Колишній головний інженер «Укргазвидобування» Сергій Лагно очолив найбільшу газовидобувну компанію України в непростий час повномасштабної війни. У першій частині інтерв’ю з очільником «Укргазвидобування» Сергієм Лагно ми обговорили поточні результати видобутку та буріння компанії, застосування нових технологій та геологічну команду. В другій частині інтерв’ю йдеться про сервісні операції та підрядників, газову генерацію та плани компанії на наступний рік.
Попередню частину ми завершили на питанні щодо купівлі нового спецдозволу на Західно-Мажарівську площу на аукціоні Держгеонадр. Чи буде ця площа новою Моспанівкою?
На жаль, ні. Це родовище трохи іншого типу. Ми живемо не однією Моспанівкою. Завдяки 3D сейсміці вдалося розвідати нормальні запаси на іншому родовищі, на якому роками, десятиліттями видобуток становив 30 тис. куб м газу на добу і ніхто не бачив у ньому перспектив. Саме тому УКПГ було підключено до газорозподільчої системи, а не ГТС. Цього вистачало для 30 тис. куб м газу.
Зараз ми будуємо новий газопровід з прямим підключенням до магістрального газопроводу, бо ми бачимо в цьому перспективу. Вже зараз видобуток по цьому родовищі становить 2,2 млн куб м на добу і планується наростити його до 3,5 млн куб м. Не всі ділянки, які показала 3D сейсміка, виявилися настільки ідеальними, є варіанти, де ми отримали ущільнені пласти з водою, але це геологічний ризик і від цього нікуди не дінешся. Те, що ми тепер маємо набагато більше інформації, це дуже добре.
Давайте повернемося ще трохи до китайських бурових. На цих верстатах працюють українці?
Так, виключно наші буровики. Це наша власність, просто ми не змогли до кінця за неї розрахуватися. Але технічний супровід бурових залишається за заводом-виробником. Час від часу йде оновлення програми і як для будь-якої програми є строк дії ключів, які треба поновлювати. За наявності непроведених платежів – це складний процес. (Детальніше читайте у Першій частині інтерв'ю)
Операції ГРП
Гідророзрив пласту - операція відома, популярна в Україні та світі. Ми побачили зниження кількості операцій ГРП цього року і плани наступного у порівнянні з попередніми роками. З чим це пов’язано? Також чи залучаєте ви зовнішніх підрядників чи працюєте власними силами?
ГРП – комплексне питання. У свій час в «Укргазвидобуванні» взагалі робили 1-2 операції ГРП на рік, це була якась дивина. Потім прийшла нова команда (команда Олега Прохоренка – ред.), і чомусь почалося просто масове ГРП. Зайшла команда експатів і останні періоди перед ними була поставлена задача набрати студентів на стажування, відібрати найкращих, щоб навчити їх. За цей період сформувалася молода команда українців, які досить ефективно працюють і новий начальник департаменту – українець.
Зменшення кількості операцій ГРП пов’язано з тим, що воно, як і буріння, не безмежне. Рвати все немає сенсу. Є породи, де проникність і так достатня. Зробити ГРП, щоб розподілити депресію можна, але треба рахувати ризики. Якщо зверху маємо воду, то сенс ризикувати свердловиною з дебітом 250 тис. куб м на добу заради того, щоб це можливо було 280 тис. куб м.
Знову ж таки, є цілий алгоритм, відповідно до якого ми оцінюємо ризики та підбираємо кандидатів для ГРП. Після цього воно виноситься на техніко-геологічний комітет, де або підтверджується або ні. ГРП – це не просто можливість збільшити або інтенсифікувати притік газу, це також і ризик, що тріщина піде не туди і свердловину буде зруйновано. Тому треба враховувати і стан колони і все що є поблизу по запасах.
Нам конче необхідний підрядник з флотом на 1500 – 2000 атм. У нас є родовища з глибинами по 6 000 – 6 500 м з ВПД і пластовими тисками по 800 – 950 атм. Там щільні породи і слабо зацементовані. Ми маємо постійні проблеми з засипанням породою вибою, навіть до того, що НКТ засипає. Ми маємо постійну проблему, що через це велика депресія. Власними силами та існуючим флотом ми цього не зробимо. Ми маємо флот і на 1 000 атм, але цього недостатньо.
Тому ми виходимо на тендер. Питання ще до кінця не вирішене, однак, я думаю, варто спробувати. Як на мене, окремі наші родовища з їх пластовими тисками у середньому 800 – 900 атм, мають набагато більший потенціал, ніж той, що ми маємо тепер.
Наземну інфраструктуру ми підготували. На початку наступного року буде завершена реконструкція, будуть введені вже нові технологічні лінії, нові газопроводи-підключення. Все є, залишилося провести декілька ГРП на цих свердловинах і подивитися на результат. Я впевнений що якщо технологічно все пройде вдало, це окупиться. Думаю, з наявними у родовищах запасами, це перспективно. Такі свердловини з аномально високими пластовими тисками є не тільки у нас, це може стати прикладом і для інших підприємств галузі, якщо сюди зайде підрядник.
На зараз зацікавленість виявила одна компанія. Можливо, ще хтось вийде. Бажано, звичайно, щоб їх було не менше трьох, інакше це буде не ринок.
Хто може бути ще? Burisma має флот, здається. ДТЕК зараз також ніби має флот, який належав білоруській «Сервіс Ойл»…
Вони не потягнуть, у них флоти 1 000 атм, які ми також маємо. Сенсу від цих флотів для нас немає. Нам потрібні флоти на 1 500 – 2 000 атм, у них такого немає. Можливо, свої флоти завезуть інші компанії, з США, наприклад.
Так, має бути альтернатива…
Тому ми вели попередні перемовини з Південної Кореї. Вони багато в яких країнах по світу продають свою продукцію. Я розумію складнощі логістики, але у нас обсяги замовлень суттєві. Враховуючи, як та ж «Укрнафта» на наступний рік планує нарощувати обсяги буріння.
Ми шукаємо по всьому світу, кого б можна залучити. Коли одна-дві компанії, це дуже погано. Погано і по термінах постачань, бо вони відчувають, що ніхто ніде не дінеться, а будуть чекати. І по цінах є проблеми. Я б все ж таки хотів, щоб тут був ринок, а для цього треба 4-5 компаній-конкурентів. Коли їх буде більше, то будуть більш конкурентні умови.

Сервісні послуги в умовах війни
В цілому війна стала причиною переформатування сервісного ринку України, компаній, що надають послуги та обладнання. Якісь компанії вбачають великі ризики саме бойових дій і йдуть з України. Якісь компанії, як виявляється, працюють в росії, в тому числі їх материнські компанії і їх тут блокують. Чи бачите ви дефіцит послуг і як з планами на 2025 рік, враховуючи перші дзвіночки дефіцитних проявів з надання нафтогазових сервісів?
Багато іноземних компаній з початком російського вторгнення просто припинили з нами співпрацю, аргументуючи це форс-мажорними обставинами. Це стосується і дуже великих компаній, не тільки дрібних сервісних компаній. Це стосується і Catterpillar, і Solar Turbines, це стосується і Cooper Machine, які раніше постійно були присутні. Тут питання в тому, яка співпраця. До прикладу, ті самі Solar Turbines пішли на зустріч і навчили на своїх виробничих базах у Чехії наших працівників, видали їм сертифікат і тепер ми самі можемо проводити роботи з заміни двигунів, вставок і т.д. Таким чином, ми єдина сертифікована Solar Turbines компанія у світі, бо вони ніколи нікого не допускають. Єдине, що дистанційно вони роблять електронні налаштування, програми ніхто ніколи нам не дасть, це зрозуміло.
Ми хочемо з багатьма компаніями укласти саме такі договори. Що стосується сервісів з капремонтів, ми намагаємося обходитися власними силами і якщо залучаємо когось на підряд, то це важкі верстати. Зараз у нас буде один контракт з важким верстатом на фішингові роботи.
Потреба у фішингу виникла у зв’язку з тим, що вчасно не було зроблено ПРС (поточний ремонт свердловини – ред.), зокрема для того, щоб не зупиняти свердловину через те, що втрачається видобуток. Тому ми зараз хочемо збільшити снаббінг. Цікава, не нова технологія, але треба пробувати.
Для початку ми закуповуємо послуги снаббінгу. Крім того, у нас є власна установка, але вона не в робочому стані і ми закуповуємо послуги з її ремонту. В будь-якому випадку ми будемо максимально перелаштовувати обладнання свердловини при капремонті, щоб можна було працювати снаббінгом. Маю надію, що це буде дуже корисно для наших виснажених родовищах.
Якщо говорити про інші сервіси, то ми плануємо закупівлю 8 верстатів для капремонту свердловин, з яких 6 по 160 т та 2 – 220 т. Крім відновлення своєї снаббінгової установки, ми ще плануємо придбати дві снаббінгові установки. Це поки в планах, але якщо у нас будуть і три власні установки і послуги галузі, то ми будемо планово робити ПРС без зупинки свердловин, це буде займати тиждень-півтора.
Позитивним є те, що нарешті на ринку з’являються інші гравці, що пропонують сервіси з 3D сейсміки по Україні (Румунська компанія Prospectiuni – ред.).
У нас же історично дві компанії були…
Так, і це мені не подобалося. Спочатку вони планували роботи для «Полтавської газонафтової компанії», але у них є певні проблеми з землею, тому ми ведемо з ними перемовини, щоб їх перехопити, поки у колег немає можливості.
Тобто обладнання вже в Україні?
Так і це дуже круто. Більше того, ми з ними окремо ведемо перемовини щодо закупівлі обладнання. Ми хочемо в ідеалі мати власне обладнання для 3D сейсміки. Послуги ми все одно будемо закуповувати і закуповувати багато, але своє обладнання це теж плюс. Багато підрядників не хочуть іти на східні родовища. Для розбурки родовища методом радянського трикутника вже не ті часи, нам треба зробити 3D сейсміку. Якщо було би власне обладнання, ми б своєю командою зробили.
Ми маємо дуже великий попит на спецтранспорт, у нас буквально голод на спецтранспорт.
Це ми побачили на заході «День постачальника». Велика закупівля, майже 1 млрд грн…
Навіть це не покриє наші потреби. Накопичилося дуже багато проблем, та сама банальна рекультивація земель. Ми не можемо зупиняти буріння, всі свої будівельні потужності кидаємо на майбутні майданчики. Ми виходимо на ринок і хочемо закупити обладнання для рекультивації, це грейдери, екскаватори, нічого важкого. Багато послуг перевезення, у першу чергу автоцистернами.
Ми маємо дуже багато проектів і нам необхідні кваліфіковані, надійні проектні установи. Часто виходить, що на ринку ми отримуємо підрядника і потім маємо затримки від трьох місяців до року проектно-кошторисної документації. Часи, коли ми могли працювати без проектно-кошторисної документації пройшли, хоча це може бути ефективно в якісь моменти.
Наш Інститут ми також реорганізовуємо. Зараз там працює 800 людей і я вважаю, що вони можуть працювати набагато ефективніше. Ми по ринку також шукаємо спеціалістів, хочемо, щоб вони взяли на себе відповідальність по окремим напрямкам роботи інституту. Директор – це директор, повинні також бути заступники по напрямам, які будуть нести персональну відповідальність за ефективність по усім напрямам: наземна інфраструктура, проектно-кошторисна документація, геології та розробки.

Газова генерація
Багато компаній, в тому числі з Групи Нафтогаз, підхопили ідею газової генерації. Чи є якісь плани в цьому напрямку в «Укргазвидобування»?
Дивіться, генерація якраз була би показана в тих прикладах, які я озвучував, у важкодоступних районах, які не мають економічного сенсу прокладати газові мережі, але мають електричні мережі. Однак, електричні мережі також бувають різні. Якщо це мережі низьковольтні, побутові мережі, вони не підійдуть. Все-одно треба буде будувати лінію до високовольтних мереж, ставити трансформатори для того, щоб були найменші втрати. Це все коштує значних коштів: техумови обленерго, будівництво ЛЕП, будівництво трансформаторної підстанції, будівництво самої генераторної установки. Без когенерації ефективність цієї установки не вище 30-32%.
Звичайно, ці перспективи для нас є. Перше, наша працююча установка на родовищі на Заході. Це родовище з вмістом сірководню. У нас є установка з вилучення цього сірководню і, відповідно, при регенерації цієї установки, газ дуже насичений сірководнем і його можна тільки спалювати. Замість того, щоб його просто спалювати, ми поставили генератор і виробляємо електроенергію.
У нас також є дві точки на Закарпатті, які знаходяться далеко від газових мереж ОГТСУ, щоб подавати газ у систему. Крім того, вони мають збіднений склад газу – мало метану. Це також був би ідеальний варіант для генерації. Ми вже отримали техумови, але знову постає питання економічної окупності. Ми проводили зустрічі з колишнім головою обласної адміністрації Віктором Микитою для того, щоб по таким родовищам, газ з яких не має перспектив потрапити до ГТС через інший склад газу, нам послабили можливість виплат ренти чи податків, щоб ми вийшли в беззбитковість. Ми готові надати всі розрахунки, щоб Мінекономіки та Міненерго їх переглянули. І зацікавлені в тому, щоб збільшувати видобуток. Це родовище цікаве, бо воно ще нормально не досліджене, оскільки ні разу на ньому не створювали стабільну депресію, бо нікуди подати газ. Ми проклали лінію до села, але село не хоче брати цей газ через збіднений вміст метану.
У таких випадках газова генерація була б гарним виходом, враховуючи нинішні потреби в електроенергії. Але ми як державна компанія не можемо піти на збитки. Тому в УГВ ми плануємо газову генерацію як резервне джерело живлення для найбільших об’єктів споживання електроенергії, тим самим зменшуючи споживання з мереж обленерго.
Газова генерація в усьому світі – це маневрова генерація для покриття піків. Тому ми плануємо, ми до цього готові, просто чекаємо нагоди.
Плани видобутку
Які плани у компанії з видобутку на наступний рік? Особливо цікавим є видобуток конденсату, бо за нашими оцінками вже цього року ріст видобутку газового конденсату УГВ може скласти 20%
Взагалі, на 2025 рік ми запланували 14,08 млрд куб м видобутку товарного природного газу. Для цього якраз ми проводимо свої операційні сесії, щоб до початку року ми мали всі точки для буріння, точки для капітальних ремонтів, для ГРП, для забурки бокових стовбурів. Багато операцій треба буде зробити.
З приводу конденсату, ми маємо надію втримати його на високому рівні цього року, але збільшити видобуток нафти. Ми маємо великий потенціал по нафті, але на жаль, перед самою війною нам не вистачило буквально двох місяців для поставки відцентрових насосів іноземного постачальника для свердловин, а потім компанія відмовилася приїздити в Україну, пропонуючи насоси без гарантії. Але та сама ціна без гарантії та перевірки нас не влаштувала. Довгі перемовини ні до чого не призвели.
Одне з завдань зараз – придбання таких насосів. Ми плануємо оголосити тендер. Я вважаю, що тут є великий потенціал. З планових 46-50 тис. т видобутку на рік ми плануємо вийти на 81-82 тис. т на рік. У нас вже є кандидати, де просто потрібно привести насоси і провести капремонт. Я впевнений, що протягом трьох місяців після встановлення насосів, ми отримаємо +100 т. Це старі родовища, але поклади нафти ще не виснажені.
Однак, всі ці плани досить умовні, бо у нас йдуть постійно обстріли. У нас є об’єкти, де по 20 хвилин на добу немає повітряних тривог.
Насправді, не може при більш-менш сталому видобутку природного газу знизитися чисто конденсатний фактор. Це повз геологічну науку. А ось вилучення може знизитися. Так само, як у нас знизилося вилучення по одній із КС через зруйновану установку осушки газу. І Оператор ГТС знає цю ситуацію. Ми щоденно повідомляємо Оператора про склад газу і точку роси згідно з Кодексом.
Спілкувалися Олександр Сіренко, Володимир Дольник, Михайло Свищо