Втрати України від запуску «Північного потоку – 2» оцінюю в $5-6 млрд на рік - Макогон (Частина 1)

Втрати України від запуску «Північного потоку – 2» оцінюю в $5-6 млрд на рік - Макогон (Частина 1)

В останні роки ринок природного газу України зазнав величезних змін. Сьогодні в Україні працюють сотні газових трейдерів, зокрема і європейські, десятки компаній видобувають газ, запрацювала біржа, запущено добове балансування, здійснюється імпорт газу з Європи та створено передумови для формування газового хабу. Проте ситуація на газовому ринку України залишається складною: високі ціни, величезні борги та невизначеність стосовно майбутнього ГТС у разі припинення російського транзиту. Що відбувається в галузі та чого чекати в майбутньому – в ексклюзивному інтерв’ю ExPro розповів Сергій Макогон, генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України».

 

Два роки тому було впроваджено добове балансування ринку природного газу. Наскільки успішним виявилося таке нововведення і як ви його оцінюєте?

Були різні суперечки. Проте, я вважаю, що ті зміни були дуже позитивними. Основний позитив – усі навчилися якісно прогнозувати та самостійно себе балансувати, а це завжди оптимізує ціни на ринку та цивілізує відповідальний трейдинг. Щоправда, на початку були крики та стогін «ми не можемо», та практика показала, що всі все можуть. Зараз, якби не облгази, у нас небалансів практично не було б. Часто навіть є незначний позитивний небаланс, тому що трейдери побоюються потрапити в негативний небаланс і трохи завищують показники. Зазначу, що ми не вигадували щось нове, ми просто впроваджували європейський досвід та вимоги європейських мережевих кодексів.

Для Оператора ГТС добове балансування вкрай важливе. ОГТСУ попри все має забезпечити безперебійну роботу газотранспортної системи. В частині фізичного балансування ГТС – це стабільний і постійний тиск в системі ГТС, для якого потрібно забезпечити як оптимальний режим роботи, так і надходження газу до системи. Газосховище вже не в нашому управлінні, тож забезпечення балансування здійснюється виключно за рахунок газу, придбаного Оператором ГТС в межах надання послуг балансування, а це дорого. Раніше все було дуже просто: був «Нафтогаз», який був і покупцем, і продавцем газу, і оператором ГТС та ПХГ. У такому форматі було можливо просто балансувати тиск в ГТС. Але наразі у нас 800 трейдерів, які обслуговують 12,5 млн кінцевих споживачів. Тому нам буде нелегко гарантувати необхідний тиск у системі, якщо не буде ладу з подачею та відборами газу з ГТС. Для цього було впроваджено добове балансування, мета якого – спонукати трейдерів самостійно балансувати свої позиції, а Оператор здійснює лише остаточне балансування. Для цього ми закуповуємо газ на майданчику Prozorro чи за договором балансування, що також був заключений через Prozorro. А з прийняттям змін до Закону України «Про публічні закупівлі» з’явилась додаткова можливість закупівлі короткострокових стандартизованих продуктів на газовій біржі. Ми в процесі закупівлі послуг з організації біржової торгівлі природним газом, але з огляду на особливу роль ОГТСУ на ринку нам треба пересвідчитися, що цей вихід буде в стилі «комар носа не підточить».

Перехід до режиму добового балансування показав необхідність оперативної роботи шляхом забезпечення комунікацій через інформаційну платформу, яку ми постійно розвиваємо та удосконалюємо.

Якщо існують значні небаланси, чи треба посилювати відповідальність за їх недотримання?

Я прихильник збалансованого підходу, а не коливань з боку в бік – від повного лібералізму і до надмірної відповідальності. Як показала практика, ті економічні стимули збалансовувати своє портфоліо балансування (розмір цінового коригування та розмір допустимого відхилення), які є наразі, – правильні і їх не потрібно посилювати. Можливо, з часом, коли ми перейдемо на погодинне балансування, доведеться їх переглянути. Проте це середньострокова перспектива – не раніше ніж за кілька років. Але нас до цього підштовхують. Наприклад, той же «Газпром» уже вимагає від нас погодинного балансування, тому що у них перед Європою зобов’язання по газу погодинні. Умовно вони хочуть, щоб певний обсяг газу прийшов у конкретний час. В Угорщині також хотіли б саме погодинне балансування, оскільки таке вже давно діє на кордоні Угорщини з Австрією. Як компанія, яка заробляє переважно на міжнародній діяльності, ми маємо підготуватися і до цього, але поспішати не будемо, десь років за 5 поступово прийдемо.

Щодо небалансів, то проблеми є лише з окремими операторами ГРМ (облгазами), які дуже неякісно роблять прогнози споживання для споживачів без лічильників. Не хочуть чи не можуть, але проблема точно не в самому процесі балансування. Якби не заборгованість за газ для ВТВ облгазів перед нами, то я б вважав, що ринок стабілізувався в частині питань функціонування ринкових механізмів. Але лишаються питання політичні, безпекові та соціальні.

Вони відбирають для своїх потреб чи взагалі для балансування?

У операторів ГРМ всі відбори, які не алоковані на споживачів, називаються ВТВ (виробничо-технологічні втрати). Тобто у операторів ГРМ балансування як такого в системі немає. Умовно з нашої системи до їхньої заходить 100 одиниць газу, а їхні кінцеві споживачі сумарно спожили 95 одиниць. Питання: куди поділися 5 одиниць? Це і називається їхнє ВТВ – виробничо-технологічні втрати. Тому що на кожній засувці, на кожному вузлі є мікровтрати. У європейських мережах, які більш-менш якісно експлуатуються, такі втрати складають 1,5%. У наших мережах – близько 5%. Тобто це ті втрати, які «законні» і на які у тарифі на розподіл передбачені кошти. 40-50% тарифу облгазу на розподіл – це саме гроші на газ для ВТВ. Іншими словами, у них ці гроші на закупівлю газу для ВТВ є, тому що населення сплачує кожного місяця платіжку за розподіл. Проблема в тому, що вони ці кошти нам не платять, а незрозуміло на що витрачають і створюють перед нами борги. На сьогодні ми маємо 10 млрд грн боргів. Ми не безкоштовний банк, і не можемо кредитувати облгази, не кажучи вже про моральне ставлення до коштів споживачів. Бабуся оплатила за розподіл, а от оператори ГРМ не сплачують Оператору ГТС.

Які облгази заборгували найбільше?

До останніх двох місяців, коли обсяги небалансів різко зросли, у нас були питання лише до двох облгазів – «Донецькоблгазу», який заборгував уже понад 900 млн грн, та «Тернопільміськгазу». Особисто я вважаю, що ці компанії вже фактично банкрути. Лише у «Тернопільміськгазу» боргів більше 1 млрд грн. Зважаючи на офіційний розмір їхньої виручки, йому знадобиться 100 років, щоб розрахуватися з боргами. Тобто ця компанія вже мертва. І вона, усвідомивши це, практично припинила нам платити. Я підозрюю, що вона продовжує збирати гроші з населення, проте нам платить дуже погано.

Така ж ситуація з «Донецькоблгазом». З листопада вони щомісяця відбирають газ на 150-250 млн грн. Ми скаржилися в СБУ, прокуратуру, НКРЕКП і так далі. НКРЕКП провела перевірку та виписала штраф. На жаль, більше повноважень у них немає. Не думаю, що це достатня реакція з боку держави. Потрібно передати мережі таких облгазів новим більш ефективним операторам та гарантувати, що новий оператор не почне знову накопичувати борги.

Нещодавно НКРЕКП якраз анулювала ліцензію «Донецькоблгазу»…

Але від цього гроші у них не з’являться. Анулювали ліцензію – це означає, що у компанії відсутні джерела отримання коштів для розрахунку з нами в принципі. Потрібно розуміти, що облгаз – це стіл, стілець і пара автомобілів, а всі мережі зазвичай державні. Відповідно ми вітаємо рішення НКРЕКП анулювати ліцензію, але питання у тому, хто буде наступний керувати цими мережами.

Тобто хто прийде на заміну «Донецькоблгазу»? «Нафтогаз»?

Я тільки за, якщо буде професійний і відповідальний за споживачів управлінець у проблемних ГРМ. Якщо уряд вирішить, що «Нафтогаз» прийде, отримає з людей гроші і розрахується з нами, то я тільки за. У нас був досвід із «Кіровоградгазом», який боргував 50 млн грн. «Нафтогаз» закрив ці борги. Тому як менеджер компанії я з «Нафтогазом» готовий працювати, але на чесних і відкритих засадах як з будь-яким іншим відповідальним бізнесом. Наше спільне минуле є важливим, але ключовим є інше – ефективне управління системою.

Можливо, потрібне рішення РНБО про націоналізацію?

Націоналізація є складним і може бути ризикованим процесом, оскільки передбачає, що власник може отримати компенсацію за націоналізацію, а споживачі є заручниками процесів. Наскільки мені відомо, наразі не існує чіткої законодавчої бази, подібної до стандартних процедур у інших галузях, і це питання має бути вирішено для початку політично та законодавчо. Але якесь рішення терміново потрібно приймати.

З «Донецькоблгазом» зрозуміло, а що з «Тернопільміськгазом»? Там ситуація аналогічна?

Мені, якщо чесно, важко зрозуміти, що там відбулося. Це досить невелике місто – близько 250 тисяч людей. Як цей міськгаз зміг створити такі борги і чому? Я це списую на колосальну некомпетентність, якщо не говорити про злий намір. Довести таку компанію до таких боргів – це майже неможливо. Втім ми докладно виклали відомі нам факти для правоохоронних органів з тим, щоб вони це дослідили.

Тим паче поруч є приклади нормального функціонування таких компаній.

Так, є той же «Одесагаз», «Хмельницькгаз» і так далі. Вони виплачують заборгованість. А проти злісних неплатників за нашими заявами відкрито декілька кримінальних справ. Тобто ми активно працюємо. «Нафтогаз» подав заяву про банкрутство «Тернопільмісьгазу», тож у суді воно розглядається. Фактично «Нафтогаз» буде доводити цю справу до кінця, йому вони винні близько 700 млн грн, нам трохи менше – близько 400 млн грн.

А окрім «Донецькоблгазу» і «Тернопільміськгазу» чи є неплатники?

Зараз з’явилися – вся група РГК («Регіональна газова компанія» - ExPro). Вони відібрали у лютому – 346 млн куб м, у березні 635 млн куб м газу. Сумарно Група РГК з початку року відібрала близько 1 млрд куб. м газу на суму 7,7 млрд грн. Це те, що нам винна тільки Група РГК.

При чому заборгованість почала рости з початку року. До цього у них був борг близько 230 млн грн, який вони створили ще в січні 2020 року. Потім протягом року заборгованість не росла і вже цієї зими заборгованість збільшилася до майже 8 млрд грн.

А з чим це пов’язано, є якесь бачення?

Можливо, йдеться про нецільове використання коштів. Ніхто не розуміє, куди саме оператори ГРМ використали обсяги газу, який показали як ВТВ. Політики в рамках дискусії про борги цікавились у НКРЕКП, як населення сплачує. Висновок – насправді справно у частині тарифу на розподіл. Там суми невеликі і ми бачили по деяких облгазах від населення оплати більше 100%.

Тож ми вважаємо, що в облгазів було достатньо грошей, щоб придбати газ і сплатити борги перед нами. Ми не говоримо купувати саме у нас газ, навпаки. Йдіть на ринок, купуйте де хочете. Проте, якщо ви берете в нас, то виникають зобов’язання, які треба виконувати.

Можливо, у них немає грошей, касовий розрив чи ще щось?

Щомісячно населення сплачує облгазам групи РГК близько 1,7 млрд грн. З цих 1,7 млрд грн половина має йти на купівлю газу для ВТВ. Тобто кожного місяця вони можуть придбати газ на 850 млн грн. Чи купують? Я не знаю. Влітку 2020 в усіх компаній була можливість придбати газ по 3 грн/куб. м, і для системних компаній, 50% витрат яких є природний газ, це очевидний крок – купувати, коли дешево. Однак це лише у випадку, якщо менеджмент зацікавлений в оптимізації власних витрат. Мої менеджери мають пряме завдання – купувати газ за низькими цінами і забезпечити підприємство ресурсом оптимально. Але за якими цінами та у кого купують газ облгази, не знає ніхто. Можливо, облгази купують газ у своїх же газзбутів.

Тому для того, щоб ринок газу повноцінно запрацював, необхідно провести повноцінний анбандлінг на рівні всіх монополій, включно з облгазами. Між нами та НАК Нафтогазом це розділення відбулося юридично і практично. А те, що сьогодні відбувається між деякими облгаззбутами – псевдоанбандлінг.

Які є варіанти вирішення проблем боргів з облгазами?

Наша послідовна та аргументована пропозиція – впровадити розподільчі рахунки. Це означає, що кошти від населення будуть надходити на окремий рахунок, з якого облгази не мають права списувати кошти. І ці кошти будуть розподілятися на нас, якщо є заборгованість, і вже потім, на облгаз. Якщо заборгованості немає, всі кошти – для облгазу. Якщо заборгованість є – кошти надходять до нас у тому обсязі, який передбачений у тарифі на розподіл. Щоб була гарантія того, що кошти, які Регулятор заклав у тариф на купівлю газу і є оплаченими населенням, підуть саме на забезпечення надійності роботи всієї системи. Відповідний законопроект №3800 з розподільчими рахунками ми запропонували рік тому. Тоді буде хоч якась гарантія цільового використання коштів облгазів. Тому що по факту ці гроші отримати нереально, навіть через суд. Ми арештували рахунки декількох облгазів, але сенсу немає. Грошей немає, майна немає.

Хто має прийняти рішення про впровадження розподільчих рахунків, Верховна Рада? Це буде складно…

Ну чому складно? Зараз 10 млрд грн боргів. Мені здається, депутати повинні звернути на це увагу. Ми посилюємо співпрацю із комітетом ПЕК ВРУ. Бо ми всі розуміємо, в чиї кишені ці кошти йдуть від державної компанії – у приватні кишені власників приватних облгазів.

Наступне питання – по торгівлі ОГТСУ на біржі. Коли ми побачимо Оператора на біржових торгах?

У січні Президент підписав закон №3176 Зміни до Закону «Про публічні закупівлі», який дає нам змогу купувати газ на біржі. Наразі ми готуємося до цього. Ми повністю інтегрували наші системи з біржою (ТБ «Українська енергетична біржа», - ExPro). Зараз уже відбуваються торги і ми підтверджуємо номінації та передачу газу. Все це ми уже опрацьовуємо.

Може бути не одна біржа, а декілька?

Технічно може. Проте з цим є деякі проблеми. Сенс біржі – консолідація ліквідності. Коли є 20 продавців і 20 покупців, то буде якась торгівля. Якщо у нас буде 20 бірж з одним продавцем і покупцем, про яку торгівлю чи ліквідність може йти мова? Те, що я бачу в інших країнах, є примусове використання однієї біржі. Наприклад, на цей рік ми обираємо, що біржа Х буде нашою біржою і усі торгують там і, відповідно, на ній є ліквідність, ціна і так далі.

Вже більше року «Нафтогаз» активно торгує на біржі, хіба це не показник?

«Українській енергетичній біржі»? Так. Ми теж з ними спілкуємося.

У даному випадку треба отримати погодження НКРЕКП?

Так.

Наступне питання стосується інфраструктури. Чому, на ваш погляд, невеликі обсяги експорту газу з України?

Немає спреду. Ніяких перепон щодо вивезення газу немає. У нас була ситуація, коли до Польщі дуже багато газу вивезли у зв’язку з холодною погодою. Це був газ саме польських компаній, які закачали його минулого року. Молдова також викачала ті 50 млн куб. м, які вони закачали минулого року. Експорт – це питання тільки кон’юктури. Наразі немає такого спреду, щоб вивозити газ. При вивезенні газу потрібно сплачувати тариф за вхід/вихід з ГТС. На сьогодні немає такої різниці в цінах між ринками, щоб це мало економічний сенс. Тому зараз більшість газу з «митного складу» розмитнюється і продається в Україні. Компанії продають газ в Україні, що для них економічно більш доцільно. Саме завдяки цьому в Україні часто ціна не «хаб плюс», а «хаб мінус». Компанії продають, ціна падає і, якщо раніше різниця між ціною в Україні і Європі була близько $20/тис. куб. м, то зараз наша ціна переважно менша, ніж за кордоном.

Ціни на газ в Україні нижчі через те, що влітку закачали багато дешевого газу?

Ми ж не знаємо, чи він дешевий, чи дорогий. Так, мабуть, дешевого, тому вони його і продають. На жаль, наш (ОГТСУ – ExPro) дешевий газ відібрали. Пам’ятаєте, раніше ми повідомляли, що 1,5 млрд куб. м газу було відібрано з травня по серпень минулого року через негативні небаланси. Тому що наша ціна балансування була нижча за ринкову. Тому всі трейдери почали штучно створювати небаланси, щоб отримати від Оператора газ по такій же низькій ціні. Але це був газ Оператора для забезпечення транзиту, тому ми були вимушені додатково закуповувати на Prozorro газ, але він вже був значно дорожчий. Після цього ми були вимушені звернутися до НКРЕКП, щоб зробити націнку у 20%, щоб наша ціна балансування була не нижче ринкової.

Допомогли ці 20% врегулювати ситуацію? Учасники ринку не скаржаться, що ціна висока?

Так, звичайно, допомогли. Учасники ринку скаржаться завжди. Вони нічого не хочуть робити і ніяких ризиків на себе брати. Ми – не продавець газу, наше завдання – втримати тиск в системі. Тому наш газ повинен бути дорогим, щоб трейдери мали стимул самостійно врегульовувати свої небаланси – купувати газ у інших трейдерів, на біржі тощо.

Так, Оператор ГТС не повинен заробляти на балансуванні. Тому у цивілізованих країнах діє цей принцип нейтральності. Це означає, що, якщо за результатами певного періоду Оператор щось заробив на балансуванні, то він має повернути ці кошти ринку. Але якщо зазнав збитків, то всі учасники ринку мають йому компенсувати ці втрати. Бо у нас у тарифі немає закладених коштів, щоб покривати збитки, якщо хтось з нами не розрахується. У нас є приклад «Техпромгазу», який згідно з діючими на той час правилами надав банківську гарантію на мінімальну суму, а потім відібрав газ через небаланси та зник. 250 млн грн збитків. Що ми повинні зробити? У цивілізованій країні через механізм нейтральності ми мали б покрити ці збитки за рахунок інших компаній. Ми ж як Оператор робили все за встановленими правилами: кодекс не дозволяв брати банківські гарантії у повному обсязі, ми і не брали. І врешті-решт нас кинули, тобто кинули всіх, весь ринок. Чому тільки Оператор має нести ці збитки? Якщо всі учасники ринку будуть розуміти, що правила та відповідальність для всіх будуть солідарні, то вони самі вимагатимуть в НКРЕКП впровадження більш жорсткого регулювання, щоб компанії-метелики не паразитували.

Наприклад, нас критикували за підвищення вимог до банківських гарантій. Але всі повинні розуміти, що коли ми беремо фінансові гарантії, ми страхуємо не себе, а всіх інших учасників ринку. Тому що якщо хтось не розрахується з нами, ми заберемо цю банківську гарантію і кошти отримаємо. Якщо ж такого механізму немає, ми отримуємо збитки і виставляємо рахунки на всі інші компанії через нейтральність. Це стандартний підхід солідарності та нейтральності на всіх ринках ЄС.

Коли запрацює цей принцип нейтральності?

Його відстрочили на один рік, з жовтня 2021р має запрацювати.

Можуть його запровадження відстрочити ще? Там невеликі суми для компаній?

Не знаю. Якщо з нами облгази не розрахуються на 10 млрд грн, то це виходить на кожного трейдера дуже значна сума.

Це все буде залежати від суми боргів?

Саме так. Ідея нейтральності полягає в тому, що Оператор не має права отримувати дохід чи зазнавати збитків від надання послуг балансування. У нас є 20% націнка, тому теоретично дохід у нас бути може. Проте з огляду на те, що з нами не розраховуються інші учасники ринку, облгази і т.д., у нас збитки, які ми не можемо зібрати.

Ви колись порівнювали дохід ОГТСУ від транзиту та від внутрішнього ринку. Яка ситуація зараз, яке співвідношення?

80/20. Проте ці 20%, які ми отримуємо з внутрішнього ринку, це не від балансування, це від транспортування. Нам усі платять за імпорт. Видобувники, вихід на споживачів, на облгази і т.д. Дохід від цієї діяльності становить 20%. 80% - плата за транзит та інші операції на міжкордонних точках з’єднання.