Для України: залежність від ненадійного монопольного постачальника, в якого доводилося купувати паливо і для власних потреб.

Історія газових криз та зупинки транзиту

До повної зупинки транзит газу переривався й раніше, проте це були короткострокові зупинки, поки політики домовлялися. З 2000-х років Росія почала відкрито використовувати газ як зброю, щоб змусити Україну йти на поступки (наприклад, щодо розміщення флоту РФ у Севастополі).

Як працює українська ГТС після повної зупинки транзиту російського газу Динаміка транзиту російського газу через Україну (1991–2024 рр.), млрд куб. м

Основні етапи газового протистояння:

Період / Рік	Ключові події та наслідки
1992–2008 роки	Обсяги транзиту російського газу через Україну залишалися стабільно високими та складали 110–140 млрд куб. м на рік.
2006 рік	Газова криза: через суперечки зупинено постачання газу до України, що вплинуло і на європейський транзит.
2009 рік	Найбільший конфлікт: РФ призупинила постачання, створивши проблеми для Європи. Наслідок — європейські країни почали диверсифікувати джерела газу. Тоді ж було укладено невигідний 10-річний контракт із жорстким принципом для України «бери або плати».
Після 2010 року	Росія почала будувати обхідні газопроводи («Північні потоки»), щоб оминути Україну та посилити залежність Європи. Проєкти пришвидшилися після 2014 року на тлі анексії Криму та початку війни на сході.
2018 рік	Історична перемога НАК «Нафтогаз України» у Стокгольмському арбітражі. Газпром зобов'язали виплатити $2,9 млрд, що значно посилило переговорні позиції Києва перед підписанням нової угоди.

Якими були умови останнього контракту на транзит

Останній контракт між Україною та РФ було укладено 30 грудня 2019 року у Відні за посередництва ЄС (оскільки стабільність транзиту була важливою для Європи) та на тлі санкцій США проти «Північного потоку - 2». Ця угода була підписана на рівних і вигідних для України умовах.

Як працює українська ГТС після повної зупинки транзиту російського газу

Маршрути газопроводів «Північний потік - 1» та «Північний потік - 2» в Балтійському морі

Основні параметри контракту (2019-2024 роки):

Параметр контракту	Значення та деталі угоди
Термін дії	5 років
Попередні умови	Перерахування Газпромом боргу в $2,9 млрд за рішенням Стокгольмського арбітражу.
Ключовий принцип	«Качай або плати» (оплата всієї домовленої потужності здійснюється незалежно від того, чи транспортується газ фактично).
Квота на 2020 рік	65 млрд куб. м
Квоти на 2021–2024 роки	По 40 млрд куб. м щорічно.
Фактичний транзит 2024 року	Лише 16 млрд куб. м (проте Газпром був змушений оплатити повну річну квоту у 40 млрд).

Цей договір став компромісом, який забезпечив Україні стабільний дохід і підтвердив стратегічну роль української ГТС.

Чому трубу не перекрили на початку війни у 2022 році

Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини та співпрацю з агресором, однак транзит російського газу не зупинився ні на день.

Причина полягала в тому, що взимку 2022 року Європа критично залежала від цього палива. Росія активно готувала газову кризу ще з середини 2021 року: припинила поставки через газопровід «Ямал», не заповнила європейські сховища та зупинила спотові продажі, через що ціни злетіли. Припинення ще й українського транзиту у зимовий період стало б критичним ударом для непідготовленого ЄС. Оскільки Україна у перші місяці вторгнення значною мірою залежала від європейської підтримки, продовження транзиту стало компромісом. До того ж, кошти за транзит були життєво важливими для воюючої країни.

Транзит продовжувався навіть тоді, коли українські війська зайшли в місто Суджа Курської області - єдиний маршрут, через який проходила труба. Росія не оголосила форс-мажор і не зупинила постачання, бо гостро потребувала фінансових надходжень.

Як Україна остаточно зупинила транзит з 1 січня 2025 року

2024 рік став останнім роком транзиту. У другій половині року велися активні кулуарні розмови щодо його можливого продовження. На цьому наполягали залежні від російського ресурсу Угорщина та Словаччина. Росія, втративши більшість європейських ринків, також була готова на нову угоду, пропонуючи замаскувати свій ресурс під «транспортування азербайджанського газу».

Проте останнє слово було за Києвом. На відміну від 2019 чи 2022 років, тиску з боку Єврокомісії не було: у Брюсселі заявили, що Європа перебудувала маршрути постачання і це виключно рішення України. Укладання нового контракту з РФ принесло б ворогу валюту на фінансування війни. Тому 1 січня 2025 року о 07:00 за київським часом старий контракт завершився, а Україна офіційно припинила транзит російського газу.

Що буде з газотранспортною системою без російського газу

Попри чутки на початку 2025 року про можливе відновлення прокачки, повернення до минулого не відбулося. Інформаційні «страшилки» про те, що система побудована лише під транзит і без нього замерзне, не справдилися. Українські фахівці були повністю готові до нульового сценарію транзиту. Система функціонує без збоїв, незважаючи на те, що у 2025 році РФ збільшила атаки на газову інфраструктуру як своєрідну помсту.

Як працює українська ГТС після повної зупинки транзиту російського газу

Контроль тиску на газорозподільному обладнанні ГТС

Сьогодні українська ГТС повністю змінила свій формат роботи та виконує інші завдання:

Напрямок роботи ГТС	Опис поточних функцій (після зупинки транзиту)
Внутрішній ринок	Забезпечення стабільного постачання газу від українських видобувників до внутрішніх споживачів.
Імпорт з ЄС	Обслуговування імпорту європейського газу до України (у 2025 році ці обсяги зросли).
Міждержавний транзит	Транспортування невеликих обсягів ресурсу між сусідніми країнами ЄС (наприклад, з Угорщини/Словаччини до Молдови).

Очевидно, що для поточних потреб система є завеликою. Тому у 2025 році Оператор ГТС розпочав оптимізацію інфраструктури - консервацію окремих компресорних станцій, щоб не витрачати ресурси на підтримку зайвих потужностей.

У перспективі українська ГТС знову стане важливою для Європи, але вже в новій якості. Головні напрямки майбутнього - це транспортування відновлюваних газів. Україна має значний потенціал виробництва біометану, перший експорт якого європейським споживачам відбувся вже у 2025 році. Наступним, більш довгостроковим кроком, стане адаптація труб під виробництво та експорт до ЄС українського водню.