Колишній головний інженер «Укргазвидобування» Сергій Лагно очолив найбільшу газовидобувну компанію України в непростий час повномасштабної війни. Чим живе компанія, які результати показує, про обсяги видобутку та буріння, геологічну команду та з якими проблемами зіштовхується, читайте у першій частині ексклюзивного інтерв’ю очільника УГВ Сергія Лагно для ExPro.
Зростання видобутку
Останнім часом бачимо новини, що Україна збільшує видобуток природного газу і основним драйвером є «Укргазвидобування». За рахунок чого вдається під час повномасштабної війни нарощувати видобуток газу?
Нарощення почалося ще у 2023 році та продовжилось у 2024 році, навіть попри дуже важкі умови під час повномасштабної війни. Буквально перед інтерв’ю ми нарешті змогли змінити персонал на Шебелинському ГПУ, бо з самого ранку там була локальна повітряна тривога з обстрілами по енергетичній інфраструктурі. Відповідно, усі бригади, які заїхали, як і нічна бригада потрапили в сховища і там сиділи, поки не закінчилася тривога. В таких умовах ми працюємо постійно і видобуток зупиняти не можемо, основні видобувні можливості якраз розташовані на Сході України.
По цифрах: за 10 місяців 2024 року вдалось видобути 11,6 млрд куб м товарного газу, що на 6% більше, ніж за такий самий період минулого року. Хоча і минулий рік був досить потужним і вдалим, ніж довоєнний 2021 рік.
У 2023 році наш видобуток склав 13,2 млрд куб м, тоді як в 2021 видобуток становив 12,9 млрд куб м. Таких результатів ми досягли через комплексну кваліфіковану роботу команди. З 2023 року ми намагаємося максимально між собою співпрацювати. Не скажу, що раніше цієї співпраці не було, бо я за це не відповідав, але зараз я бачу велику користь у тому, що ми чуємо один одного, не на багатогодинних виступах, а коротко ясно і по суті допомагаємо, підказуємо і підтримуємо.
Крім того, збільшення видобутку стало можливим завдяки запровадженню нових технологій.
Про які саме технології йдеться?
У першу чергу 3D сейсміка нам дуже допомагає, навіть на тих родовищах, де ще 15-17 років тому я був майстром. На старих родовищах кінця 60-х років ми знайшли незадреновані зони покладів і часто ці зони знаходяться під річками, під населеними пунктами, під лісами заповідними, але на те є похиле-скероване буріння, з допомогою якого ми нормально під ділянку заходимо і отримуємо результати не тільки понад 100 тис. куб м на добу, а й понад 200 тис. куб м на добу. Це на родовищах, де вже пластові тиски здавалося б по 30 атмосфер, але виявилося що є такі ділянки і ми ними зараз активно займаємось, бо нескінченне ущільнення сітки свердловин має свою межу - зону дренування. Бурити там, де вже є зона дренування сусідньої свердловини немає сенсу ні економічно, ні технічно. Звичайно, ми обмежені в цьому ресурсі кордонами власних існуючих родовищ, тому 3D сейсміка дуже допомогає і розширити межі, і знайти всередині цих меж незадреновані ділянки.
Крім того, у нас сам процес буріння значно пришвидшився, зокрема за рахунок використання інших реагентів. Ми на багатьох родовищах відійшли від глинистих бурових розчинів та перейшли на РВО (розчин на вуглеводневій основі – ред.) на основі дизельного палива. Таким чином, ми менше вимиваємо глини, породи, не створюємо такий потужний скін, який до цього часто закінчувався гідророзривом.
Крім того, вводимо нову для України, одночасно-роздільну експлуатацію пластів. Все ж таки ми обмежені вимогами правил експлуатації, за якими не можна переходити на вищезалягаючі поклади, поки не виснажено нижчезалягаючі. У нас є ці обмеження і ми з ними звичайно рахуємося. Тому застосовуємо такі методи, щоб ми одночасно могли експлуатувати два горизонти, які відокремленні технічно один від одного.
Чи означає використання РВО, що компанія збільшила загальне використання дизпалива?
Ні, у нас не збільшилося споживання дизпалива завдяки тому, що ми максимально контролюємо розхід дизпалива на бурових. Ми придбали послуги GPS моніторингу на спецтранспорт, тому у нас значно зменшилось споживання палива для традиційних робіт і за рахунок цього у нас з’явився ресурс для приготування розчинів РВО. Маю надію, що в наступному році ми будемо ще більш ефективно все контролювати.
У нас було декілька не дуже вдалих моментів з контролем GPS, коли іноземні компанії вигравали ці тендери. Зараз українська компанія перемогла в тендері і ми зараз в процесі налагодження контролю. Ми розуміємо, що дизпаливо – надважливий ресурс, особливо в умовах війни, і контроль над ним ми будемо максимально покращувати. Наша безпека працює досить гарно і думаю ви чули ті гучні випадки, коли ми разом зі Службою безпеки України затримували власних співробітників. На жаль, такі випадки інколи є.
Збільшення буріння
Діяльність компанії завжди вимірювалася декількома показниками: це, безпосередньо, обсяги видобутку і скільки компанія пробурила за певний період. Ми бачимо хорошу динаміку, навіть під час війни. Чи всі ваші бурові зараз у роботі? Чи плануєте залучати зовнішніх підрядників для буріння?
Загалом у нас 42 бурові верстати, з яких частина – це нові верстати, частина – модернізовані. Навіть на модернізованих верстатах ми переходимо на верхній привід, він більш технологічний. 41 буровий верстат у нас у справному стані та перебуває в роботі. Навіть якщо в конкретний момент бурова установка не задіяна в процесі буріння, вона знаходиться в процесі мобілізації, дослідження свердловин, щоб була можливість одразу перейти на верхній горизонт. Хоча, якщо говорити про довготривалі програми дослідження горизонтів, то ми знімаємо буровий верстат і працюємо просто важким верстатом для капремонту, бо так подобова ставка значно менше. Все ж таки, більш ефективно буровим верстатом бурити, ніж піднімати колони.
З 42 верстатів як я вже казав у роботі 41, а ще один – це той верстат, який потрапив під окупацію у 2022 році на Святогірському родовищі (Донецька область – ред.). Окупанти мабуть просто заради міді повністю спалили всю автоматику. Ми зараз ведемо перемовини з Honghua про відновлення, але там зараз є проблеми через заборону НБУ здійснювати валютні платежі за кордон. Альтернативних постачальників цієї автоматики, як ви розумієте, не може бути.
Зараз якраз, здається, період розрахунків за ці бурові верстати?
Так, період розрахунків, які ми знову не можемо провести. Ми знову не платимо не через те, що у нас не закладено на це кошти, а через те, що не маємо права. Жоден український банк за це не візьметься.
А як ви виходите з цієї ситуації? Що кажуть китайці?
Постійні перемовини. Буквально у понеділок (11 листопада – ред.) знову був Президент Honghua у Києві і ми проводили перемовини. Ми пояснюємо, що готові надати графік платежів, як тільки у нас буде дозвіл від НБУ. Також проводимо перемовини з НБУ.
Ми так розуміємо, що на цей рік програма буріння буде виконана в повному обсязі. А як буде ситуація наступного року? Чи зможете підтримувати темпи буріння, як спрацювала геологія? Чи було визначено точки буріння?
Точки буріння попередньо визначили, але вони ніколи не бувають кінцевими. У нас є залежні свердловини, тобто від результату попередньої визначається чи ми продовжуємо буріння на цій площі чи ми тут припиняємо і переводимо верстат на інші ділянки.
Тому зараз йде пошук свердловин кандидатів на резерв. Якраз цим займається наш директор з геології, який поїхав на Схід, де він працює з усіма начальниками департаментів газопромислових управлінь «Шебелинкагазвидобування» та «Полтавагазвидобування», з місцевими геологами для того, щоб у нас був резерв. Якщо якась свердловина не підтвердила свій потенціал в повному обсязі і ми не бачимо сенсу добурювати, далі розширювати межі по цій площі, ми повинні мати ділянки, куди швидко перекинути цей верстат.
Зараз у нас пробурено 83 свердловини з початку року і ще до кінця року плануємо пробурити 7 свердловин (станом на середину листопада - ред.). На 2025 рік ми плануємо пробурити мінімум 90 свердловин, але кандидатів має бути не менше 95.
До розмови також доєднався online журналіст ExPro Володимир Дольник, що зараз служить у ЗСУ
Геологічна команда
А хто у компанії зараз директор по геології? Здається, що у компанії є якась децентралізація по функціональному розподілу саме в геології. Нещодавно до команди знову приєднався Мирон Фірман, до цього ключову роль грав Михайло Братах, крім того є Максим Вітик. Хто з них головний?
Давайте я поясню. За прийняття рішень відповідаю я, відповідно я і розподіляю ролі. Михайло Братах є керівником інституту (УкрНДІгаз, Український науково-дослідний інститут природних газів – ред.). У нього є потужні геологи в інституті. Я не вбачаю біди в тому, що ми знову взяли на роботу Мирона Фірмана. Зараз ми його перевели в УкрНДІгаз (до Михайла Братаха). Я хочу, щоб там сформувалася підсилена команда, але це не означає, що там може бути конфлікт. Зараз є команда Максима Вітика, яка частково спирається на досвід як експатів, так і українських спеціалістів. Хочемо, щоб наші працівники навчилися від іноземних фахівців.
Ці дві команди (Максима Вітика і Інституту) паралельно формують свій пул свердловин кандидатів для буріння. Потім це спільно розглядається спочатку на геологічному комітеті, потім на техніко-геологічному комітеті, де вже враховуються не тільки геологічні показники а й взагалі технічні показники. Ми вже зіштовхувалися з проблемою і більше я не хочу таких випадків, коли ми беремо ліцензію, затиснуту між скелями і заповідними лісами, де найближча точка підключення до системи за 22 км. Абсолютно технічно недоцільно бурити в такому місці, враховуючи ті запаси газу, які є на тій ліцензії. Навіть будувати якийсь міні завод з переробки газу для того, щоб щось зріджувати, це ніколи не окупиться. Де ми будемо будувати дорогу? Пробивати тунелі в скелях чи знищувати реліктові ліси?
Не хочеться до цього повертатися. Тому після того як геологи розглядають перспективи, ми ще дивимося з технічної та економічної точки зору доцільність буріння. Після цього ми приймаємо рішення. Мій досвід «технаря» допомагає ухвалювати правильні рішення.
Давайте ще трохи повернемося до буріння. Чи будете залучати зовнішніх підрядників? Чи достатньо власних сил?
Навряд чи будемо залучати зовнішніх підрядників, поясню чому. Нам навпаки потрібні нові площі. Зараз хочемо відпрацювати з іншими власниками ліцензій можливість якоїсь співпраці, щоб ми бурили, але не як сервісна компанія. Ми готові брати в оренду, викуповувати ці ліцензії. Нам необхідні нові площі для того, щоб планувати буріння на 2026 рік.
Буріння за допомогою зовнішніх підрядників ми залучали в попередні роки, востаннє у 2020 році, здається. Після того ми обходимося власними силами. Все ж таки 41 справний буровий верстат, більшість з яких з верхнім приводом та модернізовані по автоматиці, досить швидко бурять і нам цього повністю вистачає. Ми забезпечуємо всю бурову програму.
Маю надію все ж таки, що держава у період війни зверне увагу на наявність так званих «сплячих» ліцензій. Є велика надія і мрія, що буде введений так званий Оператор з видобутку. У держави є або свої ліцензії або «сплячі ліцензії». Можна не змінюючи права власності зобов’язати власника вибрати компанію, що буде видобувати ресурс на цих ліцензіях. Це не обов’язково маємо бути ми, можливо це буде ДТЕК, «Укрнафта», Burisma, Regal Petroleum чи якась інша компанія. Просто зобов’язати власників ліцензій вибрати собі у співпрацю компанію, може забезпечити процес буріння та видобутку.
У нас величезний потенціал як бурових верстатів, так і верстатів для капітального ремонту свердловин. Ми зараз розширюємо свою будівельно-монтажну філію, щоб забезпечити всі процеси розбудови родовищ. Тому нам була б цікава така співпраця з іншими власниками ліцензій. Думаю, для загальноукраїнського балансу видобутку це також буде позитивним, навіть якщо це буде не «Укргазвидобування», а колеги з інших компаній.
Нові ліцензії
Прагнення отримати нові ліцензії ми побачили на останніх аукціонах, компанія заплатила рекордну і, відверто кажучи, велику суму за ліцензію. Йдеться про Західно-Мажарівську площу, яку «Укргазвидобування» придбала на аукціоні 24 вересня за 1 млрд грн. Що це було?
Ця ціна є виправданою.
Чому так безапеляційно дорого?
А ви дивилися на аналіз останніх років аукціонів з продажу спецдозволів? Ми подивилися на цей аналіз і чітко подивилися на відсотковий поріг тої компанії, що постійно виграє у нас усі аукціони і було прийнято рішення, що ми не будемо гратися, щоб втратити ліцензію. Ми, на відміну від інших компаній, мали дві переваги.
Ми на своєму сусідньому родовищі робили нещодавно 3D сейсміку і ми побачили, що є на цьому родовищі. У нас вже є потенційні точки для буріння, хоча на самому придбаному родовищі ми ще не проводили 3D сейсміку. Ми бачимо потужні пласти, тому це дуже виправдана ціна.
Я розумію, чому не пішли наші конкуренти, бо для них ця ціна – це межа окупності. Але не для нас. Ми маємо поруч власну УКПГ (Установка комплексної підготовки газу – ред.), ми все одно запланували та будемо будувати ще один газопровід від УКПГ, щоб забезпечити потужність цього родовища. Відповідно, для нас ці Capex не будуть критичними.
Тобто, два фактори. Перше – ми бачили, що запаси на родовищі більші, ніж про це було відомо Держгеонадрам і нашим колегам з інших компаній. По-друге, ми маємо можливість швидше видобути звідти газ.
Звичайно, можна було почати з ціни, до прикладу, 300 млн грн, колеги б дали більше, ми б дали 500 млн грн, вони дали більше, ми 700 млн грн, вони ще більше і все, ми втратили площу. Тому ми одразу відрубали конкурентів, взявши ціну ближче до їхньої ціни окупності за наявними у них старими даними.
Про операції ГРП та інші сервісні операції, яких сервісних послуг та техніки не вистачає «Укргазвидобуванню», газову генерацію та плани компанії на наступний рік читайте у наступній частині інтерв’ю очільника УГВ Сергія Лагно для ExPro.
Спілкувалися Олександр Сіренко, Володимир Дольник, Михайло Свищо