Чверть заблокованих нафтових з танкерів вийшли з Перської затоки

Приблизно чверть великих неіранських нафтових танкерів, що застрягли в Перській затоці на початку війни в Ірані, змогли повільно та непомітно вислизнути. 29 зі 109 великих суден, які здатні перевозити 700 тис барелів або більше, які застрягли через блокаду Ормузької протоки, тепер перетнули її . Про це пише агентство Bloomberg.

Оскільки багато суден вимикають прилади, що транслюють їхнє місцезнаходження, реальна цифра цілком може бути вищою. Зіткнувшись зі спорадичними бойовими діями тримісячного конфлікту, кораблям довелося вдаватися до нетрадиційних маневрів, щоб пройти через протоку. Деякі з них здійснили перетин під покровом темряви, намагаючись уникнути загрози ракет, запущених з берега. У деяких випадках уряди країн, що приймають вантажі, були змушені лобіювати прохід танкерів.

Судна, пов'язані з Іраном, були виключені з розрахунку, оскільки вони мали вільний прохід через Ормуз до середини квітня. Більшість з них не транслювали сигнали місцезнаходження в Перській затоці, що ускладнювало відстеження іранських потоків.

Нафтові трейдери зосереджено стежили за спробами суден пройти протокою з моменту її закриття, яке спричинило найбільший в історії перебої з постачанням енергоносіїв та різке зростання цін на всі види палива. Контроль над протокою є центральним елементом складних переговорів між США та Іраном, спрямованих на припинення конфлікту.

Генеральний директор Chevron Corp. Майк Вірт заявив у п'ятницю, що компанія наразі має шість суден у Перській затоці, які перебувають у чартері. За словами Вірта, саме власник судна вирішуватиме, чи рухатися через протоку. Генеральний директор TotalEnergies SE Патрік Пуянн сказав, що, як тільки вона зможе витягнути вісім танкерів, які застрягли в Перській затоці, компанія почекає, щоб побачити, «чи буде мир стійким», перш ніж відправляти будь-які з них назад.

Оскільки суднам доводиться рухатися так обережно, обсяг нафти, яку вони транспортували, був скромним і становив близько 520 тис. барелів на день — це лише частина сирої нафти та продуктів, що все ще заблоковані в Перській затоці. Частину потоків перенаправлено з протоки через альтернативні трубопроводи, які використовуються Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами.

Але окрім забезпечення вкрай необхідними постачаннями світового ринку, який нервово спостерігає за шаленим виснаженням запасів, успішні транзити також звільняють частину світового флоту, який може повернутися до Перської затоки та забрати вантажі після укладення мирної угоди.

«У найближчій перспективі, через скорочення запасів та ерозію попиту, той факт, що так багато людей вибралися, сприяє зниженню цін», – сказав Навін Дас, старший аналітик сирої нафти аналітичної фірми Kpler Ltd. «Однак, якщо цей статус-кво збережеться, а запаси у світі продовжуватимуть скорочуватися до низьких рівнів, кількість суден, що застрягли, почне ставати дедалі тривожнішою і знову може розглядатися як реальна проблема».

Альтернативні маршрути

Тегеран оголосив про закриття Ормузької протоки одразу після спільних американо-ізраїльських ударів по країні наприкінці лютого. Хоча Іран спочатку міг продовжувати експорт нафти, Вашингтон відповів власною блокадою поставок Ірану в середині квітня.

На цей маршрут Ормузькою протокою до війни припадало близько п'ятої частини світових поставок нафти.

Іран прагнув створити віртуальну «плату за проїзд» для суден, що перетинають протоку, вимагаючи плати до $2 млн за один транзит вздовж свого берега. Але, незрозуміло, наскільки успішно Тегеран змушує судновласників платити.

Інші країни Перської затоки, такі як Саудівська Аравія та ОАЕ, вважали процедури, запропоновані Іраном, який атакував їхні території під час конфлікту, неприйнятними. Альтернативний маршрут був можливим на південь, поблизу Оману. Деякі судна намагалися пройти протокою, але пізніше відмовилися.

Категорія суден, за якою найбільш пильно спостерігають, складається з так званих супертанкерів VLCC (very large crude carriers), які можуть перевозити 2 млн барелів нафти, та танкерів Suezmaxes, які можуть перевозити приблизно 2 млн барелів, а також дещо менших Aframax.

Чи зросте рух танкерів через протоку, залежатиме від дипломатичного процесу. США та Іран досягли попередньої угоди про продовження припинення вогню на 60 днів та обговорення майбутнього ядерної програми Тегерана, що вселяє надії на вирішення конфлікту.