Словʼянська ТЕС припинила роботу
Словʼянська ТЕС ПАТ "Донбасенерго" припинила виробництво електроенергії, повідомляють місцеві ЗМІ.
Охолоджувальний ставок продовжує господарську діяльність, а частина персоналу працює далі.
«Сильні енергетики Слов’янки: грамотні та професійні. Частина персоналу продовжить роботу на станції, забезпечуючи транзит електроенергії та подавання питної води для міста. Ставок охолоджувального водосховища також продовжить господарську діяльність: №1 та №2 орендує приватне підприємство "Донбассрыбпром"», — йдеться у повідомленні керівництва ТЕС.
Про Словʼянську ТЕС
Слов’янська теплоелектростанція є однією з найстаріших великих ТЕС України та була ключовим об’єктом теплової генерації на сході країни. Її будівництво розпочалося у 1951 році, а перший енергоблок було введено в експлуатацію у 1954 році. Упродовж 1950-х років станція розвивалася як типова вугільна ТЕС: до 1957 року було введено п’ять енергоблоків потужністю по 100 МВт кожен. Наступний етап розвитку припав на 1960–1970-ті роки, коли станцію суттєво модернізували — у 1967 та 1971 роках були введені два енергоблоки потужністю по 800 МВт. На той момент вони належали до найбільших у Європі, а загальна проєктна потужність Слов’янської ТЕС зросла до близько 2100 МВт.
У подальшому структура генеруючих потужностей станції суттєво змінилася. Частина старих блоків була виведена з експлуатації або перемаркована через фізичне зношення, а один із енергоблоків великої потужності (№6) фактично не експлуатується ще з 1990-х років. Станом на останні роки основну генерацію забезпечував один модернізований енергоблок потужністю близько 720 МВт (колишній 800 МВт), тоді як ще два блоки працюють із пониженою потужністю на рівні приблизно 80–90 МВт кожен. Таким чином, встановлена потужність станції наразі становить близько 880 МВт, хоча її історичний потенціал був більш ніж удвічі вищим.
Слов’янська ТЕС працює переважно на вугіллі газової групи, із можливістю використання природного газу або мазуту як резервного палива. Після 2014 року, а особливо з 2022 року, об’єкт неодноразово зазнавав пошкоджень внаслідок бойових дій, що обмежувало його роботу та знижувало доступність потужностей.
