Передумови запуску довгострокових аукціонів
Повний огляд буде опубліковано у випуску ExPro Electricity Monthly
У липні 2026 року «Енергоатом» та «Укргідроенерго» провели три етапи спеціальних сесій із продажу електроенергії за довгостроковими двосторонніми договорами. Торги відбулися відповідно до постанов Кабінету Міністрів №799 від 15 червня 2026 року та №884 від 8 липня 2026 року.
Постанова №799 запровадила спеціальні сесії з продажу пакетів стандартних лотів за квартальними, піврічними та річними договорами, визначила загальні обсяги пропозиції, порядок проведення аукціонів, формування стартової ціни та гарантійного забезпечення. Постановою №884 уряд встановив окремий перехідний графік на 2026 рік: у другий понеділок липня на торги виставлявся ресурс із постачанням у серпні-вересні в обсязі 2% запланованого виробництва за цей період, у третій понеділок - на серпень-грудень в обсязі 1%, а у четвертий понеділок - на серпень 2026 року - червень 2027 року в обсязі 0,5%.
Запровадженню нового механізму передував тривалий період домінування короткострокових продуктів. Протягом останнього року великі виробники, зокрема державні, переважно продавали електроенергію на найближчі дні або декади. «Енергоатом» реалізовував основні обсяги на аукціонах із постачанням на десять днів, тоді як «Укргідроенерго» здебільшого пропонувало ресурс на п’ять-десять днів.
Цей підхід дозволяв виробникам швидко реагувати на зміну цін на ринку «на добу наперед» і коригувати ціну кожного наступного аукціону. Водночас двосторонній сегмент дедалі більше залежав від поточної динаміки РДН. Ціни на аукціонах повторювали рух спотового ринку, а самі двосторонні договори фактично ставали продовженням спотової торгівлі. Показовою була динаміка липневих торгів «Енергоатома». Середня ціна базового навантаження знизилася з 6173 грн/МВт-год (128 €/МВт-год) на першу декаду до 4634 грн/МВт-год (96 €/МВт-год) на третю декаду. Це зниження пов’язувалося з різким скороченням попиту та падінням цін на короткостроковому ринку, де вартість опустилася до найнижчого рівня більш ніж за два роки. Т
ому одним із завдань довгострокових сесій було формування альтернативних цінових орієнтирів для великих споживачів, насамперед промисловості, із меншою прив’язкою до щоденних коливань РДН. Перенесення частини ресурсу до контрактів на декілька місяців також мало зменшити залежність закупівельних рішень від результатів окремих коротких аукціонів. Планова пропозиція розподілялася між двома основними днями торгів. У перший день компанія виставляла 50% загального запланованого обсягу. У другий день пропонувався решта планового ресурсу та непроданий залишок першого дня. Третя сесія проводилася лише за наявності нереалізованої пропозиції після другого дня. Загалом порядок дозволяв проводити торги протягом трьох днів.
Перший етап: серпень-вересень
Перший етап відбувся 13-14 липня та охоплював постачання базового навантаження з 1 серпня до 30 вересня 2026 року. Відповідно до постанови №884 на торги спрямовувалося 2% запланованого виробництва компаній за цей період.
«Енергоатом»
«Енергоатом» розподілив пропозицію між двома днями. У перший день компанія виставила 55 МВт базового навантаження, сформованих у двох заявках на 40 і 15 МВт. У другий день було запропоновано ще 54 МВт однією заявкою. Сукупна пропозиція першого етапу становила 109 МВт. Висока активність зберігалася протягом обох днів, тому третю сесію проводити не довелося. Весь запропонований ресурс був реалізований.
Серед покупців переважали трейдери, серед яких Д.Трейдінг та Енергетична компанія України. Також у торгах були представлені структури, які здійснювали закупівлі для «Укрзалізниці». Це відрізняло перший етап від пізніших сесій, де частка трейдерів скоротилася, а попит дедалі більше формували покупці, зацікавлені у фізичному постачанні ресурсу.
Стартова ціна становила 4700 грн/МВт-год (97,5 €/МВт-год), що було приблизно на 400 грн/МВт-годнижче за середню вартість аналогічного періоду попереднього року. Конкуренція підвищила середню ціну до 4981-5040 грн/МВт-год (103-105 €/МВт-год).
Успіх першого етапу пояснювався поєднанням відносно короткого строку зобов’язань та прийнятної стартової ціни. Контракт охоплював лише два місяці, тому покупці могли оцінити очікувану ринкову динаміку з меншим рівнем невизначеності.
«Укргідроенерго»
Компанія виставила 16 МВт, а сукупний обсяг ресурсу становив близько 23 тис. МВт-год. У перший день ресурс був реалізований за стартовою ціною 4700 грн/МВт-год (97,5 €/МВт-год). Під час другої сесії середня ціна зросла до 5096 грн/МВт-год (105,8 €/МВт-год), тобто практично до рівня торгів «Енергоатома». Повна реалізація пропозиції обох компаній показала, що на першому етапі покупці не надавали суттєвої цінової переваги ресурсу одного з державних виробників.
Другий етап: серпень-грудень
Другий етап відбувся 20-21 липня та охоплював постачання базового навантаження протягом п’яти місяців - із серпня до грудня 2026 року. Обсяг пропозиції було знижено до 1% запланованого виробництва за відповідний період.
«Енергоатом»
«Енергоатом» виставив 34 МВт у перший день та 33 МВт у другий. Сукупна пропозиція становила 67 МВт базового навантаження. Стартова ціна становила 5687 грн/МВт-год (110 €/МВт-год) і визначалася на основі середнього значення базового навантаження на РДН за аналогічний період попереднього року. Вона була вищою за ціну першого етапу та середню вартість ресурсу «Енергоатома» на серпень-вересень.
Попри це, весь запропонований ресурс був реалізований протягом двох основних сесій. Середня ціна зросла до 6240-6255 грн/МВт-год (120 €/МВт-год). Високий попит пояснювався очікуваннями подальшого зростання цін у наступні місяці. Покупці враховували, що контракт охоплював осінній та початок зимового періоду, коли споживання і ризик дефіциту традиційно зростають. Результати другого етапу також показали, що покупці були готові платити значну премію до стартової ціни за можливість зафіксувати ресурс до кінця року. Це відрізняло довгострокові сесії від декадних аукціонів липня, де ціни швидко знижувалися слідом за РДН.
«Укргідроенерго»
У перший день було реалізовано 5 МВт, у другий - 4 МВт. Сукупний обсяг продажу становив близько 33 тис. МВт-год. Це відповідало майже 10% біржових продажів компанії за аналогічний період 2025 року, але лише 1,4% виробництва. Цінова динаміка була близькою до результатів «Енергоатома».
У перший день окремі пакети були реалізовані за 6242,14 грн/МВт-год та 6302,14 грн/МВт-год, а у другий день середня ціна досягла 6336,07 грн/МВт-год. Результати другого етапу підтвердили, що на горизонті до кінця року попит був достатнім для повної реалізації ресурсу обох компаній. Водночас, різниця у масштабах пропозиції залишалася значною: «Енергоатом» використовував довгі контракти як помітний елемент структури продажу, тоді як «Укргідроенерго» обмежувалося невеликими обсягами.
Третій етап: серпень 2026 року - червень 2027 року
Третій етап розпочався 27 липня та передбачав постачання протягом одинадцяти місяців - із серпня 2026 року до червня 2027 року. На цей продукт Уряд визначив найменшу частку пропозиції - 0,5% запланованого виробництва за відповідний період.
«Енергоатом»
«Енергоатом» виставив сукупно 32 МВт базового навантаження, або близько 256,5 тис. МВт-год. Плановий обсяг було розділено між двома основними днями по 16 МВт. Як і на попередніх етапах, заявки формувалися з пакетів стандартних лотів по 2 і 3 МВт. У перший день усі 16 МВт були реалізовані. Середня ціна становила 6511,25 грн/МВт-год за стартової вартості 6305 грн/МВт-год (121,7 €/МВт-год). Серед покупців були «Дніпросталь-Енерго», постачальник «Енерго Збут Транс» (Укрзалізниця) та постачальник універсальних послуг «Полтаваенергозбут». Склад покупців відрізнявся від першого етапу. У другий день із запропонованих 16 МВт вдалося законтрактувати лише 4 МВт. Ресурс придбали два постачальники «Укрзалізниці» - «Енерго Збут Транс» та «Філія Енергозбут».
В ExPro повʼязують проблеми другого та третього днів передусім із ціноутворенням. Стартова ціна 6305 грн/МВт-год відповідала середньому значенню РДН за період із серпня 2025 року до червня 2026 року. Цей розрахунковий період включав місяці після підвищення прайс-кепів, коли короткострокові ціни різко зросли. Водночас середня біржова ціна електроенергії самого «Енергоатома» за цей час була нижчою.
«Укргідроенерго»
«Укргідроенерго» планувало продати на третьому етапі 9 МВт базового навантаження, або близько 72 тис. МВт-год. Пропозиція також була розподілена між основними торговими днями та сформована з пакетів стандартних лотів по 2 і 3 МВт. Стартова ціна становила 6305 грн/МВт-год (122 €/МВт-год).
На відміну від «Енергоатома», компанія не реалізувала жодного мегавата. Основні сесії завершилися без укладання угод, а додаткова сесія після збереження непроданого залишку також не дала результату.
Можна виділити дві основні причини провалу. Першою була стартова ціна, яка не відповідала очікуванням покупців для контракту майже на рік. Другою - невеликий обсяг пропозиції. Для великих споживачів кілька мегаватів базового навантаження не забезпечували суттєвої частки потреби, але вимагали прийняти довгострокові цінові та платіжні зобов’язання. Таким чином, проблема «Укргідроенерго» полягала не лише у високій ціні, а й у співвідношенні між строком контракту та розміром доступного ресурсу. На перших двох етапах невеликі пакети дозволяли доповнити закупівельний портфель на два або п’ять місяців. На одинадцятимісячному горизонті такий самий обсяг був недостатнім для великих покупців, а для менших учасників контракт створював значні фінансові зобов’язання.
Висновки
Перші два етапи завершилися повною реалізацією пропозиції обох компаній. Контракти на два та п’ять місяців відповідали очікуванням покупців щодо співвідношення ціни, строку постачання та ризику. Конкуренція підвищувала середні ціни відносно стартових значень, а ресурс купували як трейдери, так і компанії, зацікавлені у фізичному постачанні. Третій етап показав обмеження механізму.
Серія торгів також показала різницю у стратегіях виробників. «Енергоатом» використав довгострокові контракти для перерозподілу ресурсу з декадних аукціонів. Для «Укргідроенерго» вони залишилися відносно невеликою частиною продажів, оскільки компанія продовжувала орієнтуватися на спотові торги. Попри обмежений успіх експерементальних торгів продуктами на довгострокові періоди, торги вивели проблему ціноутворення, яка була закладена в постанові. «Енергоатом» і «Укргідроенерго» встановлювали стартову вартість на найвищому допустимому рівні - середньої ціни ринку «на добу наперед» на відповідні місяці попереднього аналогічного періоду. Такий підхід виявився обмеженим.
Проблемою є також і незначний обсяг, великі покупці залишилась обережними в участі, адже для них покупка не несе суттєвих вигід і зберігає значну потребу у викупі обсягів на коротших торгах. Великі промислові групи і споживачі, такі як «Інтерпайп», «Укрзалізниця» чи «Нафтогаз» можуть виявити більшу ініціативу на значніші пропозиції. Поточна ситуація залишає простір до покращення інструменту, який потенційно може виявитись якорем цін.
Повний огляд буде опубліковано у випуску ExPro Electricity Monthly
Сергій Коваль