Через невиконання державними шахтами поставок, ми вимушені купувати дороге імпорте вугілля – «Центренерго»

Через невиконання державними шахтами поставок, ми вимушені купувати дороге імпорте вугілля – «Центренерго»

Державна теплова генерація «Центренерго» протягом 2021 року зіткнулась з рядом проблем, що стосуються накопичення запасів вугілля на складах теплових електростанцій, торгівельних взаємозв’язків з контрагентами та боргами на ринку. За останні періоди компанії вдається скорочувати збитки та більш ефективно торгувати електричною енергією.

Про торгівельну стратегію «Центренерго» за двосторонніми договорами, підготовку до опалювального сезону та інші деталі роботи державної компанії розповіли для ExPro виконуючий обов’язки генерального директора Віталій Довгаль, фінансовий директор Сергій Шульга та директор з енерготрейдингу Володимир Галущак.

Як ви оцінюєте роботу компанії на сьогодні, які є виклики?

В.Д. Компанія пережила на сьогодні три кризи. Перша криза – це січень-лютий, коли ми були вимушені спалювати газ, чим сформували собі мільярдний збиток. Потім в результаті падіння ціни на електроенергію наприкінці травня - початку червня, коли більше 10-ти контрагентів відмовились від своїх зобов’язань, ми втратили близько 800 млн грн. Диверсифікація цих потоків також зайняла певний час. Третю кризу ми пережили в липні-серпні. Ми вийшли на планові запаси накопичення вугілля на складах за балансом Міненерго. Проте, у зв’язку з нестачою електроенергії в країні, аварійними відключеннями блоків інших теплоелектростанцій, все навантаження полягло на нас. І ми практично весь запас накопиченого вугілля спалили та залишились без оборотних коштів, які б дозволили заключати довгострокові контракти на поставку вугілля.

В цей момент почала підійматися ціна на світових ринках на вугілля. Якщо ще в червні вона була на рівні 80$, то у серпні вже досягла 170$. До кінця вересня виросла до 270$, потім відкотилася до 230-240$ в Роттердамі. Але треба розуміти, що вугілля з Роттердаму ще треба доставити. І фактично ціна імпортного вугілля з поставкою в Україні склалася на рівні 350$/тонну. За таких цін, електроенергія мала б коштувати 8000 грн/МВт-год.

Компанія має чинні договори про поставку, проте фактично вугілля ми отримали лише 12 жовтня. Ми повернули власні кошти, коли нам надали першочергове право черги на отримання заборгованості на балансуючому ринку. Це ж нонсенс, що у нас 1,1 млрд грн були у дебіторській заборгованості протягом 8-9 місяців. Тобто, ми дотуємо НЕК «Укренерго». Хоча якби цей 1 млрд грн був у травні, ми в спокійно законтрактували вугілля за більш низькою ціною та мали б більше запасу. Але не треба забувати, що компанія знаходиться в нерівних конкурентних умовах з іншими виробниками теплової енергії. Ми знаходимось під санкціями, і, за будь-якої доставки вугілля з Казахстану при перетині трьох кордонів, ми маємо ризики – вагони можуть зупинитися, стати у відстійник. Це ризик невиконання договору. Виходить, що найбільш дешевий ресурс з Казахстану міг би компенсувати нестачу вугілля державного видобутку в Україні, опиняється під ризиком. А брати за ціною 260 $/тонну – для компанії дорого. В такому випадку, дефіцитні марки вугілля будуть закуплені в альтернативних джерелах – ПАР, Колумбія, США.

В.о. генерального директора Віталій Довгаль
Вугільна криза

Скільки потрібно імпортного вугілля для усього опалювального сезону?

С.Ш. На 6 місяців, для сталого проходження ОЗП необхідно 900 тис тонн. З цього обсягу близько 550 тис тонн буде з Казахстану, 100 тис тонн з Польщі найімовірніше.

В.Д. Ми над польським ринком працюємо, але там є певні проблеми. Вони увійшли у цьому році з запасами на складах ТЕС в 1,5 млн тонн, замість планових запасів в 7 млн тонн. Є ризик, що Польща зачинить свій внутрішній ринок поставки енергетичного вугілля. Така ж ситуація і в Китаї. Ми вели перемовини з виробником вугілля з Казахстану, Китай затребував терміново 700 тис тонн поставки та дав ціну близько 320 $/тонну. Ми ж не можемо цю ціну перебити.

Ми намагаємося бути більш гнучкими та вибудувати правильні комерційні відносини, наприклад, у форматі розстрочки, але все одно від цього ми отримаємо збитки. Наприклад, щодо доставки суднами, наша позиція така – 20-30% оплати до завантаження на судно, потім 30-40% - під час самого транспортування, 20% - за фактом вивантаження в українському порту, а інше – вже кінцева доплата. Не всі йдуть на це, адже у світі великий ажіотаж навколо вугілля. Наприклад, по США – на сьогодні є інформація що вони також закриють свій ринок, залишать тільки для власного споживання. Такий же досвід у Туреччини. Вони закуповують 20 млн тонн енергетичного вугілля, та жодної тонни не експортують.

Наші державні шахти на скільки можуть забезпечити генерацію?

В.Д. Наші державні шахти можуть спокійно забезпечити видобуток вугілля на рівні 10 млн тонн щорічно. Є перспективні шахти, які здатні це зробити. Навіть з урахуванням закриття потреб «Донбасенерго», «Центренерго», для комунально-побутових установ. В Україні є близько 10-ти шахт, які здатні видобувати 1-1,2 млн тонн щорічно. Але для цього потрібні інвестиції.

Як держшахти виконують план поставки вугілля для «Центренерго»?

В.Д. Вони недовиконують план поставки. І тому ми використовуємо дорогий імпорт.

Державні шахти не виконують план поставки, тому ми використовуємо дороге імпортне вугілля

На які рівні недовиконується план поставки?

В.Д. На 30-40%. По усім вугледобувним підприємствам, починаючи з червня, йде практично пік падіння поставок вугілля.

Ви працюєте з держшахтами за передплатою?

В.Д. Вони працюють з відстрочкою платежу в 30 днів. Але по факту, враховуючи наші збитки, ми скоротили строк оплату держсектору до 7 днів. На вчорашній день, вони вже нам винні. Питання ось в чому, передплату можна надати, а хто відповість за поставку? Державні шахти не постійні у своїх обіцянках.

Чи достатньо вам законтрактованих обсягів на майбутні періоди аби законтрактувати поставку вугілля?

В.Г. Ми орієнтуємося на ціну. Вугілля також контрактується поступово. Ми десь можемо програти. Сьогодні ми можемо продати більше, фізично не встигнемо законтрактувати вугілля, ціна на вугілля виросте, й ціна електроенергії виросте. У висновку, ми не зрозуміло для чого продали майбутній період, хоча могли б продати й дорожче.

С.Ш. Ціна базується на очікуваній та реальній вартості ресурсів. Вартість ресурсу у світі та в Україні значно виросла. Це стосується газу, вугілля. І державні шахти підвищили ціни, і імпортне вугілля стало набагато дорожчим. Якщо у квітні індекс API2 складав близько 60$/тонну, то вже зараз – більше 230$/тонну. При тому у світі спостерігається дефіцит вугілля.

У якому зараз стані державні шахти?

В.Д. Остання інвестиція у державний сектор була у 2018 році, 1 мільярд гривень надали на модернізацію. Ці гроші дозволили вугледобувним підприємствам працювати ці 2,5 роки у певному графіку – близько 4 млн тонн вугілля щорічно. Не інвестуючи в шахти, ми вугілля не отримаємо.

Якби у «Центренерго» були свої шахти і компанія працювала ефективно, тоді не було б такої залежності від імпортованого вугілля?

В.Д. Тут є декілька факторів. Шахти можна отримати, але отримати їх у якому стані? Навіть найбільш перспективна шахта, із запасами та технічними можливостями видати вугілля, забезпечити безпеку, не має потрібного обладнання. Обладнання кожної лави у мінімальних цінах – це щонайменше півмільярда гривень.

Ви сказали про імпорт 550 тисяч тонн з Казахстану, 100 тисяч тонн з Польщі, а інший обсяг планується імпортувати з якого напрямку?

В.Д. Є напрацювання по ПАР – однаковими партіями поставки з кінця листопада по 60-70 тис тонн до лютого.

Це все газове вугілля? Чи потрібні поставки антрациту?

В.Д. В Україні майже половина великих теплових електростанцій (в тому числі, Трипільська ТЕС та Зміївська ТЕС) мали проектним паливом вугілля марок «АШ» (антрацитовий штиб) та «П» (пісне). Разом з тим, через відомі події на Сході України та, як наслідок, виникнення з 2015 року значного дефіциту антрацитового та пісного вугілля вітчизняного видобутку, енергетики були вимушені переводити частину своїх енергоблоків на спалювання кам’яного вугілля газової групи.

У «Центренерго» це рішення було реалізоване на 3-х енергоблоках Зміївської ТЕС та 2-х енергоблоках Трипільської ТЕС. На сьогоднішній день цей процес триває. Наразі, на енергоблоці ст.№1 Трипільської ТЕС виконуються роботи з переведення його на спалювання газового вугілля.

Проте, необхідність балансування енергосистеми, покриття сезонних пікових навантажень, обмеження роботи ТЕЦ через значну вартість природного газу, змушують виробників утримувати у резерві значні потужності, в тому числі ті, що використовують антрацитове вугілля, та не дають змоги повністю відмовитись від «антрацитових» енергоблоків. Ці потужності наявні на Зміївській ТЕС.

Антрацитові марки, незалежно від місця видобутку, коштують завжди дорожче, ніж газові, оскільки це вугілля подвійного призначення. Антрацит використовується в металургії, хімічній промисловості, енергетиці, тощо.

Крім того, відповідно до вимог екологізації енергетики (Національного плану скорочення викидів), в першу чергу, ми плануємо виводити з експлуатації саме антрацитові блоки, щоб насамперед зменшити залежність від антрацитового вугілля.

Підсумовуючи вищесказане, можна сказати, що в короткостроковій перспективі теплова генерація України не може в повній мірі відмовитись від антрациту, проте довгострокова стратегія у галузі направлена на мінімізацію залежності від нього.

У компанії є два альтернативних джерела постачання антрациту – це ПАР або Колумбія. Але, це дороге вугілля. Тому, його придбання, як для компанії, так і для об’єднаної енергосистеми є антикризовим заходом.

Чи піднімало Міненерго ціни на вугілля державних шахт?

В.Д. Повертаємось до питання ринку. Що стосується регулювання цін на вугільну продукцію з боку Міністерства енергетики - ціна на вугілля в Україні не регулюється з боку держави, крім того - в Україні так і не склався ринок енергетичного вугілля. Ринки природного газу та електроенергії існують та розвиваються - а от ринку вугілля немає, що зумовлює роботу теплової генерації в умовах певної невизначеності. При цьому витрати на паливо в структурі загальних витрат компанії складають близько 70 %. Більше того, в країні не формується баланс електроенергії та палива на короткострокову та середньострокову перспективу, який би визначав прогнозні обсяги та структуру виробітку електроенергії, видобутку вітчизняного та поставки імпортного вугілля, цінові індикатори для вугільної галузі. Наявність такого балансу забезпечила б більшу прогнозованість роботи галузі – як електроенергетичної, так і вугільної.

Що стосується підвищення ціни на енергетичне вугілля – вже в серпні всі виробники, що використовують вугілля в якості технологічного палива зрозуміли, що імпорт вугілля буде незворотним і ціна на імпортне вугілля буде високою. Звісно, підвищення попиту на вугілля внутрішнього видобутку на тлі світової енергетичної кризи, спровокувало зростання ціни на нього. Тут необхідно відзначити, що наша вугільна галузь останнім часом скорочує обсяги видобутку вугілля і кошти, спрямовані на розробку нових лав, їм конче необхідні.

Станом на сьогодні «Центренерго» отримало листи від вугледобувних підприємств, що знаходяться в управлінні Міненерго, про наступний етап підвищення ціни на вугілля до так званого рівня імпортного паритету. «Імпортний паритет» - це механізм ціноутворення, за якого ціни на товар національного виробника формуються на основі певного цінового індикатора, яким, як правило, є ціна на найближчому торговому майданчику світового ринку, з якого фактично і здійснюються імпортні поставки. Формування цін методом «імпортного паритету» доцільне при відсутності розвинутого внутрішнього ринку, на якому ціна не може бути сформована під дією ринкових чинників, та за наявності значного обсягу імпорту, що, власне кажучи, ми і спостерігаємо на вугільному ринку України.

Але питання в чому? По-перше, питання у вірному ціноутворенні на вітчизняне вугілля із урахуванням його якості у порівнянні з імпортними аналогами – на підконтрольній Україні території є тільки одна державна шахта, яка може прирівняти своє вугілля до імпортного за якістю – це шахта ім. Сургая, вугілля якої має вміст сірки на рівні 1% та відповідну калорійність, яка дозволяє використовувати вугілля без збагачення. Інші наші державні шахти видобувають вугілля з більш низькою калорійністю та високим рівнем сірки, що потрібно враховувати при ціноутворенні. По- друге, ми повинні визначитись – якщо ми застосовуємо світові ринкові індикатори при формуванні цін на вугільну продукцію, то вони повинні працювати як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення. Ми ж бачили, що в березні-травні світова ціна знижувалась до 52 - 58 доларів за тонну вугілля, тобто ціна складала 1300 грн за тонну. І нарешті, по-третє, використання у ціноутворенні методу імпортного паритету без обґрунтованих підстав, або з використанням таких базових пунктів, що значно підвищують ціну, може суттєво впливати на макропоказники держави в цілому та, на наш погляд потребує, ретельного опрацювання з боку Міністерства енергетики України та Кабінету Міністрів України.

С.Ш. «Центренерго» 26-27 % коштів від свого обороту спрямовує на платежі державі у вигляді податків та зборів. Якщо додати виплати шахтарям – то виходить, що близько 75% ми сплачуємо державі або її агентам. За 9 місяців 2021 року сплачено на користь держави до бюджетів всіх рівнів 2,160 млрд грн.

Крім того, товариство має значні соціальні зобов’язання у вигляді утриманні об’єктів соціальної інфраструктури у містах-супутниках. Компанією багато зроблено в напрямку оптимізації таких витрат, але спільної з місцевими органами самоврядування роботи в цьому напрямку ще багато.

Як ви можете прокоментувати проблему створення запасів вугілля на складах ТЕС для проходження ОЗП?

В. Д. 2021 рік став складним не тільки для «Центренерго», а для всієї теплової генерації - ми пройшли через декілька кризових ситуацій. На початку року у зв’язку з кризовою ситуацією на енергетичному ринку і необхідністю підтримання стабільності енергосистеми ПАТ «Центренерго» додатково включало в роботу обладнання на природному газу без визначених на галузевому рівні джерел покриття витрат на нього. Через це збитки у 1 кварталі поточного року склали 795 млн. грн.

Наступний кризовий стан мав місце в травні - червні поточного року, коли внаслідок недосконалості ринкових механізмів та недобросовісної конкуренції окремих його учасників критично «впали» ціни на електроенергію на ринку на добу наперед. Від своїх зобов’язань за договорами відмовилась більшість наших контрагентів, компанія недоотримала понад 800 млн. грн. Не покращувала ситуацію і затримка оплати з боку НЕК Укренерго за послуги балансування.

В таких складних умовах «Центренерго» вдалося на середину липня створити запас вугілля в 354 тис. тон., який, однак, було використано для покриття дефіциту в ОЕС України протягом «літнього піку». Вугільні енергоблоки ТЕС компанії змушені були працювати понад своїм торгівельним графіком за командою диспетчера, що призвело до збільшення споживання твердого палива та в поєднанні зі скороченням видобутку вугілля державними шахтами, зумовило незаплановане спрацювання складів та необхідність заміщення вугілля вітчизняного видобутку імпортним. При цьому в світі почалася енергетична криза, що призвела до зростання ціни на енергоносії в 2-3 рази та їх дефіциту.

Ми проводимо постійну роботу щодо пошуку та закупівлі імпортного вугілля. Основною умовою постачання такого вугілля є попередня оплата, що вимагає значної ліквідності. Але ж ситуація така, що навіть державні банки відмовляють нам в наданні кредитних ресурсів. Товариство ще навесні зверталось до Кабінету Міністрів України з проханням розглянути можливість виділення коштів з резервного фонду бюджету для фінансування закупівлі вугілля у державних шахт та створення запасів палива, але нам було відмовлено. Спільними зусиллями державних органів, компанії та учасників ринку електроенергії за рахунок зміни черговості оплати вдалось забезпечити погашення заборгованості НЕК Укренерго в сумі понад 610 млн.грн, що збільшило ліквідність компанії.

На сьогодні ПАТ «Центренерго» стабільно забезпечує виконання власних зобов'язань щодо відпуску електричної енергії (торгового графіку), а також несе додаткове навантаження виконуючи команди диспетчера ПрАТ «НЕК «Укренерго», чим забезпечує стійкість функціонування Об'єднаної енергосистеми України.

Однак, зважаючи на низький рівень запасів вугілля на складах ТЕС та низький рівень відвантаження вугілля з вугледобувних підприємств, ми вимушені скеровувати на виробництво практично весь обсяг вугілля, що надходить на його адресу, тобто працює фактично «з коліс» при максимально можливому за таких умов рівні навантаження.

Хочу запевнити, що наш менеджмент за допомогою Фонду державного майна України і надалі буде вживати всіх заходів, щоб залишатись надійним учасником енергетичної системи країни.

Також, вас змусили включити газові блоки.

С.Ш. Звичайно, нас змусили. Коли прийшли строки оплати, «Нафтогаз» запитав про свої гроші. Перший мій робочий день – це зустріч з держбанками про реструктуризацію і гарантії перед «Нафтогазом».

Чи допускаєте ви можливість роботи цієї зими газовою генерацією?

В.Д. Це буде залежати від рішень Уряду, від потреб операційної безпеки держави - ми готові працювати і на природному газі. У нас є газомазутні блоки, крім того, пиловугільні енергоблоки влаштовані таким чином, що вони можуть працювати і на природному газі, адже «підсвічування газом» все одно здійснюється. На сьогодні, при використанні близько 350 тис. тонн вугілля ми використовуємо близько 5 млн. кум метрів природного газу. Працюючи виключно на газі один блок Трипільської ТЕС на потужності 220-240МВт буде використовувати близько 50 млн.куб метрів газу в місяць, що еквівалентно 200 тис. тонн вугілля.

Яке середнє значення виробництва у МВт з 1 тис куб м газу з урахуванням характеристик обладнання?

В.Д. Це залежить від виробничих показників станції – у нас є блоки 200 МВТ та 300 МВТ і ми до того ж маневруємо. Приблизно з тисячі кубів газу може вироблятись 3-3,5 МВт електрики ( при тому, що калорійність газу складає 8 000 ккал, а вугілля – 5 200 ккал).

Ви сказали, що будете працювати на газу, якщо доручить Уряд. Це має бути контракт з НАК «Нафтогазом»?

В.Д. Звісно, це має бути контракт з НАК «Нафтогазом», в цьому випадку з метою не повторення досвіду першого кварталу, треба на державному рівні прийняти рішення щодо механізмів відшкодування обґрунтованих витрат компаній на виробництво електроенергії.

Ви сказали, що будете працювати на газу, якщо доручить уряд. Це має бути контракт з «Нафтогазом»?

В.Д. Давайте говорити відверто. З однієї сторони ми маємо ринок газу, електроенергії, але з іншої – у нас немає ринку вугілля. Можливо, потрібно прирівняти ці складові, і нарешті, щоб всі зрозуміли, що у нас ринкова економіка. А в ринковій економіці, ви виробляєте стільки МВт, скільки у вас є запас. Зрозуміло, що є потреба операційної безпеки, є «Укренерго», Міненерго, які мають рахувати паливний баланс.

Торгівля на ринку електричної енергії

Як ви оцінюєте проведені торги на ринку двосторонніх договорів у рамках підписаного Меморандуму з УЕБ? Наскільки вони були ефективними, скільки вдалося компанії реалізувати електричної енергії, на яку суму?

В.Г. Щодо цього меморандуму, по ньому були розписані торги з 14 травня до 21 липня. За цими аукціонами, з різними обсягами, строками поставки та гарантійними внесками, сумарно було реалізовано 1,272 млн МВт-год, на загальну суму майже 2 млрд грн з ПДВ.

Яка була середня ціна за МВт-год за цими аукціонами?

В.Г. Такого розрахунку немає, адже ми продавали різні періоди поставки.

С.Ш. Також, різні продукти. Ми продавали і базове, і пікове навантаження. За цим ціни відрізняється суттєво.

Вже ви торгуєте на УЕБ не в рамках цього Меморандуму?

В.Г. Так. Для чого взагалі був цей Меморандум? Ми зіткнулись у березні з дуже поганою репутацією компанії. Ми оголошуємо торги – учасників 0. Всі боялись, не вірили. Це був певний репутаційний хід для залучення клієнтів. Весь 2020р декілька державних компаній продавали двом-трьом покупцям в країні – ніхто не вірив, що можна купити електроенергію. Цей репутаційний хід був для того аби показати, що є біржа, на яку можна зайти, прочитати як брати участь та купувати електроенергію.

Маленькими обсягами?

В.Г. Маленькими, великими – взагалі неважливо.

У вас були умови від 1 МВТ?

В.Г. Так. У нас був орієнтир 1 МВт, але якщо ми бачимо, що немає попиту на це, а є на 5 МВт, то ми будемо продавати по 5 МВт. Можемо і 100 МВт продати. Проте зауважу, що ми завжди даємо ринку насититися мінімальним обсягом, якщо такого попиту нема – то переходимо до більшого. У нас небагато крупних лотів.

С.Ш. З березня ми значно диверсифікували нашу політику продажів. Фокус був на кінцевих невеликих споживачів. Це дозволило нам підняти середню ціну та підвищити прибутковість.

Меморандум з УЕБ про співпрацю – репутаційний хід компанії для залучення клієнтів. Ми стали більше фокусуватися на невеликих кінцевих споживачах

Репутаційний хід з Меморандумом спрацював?

В.Г. Звичайно. У нас у травні, коли трапився перший обвал цін на РДН, всі контрагенти витримували свої зобов’язання, окрім декількох, які взагалі не дотримувалися обов’язків.

В травні ми відпрацювали ідеально, а у липні – вже «поплили всі». Контрагенти перестали виконувати зобов’язання до 70% - платити та відбирати електроенергію.

Ми розраховували, у нас майже 850 млн грн з ПДВ – недоотриманий дохід по підписаним контрактам за травень-липень.

С.Ш. Всі контракти ми зробили максимально гнучкими. Тобто, графік оплати за 5 робочих днів. За місяць компанія платить 6 разів. Відповідно, компанії, у яких не було ресурсу, також нам перестали платити. Більшість клієнтів нам просто не платили.

Тобто, контрагент має підтвердити відбирання електроенергії? Якщо не підтверджує, то ви не можете їм нічого відпускати, адже енергосистема буде не збалансована?

С.Ш. Трохи інакше. Якщо ви подивитесь, спочатку йде передплата за 2 робочих дні. Контрагент має підтвердити обсяги зі своєї сторони. Якщо він не підтверджує, то ми продаємо цей ресурс на РДН/ВДР. І наприкінці місяця, за висновками актування виставляємо претензію, спочатку йде досудове вирішення спору, потім суд.

Чи багато судових справ на сьогодні за такими ситуаціями?

В.Г. Повністю всім виставлені претензії. Ми за досудове вирішення спору Але нажаль, вірогідно будемо йти до суду.

Скільки у відсотковому співвідношенні до усіх ваших покупців було тих, хто не виконав свої зобов’язання?

В.Г. На момент липня, було 70%. Проте це не саме клієнтів, а 70% від загального обсягу.

директор з енерготрейдингу Володимир Галущак

«Центренерго» витримує свої зобов’язання, не скорочує поставки?

В.Г. Так, жодному контрагенту не було скорочено поставки електроенергії. Хтось із контрагентів у групі «Ринок електричної енергії» повідомив, що їм скоротили обсяг та запитав: кому ще скоротили? А ніхто так і не відповів. Компанія «Центренерго» нікому не скорочувала обсяги постачання.

С.Ш. Ми можемо не відпускати електричну енергію, тільки якщо контрагент нам не платить гроші. За умовами контракту ми маємо передплату. Тобто, ситуації коли контрагент заплатив, а мені не відпустили електроенергію не було. Не відпуск міг бути тільки, коли порушувалися умови договору зі сторони покупця.

В умовах ваших договорів є можливість скорочення відпуску електроенергії до 50%? Чи користалась компанія такими умовами?

В.Г. В умовах договору такий пункт є, але ми нікому не скорочували обсяги відпуску.

С.Ш. Це наше право, але цим правом ми не користувались.

В.Г. Це можливо з технічної точки зору, за умови виникнення форс-мажору. Наприклад, проблема із поставкою вугілля залізничними шляхами, вийшов з ладу енергоблок.

Компанія «Центренерго» жодному контрагенту не скорочувала обсяги, хоча умови договору передбачають право скоротити до 50% відпуск електричної енергії

Компанії потрібні довгострокові контракти для подальшого законтрактування вугілля наперед. Який зараз баланс у довгострокових контрактів у сукупності продажів?

В.Г. Влітку ми продавали з низькими гарантійними внесками, щоб конкурувати з іншими високорентабельними держкомпаніями, як «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Ми зробили максимально клієнтоорієнтовану політику продажів. У вересні-жовтні, ми навпаки максимально завищили гарантійний внесок для залучення коштів. Ми продали 15% майбутніх періодів. Зараз є контракти до кінця осіннє-зимового періоду.

Ми ведемо розрахунки, яку потужність компанії продають на ринку двосторонніх договорів, у вас продано близько 500 МВт на зараз, станції працюють на потужності близько 600 МВт. Ви продаєте на РДД 90%?

В.Г. Так, 10% ми зобов’язані виставляти на РДН.

А якби не було цієї норми, частка РДН була б меншою?

С.Ш. Ні, ми вже напрацювали свою стратегію.

В.Г. Ми не продаємо в кожну годину доби. Ми – теплові станції, ми маневруємо на піках, звідси 10%.

Тобто, ви з «базою» на РДН навіть не виходите?

В.Г. Іноді. Навіщо зайвий раз спалювати вугілля. Якщо країні буде потрібна електроенергія, нас й так піднімуть. Наприклад, в другій половині липня – першій половині серпня, ми йшли на потужності 1800 МВт з торговим графіком 850 МВт.

Тобто 1000 МВт – на РДН?

В.Г. Ні. За командою від НЕК Укренерго по операційній безпеці ОЕС.

Ми – маневрова генерація і ми шукаємо максимально дорогі години. Так само і на УЕБ ми постійно експериментуємо, ми виходимо блоками, в такі години, в інші години. Купують, не купують.

Ми знаємо, що ввечері нас майже завжди завантажують, вечірні години – піки, десь приблизно з 7 вечора. Країні катастрофічно не вистачає електроенергії з 19 до 23 години, коли всі приходять додому та вмикають телевізори, чайники, електроплити і т.д.

Наразі в згадані години електроенергія на РДН найдорожча по 4000 грн /МВт-год.

В.Г. Так, але тут не вгадаєш, тому ми диверсифікуємо. Ми коли продавали електроенергію в травні - липні під час обвалу на ринку, хтось казав, що ми продаємо дешевше, але ми продали по ДД і виграли на цьому все одно, адже РДН впав. Так само і зараз, ми продаємо частину «піків» на ДД, для того щоб диверсифікувати ці години та не програти під час можливого обвалу РДН у в якийсь місяць, тоді ми заробимо.

Якщо компанія на сьогодні продала ще тільки 15% ресурсу на майбутні періоди, то ви очікуєте на зростання цін на електричну енергію у майбутньому?

В.Г. Це цілком можливо.

На балансуючому ринку, вам сьогодні потрібно великі обсяги закривати?

В.Г. Ми не можемо це спрогнозувати, адже це залежить від стану блоків в енергосистемі, які аварійно випадають у ремонти. Чим більше їх з’являється, тим більше вірогідність, що ми починаємо працювати на БР. Коли е/е не вистачає ми завантажуємо блоки. В середньому, частіше ми підіймаємо потужність станцій ввечері, а на вихідних ми просто йдемо у своєму торговому графіку.

«Укренерго» з вами розрахувалось на балансуючому ринку, це за який період?

В.Г. Це ті місяці, коли був максимальний борг у січні-лютому 2021 року.

Насправді, зараз ми вже працюємо у плюс. Чому в інших компаній теплоелектростанцій блоки випадають у ремонт не зрозуміло, адже сьогодні золотий час для заробляння грошей. Тим паче, у інших компаній все обладнання модернізовано.

Наскільки ціна електроенергії на балансуючому ринку зазвичай вище/нижче за РДН?

В.Г. Ми самі там пропонуємо ціни та обсяг, тобто кожен учасник БР, щодня, кожну годину, подає заявки приблизно такі: «ми («Центренерго») готові о 14:00, 23 жовтня, розвантажитись на такий-то обсяг, за такою ціною, і навпаки, готові завантажитись на певний обсяг за певною ціною». Тут стратегія у нас дуже проста: максимальні ціни - на завантаження, та мінімальні - на розвантаження. Тому що, нам потрібна економіка.

Ваша стратегія працює?

В.Г. Можливо ми б могли і більше годин вигравати та завантажуватись, але навіщо нам зайвий раз експлуатувати обладнання та палити вугілля. Коли країні дійсно не вистачає потужності, ми заробляємо максимальні гроші. Проте ми не прагнемо зайвий раз на цьому ринку брати участь та допомагати, у нас немає такої кількості вугілля, як є в приватних компаній.

Ви нам нещодавно казали, що Центренерго не може купляти електроенергію? Тільки через Prozorro.

В.Г. Так, згідно закону ми не можемо торгувати купленої електроенергією. Ми можемо купувати електроенергію через Prozorro тільки для власних потреб, наприклад для наших адміністративних будівель.

А докупити обсяги е/е, щоб завершити контракт для своїх контрагентів ви можете?

В.Г. Так, можемо, це трейдингова операція. Ми можемо вийти для цього на РДН та на ВДР. На двосторонні договори можемо, але нам потрібно для цього зробити відокремлений підрозділ. Але ми таке завдання поки не ставимо, це займе наші оборотні кошти. Будь-який трейдинг – це бізнес, а бізнес – це ризики, нам вони ні до чого.

Яка у вас зараз тенденція щодо гарантійного забезпечення на двосторонніх договорах?

В.Г. Ми зараз законтрактовані на осінньо-зимовий період, а тому повертаємось на клієнтоцентричні умови. Ми будемо його зменшувати, щоб точково продавати та конкурувати з іншими генераціями. Маленькі гарантійні внески - висока ціна продажу, все як раніше. Якщо їх завищувати, менше прийде живого бізнесу. Але це також залежить від того, які у нас цілі та завдання по залученню коштів в певний період часу.

Зараз ви продаєте дорожче всіх інших державних генерацій?

В.Г. Звичайно, ми шукаємо максимальну ціну, та поважаємо клієнта. У нас навіть ФОПи вже купляють, а це показник!

Що сталось з розкладом торгів який був влітку? Багато хто на ринку каже, що не вистачає прогнозованості торгів та стандартизації періоду відпуску ресурсу.

В.Г. Коли ми могли, ми робили такий розклад торгів на 2 місяці, наразі ми у зв’язку з ОЗП, скоротили розклад до тижня. В принципі, ми в кінці кожного тижня оголошуємо торги на наступний тиждень. Або ми на початку тижня, оголошуємо торги на другу половину тижня, десь 3 дні. А так ми намагаємось наприкінці тижня оголошувати.

Що ви думаєте стосовно нових індикативів на ринку, зокрема на ринку двосторонніх договорів на майданчику «УЕБ»?

В.Г. Їх індикатив - це непоганий початок, я однозначно за такі індикативи. У всьому світі, дивляться ж на довгострокові контракти, а не на спотові ціни. Ціна ж повинна йти від виробників, які мають вийти в нуль, закласти свою рентабельність, та продати. Але це треба було б робити із запуску ринку, супроводжувати та інформувати учасників і тд.

Але для індикативів потрібні якість стандартизовані форвардні контракти, щоб можна було зрівнювати однакові пропозиції різних гравців. У нас таке можливо?

С.Ш. Не зовсім, найближчим часом точно ні. Ф’ючерси, ринки і тд, це прикольна річ, але вони повинні формульно організовуватись та контролюватись. Чому ми не продаємо довгі контракти? Ви можете спрогнозувати вартість електроенергії з якимось великим постачальником, через 3, 6, 9, 12 місяців ?

Ну в принципі ніхто не зможе це спрогнозувати це у світі. Відповідно, на довгі контракти повинна бути формульна ціна.

Формула до ціни вугілля?

С.Ш. Не важливо. В ідеальних умовах компанія повинна мати довгостроковий контракт по вугіллю і довгострокові контракти на продаж. Де є чітке розуміння контрактів на продаж, у нас є чітке розуміння собівартості. Так працюють у Європі та світі.

А у нас сьогодні «дикий» ринок, в якому ми не можемо спрогнозувати ні собівартість. У нас на законодавчому рівні обмеження по довгостроковим продажам.

Клієнти також бояться переплатити на довготривалому контракті, якщо немає прив’язки до якоїсь формули.

Повинен бути твердий індикатив, може це буде і API-2, але з іншого боку, «Енергоатом» та «Укргідроенерго» скажуть: «А до чого тут ми?». Питання в тому щоб визначити формулу, та розуміти до якого індикатора її прив’язати. РДН, на наш погляд, досить маніпулятивний. Не можна будувати контракти на 15% ринку (обсяги продажів на РДН - ред.), коли 70% це двосторонні договори.

Тим паче, коли ринок двосторонніх договорів комерційних гравців закритий, вони самі між собою торгують, ніхто не знає їх цін. А ми як держкомпанія повністю відкриті, і всі наші торги добре видно.

«Оператор ринку» наступного року планує запускати платформу для двосторонніх договорів, ви її тестували? Плануєте там торгувати?

В.Г. Ми її тестували, чисто для інтересу, ми не можемо там брати участь, тому що є постанова Кабінету міністрів, яка зобов’язує нас торгувати тільки на приватній біржі в даному сегменті. Якщо додадуть нам можливість ще «Операторі ринку» брати участь, ми залюбки підемо туди.

Ви за те, щоб усі приватні генерації виходили на «УЕБ» торгувати?

С.Ш. Ми за те, щоб вони виходили на різні біржі, щоб біржі також конкурували між собою. Це повинні бути відкриті котирування, тоді це буде ринок. Інакше – це симуляція.

Тобто основній біржі - «УЕБ» все таки потрібні конкуренти?

В.Г. Нам ця біржа дуже подобається, але так, для розвитку ринку завжди потрібна конкуренція. Конкуренція заставляє змінювати продукти, бути більш гнучкими і тд.

Плануєте брати участь на ринку допоміжних послуг?

С.Ш. Так, плануємо з наступного року. Наразі на розгляді інвестиційні програми.

На це також потрібні кошти?

С.Ш. Звичайно, на все потрібні кошти. Для того, щоб вони були, бізнес повинен бути прибутковим, а для цього потрібна нормальна ціна. Нормальна ціна з’явилась для теплогенерації десь тільки після того, як піднялись прайс-кепи, в липні – на початку серпня. До цього часу був збитковий період для теплової генерації.

Ви очікуєте ще одне підвищення прайс-кепів?

С.Ш. Ми тільки за, адже наші пікові години впираються у граничні ціни.

Чи планували ви стратегію продажів після приєднання до ENTSO-E? Можливо треба буде щось переглядати, для потенційного експорту в Європу?

С.Ш. Ми поки тільки на «УЕБ» продаємо, хто хоче експортувати – купляє у нас і далі це робить.

А якщо це стане для вас можливим?

С.Ш. Ми готові до всього, треба буде сідати і переписувати стратегію. Питання в законодавчих змінах. Якщо у нас з’явиться можливість більше заробляти на експорті, то чому ні ?

Яка ситуація з вашими блоками під час роботи енергосистеми в ізольованому режимі?

В.Г. Є план по блоках. Як і для всієї генерації в країні, є певний план, але це не щось особливе, або неможливе. Це штатна робота на 3-4 дні.

Також хочу відмітити злагоджену роботу з оператором системи передачі «Укренерго» та подякувати менеджменту цієї компанії за те, що всіляко нас підтримують і відмінно роблять свою роботу.


Більше інформації про функціонування ринку електричної енергії України ви можете отримати, оформивши підписку на наші аналітичні видання - EXPRO Electricity DailyEXPRO Electricity WeeklyEXPRO Electricity Monthly. Аналіз та детальна статистика по обсягам та цінам електроенергії на внутрішньому та зовнішніх ринках, роботі енергосистеми України, прогнозування виробництва та споживання електричної енергії, державні закупівлі, думки та коментарі гравців, а також рішення які впливають на ринок - це видання EXPRO Electricity.

Замовити видання ви можете написавши на електронну пошту - [email protected]

Підписуйтесь також на наші сторінки у Facebook та Telegram.