WindEurope про потенціал української вітроенергетики

В рамках Українського вітроенергетичного форуму 2025 у європейській асоціації WindEurope спеціально для ExPro Electricity прокоментували потенціал України у сфері вітроенергетики та наголосили на необхідних кроках для подальшого розвитку. 

ExPro стало інформаційним партнером Українського вітроенергетичного форуму 2025

Як WindEurope оцінює довгостроковий потенціал України у сфері вітроенергетики?

Україна має чудовий потенціал вітроенергетики. Вітер є однією з найдешевших форм виробництва енергії в Європі. Вітрова енергія може відігравати центральну роль у відбудові України та розробці більш сучасної та стійкої енергетичної системи. Вона також має високу масштабованість: ви можете побудувати нову вітрову електростанцію набагато швидше, ніж нові газові, вугільні чи атомні електростанції. Це вирішальна перевага вітру у відбудові України. Але, можливо, ще важливіше: вітрова енергія є власним джерелом енергії.

Вона допоможе Україні стати менш залежною від імпортного викопного палива та підвищить національну безпеку України.

Німеччина наразі є найсильнішим ринком вітроенергетики в Європі, де працює близько 30 000 наземних вітрових турбін. Україна має майже вдвічі більшу площу суходолу, ніж Німеччина. Це свідчить про величезний потенціал наземної вітроенергетики в Україні. Крім того, Україна може розкрити свій величезний потенціал морської вітроенергетики в Чорному та Азовському морях. Згідно з оновленими оцінками Данського технічного університету, цей потенціал сягає близько 50 ГВт: 20 ГВт для плавучих морських вітрових електростанцій та 30 ГВт для морських вітрових електростанцій з нерухомим дном. Частина цього потенціалу розташована в наразі зайнятих районах.

WindEurope очікує, що цього року Україна додасть 300 МВт нових наземних вітрових потужностей. Наступного року ми можемо побачити ще 500 МВт. Будь-які прогнози на решту десятиліття пов'язані зі значною невизначеністю.

Яку роль може відігравати Україна в європейському енергетичному балансі після її інтеграції до ЄС?

Це значною мірою залежатиме від швидкості та рішучості процесу реконструкції. Скільки нових генеруючих потужностей може встановити Україна? І скільки часу це займе? Це також залежатиме від того, як швидко знову зростатиме внутрішній попит на електроенергію, особливо промисловий. Як швидко відновиться внутрішня економіка України?

У довгостроковій перспективі Україна може стати ключовим партнером для решти Європи. Головним чином для експорту відновлюваної електроенергії, можливо, також для експорту відновлюваного водню.

Які внутрішні бар'єри наразі перешкоджають активнішому розвитку вітроенергетики в Україні?

Національна ціль України щодо відновлюваної енергетики полягає в тому, щоб до 2030 року 27% кінцевого споживання енергії припадало на відновлювані джерела енергії, що вимагає додаткових 4 ГВт встановленої потужності вітроенергетики. Для порівняння: сьогодні Україна має менше 2 ГВт загальної встановленої потужності.

Сектор вітроенергетики в Україні продовжує стикатися з кількома критичними бар'єрами: багато з них зосереджені навколо фінансування нових активів. Було б зрозуміло, якби міжнародні інвестори уникали інвестування в країну, яка перебуває під російською атакою. Але це не так. Міжнародні інвестори профінансували 50% з 258 МВт, встановлених у період з 2022 по 2025 рік. Це обнадійливий знак впевненості.

Тим не менш, Україні потрібно відігравати більшу роль у підтримці розвитку вітроенергетики в майбутньому. Це включає подолання поточних бар'єрів щодо розробки механізмів підтримки вітроенергетики в Україні.

Які політичні чи регуляторні кроки України могли б зміцнити її позиції на європейському ринку?

Розвиток вітроенергетики є наріжним каменем децентралізації та зміцнення енергетичної системи України, як це зазначено в ключових національних стратегіях, включаючи Стратегію розвитку розподіленої генерації до 2035 року та Національний план дій щодо відновлюваної енергетики до 2030 року.

Не в останню чергу під час війни Україна не може дозволити собі відкладати будівництво більш стійкої енергетичної системи. Як частина цього, терміново необхідне спрощення нормативно-правового регулювання. ЄС зараз запровадив поняття переважаючих суспільних інтересів для проектів вітроенергетики. Україна повинна застосувати аналогічний підхід до розвитку вітроенергетики.

Які ключові тенденції формують ринок вітроенергетики в Європі? Як ви бачите вітроенергетичний сектор ЄС протягом наступних 10 років?

Уряди європейських країн чітко усвідомлюють, що вітер є взаємовигідним з економічної точки зору та для енергетичної безпеки, і що вони хочуть, щоб його було набагато більше. Сьогодні Європа має 291 ГВт потужностей вітроенергетики, що виробляє 20% усієї споживаної електроенергії в Європі. Європейська комісія хоче, щоб вітер становив понад 50% усієї споживаної електроенергії в Європі до 2050 року. Це наш мандат і наші амбіції. Це виводить вітроенергетику в Європі на стрімку траєкторію зростання.

На цьому шляху нам потрібно вирішити основні перешкоди, що перешкоджають розширенню вітроенергетики по всій Європі. Це складний процес отримання дозволів на нові вітрові електростанції, недостатнє розбудова електромережі та повільне впровадження електрифікації.

Сьогодні електроенергія становить лише близько чверті всієї енергії, яку ми споживаємо в Європі. Решта – це викопне паливо, яке ми використовуємо для керування автомобілями, опалення будинків та живлення наших заводів. Значну частину цього можна електрифікувати за допомогою існуючих технологій – електромобілів, теплових насосів тощо. Це призведе до різкого зростання попиту на електроенергію – та до додаткових вітрових електростанцій.