Інвестори go green: ВДЕ стали новим інвестиційним клондайком

Інвестори go green: ВДЕ стали новим інвестиційним клондайком

Відновлювані джерела енергії – новий тренд для інвесторів та потужних енергетичних корпорацій, що поєднує в собі високу економічну ефективність та глобальні принципи сталого розвитку. Трансформація енергетичного сектору приваблює стейкхолдерів та змушує їх спрямовувати з кожним роком ще більше коштів на розвиток нових потужностей. Із закінченням ери викопного палива, фінансові корпорації, банки, нафтовидобувні компанії, виробники устаткування та енергетичні холдинги концентруються на новій «зеленій» генерації, яка з часом має стати основною в загальній структурі виробництва енергії. Про ці тренди читайте в матеріалі агентства ExPro.

 

Інвестиції в сектор альтернативної енергетики вже показують результати вищої дохідності, у порівнянні з традиційними джерелами енергії. Згідно з дослідженням Міжнародного енергетичного агентства (the International Energy Agency) та Імперського коледжу Лондона (Imperial College London) про рентабельність інвестицій в енергетичний сектор, за 5-річний період (2015 – 2020рр) середня дохідність проєктів у сфері ВДЕ в Німеччині та Франції склала 178,2%, в той час як дохідність від проєктів з використанням викопного палива була від’ємною (-20,7%). У Великій Британії дохідність сектору ВДЕ за цей же період склала 75,4%, а від викопного палива - 8,8%. В США за цей же період дохідність альтернативної генерації досягла 200,3%, проти проєктів з викопним паливом – 97,2%.

Виробники устаткування для альтернативної генерації також набирають обертів та збільшують капіталізацію. Китайська компанія Jinko Solar, один з найбільших світових виробників сонячних панелей, за 2019р отримала $129,1 млн чистого прибутку, збільшивши фінансовий результат, у порівнянні із 2018р, вдвічі. Ринкова капіталізації Jinko в 2019р досягла $1 млрд, що в 2,5 рази більше за показник попереднього року. Інша китайська компанія, Trina Solar, загальний портфель виробництва сонячних панелей якої досяг 60 ГВт встановленої потужності СЕС, в 2019р вийшла з показником $112 млн чистого прибутку.

Восени 2020р ціни на акції азійських компаній-виробників обладнання для «зеленої» генерації почали зростати, а весною 2021р котирування цих паперів стабілізувалися.

Виробники на ринку Північної Америки також показують позитивні фінансові результати – Canadian Solar за 2018-2020рр отримувала чистий прибуток на рівні $140-$230 млн. Також канадська компанія нарощує обсяг своїх активів, наприклад, у 2020р вони збільшилися на $1 млрд. Інший потужний виробник обладнання на північноамериканському ринку, канадська корпорація Algonquin Power & Utilities у 2019р збільшила чистий прибуток у 3 рази – до 543 млн.

Деякі європейські виробники обладнання для сектору ВДЕ показують дещо гірші фінансові результати. Зокрема, компанія Nordex з Данії у 2018-2019р отримувала збитки на рівні €83,9 млн та €72,6 млн відповідно. Інший скандинавський виробник вітрових генераторів Vestas за 2020р отримав €771 млн чистого прибутку, цей показник лише на 10% більше за фінансовий результат 2019р. Водночас, компанія очікує залучення у 2021р €1 млрд інвестицій для майбутніх проєктів.

Нафтові гіганти стають eco-friendly

Великі нафтові корпорації змінюють напрям своїх інвестицій, акцентуючи увагу на відновлюваних джерелах енергії. Транснаціональна корпорація Shell, за даними Reuters, планує у майбутньому скоротити до 40% витрати на видобуток нафти та газу для подальшого спрямування коштів у відновлювані джерела. Нещодавно, у Shell визнали, що їм доведеться конкурувати з іншими нафтовими гігантами у секторі ВДЕ, зокрема з французькою Total. В свою чергу, виконавчий нафтогазової корпорації Total Патрік Пуянне в січні 2021р заявив, що цього року компанія планує не зменшувати обсяг інвестицій у ВДЕ.

Бюджет інвестицій Total в електроенергетику та відновлювані джерела в 2021р перевищить $2 млрд.

Ще одна велика нафтова компанія British Petroleum в серпні 2020р заявила про збільшення своїх витрат на `low-carbon` проєкти до $5 млрд на рік до 2030р. Також, BP планує розширити власні генеруючі потужності до 50 ГВт та значно скоротити видобуток викопного палива.

Більш того, європейські нафтові компанії почали укладати довгострокові договори на поставку «зелених» кіловат-годин. Зокрема, BP та Shell, уклали PPAs про поставку чистої електроенергії європейській філії Amazon. Для виконання договорів, нафтові компанії розгортають будівництво нової вітрової генерації в Нідерландах, Шотландії та Швеції.

BP та Shell, уклали PPAs про поставку чистої електроенергії європейській філії Amazon.

Bonds - Green bonds

Одним із способів залучення грошових ресурсів для відновлюваної енергетики є випуск компаніями «зелених» облігацій. За даними агентства Bloomberg New Energy Finance, на сьогодні частка «зелених» облігацій на світовому ринку боргових цінних паперів все ще незначна, але необхідний рівень інвестицій на шляху до низьковуглецевого розвитку має становити близько $1 трильйона. Вперше ці папери почали випускатися у 2007р, з того часу динаміка їх випуску зростає. За оцінками агентства, у 2020р загальний обсяг випуску у світі green bonds збільшився у порівнянні із 2019р на 13% - до $305,3 млрд. Процедура випуску цінних паперів складається з декількох етапів.

Першим етапом є вибір банка-організатора, до функцій якого відносять процес пошуку інвесторів, розробку маркетингових матеріалів для подальших вдалих road-shows, вибір ринків для торгів та вибір біржі, та юридичних консультантів для повного супроводу компанії в процесі емісії.

Зазвичай, для «зелених» облігацій використовується Ірландська (Irish Stock Exchange) або Люксембурзька біржа (Luxembourg Stock Exchange).

Для торгів на біржі компанії необхідно мати рейтинг одного чи двох рейтингових агентств (Fitch, Moody`s, S&P). Що стосується контролю за діяльністю «go green» компанії, емітент має гарантувати цільове використання коштів та отримати Green Bonds Certification. Учасники ринку зазначають, що ставки купону по «зеленим» облігаціям зазвичай не є нижчими за інші боргові папери. «Зелені» облігації цікаві окремому пулу інвесторів через свої переваги у екологічності та прогнозованості.

Першою і, поки що, єдиною компанією в українському бізнес-середовищі, що випустила «зелені» облігації, стала «ДТЕК ВДЕ». Восени 2019р компанія залучила €325 млн зі ставкою купону 8,5% річних на п’ятирічний термін, для фінансування проєктів сонячних та вітрових електростанцій в Україні.

Також, можливий випуск green bonds розглядає український системний оператор «НЕК «Укренерго», для залучення 15 млрд грн для погашення заборгованості перед «Гарантованим покупцем» для розрахунків із «зеленою» генерацією. За словами голови правління «Укренерго» Володимира Кудрицького, інвестори та міжнародні компанії, орієнтовані на екологічність, зможуть купити «зелені» облігації з меншим відсотком, ніж у випадку звичайних облігацій. На думку керівника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, сьогоднішня ситуація на ринку капіталу сприяє випуску таких облігацій з ставкою на рівні суверенну (5,2%), але за умов наявності державних гарантій.

Сталий інвестиційний тренд

Світові інвестиційні фонди та банки вже багато років інвестують значні суми у ВДЕ. Ще у 2015р американський банківський холдинг Morgan Stanley Bank випустив «зелені» облігації на $500 млн. А у 2017р холдинг зобов’язався стати carbon neutral company до 2022р. Таким чином, має бути повністю обмежено фінансування галузей, що пов’язані з викидами вуглецю, в тому числі, й вугільну генерацію. Аналітики Morgan Stanley у звіті про сталий розвиток за 2019р вказують на суттєве збільшення зацікавленості до інвестування у відновлювані джерела енергії, що пов’язано з концепцією переходу до кліматичної нейтральності та low-carbon economy. Morgan Stanley Bank до 2030р планує залучити $250 млрд для підтримки low-carbon projects, про серйозність намірів банку свідчить той факт, що у 2019р він уже залучив $90 млрд.

Аналітики в Європейському інвестиційному банку вказують на те, що інвестиції у sustainable infrastructure залишиться основними після тимчасових і вимушених витрат на боротьбу з пандемією коронавірусу (так званою «ковідною інфраструктурою»). Європейські банкіри радять  враховувати спрямування фінансів в активи, що пов’язані з боротьбою з кліматичними змінами, але, водночас, дотримуватися принципу диференційованості портфелю та не відмовлятися від інвестування в інші галузі.

Якщо доцільність інвестування в ‘ковідну інфраструктуру’ важко було передбачити, то інвестиції в сталий розвиток, на думку європейських інвесторів, є очевидними.

Дар’я Орлова