Видобуток вугілля у реаліях сьогодення – це не тільки про відкриття нової лави чи запуск очисного комбайну. Це й про цифровізацію. На одній із українських шахт з 2019-го року розгортають цифрову інфраструктуру на основі технології Wi-Fi.
Попри повномасштабну війну, вуглевидобувні підприємства Західного Донбасу не припиняють роботу, адже в умовах вже світової енергетичної кризи та побоювань надскладного опалювального сезону 22/23 видобуток вугілля – як одна із панацей.
Україна перед початком опалювального сезону має накопичити 2-3 млн тонн вугілля на складах. Чи це буде можливо – більшою мірою залежить від українського видобутку.
Наскільки цифровізація допомагає налагоджувати роботу гірників на глибині 180 метрів та що з видобутком українського вугілля сьогодні, читайте в репортажі ExPro з однієї із шахт ДТЕК Енерго.
Як вплинула війна на видобуток вугілля?
У лютому та березні, після початку повномасштабної війни росії проти України, необхідно було терміново налаштовувати логістику та пропрацьовувати екстрені заходи для врегулювання надзвичайних ситуацій на шахті.
Російську окупанти свідомо нищать інфраструктуру, зокрема, і електроенергетичну. А електроенергія для шахти критично необхідна – як повітря для людини, адже час затоплення знеструмленої шахти – близько 36-ти годин. І вже після затоплення, скоріш за все, роботу буле неможливо відновити. Тому для екстрених ситуацій шахтоуправління мусять закуповувати дизель-генератори, які зможуть забезпечити автономну роботу підприємства на деяких час, а також вмонтовують спеціальні сходи, які за повного відімкнення світла, дозволять гірникам піднятися наверх.
«За будь-яких обставин, що б не трапилось, ми людей врятуємо. Люди для нас найголовніше, адже коли нема спеціалістів, то обладнання - мертве», - наголосив Олег Юрійович, головний інженер шахтоуправління, на якому вдалося побувати журналістам.
Водночас, навіть за нинішніх умов, за період війни вугільному підприємству вдалося збільшити видобуток на 15-17%, у порівнянні з минулорічними показниками. Чи доцільно було б ще більше наростити видобуток, за нинішнього попиту на «чорне золото»? Так, доцільно. Проте сама технологія не дозволяє різко його збільшувати, адже для того аби запустити одну лаву може бути потрібно до одного року часу. Процес видобутку корисних копалин значно складніший навіть за процес генерації електроенергії.
Як працює «цифрова» шахта?
Журналісти змогли на собі відчути що таке перебування під землею, на глибині 180 метрів, та побачити як насправді видобувають вугілля, як працює очисний комбайн та що із себе представляє «цифрова» шахта.
Пам’ятаєте, колись ми говорили про декарбонізацію економіки? Так ось, вугілля повертається. На фоні актуалізації потреб в електроенергії в умовах енергетичної кризи, підприємства ДТЕК нарощують видобуток «чорного золота» - шахта, на якій ми побували, не виключення.
Поки саме тут в роботі лише одна лава, яка була введена в роботу півмісяця тому – із загальними запасами 112 тисяч тонн, щоденний видобуток близько 1800 тонн. Ще до кінця року очікується запуск трьох лав.
На фото головний інженер шахти розповідає журналістам про можливості видобутку вугілля Фото: Сергій Саліков.
Насправді ж все починається не з лави. Перше – це інструктаж з техніки безпеки, на якому детально йдеться про роботу підприємства, як користуватися спеціальним «рятівником», що робити при задимленні та чому небезпечно підходити до рухомих предметів.
«Бійтеся» - така фраза звучала під час проходження інструктажу з техніки безпеки перед спуском під землю, на глибину 180 метрів. Хоча максимальний горизонт саме цієї шахти сягає 550 метрів.
«18 років спускають в шахту, і 18 років боюсь», - каже один з керівників шахтоуправління.
Дійсно, робота гірників вкрай небезпечна, тому впровадження нових рішень заради збереження життя та здоровʼя працівників є першочерговим. Технологія wi-fi під землею полягає не тільки в можливості координації видобутку, а й у контролі за безпекою кожного із шахтарів. До екіпіровки гірників, окрім вже звичних касок, наколінників, окулярів та одягу, входять смарт-лампи, датчики та спеціальні мобільні телефони. Нове обладнання дозволяє диспетчеру контролювати рух шахтарів по «підземному місту», концентрацію метану, стан робітника, а також надає можливість обмінюватись повідомленнями.
«18 років спускають в шахту, і 18 років боюсь»
Фото: Олександр Іванніков
Чому важливо контролювати концентрацію метану? Газ, який накопичується в пустотах породи, є вкрай вибухонебезпечним, для трагічних наслідків достатньо лише однієї іскри, тому мобільні телефони ми були вимушені залишити наверху. Вже за позначки в 1,3% автоматично вимикається усе обладнання на шахті задля уникнення аварійної ситуації.
«Нема напруги, нема вибуху, нема аварійної ситуації», - коментує Олег Юрійович.
Кожна смарт-лампа контролює вміст метану та передає інформацію до головного диспетчера, який вже оцінює загальну картину по шахті. Така технологія вперше була впроваджена саме на цій шахті, адже вона має одну із найвищих концентрацій метану у регіоні.
Раніше, ще до усіх смарт-ламп та датчиків, у шахтарів був дещо жорстокий спосіб оцінки концентрації метану. Маленька жовта пташка-канарка була тогочасним «смарт-пристроєм». Її спів вказував на безпечну зону для роботи шахтаря, а про небезпеку сигналізувало мовчання. Сьогодні Green Peace був би не задоволений таким підходом… Та й шахтарі теж.
До речі, вже на іншій шахті ДТЕК було впроваджено технологію когенерації метану, за рахунок інвестицій Recycling Solutions на $2,6 млн – небезпечний газ відтепер використовують для виробництва електроенергії для потреб шахти. За перший рік роботи когенераційної установки вдалося переробити понад 1 млн куб метану в 6 млн кВт-год електроенергії.
Одна із локацій під землею – це гараж-зарядна, яка забезпечує електроенергією електровози на шахті. Саме ці електровози, чимось схожі на поїзди Київського метрополітену, доставляють гірників з одного обʼєкту на інший. Обладнання, що розташоване в гараж-зарядній, обклеєне спеціальними QR-код – «шпаргалками» для працівників.
*На фото один із слюсарів шахти сканує спеціальний QR-код, інформація з якого вкаже перелік необхідних робіт та інформацію щодо конкретного обладнання Фото: Сергій Саліков.
Технологія передачі даних під землею по wi-fi насправді лише є допоміжним елементом в управлінні виробничими процесами. Основним залишається стандартні системи контакту – дещо схожі на стаціонарні телефони, що розташовані на кожному обʼєкті. Водночас, персональний мобільний пристрій дозволяє скоротити часову затримку для передачі повідомлення та гарантує, що обидві сторони оперативно відреагують на ту чи іншу подію.
Також, «шахтарські» телефони від українського виробника Sigma можуть передавати фото та відео до диспетчерського центру в режимі реального часу.
*Готується запуск очисного комбайна, звʼязок відбувається через стандартні канали Фото: Сергій Саліков.
Що далі?
«Цифрову» шахту планували закрити наступного року, але вже готовий проєкт роботи підприємства до 2028-го року, та розглядаються і більш довгострокові плани роботи. Це вдалося зробити завдяки новим рішенням щодо вентиляції та дегазації гірничих виробок.
«Чи раді ви продовженню роботи шахти?», - питали журналісти одного із керівників шахти.
«Ну як ви думаєте, це ж як додали ще 6 додаткових років здоров’я або життя», - таку відповідь отримали.
Український видобуток вугілля насправді досить перспективний, є можливості і для його нарощування. Що для цього потрібно? Люди, інвестиції, технології. Людський капітал – є. Для інвестицій також є можливості – якщо раніше ми писали про те, що інвестори go green, то зараз ми знову повертаємось до попиту на вугілля. А технології – про них сьогодні ми вам розповіли: цифровізація, смарт-лампи, «шахтарські» смартфони та когенераційні установки для переробки метану.
Європейці вже не поспішають законсервовувати ТЕС на викопному паливі, світові «вугільні» лідери тільки нарощують видобуток. В Україні цей вид генерації також гратиме одну із ключових ролей в осіннє-зимовий період - за попередніми оцінками частка вугілля в енергоміксі в ОЗП буде близько 30%.
Дарʼя Орлова