Гостра проблема у додаткових енергетичних потужностях змушує до розробки механізмів та стимулів для інвестиції у вітрові та сонячні електростанції, системи зберігання енергії та малу газову генерацією.
В ExPro Electricity поспілкувались з директоркою Європейсько-українського енергетичного агентства Анастасією Верещинською про процес впровадження спеціальних аукціонів на допоміжні послуги, виклики для інвесторів та можливості від міжнародних партнерів.
Коли і як відбудуться спецаукціони на доппослуги, як управляти ринковим ризиком через фонд та про комунікації зі стейкхолдерами, читайте далі.
ПРО СПЕЦАУКЦІОНИ НА ДОПОМІЖНІ ПОСЛУГИ
Впровадження довгострокових спеціальних аукціонів на допоміжні послуги є безумовно важливим кроком для українського ринку електроенергії. Що це дасть на практиці та наскільки це дозволить збільшити інвестиції в енергетичний сектор в умовах війни?
Ми говоримо про створення бізнес-кейсу для маневреної генерації та установок зі зберігання енергії. З того, що я бачу, серед учасників ЄУЕА – переважно дивляться в сторону батарейок. Цей бізнес-кейс пов'язаний із тим, аби ці батарейки з’явились та надавали резерви та балансуючі послуги і надалі шукали собі можливості на ринку. До цього такого очевидного бізнес-кейсу не було.
Закордоном вони можуть працювати через високу волатильність цін. У нас ж її недостатньо для роботи по арбітражу.
Балансуючий ринок міг би бути потенційно цікавий для УЗЕ, адже там вищий спред цін. Але там є борги, невиплати за 15 місяців. І ця різниця цін, навіть за відсутності боргів, все рівно була б недостатньою для того аби просто батарейки працювали за підходом до арбітражу. І тоді залишаються допоміжні послуги.
В цілому ринок допоміжних послуг дуже складний, є декілька типів ДП, які закуповує оператор системи передачі – РПЧ, РВЧ та резерв заміщення. В «Укренерго» ж вказували, що на спецаукціонах закуповуватимуть тільки РПЧ та РВЧ. Для батарейок ринок допоміжних послуг є найбільш цікавим, адже вони мають там найбільшу конкурентну перевагу через найшвидший час старту. Також, на РДП наразі відсутні борги.
З огляду на це і почалась робота над створенням стимулів для будівництва нових потужностей.
Раніше на ринку допоміжних послуг довгострокові контракти були лише на 1 рік. А це не варіант для генерації, яка ще не збудована. Тому виникла потреба у більш довгострокових контрактах. Потенційні інвестори з цим договором мають отримати фінансування, побудуватися та сертифікуватись. Тому з’явилась і ця прибудова у вигляді «відкладеного старту». Вже за новими правилами контракти можуть бути до 5-ти років, а «відкладений старт» - до 3-х років. Саме він дає можливість інвестору, вигравши аукціон та отримавши контракт з «Укренерго», йти до міжнародних фінансових організації, банків та отримувати фінансування, страхування.
Водночас, українським інвесторам дещо простіше. По-перше, вони мають активи, які не можуть вивести закордон. І вони можуть принаймні вкладати кошти у пілотні проєкти. А потенційні іноземні інвестори не можуть просто вкласти власний капітал аби просто подивитись як це працює. Вони працюють через МФО, кредитне фінансування та чітку процедуру. Це те на чому ми акцентували свою увагу на обговореннях всього цього процесу з Регулятором та «Укрненерго». Фактично у фінальній версії постанови ще залишились моменти, якими ми не дуже задоволені.
Що саме слід було б ще відкоригувати?
По-перше, розрахунок фінансового забезпечення.
Інвестор в процесі аукціону має внести фінзабезпечення у розмірі 30 тисяч євро за 1 МВт. Це велика сума. І по процедурі вона має бути у формі не банківської гарантії, як це було б логічно, а саме у грошовому вимірі, конвертовані кошти.
Наприклад, якщо ти іноземний інвестор, ти заводиш ці кошти в Україну, конвертуєш їх в гривні, вкладаєш їх на рахунок обраного «Укренерго» українського банку.
І, відповідно, зміна курсу може якось вплинути на це?
Безперечно. Фактично, ти просто в гривні вкладаєш гроші на 1-2 роки, поки ти не добудуєш установку, сертифікуєш її та почнеш надавати послуги.
В цілому, це проблема. Для іноземних інвесторів формат фінансового забезпечення в такій формі не зрозумілий, на відміну від банківської гарантії.
Ми розуміємо, що «Укренерго» обпалилися в ситуації з одним банком на банківській гарантії, що стало причиною, чому вони зараз навідріз відмовляються працювати з такою формою фінансового забезпечення. Але ми ж говоримо про іноземних інвесторів, які працюють максимально «в білу» і перейматись за них в цьому аспекті не варто.
Також, фінансове забезпечення не може бути взято з кредитних коштів.
Що це означає?
Фактично, коли іноземний інвестор бере кошти з власного капіталу і вкладає їх в Україну, то це може потенційно вплинути на його фінансовий результат і кредитний рейтинг. Адже це вважається високоризиковою інвестицією.
Тому треба дуже вірити в Україну, дуже любити, і бути впевненим, що воно все того варте. З іншого боку, ми бачимо, що все одно іноземні компанії зараз все ще зацікавлені.
Чи багато наразі таких зацікавлених іноземних інвесторів? Чи можете назвати конкретні компанії?
Зараз я не можу назвати, через те, що вони всі дуже обережно готуються до аукціонів. Але ми про це дізнаємося вже в серпні-вересні.
Відомо, що є вже українські інвестори, які вже будують обʼєкти. А іноземні?
Ні. Бо в них інша ситуація з отриманням фінансування і проходженням цієї процедури в цілому. Але в майбутньому – вони готові.
Зауважу, спеціальні аукціони – це доволі невелике вікно можливостей. Це не для великої кількості компаній.
Зараз сумарний запит на резерви, які «Укренерго» очікує закупити на спецаукціонах такий:
- 99 МВт РПЧ (симетричний продукт на розвантаження та завантаження)
- 421 МВт аРВЧ (симетричний продукт на розвантаження та завантаження)
- 579 МВт аРВЧ (продукт на завантаження)
«Укренерго» визначає обсяг необхідних резервів базуючись на розрахунках ENTSO-E, бо регулювання частоти це не лише питання української енергосистеми, але й європейської. Тому чи буде запит на нові обсяги резервів залежить не лише від «Укренерго».
Ми не очікуємо їх на щорічній основі.
На які типи резервів будуть проводитись аукціони спершу?
Аукціони будуть проводити на обидва резерви.
На РПЧ зараз максимальний запит це 99 МВт.
«Укренерго» не просто лот на умовні 80 МВт ставить, а виносить певний обсяг на конкретні години за різними продуктами. В РПЧ є симметричний продукт, тобто вгору-вниз, на завантаження-на розвантаження, в РВЧ є окремо вгору, окремо вниз і симметричний.
Пропозиція подається на кожну годину на різні продукти. Цікавий момент - тобі, як інвестору, треба сформувати свою стратегію надання послуг на п'ять років перед.
Фактично на формування такої стратегії ж мав піти певний час, за скільки інвестори знали, що є ідея спецаукціонів на п'ять років, і вони могли би до них підготуватись?
Всі почали готуватися, як тільки «Укренерго» почали пояснювати деталі такої ініціативи. Наскільки я розумію, зараз всі процеси в максимально екстреному режимі.
Все відбулось досить швидко і ми розуміємо чому. Звісно, це некомфортний темп для іноземців. Про аукціони, мені здається, знали приблизно за півроку, можливо навіть більше.
Як пройшла робота з Регулятором?
Ми дуже задоволені роботою Регулятора. Все було конструктивно, оперативно. І я пам'ятаю, на засіданні, де приймали цю постанову навіть була святкова атмосфера.
Регулятор враховував зауваження, пропозиції, які були від учасників?
Так, і тут варто зазначити, що дуже позитивним моментом є те, що ціна доппослуги фіксується в договорі в євро. І звісно ініціатива стосовно «відкладеного старту» зацікавила інвесторів.
Скільки таких аукціонів буде проведено?
Вірогідно, буде декілька хвиль аукціонів. Перший аукціон, наприклад, «Укренерго» може зробити з умовою старту перших потужностей вже восени наступного року.
Коли має пройти перший аукціон?
Готуються на серпень-вересень. Я думаю, що, можливо, впродовж декількох днів або тижнів аукціони будуть йти один за одним, або «роздати» усю потужність, на них відведену. Також, мабуть спочатку заповниться РПЧ, тими, хто вже будує, а потім ті, хто буде готовий, підуть на РВЧ.
В якому сенсі буде готовий?
Сегмент РВЧ складніший. З ним не всі ще поки розібралися. І ми от зараз плануємо додатково спілкуватися з «Укренерго», звертаємось за допомогою. Зацікавленість інвесторів пріоритетно була на РПЧ. Але 99 МВт це замало, тому туди застрибнути встигнуть не всі.
А як Ви оцінюєте такий комунікацію між «Укренерго» та іноземними інвесторами?
На рівні керівництва «Укренерго» все дуже добре. Із нашої комунікації з «Укренерго» я чую, що вони можуть проводити окремі зустрічі з конкретним інвестором - говорити про різні можливості, не тільки про доппослуги, а й в цілому про плани та очікування. Це набагато комфортніше, коли від держави є адекватний представник для контакту з інвесторами.
Я бачу, що це виклик для всіх залучених сторін, але якщо це все вийде, то буде дуже класна історія. І я сподіваюсь, що іноземні інвестори все-таки теж розпочнуть роботу і подолають виклики з залученням фінансування, страхування тощо.
Ви сказали, що це історія для УЗЕ здебільшого. Мала газова генерація не так зацікавлена. Чому? Чи взагалі немає потенційних інвесторів? Чи просто вони в іншому ринку зацікавлені?
Наразі наші учасники більше зацікавлені саме в проектах УЗЕ. Газова генерація також може надавати доппослуги, наприклад, їм може бути цікавий автоматичний резерв відновлення частоти. Можливо, ми побачимо і такі проекти на аукціонах, проте я про них не чула поки.
Можна оцінити, що наступного року в Україні буде умовно 100 МВт систем накопичення енергії?
Сумарна потужність залежить від результатів спецаукціонів та критеріїв Укренерго щодо відбору пропозицій. Робота з УЗЕ - це виклик для всіх, як інвесторів, так і Укренерго, оскільки в Україні дуже мало досвіду з батарейками, є технічні уявлення як це працює. Фактично лише ДТЕК мав кілька місяць роботи із СНЕ.
Наразі ми будемо опрацьовувати моменти, що стосуються підключень, регуляторної бази для покращення умов роботи тощо.
Як щодо встановлення УЗЕ на території працюючих електростанцій?
Зараз це може зробити виробник з ВДЕ. І працювати з небалансами, наприклад.
Актуально для сонячних електростанцій?
Так. Це можливо для будь-якої технології. Але це не бізнес кейс, який окупається в нинішніх умовах. А це велика інвестиція і поки недешева технологія.
Тобто може бути простіше заплатити за небаланс, ніж інвестувати в батарейку?
Так. Стосовно установок УЗЕ на електростанціях з ВДЕ – на сьогодні виробники обмежені потужністю своєї електростанції з відпуску електроенергії та можуть заряджати батарейку лише від своєї генерації, а не від мережі. У Регулятора і Укренерго виникають побоювання щодо маніпуляцій із «зеленим» тарифом у разі якщо дозволити виробникам заряджати УЗЕ від мережі. Але це можна було б вирішити насправді комерційним обліком. Ми працюємо із Укренерго і Регулятором щодо цих питань, оскільки є виробники з ВДЕ, які не вже не працюють за «зеленим» тарифом і могли б користуватись опцією заряджання УЗЕ з мережі.
Але насправді такі регуляторні нюанси є всюди. В тій же Німеччині.
Чи відрізняється наш механізм спецаукціонів від європейської практики?
Так. Європейці рухаються до скорочення тривалості контрактів на допоміжні послуги. А ми навпаки, пішли від року до п'яти.
В наших умовах це виправдана історія, бо ми мали швидко простимулювати інвестиції у цей сектор.
Також, у Європі скорочується цей період надання послуги. Тобто, в них може бути 15-30 хвилин, а не 1 година, як у нас. До такої практики ми прийдемо згодом.
А чи є розмови про зміну прайс-кепів на ринку допоміжних послуг?
Відкритої розмови нема. Чи були ініціативи від різних стикхолдерів ці прейскепи змінити? Чи отримувала НКРЕК пропозиції про це? Так. Чи готові вони це робити зараз? Ні. Це є політично-сенситивним моментом.
Наразі потенційні учасники спеціальних аукціонів розглядають участь в них навіть з нинішніми прейскепами. Проте, не варто це сприймати як сигнал, що цінові обмеження не варто знімати.
ПРО ФОНД ТА ІНВЕСТОРІВ
Зараз є ідея створення донорського фонду для гарантування мінімальної ціни електроенергії за РРА та мінімізації ринкових ризиків для інвесторів в Україні. Інвестор будівництва нової ВДЕ електростанції та споживач зможуть звернутися в цей фонд із своїм РРА, в якому буде визначена мінімальна ціна викупу електроенергії в електростанції, і домовитись, що фонд буде гарантувати цю ціну інвестору у випадку дефолту споживача.
В звичайному режимі, коли ціна на ринку вище за якийсь визначений рівень, інвестор та/або споживач будуть сплачувати якусь комісію фонду, щоб він далі наповнювався платежами та міг гарантувати більше РРА. Мова йде в першу чергу про корпоративні РРА, які укладаються без участі держави. Але в інших країнах подібні механізми використовувались і для гарантування закупівлі електроенергії державою в рамках ВДЕ аукціонів.
А хто цей Фонд наповнює?
На першому етапі фонд має наповнюватися за рахунок коштів донорів та МФО. Надалі - він буде наповнюватися за рахунок коштів, які будуть сплачувати як комісію вже побудовані ВДЕ електростанції та/або їх контрагенти по закупівлі електроенергії за РРА.
Держава має бути залученою стороною цього механізму.
Інвестори також залучені до цього питання і зараз відбуваються розмови із зацікавленими сторонами з приводу цієї ініціативи. При цьому, важливо говорити і про страхування.
Якщо буде закрите питання offtake та страхування, то ми побачимо проєкти. Гарантовано.
А покриття market risk у Фонді - це тільки для іноземних інвесторів чи українські інвестори також могли би користуватися?
Цей механізм має бути абсолютно відкритим для всіх. Фонд може мати свої визначені критерії стосовно банківської спроможності (bankability), прибутковості проєкту тощо.
Яка роль держави тут?
Зараз ще спілкуємося щодо того хто з державних органів, міністерств міг би бути представником держави в цьому механізмі. Це була ініціатива від міжнародників, не від держави.
Загалом, ідея цього фонду не така і нова. Вона в різних формах існувала в секторі і в розмовах міжнародних організацій і міжнародних банків. Це механізм, який існує в інших країнах. В Україні це ще поки на рівні концепції.
Цей фонд стосуватиметься лише ринку електроенергії? Та актуально тільки для ВДЕ?
По факту так. Здебільшого вся нова генерація буде з ВДЕ. Міжнародні донори можуть фінансувати лише вуглецево-нейтральну генерацію. Можливо, якщо цей фонд з'явиться доволі швидко, то і газова генерація матиме шанси, зважаючи, на її необхідність наразі.
Якщо ситуація зараз зі страхуванням?
Зі страхуванням опції є. Його отримати можна. З іншого боку, важливим аспектом є те, що страхування надають великі фінансові організації. Але доступ до них мають тільки великі інвестори з великими проектами. Тобто, механізм має розширюватись та бути в робочій формі, для масового використання різного рівня і різного масштабу інвесторами.
Що ще має бути виконано для залучення інвестицій у ВДЕ? Ми вже обговорили market-risk, страхування…
Завжди повертаємось до питання боргів. Це і питання мотивації існуючих інвесторів, і питання заохочення нових інвесторів. Це, насправді, велика проблема. Ми про це постійно говоримо. Так, ми маємо борги, але ми країна в війні.
І всі, в принципі, розуміють, чому вони накопичилися, чому зараз не можна їх легко позбутись. Але ж має бути якийсь чіткий і погоджений всіма план вирішення цієї проблеми. Назвіть це дорожньою картою, будь-як.
А зараз такого плану взагалі немає?
Немає. Ми брали участь в робочій групі по боргах у Міністерстві енергетики. Там відбувалося закриття критичних поточних моментів, але довгострокові проблеми не обговорювалися.
А зараз робоча група при Міненерго працює ще?
Нас останні декілька місяців ніхто не запрошував.
Здається, навіть ходили розмови про те, що самих інвесторів ніхто не запрошував?
Інвестори були присутні на більшості засідань, ми виступали і нас заслуховували. Проте, дійсно, були засідання робочої групи, на які ми не отримували запрошення і, відповідно, не були присутні, постфактум ознайомлювались із протоколами цих засідань.
Як щодо корпоративних PPA?
Нам потрібно підвищувати обізнаність великих споживачів щодо таких можливостей. PPA - це результат ваших двосторонніх переговорів. Ви визначаєте умови, ціну і так далі. Вас нічого в цьому не обмежує. Ні держава, ні асоціації на це не мають впливу.
Це абсолютно нова практика. І це питання нового mindset. Виробникові треба переконати свого контрагента в тому, що ціна, яка пропонується, буде нижчою, ніж та, яка фактично сформується за наступні 10 років. В умовах нашої невизначеної ситуації це досить важко. А такий гарантований викуп є обов’язковим для нових проєктів. Без нього немає жодних шансів на залучення фінансування.
ПРО НАДБАВКУ ДЛЯ ВДЕ ТА МИТО ДЛЯ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ
Яка ситуація з ініціативою по надбавці для ВДЕ?
Цю ініціативу представив проект ESP, ми обговоровали її на двох постмедіаційних зустрічах з Energy Community цього року. Хоча вже зараз чітких пропозицій та обговорень немає. Конкретики, як має працювати по-новому виділена надбавка з тарифу, немає. Проте це зафіксовано в Ukraine Facility Plan, але не напряму, а як «Створення дорожньої карти…, в тому числі і виділення надбавки». І така дорожня карта має з’явитись у 2026-му році.
Наша позиція – «відверто проти» поки нема деталей цього механізму.
Який був взагалі аргумент стосовно потреби у надбавці?
Взагалі це відбувалося через потребу «почистити» дебіторську заборгованість «Укренерго». Тому що надбавка ВДЕ це ж частина тарифу, якою Укренерго не розпоряджається, але яка їм приходить на рахунок. І заборгованість по тарифу негативно впливає на залучення фінансування компанією. Це все абсолютно зрозуміло, проте ми не бачили розрахунків, які би підтвердили чи спростували, що надбавка ВДЕ дійсно настільки сильно погіршує дебіторську заборгованість Укренерго.
Проте, ми точно знаємо, що інвестори у ВДЕ отримували фінансування і кредити під чинну схему фінансування. Її зміна вплине на усі ці кредитні договори. Навіщо забирати джерело фінансування ВДЕ? Така ініціатива є несправедливою для «зелених».
А чи є від Energy Community пояснення, як це взагалі буде виглядати? Хто гарантуватиме, що цю надбавку будуть платити?
Наша взагалі позиція в дискусіях про надбавку була якраз про те, що давайте подивимося розрахунки, на вплив на фінансовий стан «Укренерго», обговоримо альтернативи. Санкції для споживачів за несплату надбавки мали б такі самі як і тарифу, але у випадку розділення тарифу і надбавки в «Укренерго» буде зацікавленість у підвищенні платіжної дисципліни лише щодо тарифу, бо у ньому є кошти, які необхідні компанії для роботи, а надбавку вони лише адмініструватимуть і передаватимуть далі.
Обговорювали, що це може бути одна платіжка з двома пунктами. Але в чому сенс тоді? Єдина аргументація – борг по надбавці не відображатиметься як заборгованість для «Укренерго».
Для «зелених» інвесторів залишається ж і питання фінансування тарифу на передачу «Укренерго», оскільки протягом останніх років, на ринку існує заборгованість Укренерго перед Гарантованим покупцем за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка є складовою тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який затверджується НКРЕКП зі значним дефіцитом.
Як ви оцінюєте зміни щодо мита та ПДВ для енергообладнання?
Це дуже несправедлива ситуація, коли ми чуємо заяви про необхідність заміщення втрачених потужностей новими з ВДЕ,а потім із законів, які мають знизити податкове навантаження і прискорити реалізацію нових проєктів виключають норму по миту і ПДВ для обладнання для вітроенергетики та біоенергетики. Ми покладали великі сподівання на цей закон про мито і ПДВ, надавали пропозиції. І орієнтувались на альтернативний законопроєкт пана Геруса, у якому були всі потрібні коди обладнання.
Але в результаті, правки були вибірково внесені в інші законопроєкт по розмінуванню. Туди потрапило лише обладнання для СЕС, газових установок, установок зберігання енергії.
А в чому логіка? Чи є якесь пояснення від когось?
Взагалі немає. До 2023 року ВДЕ можуть реалістично збудувати 10 ГВт нових потужностей і замістити зруйновану генерацію. Це виглядає дуже несправедливо, зважаючи на те, що майже половина із тих запланованих 10 ГВт ВДЕ – це буде вітер. Я з упевненістю можу сказати, що ми будемо далі комунікувати з депутатами для внесення цих кодів, які потрібні по вітру, по біо, по інших технологіях, які туди не увійшли.
Підсумовуючи, основними кроками для залучення інвесторів у нову генерацію є?
Робота з боргами, управління market-risk, страхування. Це все на першому місці.
Банки дають гроші під робочі бізнес-кейси з адекватним показниками повернення інвестицій, тому такі налагодження ефективної роботи таких інструментів як корпоративні PPA, ринкова премія та створення фонду для гарантування ринкових ризиків є дуже важливим.
Важливо також рухатись до спрощення дозвільних процедур для нових проєктів, наприклад, приєднання до мережі, виділення земельних ділянок, ОВД. А далі можна говорити і про лібералізацію ринку, прайс-кепи, REMIT.
Ми максимально раді і задоволені нашою взаємодією зараз з «Укренерго» і Регулятором в контексті спецаукціонів, це дуже малий сегмент, але це лише початок. І я дуже сподіваюся, що ми цей процес пройдемо успішно. І це стане гарним прикладом для потенційних інвесторів, які розглядають можливість девелопменту ВДЕ проектів в Україні. І ми будемо рухатися далі для розвитку нової ВДЕ генерації, до цих 10 ГВт. Тому поки моє бачення все ж стримано-оптимістичне.
Спілкувалась Дарʼя Орлова