29 серпня 2024 року Глобальний договір ООН в Україні cпільно з ExPro та Біоенергетичною асоціацією України в рамках Ukraine Energy Initiative провели онлайн-дискусію «Біогаз та біометан: Нові можливості для енергетичної незалежності України».
Захід об’єднав спікерів з Міністерства енергетики України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та представників профільної асоціації та приватний сектор.
До онлайн-заходу долучились:
- Ігор Ковальов – Генеральний директор Директорату ресурсоефективних трансформацій Міненерго;
- Павло Станкевич – заступник директора департаменту - начальник управління технічної та інвестиційної політики, НКРЕКП;
- Тетяна Кривоног – начальник управління регулювання оптового ринку природного газу, НКРЕКП;
- Олена Ленська – директор Департаменту розвитку альтернативної енергетики Держенергоефективності;
- Георгій Гелетуха – голова правління Громадської спілки «Біоенергетична асоціація України», член Правління Європейської біоенергетичної асоціації;
- Олег Рябов, заступник генерального директора агрохолдингу ГАЛС АГРО;
- Віталій Радченко, керуючий партнер міжнародної юридичної фірми CMS в Україні.
Загалом, до онлайн-події долучилось понад 170 слухачів.
ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ
МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
Ігор Ковальов, Генеральний директор Директорату ресурсоефективних трансформацій Міністерства енергетики України, під час свого виступу зазначив, що Міненерго системно працює над закріпленням ролі альтернативних видів газового палива, зокрема біометану та біогазу, як важливих складових енергетичної незалежності України. За його словами, це сприяє заміщенню викопних видів палива та відповідає міжнародним зобов'язанням України в рамках її європейському курсу.
Ігор Ковальов підкреслив, що Україна має значний аграрний потенціал, що дозволяє забезпечити вагому частину європейського попиту на біометан. Він нагадав, що у лютому 2023 року, за ініціативою Міністерства енергетики, було підписано меморандум між Урядом України та Європейською комісією про стратегічне партнерство в галузі біометану, водню та інших синтетичних газів.
За словами Ігоря Ковальова, проєкт дорожньої карти з реалізації меморандуму вже пройшов опрацювання в Європейській комісії. Українська сторона врахувала всі зауваження, і документ направлено на погодження в Генеральний директорат з питань енергетики Європейської комісії. Він також додав, що паралельно планується проведення спільних технічних нарад для реалізації заходів, передбачених дорожньою картою.
Ігор Ковальов зазначив, що створюється правове підґрунтя для розвитку біометанової галузі, його виробництва та експорту до ЄС. Він вказав на недавні законодавчі зміни, зокрема прийняті Верховною Радою зміни до Митного кодексу, які спрощують митне оформлення та експорт біометану. Щодо створення національного реєстру біометану, Міністерство енергетики веде консультації з експертами Європейської комісії для забезпечення відповідності реєстру національному законодавству та європейським стандартам гарантії походження.
Представник Міненерго також звернув увагу на важливі документи, що підтримують розвиток біометану в Україні, зокрема Національний план з енергетики та клімату до 2030 року та Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року. За його словами, згідно з оцінками, енергетичний потенціал виробництва біогазу і біометану в Україні складає майже 22 мільярди кубометрів на рік.
Як підсумував Ігор Ковальов, розвиток ринку відновлюваних газів в Україні є вкрай необхідним для забезпечення енергетичної незалежності країни, особливо в умовах збройної агресії та енергетичного тиску з боку Росії. Він підкреслив, що Міністерство енергетики продовжуватиме роботу над розвитком біометану та біогазу в рамках загального курсу на відновлювані джерела енергії і сподівається на продовження плідної співпраці з усіма стейкхолдерами.
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНИ
Олена Ленська, директор Департаменту розвитку альтернативної енергетики Держенергоефективності, детально розповіла про роль агентства у реалізації державної політики в сфері альтернативних видів палива. Вона підкреслила, що Агентство відповідальне за ведення реєстру біометану, і зосередилася на ключових аспектах цієї теми.
За словами пані Ленської, Агентству необхідний остаточний план заходів для реалізації меморандуму, аби вони могли оцінити його з технічної точки зору та синхронізувати свої плани щодо заходів та терміни їх виконання. Вона наголосила на важливості усунення юридичних колізій, які виникли внаслідок прийняття Закону України 3769 про використання рідкого біопалива, який може завадити розблокуванню експорту біометану. Для врегулювання цих питань, Мінінфраструктури та Міненерго вже підготували відповідні законопроекти та зміни до чинного законодавства. Держенергоефективності, в свою чергу, надало до них пропозиції.
Олена Ленська звернула особливу увагу на проблему координації між двома ключовими механізмами підтримки біометану – гарантіями походження та критеріями сталості. Вона зазначила, що в Європі надається додаткова вартість для відновлюваних газів, якщо дотримуються вимоги щодо гарантій походження та критеріїв сталості. В Україні ведуться дискусії з виробниками біометану щодо запровадження реєстру, який дозволить розблокувати експорт, водночас не зашкодивши виробникам.
Директор Департаменту розвитку альтернативної енергетики Держенергоефективності т підкреслила, що ЄС послідовно впроваджує політики щодо гарантій походження, включно з енергетичними продуктами, такими як біометан. Україна, як третя країна у відносинах з ЄС, має узгоджувати свої механізми гарантій походження з європейськими стандартами, щоб уникнути проблем на шляху до експорту біометану.
Пані Олена також звернула увагу на тестову експлуатацію Бази Даних Союзу (UDB), яка триваnbvt до листопада, та на можливі подальші зміни до правил функціонування UDB, що можуть бути внесені після завершення цього тестового періоду. Вона підкреслила, що результати оцінки балансу пропозиції та попиту на гарантії походження, які будуть оприлюднені Євросоюзом відповідно до вимог RED III до червня 2025 року, можуть суттєво вплинути на функціонування ринку гарантій походження, у тому числі і гарантій походження біометану біометану.
Представниця Держенергоефективності висловила побоювання щодо можливих додаткових витрат на доопрацювання реєстру біометану в разі його впровадження відповідно до нинішніх норм. За її словами, наразі Держенергоефективності має чітке технічне завдання щодо функціонування реєстру, але Агенство наразі знаходиться у пошуках фінансування. Приблизна оцінка витрат на розробку - 11 мільйонів гривень.
Олена Ленська підкреслила, що відсутність реєстру біометану в Україні наразі не є перешкодою для експорту, хоча у перехідний період необхідно буде надавати інформацію щодо підтвердження дотримання критеріїв сталості біометану беспосередньо до митних органів. Вона запевнила, що Агентство продовжує співпрацю з Єврокомісією, Енергетичним співтовариством, Біоенергетичною Асоціацією України, виробниками та іншими стейкхолдерами біометанової галузі щодо розвитку ринку біометану.
БІОЕНЕРГЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНИ (UABIO)
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України (UABIO), висвітлив поточну ситуацію та перспективи розвитку біометанової галузі як в Україні, так і в Європі. Він підкреслив, що Європейський Союз має амбітну мету до 2030 року виробляти 35 мільярдів кубометрів біометану щорічно, а до 2050 р. до 100 -180 мільярдів кубометрів біометану щорічно, що дозволить замінити до 40% споживання природного газу в країнах ЄС.
За словами Гелетухи, в Україні біометанова галузь також має значний потенціал. На сьогодні в країні працює близько 140 МВт біогазових установок. Гелетуха наголосив на економічній рентабельності таких проєктів, яка може досягати 25-30% у євро. Він також зазначив, що законодавча база України вже готова до розвитку біометанової галузі. Ухвалені закони дозволяють не тільки розвивати внутрішнє виробництво, але й відкривають можливості для експорту біометану. Особливо важливим є прийняття законодавчих пільг для проєктів, які передбачають інвестиції понад 12 мільйонів євро.
За інформацією Георгія Гелетухи, в Україні є 7 біометанових проєктів, які плануються до запуску вже цього року. Йдеться про:
- проєкт ТОВ «Галс Агро» у Чернігівській області, потужність – 3 млн куб.м./рік, приєднання – ГРМ;
- проєкт Групи компаній Vitargo у Хмельницькій області, потужність – 3 млн куб.м./рік, приєднання – ГРМ;
- проєкт ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» у Хмельницькій області, потужність – 56 млн куб.м./рік, приєднання – ГТС;
- проєкт ТОВ «Галс Агро» у Київській області, потужність – 3 млн куб.м./рік, приєднання – ГРМ;
- проєкт ТОВ «ЮМ Ліквід Газ» у Вінницькій області, потужність – 11 млн куб.м./рік, приєднання – Bio LNG;
- проєкт МХП у Вінницькій області, потужність – 24 млн куб.м./рік, приєднання – Bio LNG;
- проєкт МХП у Дніпропетровській області, потужність – 11 млн куб.м./рік, приєднання – ГРМ.
Георгій Гелетуха виокремив такі проблеми та перешкоди для розвитку біометанових заводів в Україні:
- Питання приєднання біометанових заводів до газорозподільних мереж;
- Довгі терміни отримання технічних умов приєднання від Операторів ГРМ;
- Довгі терміни підписання технічної угоди про умови приймання-передачі біометану газорозподільною системою;
- Обмежені потужності ГРМ щодо прийняття біометану в певні періоди;
- Недостатність сучасник лабораторій в Україні;
- Завищені вимоги до вищої теплотворної здатності біометану;
- Відсутність спрощених процедур приєднання біометанових заводів до газорозподільних та електричних мереж;
- Необхідність забезпечення доступу українських виробників біометану до європейської бази даних біометану – Union database.
- Необхідність відміни експортного мита на біометан для таких країн як Швейцарія та Великобританія.
Також, очільник Біоенергетичної асоціації наголосив на необхідності створення механізму «єдиного вікна» в організаційних структурах Операторів та визначення міністерства, відповідального за реалізацію політики з розвитку біометанової галузі. Він звернув увагу на можливості для українських аграріїв, які можуть активно долучитися до виробництва біометану, особливо якщо вони володіють великими земельними угіддями або займаються тваринництвом. Виробництво біометану може стати для них перспективним напрямом, що забезпечить стабільний дохід і сприятиме сталому розвитку сільських територій.
Таким чином, позиція Георгія Гелетухи полягає в тому, що біометан має великий потенціал для заміщення природного газу, і Україна вже має всі необхідні умови для розвитку цієї галузі. Біометанова енергетика може стати одним із ключових елементів енергетичної стратегії України, сприяючи енергетичній незалежності країни та її інтеграції в європейський ринок.
ГАЛС АГРО
Виконавчий директор ГАЛС АГРО, компанії, яка управляє чотирма біогазовими станціями, які виробляють електроенергію, потужністю 14,3 МВт, Олег Рябов під час свого виступу наголосив на необхідності сприяння інвестиційній привабливості задля розвитку цього ринку, зокрема, з боку держави.
«Коли ми кажемо про біогаз або біометан як бізнес - це має бути інвестиція з чітким, прозорим графіком повернення. На цьому взагалі базується принцип інвестицій. А особливість цього ринку в тому, що це ринок власників сировини», - вказав Олег Рябов.
Рябов наголосив на тому, що найважливішим фактором для інвестора є саме повернення інвестицій. За його словами, на даний момент в Україні існує багато ризиків для залучення іноземних інвестицій, таких як хаотична зміна законодавства, заборгованість на ринку, логістичні проблеми, а також конкуренція з іншими країнами східної Європи.
«Ми будемо конкурувати міждержавно. Ми велика аграрна держава і у нас є потенціал. Але такий самий потенціал є у Польщі, у Словаччини, Болгарії», - підкреслив Рябов.
У разі відсутності більш сприятливих умов для інвестицій, іноземний капітал буде спрямований в інші країни та регіони. «Нам потрібно зробити на порядок кращі умови, ніж у Польщі та Словаччині», - наголосив виконавчий директор ГАЛС АГРО. І навіть, за його слова, існує ризик втратити вже наявні проєкти в Україні.
CMS В УКРАЇНІ
Керуючий партнер міжнародної юридичної фірми CMS в Україні Віталій Радченко під час свого виступу поділився деталями щодо роботи над питанням митного оформлення експорту метану. За його словами, вже найближчим часом очікується опублікування Наказу Міністерства фінансів України стосовно митного оформлення біометану, який вже був зареєстрований в Міністерстві юстиції України.
«Група з колег з Мінфіну, Держмитслужби, Комітету Верховної Ради, Операторів ГТС, ГРМ та сховищ напрацювали наказ про митні формальності для оформлення біометану. І наразі він має бути опублікований найближчим часом», – повідомив Радченко.
Як вказує юрист, Наказ містить 2 розділи. Перший розділ стосується пропуску обсягів біометану, який стосується того, що подається митниці до моменту фізичного експорту – йдеться про періодичну митну декларацію; сертифікат відповідності критеріям сталості біометану; документи, що підтверджують підключення виробника біометану до ГТС, ГРМ; акт прийому-передачі виробленого біометану до розподільчої системи; акт оператору газосховищ України про накопичені обсяги біометану на кінець певного місяця. Другий розділ стосується випуску у митний режим експорту, тобто вже після факту фізичного експорту: тож мають бути подані такі документи: додаткова декларація з точними відомостями про обсяги вивезення; доказ сталості біометану; загальний акт прийому-передачі природного газу – документа, підписаного операторами газотранспортної системи України та суміжної держави; довідку Оператора ГТС щодо обліку комерційних подач та відборів газу.
Як вказав Віталій Радченко, відтепер Митна служба матиме чіткий перелік документів, які будуть вимагати від експортерів. Керуючий партнер міжнародної юридичної фірми CMS в Україні Віталій Радченко висловив надію на те, що після опублікування Наказу Мінфіну вже не буде юридичних причин для Держмитслужби у відмові в експорті метану, і перші тестові транзакції можуть бути здійснені вже у вересні 2024-го року.
ПЕРЕШКОДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Під час онлайн-дискусії учасники виокремили ключові перешкоди та виклики для розвитку ринку біогазу та біометану в Україні:
- Юридичні перешкоди, зокрема, недостатня гармонізація законодавства з європейськими стандартами щодо гарантій походження та критеріїв сталості біометану.
- Технічні перешкоди, такі як проблеми з приєднанням біометанових заводів до газорозподільних і електричних мереж.
- Нестабільність законодавства, що знижує довіру інвесторів до України.
- Відсутність сприятливих умов для інвестицій у порівнянні з іншими країнами Східної Європи.
- Адміністративні перешкоди, зокрема, складні і тривалі процеси отримання технічних умов приєднання до газорозподільних мереж.
Учасники панельної дискусії запропонували такі рекомендації задля пришвидшення розвитку ринку біогазу та біометану та посилення експортного потенціалу та конкурентоспроможності у Європі:
- Удосконалення нормативно-правової бази в частині відповідності європейським стандартам гарантій походження та критеріїв сталості біометану та спрощення митного оформлення біометану.
- Покращення інвестиційного клімату, з урахуванням зниження політичних ризиків, зменшення бюрократичних перепон, впровадження пільгових умов для інвесторів у біогаз та біометан.
- Покращення технічної інфраструктури.
- Продовження активної співпраці з міжнародними партнерами для досягнення спільних цілей і інтеграції в європейський ринок біометану.
- Розробити та затвердити типову форму технічних умов приєднання біометанових заводів до ГРМ.
- Встановити граничні терміни підписання та набрання чинності технічних умов – не більше 30 календарних днів з моменту їх видачі.
- Розробити та затвердити типову форму технічної угоди про умови приймання-передачі біометану газорозподільною системою.
- Встановити граничний термін набрання чинності технічною угодою – не більше 30 календарних днів моменту надання Оператором ГРМ проєкту технічної угоди.
- Пропонуємо передбачити в Кодексі ГТС вимоги для біометану щодо вищої теплотворної здатності - не нижче 10,0 кВт*год/м3 (діюча норма - 10,06 кВт*год/м3), а також повністю перейти на облік з метрів кубічних у кВт*год.
- Пропонуємо розширити спрощену процедуру приєднання до газорозподільних мереж під час дії воєнного стану на біометанові установки, за аналогією як це передбачено для газотурбінних або газопоршневих установок, у тому числі когенераційних установок. Також вкрай необхідно розширити спрощену процедуру приєднання до електричних мереж під час дії воєнного стану на біогазові, біометанові установки та електростанції і ТЕЦ на біомасі, за аналогією як це передбачено для газотурбінних або газопоршневих установок, у тому числі когенераційних установок.
- Пропонуємо створити механізм «єдиного вікна» в організаційних структурах Операторів ГТС/ГРМ, які будуть надавати компаніям, що впроваджують біометанові проєкти в Україні, оперативні та кваліфіковані консультації щодо умов підключення біометанових заводів до ГРМ/ГТС.
- Залучення Оператора ГТС України до обміну даних з Union database, а саме щодо закачування та відбору біометану з української газотранспортної системи, що є обов’язковою умовою участі українських виробників біометану на ринку біопалива Європейського Союзу.
- Підготувати і внести зміти в податковий кодекс щодо відміни експортного мита на біометан для таких країн як Швейцарія та Великобританія, компанії з яких зацікавлені в імпорті біометану з України, але не входять в Енергетичне Співтовариство.
- Залучення коштів міжнародної технічної допомоги для співфінансування оптимізації ГРМ для прийому біометану і підключення біометанових заводів до ГРМ і ГТС.