Валентина Белякова: «Наприкінці року буде колапс, якщо держава не вирішить питання боргів перед ВДЕ»

Валентина Белякова: «Наприкінці року буде колапс, якщо держава не вирішить питання боргів перед ВДЕ»

В українському секторі відновлюваної енергетики іноземні інвестиції займають значну частку. Проте криза невиплат за «зеленим» тарифом загрожує подальшому залученню фінансових ресурсів в країну. Подальші перспективи розвитку ВДЕ – поки невідомі, а влада не поспішає вирішувати поточні труднощі.

Про ці та інші проблеми «зеленого» енергосектору та можливі шляхи їх вирішення, недосконалість законодавства, ситуацію із зупинкою роботи Нікопольської сонячної елеткростанції розповіла для ExPro Валентина Белякова, директор TIU Canada, першого в Україні канадського інвестора у ВДЕ.

Розкажіть, будь ласка, для початку про саму компанію TIU Canada. Як вона утворилась, коли виникли перші проекти?

Компанія на ринку України вже з 2016р… Загалом, наша компанія – це канадський сімейний бізнес, наш основний офіс знаходиться в Канаді. Перший проект, який ми почали будувати – це проект «Екотехнік Нікополь» у Дніпропетровський області, це СЕС потужністю 10,5 МВт. На сьогодні компанія володіє в Україні чотирма сонячними електростанціями, одна з яких, в Нікополі, відключена та не працює з 2 березня 2020р. Інші три – працюють. Одна знаходиться в Миколаєві, дві – в Одеській області.

Тобто, в Україні працює дочірня структура канадської компанії?

Власниками TIU Canada є канадійці, які проінвестували кошти в зелену енергетику України зі свого сімейного бізнесу.. Ми були першим канадським інвестором після підписаної угоди України з Канадою про безмитну зону торгівлі. Ми хотіли інвестувати сюди, адже у нашого власника є українське коріння – його бабуся жила в Україні, а потім поїхала до Канади. Тому для нас було в пріоритеті підтримати Україну з точки зору енергетичної незалежності, адже імпорт електроенергії із Росії не вписується в енергетичну безпеку країни і тому, ми вирішили шляхом власної генерації досягати цієї мети.

Ми були першим канадським інвестором після підписаної угоди України з Канадою про безмитну зону торгівлі

Який на сьогодні загальний портфель у МВт у компанії?

Близько 54 МВт в Україні.

Щодо Нікопольської СЕС, в чому виникла проблема та чому Нікопольський завод феросплавів не під’єднує станцію?

Ми з 2018р, отримавши ліцензію, запустили в роботу СЕС, нормально працювали до певного моменту – кінця 2019р. На католицьке Різдво ми отримали такий «лист-подарунок» від феросплавного заводу, в якому вони нас проінформували про те, що хочуть відключити нашу станцію, у зв’язку з нібито необхідністю виконання ремонтних робіт у себе на високовольтних лініях. Тут було багато питань. По-перше, наскільки є необхідність у цих ремонтах. А, по-друге, нас поставили перед фактом, без вибору. Тобто, навіть якщо ми хотіли б перепідключитися, ми не мали б часу для цього, оскільки в листі було вказано що нам дають ще попрацювати до кінця лютого 2020 року. Ми намагались вести з ними перемовини, але нам сказали, що вони отримали таку вказівку від їх акціонера та виконують його. Потім 2 березня 2020р нас фізично відімкнули від підстанції тому, що ми були підключені до підстанції, що знаходиться у власності Нікопольського феросплавного заводу, як субабонента «ДТЕК Дніпровські електромережі». І на сьогодні ми вже знаходимося в апеляції в судовому процесі. В понеділок (ред.- 26.07.2021р) у нас було засідання, де нас нарешті почали слухати, але, на жаль, через те що не з’явились представники заводу, то слухання вирішили продовжити з датою наступного слухання 8 вересня.

Ви не планували перепідключитись, адже судовий процес достатньо довгий?

Основною нашою проблемою є те, що наша станція знаходиться посеред території феросплавного заводу, і для того аби перепідключитись, нам потрібно пройти через їх територію. Ми вивчали та вивчаємо різні варіанти, що можна зробити в цьому випадку.

На початку у заводу не було жодних претензій щодо вашого підключення?

Так, жодних претензій не було. Вони нам погоджували проект, підписували усі необхідні двосторонні договори. Більше того, станція працювала і ні в кого не виконало ніяких питань.

Чи можливо підключитися, наприклад, до мереж «Укренерго» в обхід території заводу?

Справа в тому, що станція знаходиться на території місцевої влади, яка була нам надана в оренду. Вона повністю оточена територією НЗФ, нам треба якось пройти через та вийти з неї.

Єдиний аргумент заводу – вони, якби, ремонтують свою лінію?

Так. Якби, вони ще в 2015р отримали припис від Держенергонагляду на ремонт цих ліній, вони апелюють до цього. Але є два моменти: цей припис мав строк діі– 1,5 роки, який закінчився у 2016 році. Більш того, коли ми отримувати технічні умови, коли підписували з ними договір, вони мали б згадати про цей припис і внести це.

Щодо законодавчих змін, був підписаний Меморандум, а потім на його основі був прийнятий закон №810. Як ви оцінюєте на сьогодні виконання державою обов’язків перед виробниками з ВДЕ?

Це можна назвати грою в одні ворота. На даний момент, свої зобов’язання влада не виконує, тарифи знизили, інвесторам платежі по факту не виплачують. Більше того, борги продовжують накопичуватись. Вже зараз є недоплати за травень на 30%, за червень – 40%, а за перші дві декади липня – близько 45-47%. В свою чергу, інвестори обіцяли не йти до суду, хоча й є близько 800 млн євро боргів. Інвестори в суд не йдуть, та й ніхто не поспішає виплачувати їм борги, як за 2020р, так і за 2021р. І поки рішення не видно. Окрім Меморандуму є інші проблеми. Це і оплата небалансів, у нас зараз відбуваються таке – з одного боку, ми подаємо прогнозування на наступний день роботи і у випадку відхилення від прогнозу ми повинні платити за ці небаланси, а з іншого боку, до нас може надійти повідомлення від «Укренерго» щодо обмеження роботи станції і ми потім виплатимо штраф за те, що збиралися генерувати певні обсяги електроенергії, а ми цього не зробили. Тобто, ми й не отримали прибутки тут, ми ще й заплатили штраф за недогенерацію.

Тобто, інвестор страждає двічі

Ви зверталися до «Укренерго» для вирішення цієї проблеми?

На сьогодні це питання не врегульоване законодавчо. Про це зараз багато говорять, але просунення ніякого немає.

Ви підключені до системи керування обмеженнями «Укренерго»?

Так, ми вже підключились до цієї системи.

Чи були виплати за обмеження?

Ще поки не було. Скажу відверто, ми тільки нещодавно підключились. Але я знаю, що компанії, що раніше подавали рахунки у цій системі, ще не отримували компенсацій.

На фоні всіх подій, можливо, компанія планує переорієнтувати свої інвестиції в Європу?

Ми прийшли працювати в Україну. Ми бачимо потенціал в Україні, бачимо необхідність в інвестиціях, в енергетичній безпеці та незалежності країни. Тому, ми продовжуємо вірити в те, що тут ситуація налагодиться (верховенство права) і ми зможемо продовжити інвестувати в Україні.

Чи пояснював вам «Гарантований покупець» чому продовжуються такі затримки з виплатами? Чому вони спочатку стабілізувались, але потім рівень розрахунку впав?

Насправді, вони використали ті гроші, які були в них накопичені. На сьогодні, оскільки у них не вистачає платоспроможності, вони виплачують гірше. Можливо, восени ситуація покращиться.

Тобто, у них були ресурси, які вони виплатили? А потім, коли вони закінчились, виплати закінчились?

Так. Також вплинуло щомісячне узгодження тарифів з НКРЕКП, щоб вони могли розраховуватися за останню декаду місяця. При цьому йде затримка, це питання також обговорювалось, але результату поки не бачимо. Ще з проблем – об’єднання з ENTSO-E, тут питання також затримується. Не дивлячись на те, що вже в липні виповнилося 2 роки з моменту запуску нового ринку електроенергії, просування по ENTSO-E досі немає. Це дуже обмежує Україну в можливості мати дійсно прозорий ринок для всіх учасників. Ще одна проблема – «зелені» аукціони. Вже 2 роки нам обіцяють їх запустити. На сьогодні, знову ж таки просунення немає – є обіцянка «до кінця року». Але до якого року – незрозуміло. Останнє гаряче питання – введення акцизу на «зелену» електроенергію. Щодо цього, тут є багато коментарів і, звичайно, жоден інвестор в Україні не згоден з таким рішенням по багатьом причинам. Перша причина – підписаний меморандум з інвесторами про незмінність подальших умов для роботи. Другий момент – акциз зазвичай вводять на шкідливу продукцію – цигарки, алкоголь, «брудна» електроенергія. Навіщо його вводити на ВДЕ – не зрозуміло. Тому ми все ж таки сподіваємось, що депутати приймуть правильне рішення по цьому законопроекту.

При введенні акцизу компанії будуть недоотримувати ці 3,2% від своїх доходів?

Так, це по суті додаткове зниження тарифу.

Чи дає це підставу для судових позовів від компаній-інвесторів?

Так, це створює великий ризик для України в принципі. І так зараз наша держава зіштовхується з негативним іміджем в енергетичному секторі. Оскільки всі інвестори вже на межі, щоб йти до суду. Більше того вже є перше звернення до міжнародного арбітражу (від компанії Modus Energy – ред.). І введення акцизу може стати фінальною «червоною ганчіркою» для інвесторів. Це за собою приведе подальші позови проти України, що матиме негативний вплив на економіку та інвестиції в інші сектори.

Введення акцизу може стати фінальною «червоною ганчіркою» для інвесторів

Ваша компанія розглядає можливість позову до міжнародного арбітражу?

Ми поки не йдемо, але не знаємо як буде далі…

Сама процедура арбітражу є довгостроковою в плані підготовки?

Так, будь-який суд – не моментальний. Як показує європейська практика, в Іспанії, також було знижено тарифи і після цього компанії почали звертатися до суду. По часу це займалося кілька років, але суди були виграні та держава була вимушена платити.

Як йде процес реструктуризації кредитів з банками? Якщо, наприклад, «Гарантований покупець» не виплачує повною мірою свої зобов’язання, то, відповідно, й банку не можуть бути виплачені кошти.

Звичайно. З цим також була проблема. Не може сказати щодо українських державних банків, знаю, що деякі пішли на реструктуризацію. Ми мали лише один кредит від держбанку – на рефінансування «Екотехнік Нікополь», що зараз стоїть. Європейський банк реконструкції та розвитку не був згоден на реструктуризацію. Тобто, всі інвестори, що мають кредит від ЄБРР, знаходять у становищі, за якого, не дивлячись на невиплати від «Гарпока», мають платити за контрактом. Всі інвестори в Україні знаходяться в тяжкому стані. І не зрозуміло що буде далі. Я думаю, що ті компанії, що реструктурували свої борги, сподівались, що борги будуть погашені та платежі будуть стабільними надалі, і це враховували у своїх реструктуризаціях. Враховуючи, що цього зараз нема, думаю, що до кінця року буде колапс.

Ви залучаєте гроші і в українських банках, і в європейських?

Ми проінвестували свої гроші, а потім зробили рефінансування лише на два наші проекти. Два інших проекти були повністю профінансовані за наші кошти та на рефінансування ми не подавалися.

Виходить, що ЄБРР надає достатньо жорсткі умови для кредитування?

Це європейські умови. Банки звикли надавати кредити виходячи з того, що умови роботи не будуть змінюватися. Для них це звична практика.

Вам було б цікаво приймати участь у «зелених» аукціонах?

На сьогодні немає розуміння щодо таких аукціонів. Незрозуміла яка потужність буде представлена. Якщо це буде 200 МВт в рік, як зараз говорять, це буде дуже мала краплина в морі. Я не уявляю як ці аукціони будуть проходити. Але, тим не менш, ми чекаємо аукціони, ми б хотіли в них брати участь.

Чи вів уряд з інвесторами діалог щодо «зелених» аукціонів?

Уряд постійно про них говорить, але ми вже 2 роки їх чекаємо. Зараз нам обіцяють знову на кінець року.

Який розмір лоту, на вашу думку, є доцільним для участі?

Це залежить від інвестора. Є українські та іноземні, великі та малі інвестори. Іноземним інвесторам в Україні цікаво брати від 50 МВт потужності, можливо, від 10-20 МВт. А є українські, що готові будувати і по 5 МВт. Потрібно робити диференціацію, можливо розбивати по 5 МВт. Тут має бути спільний підхід. Ми з року в рік говоримо про енергетичну стратегію, що постійно переписується в Міненерго. Але, на жаль, її ніхто не дотримується. Логічно було б відобразити в цій стратегії де мають бути розташовані СЕС, ВЕС, якої потужності, а потім проводити за цим аукціони.

Який програмний комплекс компанія використовує для прогнозування виробітку електричної енергії?

У нас є обслуговуюча компанія, що повністю займається прогнозуванням, вони мають програмний комплекс, а також вони роблять аналітику та корегують програму. Прогнозування, взагалі, в Україні робити важко. Адже для програмного комплексу потрібно вносити дані за останні 2-3 роки, а у нас практично таких даних немає. Тому, не дивлячись на те, що програма прогнозує, це все корегується відповідно до аналітичних даних, що виконує людина.

Для поліпшення прогнозів потрібна історія зібраних даних?

Так. Також, потрібен якісний прогноз від «Укргідрометеоцентру». Це основна проблема. Коли приймався закон «Про ринок електроенергії», я говорила про те, що неможливо прогнозувати виробіток, якщо ми не знаємо чіткого прогнозу погоди. Тобто, як можуть ВЕС прогнозувати свій виробіток, не знаючи який буде вітер. Теж саме стосується й СЕС.

Як ви оцінюєте роботу балансуючої групи «Гарантованого покупця»? Ви за те, щоб виробники з ВДЕ не були зобов’язані бути виключно в ній, а могли формувати власні групи?

Я – за право вільного вибору та європейський ринок та за те, щоб інвестори могли самостійно об’єднуватись в балансуючі групи. Я думаю, що це було б цікаво усім. І, скоріше за все, всі б від цього виграли. Нещодавно обговорювалося питання, щоб дозволити виробниками з ВДЕ вийти з БГ «Гарантованого покупця». До запуску ринку можливість об’єднання в окремі БГ обговорювалася між різними інвесторами. Компанії були готові об’єднуватися в різні групи для балансування, але оскільки законодавчо це не вирішується, всі поки спостерігають за цією ініціативою.

Я вважаю, що в кожного має бути право вибору, або ти йдеш в приватну балансуючу групу, або ти йдеш в державну

Так само має бути з договорами – я хочу продавати електроенергію «Гарантованому покупцю», або я хочу йти продавати за прямими договорами, але при цьому я не маю втрачати «зелений» тариф. На сьогодні, ми можемо теоретично продавати електроенергію за прямим контрактом, але тоді ми втрачаємо «зелений» тариф.

Як ви оцінюєте ідею виходу виробників ВДЕ на вільний ринок, коли держава буде просто компенсувати різницю до «зеленого» тарифу?

Це чудова ідея. Про неї говорять вже декілька років, але вона нікуди не рухається. Ідея чудова, бо насправді це європейська практика. В деяких країн, наприклад, будівництво СЕС заключається в тому, що укладається договір з компаніями про поставку «зеленої» електроенергії, ще перед будівництвом. Я вважаю, що тут має бути вільний ринок, адже може бути таке, що або іноземні компанії захотять купувати е/е за «зеленим» тарифом, враховуючи їх соціально-корпоративну відповідальність, або навіть населення. Тому має бути право вибору як у продавця, так і у покупця.

Є компанії в Україні, з якими можна було б заключити прямий договір про поставку електроенергії?

Ми поки що не вели таких перемовин.

Ви оцінювали наскільки «Гарантований покупець» ефективно продає на УЕБ «зелену» електроенергію?

Не можу коментувати на 100%, але з того, що я чула, то такі продажі неефективні. Адже «Гарантований покупець» виставляє високу ціну, електроенергію не купують, і в результаті компанія не отримує грошей зовсім, на відміну від продажу за нижчою ціною.

Ви не спілкувалися з регулятором, Міненерго про те, щоб відслідковувати, впливати на торгову стратегію «Гарантованого покупця», адже від її ефективності залежать виплати всім інверторам?

Я вважаю, що це має робити не лише НКРЕКП, але й Міністерство енергетики і, можливо, Антимонопольний комітет, оскільки фактично – це монополія «зеленої» електроенергії. У нас немає вільного ринку, щоб продавати цю електроенергію.

Як ви оцінюєте наміри «Укренерго» або «Гарантованого покупця» випустити єврооблігації, щоб погасити ці борги?

Це прекрасні наміри, питання тільки в тому, наскільки вони будуть реальними, оскільки є декілька нюансів. Для того, щоб випустити «зелені» облігації в це, в платоспроможність емітента має хтось повірити. Як в неї можна повірити, якщо «зелені» облігації треба буде виплачувати, а для цього треба підняти тариф «Укренерго», а, як ми знаємо, «Укренерго» декілька разів зверталося з проханням підняти тариф, але йому його НКРЕКП не піднімали. Другий момент по «зеленим» облігаціям – для того, щоб їх випустити, треба показати свою фінансову платоспроможність. Станом на початок 2021р, як ви знаєте, «Укренерго» мало мінусовий результат. Вони кажуть, що в них на сьогодні вже позитивні цифри (за півроку 2021р), але наскільки в ці дані такого короткого періоду повірять аудитори залишається питанням.

Ви розглядали перспективи впровадження систем накопичення?

Так, вони актуальні. Про них також давно говорять, вже більше 2 років. Але ми поки тільки говоримо. На сьогодні є безліч законопроектів по storage. Звичайно ми вивчали цю тему. Але у нас законодавчо не визначено щодо технічних умов для таких СНЕ, в яких буде зазначено для чого вони будуть використанні, для власних потреб чи для генерації. Тобто, зараз отримати технічні умови неможливо. Відповідно, не можна узгодити проект. Навіть є питання як ця система буде працювати. Якщо б ми отримали технічні умови, узгодили проект, нам би треба було іти знову в НКРЕКП на отримання ліцензіі та отримання «зеленого» тарифу, який би відповідно вже був знижений станом на сьогодні. Загалом, тут є дуже багато нюансів. Як це працює закордоном – є варіант коли оплачується за сервісні послуги того, хто продає електроенергія в «пікові» години, та другий варіант – високий тариф на цю електроенергію, яка продається за потреби. Тут треба визначитися який варіант запроваджувати для стимулювання СНЕ.

Якщо ставити СНЕ на території СЕС то потрібно отримувати технічні умови на всю установку?

Звичайно. Це додаткова потужність. І треба визначати це буде генерація чи на власні потреби. У нас законодавчо не визначено. Поки це не буде визначено на законодавчому рівні, ми нічого не зможемо зробити.

Головне питання сектору енергетики – це законодавство, незмінність умов роботи, стабільність і верховенство права

З точку зору технологій, сонячні панелі якого виробника ви використовуєте?

Ми використовуємо китайських виробників, які входять в топ-10.

Чи цікавлять компанію інвестиції в інші напрямки ВДЕ, наприклад, в біоенергетику?

Поки не буде вирішена ситуація, по-перше, з нашою Нікопольською станцією, по-друге, з виплатами і розумінням стабільності роботи в Україні, ми зараз дивимося на інші варіанти і думаємо.

Чи є у вас зараз проекти СЕС на етапі будівництва?

Ні, поки ми спостерігаємо за ситуацією. Щодо Нікопольскої СЕС, ми очікуємо, щоб суд прийняв прозоре юридично правильне рішення, щоб було верховенство права в Україні, про яке так багато говорять.

Чи поширені в Європі та Канаді прямі контракти на продаж «зеленої» електроенергії?

В деяких країнах – так, в Канаді, США. Є компанії з корпоративною, соціальною відповідальністю, які готові купувати «зелену» електроенергію за вищою ціною, ніж від викопного палива. Важливою передумовою для укладання прямих контрактів на продаж е/е з ВДЕ є підтвердження її походження, але на сьогодні не запроваджені сертифікати, які б підтверджувати це.

«Гарантований покупець» і Держенергоефективності говорили, що будуть цим займатися. Що ви можете сказати з цього приводу?

Коли у нас є колективна безвідповідальність і немає лідера процесу, то нічого не буде. Коли говорять, ми будемо цим займатися, то в результаті нічого не буде. Має бути одна особа, яка буде цим займатися, тоді можна отримати результат. Нам майже нічого не виконали з того, що обіцяли за останні роки, єдине що зробили – це знизили «зелений» тариф.

Що ви можете сказати про вартість капіталу в Україні та в Європі?

На скільки ви знаєте в Європі зовсім інші ставки, там можна залучити кредит під 1-3%, у нас – це 7% і більше. При цьому не всі банки дадуть кредити, іноземні банки – лише одиниці інвестують. Це пов’язано з тим, що в Україні великі ризики країни. Я думаю, що надалі ситуація буде погіршуватися, якщо питання виплат не буде вирішене найближчим часом, оскільки я не думаю, що банки будуть давати кредити під ті ж відсотки на інші інвестиції в Україні. Не можна приходити і говорити «Інвестуйте в аграрний бізнес», коли всі інвестори пішли в арбітражі проти України в енергетиці.

Як ви оцінюєте ймовірність того, що частину боргів перед сектором ВДЕ буде включена в бюджет 2021 року?

Я думаю, що це малоймовірна подія, що ми до кінця цього року зможемо отримати ці кошти з бюджету. Будемо сподіватися, що цю статтю витрат внесуть в бюджет наступного року.

Краще, мабуть, коли все-таки перед вами розраховується ринок, а не держава, яка може захотіти, а може не захотіти?

Має бути вільний ринок. В 2019р, коли запускався новий ринок, всі розуміли, що буде купа нюансів, купа помилок і всього іншого, але було сподівання, що це буде прозорий ринок, на який прийдуть різні гравці і це створить умови для конкурентоздатності і реального тарифу для населення та промисловості. Те, що ми досі не прийшли до конкурентних умов – це погано, але треба докладати до цього зусилля. Ми на сьогодні ходимо зі своїми проблемами по замкненому колу, вони лише накопичуються, а ситуація погіршується. Як проблеми можуть вирішитися, якщо за останні декілька років у нас скільки міністрів енергетики змінилося. Це ж теж нелогічно. Стратегія переписується кожен рік, а про імплементацію стратегії взагалі не йде мова. Тож сподіваємось, що інвесторів врешті-решт почують.

Дар’я Орлова, Дмитро Сидоров


Більше інформації про функціонування ринку електричної енергії України ви можете отримати, оформивши підписку на наші аналітичні видання - EXPRO Electricity DailyEXPRO Electricity WeeklyEXPRO Electricity Monthly. Аналіз та детальна статистика по обсягам та цінам електроенергії на внутрішньому та зовнішніх ринках, роботі енергосистеми України, прогнозування виробництва та споживання електричної енергії, державні закупівлі, думки та коментарі гравців, а також рішення які впливають на ринок - це видання EXPRO Electricity.

Замовити видання ви можете написавши на електронну пошту - [email protected], [email protected]

Підписуйтесь також на наші сторінки у Facebook та Telegram.