Володимир Євдокімов: «Філософія роботи РДН та ВДР така ж як в ЄС – максимізація обсягів, мінімізація ціни»

Володимир Євдокімов: «Філософія роботи РДН та ВДР така ж як в ЄС – максимізація обсягів, мінімізація ціни»

В Україні уже більше ніж пів року функціонує новий ринок електроенергії. Центральним його елементом, який формує ціновий орієнтир для всіх інших є ринок «на добу наперед». Роботу цього сегменту та внутрішньодобового ринку забезпечує новоутворене держпідприємство «Оператор ринку». Останнє за досить короткий термін змогло не лише налагодити роботу РДН та ВДР, забезпечити 100%-ву платіжну дисципліну, функціонування ескроу рахунків для постачальників, але й розпочало реалізацію амбітних планів щодо запровадження неттінгу, ескроу рахунків для виробників та нових ринкових торгових інструментів. Окрім того, «Оператор ринку» підготував і подав акціонеру фінансовий план на 2020р, в якому 90% коштів передбачено інвестувати у ІТ-розвиток та кібезпезпеку.

Про досвід роботи «Оператора ринку», подальші плани, цінову ситуацію та результати роботи ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку в інтерв’ю для ExPro розповів директор підприємства Володимир Євдокімов.

Як ви загалом оцінюєте результати роботи «Оператора ринку» за перші півроку функціонування нового ринку електроенергії?

Наше підприємство дійсно дуже молоде, але ми поставили достатньо амбітні плани. Для нас найголовніше – це рух до європейських стандартів. Ми починаємо будувати такий ринок, який відповідає європейським практикам. Якщо говорити про перші пів року, я буду говорити про два сегменти ринку – ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок, то я вважаю, що ми вдало розпочали і тримаємо марку на високому рівні.

Ми поставили собі за мету організувати роботу нашого підприємства в прозорий та відкритий спосіб. Перше - це європейські стандарти, а друге – це прозора та відкрита робота. Ми можемо сказати, що ми запустили біржову торгівлю. Мабуть, ми в Україні перші, які зробили так, як дійсно має працювати біржа.

Як в європейських країнах?

Так. Тобто, «Оператор ринку» є центральним контрагентом, який одночасно купує та продає електричну енергію, і найголовніше – щоденно здійснює 100% оплату.

Ми за ці пів року отримали непоганий результат і нарощуємо його, хочемо удосконалювати і більше виходити на автоматизовані речі. Оскільки ми працюємо в режимі 24/7, то система має працювати як годинник. Я вважаю, що ми позитивно стартували і набираємо обертів.

Як змінилася кількість учасників, ліквідність ринку з початку липня 2019р і до сьогодні?

У нас кожен місяць кількість учасників зростає на 5-10 компаній. Спочатку їх було біля 300, а зараз уже 385 учасників торгів і це ми говоримо про активних учасників. Я вважаю, що це достатньо велика кількість.

Що стосується ліквідності. Ліквідність залежить не тільки від кількості, але й від обсягу. На сьогодні, приблизно 35-40% від всього обсягу електроенергії, що споживається усіма споживачами України, в залежності від місяця продається на РДН та ВДР. Якщо порівняти з європейськими країнами, то у нас достатньо великий обсяг цих ринків.

В подальшому ринок двосторонніх договорів має перебрати на себе більшу кількість обсягів?

В даному питанні є багато складових, в тому числі ПСО, яке дає такий великий відсоток на ринку двосторонніх договорів. Плюс зобов’язання для державних компаній виходити на такий ринок.

Якщо говорити про двосторонні договори, то на сьогодні вони реалізуються на майданчику, який дає можливість торгуватися як Prozorro: виставляються відповідні заявки і проводиться аукціон за відповідними заявками. Але організатор не бере участь в угоді, а лише надає можливість укласти такі договори.

Якщо звернутися до європейського досвіду, то більша частина країн Південно-Західної Європи, а це ті держави, які приєднувалися до ринку в останні десятиріччя, мають єдиний майданчик, на якому торгуються як двосторонні договори, так і РДН та ВДР. EPEX SPOT, наприклад.

По-перше, це простіше для учасників, а по-друге, проводиться так званий кліринг, тобто неттінг зобов’язань для всіх цих трьох ринків. Це допомагає учасникам зменшити фінансове навантаження, адже здійснюється менше транзакцій, менше потребується банківських гарантій.

Сьогоднішня ціна на РДН повноцінно виконує функцію індикативу?

В листопаді, грудні 2019р та січні 2020р спостерігається профіцит, а не дефіцит на ринку в ОЕС України. Це значить, що ринок запрацював, поїзд «ринку електричної енергії» почав рухатися і його вже не зупинити.

*Червоний колір – дефіцит пропозицій; зелений – профіцит на ринку

Ми також щоденно публікуємо індекси бази, піку та позапіку, порівнюючи їх з відповідними цінами у наших сусідів – Східно-Європейських країн. Що ми побачили? Що ціни в Україні (за виключенням Острову Бурштинської ТЕС, бо він є дефіцитним) та Європі корелюються одна з одною.

Якщо подивитися цінову динаміку по тижням, то в Україні повторюється тенденція так ж як в Європі. Наприклад, в суботу та неділю ціни падають. Це говорить про те, що ринок починає будуватися на відповідних порівняннях - виробники та споживачі дивляться на те, які ціни в сусідів, імпортери оцінюють цінові пороги, які складаються в Україні.

Щодо так званих прайс-капів. У липні-серпні ціни на РДН були близькими до прайс-кепів. Вже в жовтні-листопаді вони почали знижуватися, а в грудні та перші дні січня – вони були значно нижче прайс-кепів. Це говорить про те, що почали працювати ринкові механізми.

Тобто постачальники та виробники почали знижувати ціни, щоб залишитися в ринку?

Спочатку була певна лихоманка, всі вчилися працювати за новими ринковими правилами. Зараз вже всі розуміють ситуацію, бізнес бачить, що у нас на дворі (тепла погода – ред.) і саме головне – він дивиться, що у наших сусідів. Перед новим роком у нас були дні з дуже низькими цінами. Порівняйте ці дні з Європою – в них була така ж сама ситуація.

Середнє значення ціни на РДН коливається в межах 1300-1560 грн/мВт-год 

А чому в останні дні (7-10 та 13-14 січня) виросла ціна на РДН?

Перш за все тому, що збільшилося споживання, стало холодніше (станом на 14 січня – ред.). Також вагомим фактором стала зміна положень ПСО. З початку року оператори розподільчих мереж та «Укренерго» почали закуповувати 80% своїх втрат на РДН. Оператори почали більше купувати електроенергії в пік, зросли обсяги купівлі та попиту саме на пікову електроенергію, тому і виросла середня ціна. Я думаю вона не повинна далі збільшуватися. На моє переконання, її порогове значення - це близько 1,6 грн/кВт-год. Вище або нижче вона буде коливатися в залежності від, по-перше, погодних умов, а по-друге, суботи-неділі, але наразі середнє значення коливається в межах 1300-1560 грн/МВт-год.

Нещодавно «Оператор ринку» запустив тестування простих блочних заявок. Що це за інструмент, яке його призначення?

Ми працюємо, щоб створити учасникам привабливі умови для купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку. Філософія роботи цих сегментів ринку така ж як в Європі – максимізація обсягів, мінімізація ціни.

Для цього, учасникам ринку треба було запропонувати різні механізми або торгові інструменти. Одним із таких інструментів на європейському ринку є прості блочні заявки. Цей інструмент дуже цікавий для виробника. Якщо продавати погодинно, то виробник може протягом доби продати певні години, а певні - не продати. Постачальник, у свою чергу купує ці певні години, а певні – ні. В результаті вони йдуть на ВДР або на балансуючий ринок.

Це перш за все не вигідно для виробника, адже він хотів би продати, наприклад, весь добовий графік (але з різними обсягами в різні години) по середньозваженій ціні, нехай, 1,3 грн/кВт-год.

Якби виробник продавав по кожній годині окремо, то в якусь годину він би не продав. В той же час, блочна заявка дає можливість реалізувати весь обсяг заявки, за умови якщо середньозважена ціна ринку буде вище 1,3 грн/кВт-год.

В простої блочної заявки ціна однакова кожну годину?

Не зовсім. Насправді неважливо, чи буде ціна однакова кожної години. Важливо, щоб середньозважена ціна заявки була нижче середньозваженої ціни ринку, якщо це стосується заявок на продаж, і навпаки вище, якщо це заявка на купівлю. За таких умов, заявка буде акцептована. З блочними заявками конкуренція збільшиться, адже у формуванні ціни будуть брати участь погодинні плюс блочні заявки.

Ми проводимо на сьогодні тестову експлуатацію цього інструменту, вона буде тривати до 21 січня. Ми хотіли запустити 13 січня, але виробники попросили більше часу для тестування.

В Європі таких продуктів багато, є блочні заявки на свята, на вихідні, є окремі нічні. Це все залежить від потреб ринку. Ми запустили опитування серед учасників ринку, отримати зворотній зв'язок, дізнатися про їх потреби в середньостроковій перспективі.

Які ще нововведення планує «Оператор ринку»?

Зараз ми почали тестувати ескроу рахунки для виробників. Вони самі запропонували і сказали: «Навіщо ми окремо платимо гроші за ваші послуги?». Ми проводимо торги, потім виставляємо рахунок, через 3-4 дні вони оплачують вартість послуг за кожну МВт-годину. Виходить величезна кількість операцій, які дуже важко проводити з точки зору адміністрування та бухгалтерського обліку.

Тож самі виробники запропонували відкрити ескроу рахунки. Із цих рахунків ми автоматично списуємо вартість наших послуг. Система повноцінно запрацює в автоматичному режимі вже з 1 лютого. Цей підхід зручний для виробника, також він потрібний для подальшого переходу до інших фінансових механізмів.

10 січня відбувся збій в роботі ВДР, в результаті чого цей сегмент ринку не працював декілька годин. Можете розповісти про обставини цього випадку?

Один із бізнес-процесів, який відбувається на РДН та ВДР, - це подвійна перевірка всіх заявок, які надходять. Перша - на загальні обсяги продажу, і друга - це фінансова перевірка (наявність коштів на ескроу рахунку). Якщо, скажімо, ви можете продати тільки 100 МВт-год, то заявку на 200 МВт-год ви не зможете подати. Система просто її не прийме. Або навпаки, якщо ви купуєте, то перевіряється сума коштів. Скажімо, ви хочете купити 100 МВт-год, тоді на вашому ескроу-рахунку має бути 200 тис грн, якщо середня ціна за місяць становила, нехай, 2000 грн/МВт-год. Якщо, у вас немає такої суми – ви не можете подати заявку на купівлю.

10 січня ця перевірка вчасно не спрацювала. Наші фахівці побачили, заявку, яка не повинна була пройти, але пройшла. Що відбулося? Одна компанія на ВДР переплутала обсяги з ціною. Тобто, вона продала на ВДР великі обсяги за малі гроші. Інший учасник це побачив і вирішив скористатися цією ситуацією, на якій ще й хотів заробити. Тому, у відповідності до Правил РДН і ВРД, ми оголосили позаштатну ситуацію і зупинили торги, про що повідомили цих учасників, НКРЕКП, НЕК «Укренерго» та розробника програмного забезпечення (словацької компанії Sfera – ред.). Розробник оперативно знайшов помилку, її виправили в системі і через кілька годин запустили торги на ВДР.

У своїй Стратегії розвитку «Оператор ринку» запропонував себе у якості майданчику для проведення торгів за двосторонніми договорами.

Так, ми запропонували Кабінету міністрів України розглянути таку можливість.

Щоб запустити цей сегмент потрібен час і гроші. Це приблизно пів року підготовки. Якщо буде політична воля, то торги за двосторонніми договорами можуть запрацювати на майданчику «Оператора ринку» десь влітку. Дехто вважає, що потрібні зміни до закону.

Ми можемо запропонувати це як елемент додаткової послуги, але з погодженням НКРЕКП. Ми не хочемо бути конкурентом «Української енергетичної біржі», вона добре виконує відповідні функції. Ми хочемо запропонувати зовсім інший механізм.

За рахунок одночасного адміністрування декількох сегментів ринку, ми зможемо запропонувати комплексний фінансовий механізм 

Серед учасників ринку є попит на таку послугу?

Я думаю, що буде. Тому що ми, для зручності учасників ринку, пропонуємо єдиний майданчик, на якому будуть реалізовуватися торги за двосторонніми договорами, на РДН та ВДР.

Це досить ризиковано, адже ніхто не заплатить вам за місяць або за рік наперед. Тому повинні бути відповідні комплексні фінансові механізми. І тут ми не вигадуємо щось нове. Ми просто хочемо взяти ті речі, які добре працюють в Європі, і вдосконалити їх з точки зору фінансових інструментів. Ми говоримо, що за рахунок того, що ми адмініструємо і РДН, і ВДР, ми можемо надати комплексний фінансовий механізм.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про market coupling. Це напрям також ви прописали у Стратегії розвитку підприємства.

Ми зараз дуже активно почали працювати з європейськими операторами та запропонували підписати відповідні меморандуми про співпрацю. Перший меморандум ми підписали зі словацьким оператором (OKTE – ред.), співпраця з яким дозволить нам в тому числі опрацювати питання можливого об’єднання з європейськими ринками. В Європі працює єдиний ринок, але поки що на регіональному рівні. Зараз 4 держави-сусіди мають спільний ринковий простір - це Угорщина, Словаччина, Чехія та Румунія.

Ми до них маємо приєднатися?

Ми можемо приєднатися до них, а потім приєднатися до єдиної європейської системи. Але, така інтеграція буде реально можливою, коли буде технічне приєднання. На сьогоднішній день таке приєднання має лише Бурштинський енергоострів.

Було б більше пропозицій.

Так. Але є багато юридичних моментів, це по-перше, і, друге – технічних.

Як там працює система? Один із операторів (вони кожен раз міняються) проводять загальні торги, йому надсилають усі заявки і вони формують загальний попит та пропозицію. Потім оператори системи передачі перевіряють, щоб не було системних обмежень. Якщо обмежень немає, то ціна в усіх цих чотирьох державах єдина.

Проте не слід забувати, що там дуже складний механізм визначення цієї ціни. Якщо ціна в Бурштині, наприклад, вище, а в Європі нижче, то переток повинен йти з Європи в Бурштин. Це означає, що в Бурштині середня ціна зменшиться, а в Європі трішки збільшиться.

Коли це реально?

Якщо буде політична воля, то інтегрувати Бурштинський острів в європейський ринок можливо протягом року.

Це було б цікаво, адже в Бурштині дефіцит, ціни високі, недостатньо ліквідний ринок.

Більш того, market coupling з Молдовою також є реалістичним.

Але ж Молдова не інтегрована в ENTSO-E?

Вона так само, як і Україна є учасником Енергетичного Співтовариства та європейського енергоринку.

Молдовська сторона підтримує таке прагнення?

Це питання політичне. Технічно реалізувати це можливо.

Нагадайте, які цілі ще прописані в Стратегії розвитку «Оператора ринку»?

Перше – це корпоратизація. Ми внесені в список держпідприємств, в яких має бути проведена корпоратизація. По-друге, ми запропонували в середньостроковій перспективі розглянути «Оператора ринку» у якості майданчику для проведення можливих механізмів торгів за двосторонніми договорами. По-третє, це market coupling. Четверте - це REMIT (Регламент про добросовісність та прозорість ринку – ред.). Це європейська моніторингова системи.

8 січня у нас була велика нарада з Антимонопольним комітетом з цього питання. Ми шукаємо механізм взаємодії регулятора, АМК і операторів системи передачі і системи розподілу. В Європі моніторингова система працює автоматично, тобто розраховуються різні показники ринковості, концентрації, по яких одразу видно хто, як і де на ринку використовує свою силу…

Система буде вираховувати долі на ринку групи компаній?

Так, але це теж не нове. Ми хочемо зробити так само, як в Європі. Там є відповідні стандарти, інформаційні системи, розрахунки. Вони щодня контролюють роботу регіональних ринків і потім роблять загальний звіт та надають його Агентству з питань співробітництва енергетичних регуляторів (ACER) у форматі порад. Але на це треба час, гроші та розуміння того, хто це буде робити. Зараз ми дуже активно працюємо з НКРЕКП та USAID.

На нас кожного дня здійснюються кібератаки 

Як іде підготовка фінансового плану на 2020 рік?

Ми вчасно подали проєкт фінансового плану на 2020 рік на розгляд КМУ. Ми, як держпідприємство, не можемо використовувати гроші на капітальні інвестиції без затвердженого фінплану. Захищаючи документ в міністерствах я кажу: «У нас у фінплані немає ні машин, ні інших предметів розкоші, нам треба захистити систему торгів». На нас кожного дня здійснюються кібератаки. Наразі ми вирішуємо це питання завдяки зусиллям наших висококваліфікованих ІТ-спеціалістів. Коли фінплан затвердять, 90-95% витрат будуть спрямовані на розвиток інформаційних технологій та кібербезпеку.

Це нове програмне забезпечення, сервери?

Так, ми хочемо створити сучасну серверну кімнату та захистити її відповідними новими методами. Більше того, ми навіть думаємо про забезпечення можливості проведення всіх торгів віддалено у разі надзвичайних ситуацій.

Коли ви очікуєте на затвердження фінплану на Кабміні?

Я сподіваюся, що до кінця січня його затвердять.

Яка сума запланована на кібер-заходи на 2020 рік?

Біля 10 млн грн на розвиток інформаційних технологій та кібербезпеку.

Коли ви очікуєте на затвердження Стратегії розвитку підприємства?

Сподіваюсь, що у березні. Міністерство економічного розвитку та торгівлі , Міністерство фінансів України вже попередньо погодили. З іншими міністерствами в робочому порядку відпрацьовуємо всі питання, які потребують додаткових аргументів.

Дмитро Сидоров, Анна Говоруха