Вихід Нафтогазу з закупівлею газу приватних компаній на УЕБ пожвавив газовий ринок - Олексій Дубовський

Вихід Нафтогазу з закупівлею газу приватних компаній на УЕБ пожвавив газовий ринок - Олексій Дубовський

НАК «Нафтогаз України» квітні вийшла на «Українську енергетичну біржу» з купівлею природного газу українського видобутку. ExPro поспілкувалося з головою біржового комітету УЕБ Олексієм Дубовським про те, як вихід «Нафтогазу» вплинув на біржову торгівлю та на український газовий ринок, а також які перспективи очікують Україну після перемоги.

Який вплив має війна на газовий ринок України в цілому, як змінилася біржова торгівля природним газом в Україні після повномасштабного вторгнення?

Війна, якщо можна так сказати, паралізувала ринок газу. Стосовно УЕБ, то, якщо порівнювати лютий та березень 2022 року, то зниження по обсягах відбулося дуже різко і у розмірі більш ніж 100 разів. Розумієте, січень, лютий 2022 року був досить вдалим на запровадження різного роду нововведень за даним напрямком. Формування маржинальних цін за результатами торгів на УЕБ мало свій ефект, близько 25 компаній тоді продавали природний газ Оператору ГТС на короткостроковому ринку щодня, обсяги вимірювалися мільйонами кубічних метрів на добу. На довгостроковому ринку було запроваджено продаж природного газу власного видобутку для виробників соціально значущих товарів. Ці нововведення, а особливо підготовка та автоматизація інформації стосовно формування маржинальних цін коштували нашій команді часу і зусиль. Зараз на технічному рівні це працює, але після початку війни частково стало незатребуваним, якщо говорити про газ власного видобутку. З іншого боку, зниження активності торгів дозволяє впроваджувати нововведення на програмному рівні у, скажімо так, більш спокійному режимі. Так, минулого року ми перейшли на торгівлю без ПДВ та удосконалювали механізм формування даних для маржинальних цін.

Що передувало рішенню щодо виходу Нафтогазу на УЕБ, як було вирішено обрати УЕБ?

З початку війни та за умов зміни підходу до рентних платежів приватні компанії накопичили запас природного газу в ПСГ, який, за умов зниження попиту під час війни, був не потрібний внутрішньому споживачеві, а зовнішньому він не може бути доставлений через заборону експорту. З іншого боку Нафтогазу, який акумулював у своєму портфелі переважну частину споживачів у рамках країни, потрібен ресурс для забезпечення цих поставок у повній мірі. УЕБ, я вважаю, єдино правильне рішення, якщо оглядати ті механізми для закупівель, які існують на українському ринку зараз. Нафтогаз - компанія, масштаб якої, передбачає прозорість та відкритість торгових операцій. УЕБ наразі може це забезпечити.

Як ви оцінюєте дані аукціони?

Безумовно позитивно. Вихід Нафтогазу на торги активізував ринок загалом. За рахунок концентрації попиту та пропозиції маємо результат продажу і по позиціях інших компаній. Наразі Нафтогаз закупив і продовжує придбавати ресурс у 15 компаній, торги тривають кожного робочого дня. Тому запрошую ті компанії, які, можливо, ще не акредитовані, брати участь у торгах. Я неодноразово зазначав, що торги Нафтогазу мають «стимулюючий ефект» у цьому сегменті загалом. Як приклад можу навести той факт, що протягом квітня до виходу Нафтогазу позиції на продаж чи купівлю формували 15 компаній, а після виходу Нафтогазу, з кінця квітня та у травні – 25. Тому ймовірність продати газ Нафтогазу чи іншому гравцю збільшена останнім часом. Аналогічно по аукціонах на продаж.

Чи змінився баланс ринку, який вплив це мало на біржову торгівлю в Україні?

З початком війни безліч офіційних даних закриті, тому можемо говорити виключно з відомої інформації та по «відчуттях» на основі біржових торгів. Звичайно, запаси природного газу компаній в ПСГ стимулювали торгівлю саме в сховищах. Так, за підсумками 2022 року частка торгівлі в ПСГ зросла до 60% порівняно з 2021 роком, коли було лише 7%. «Запроваджувачем цієї доброї тенденції» була Укрнафта минулого року. Зараз цей тренд зберігається.

Стосовно останнього часу, то не пригадується різких змін показників. Слід зазначити, що практично весь травень імпорт був на мінімумі, в першу чергу через регулятивні обмеження, тому на ринку переважав ресурс внутрішній. Я думаю, що це певною мірою могло сприяти тенденції на зниження цін.

Кількість позицій на купівлю зросла. Хоча в плані балансу це і не є якимось рушійним фактором, проте може свідчити, що ринок «просинається» попит є з боку покупців і крім Нафтогазу, постачальників природного газу. Хоча зараз це невеликі обсяги, маю надію, що все-ж-таки у майбутньому будемо відходити від розуміння того, що на оптовому ринку купляє лише Нафтогаз.

Чи вплинули торги Нафтогазу на ціни українського ринку?

Деякі експерти зазначали, що Нафтогаз закуповує дорого. Але дорого чи дешево порівняно з чим? Якщо порівнювати з цінами у Європі, то це не зовсім коректно, адже внутрішній ринок протягом війни «живе своїм життям». Ми зараз маємо ситуацію, коли фактично так, ціну формує Нафтогаз, але не знаємо, якою б вона була, якщо уявно оцінювати біржовий ринок без цих закупівель. Я вважаю, що Нафтогаз формує стабільну ціну як таку, за якою інші компанії готові продавати цей ресурс в певний момент. Це і є принцип вільного ціноутворення.

Як ви думаєте, скільки Нафтогаз ще може придбати? Як довго Нафтогаз буде купувати ресурс на біржі?

Відповідь на це питання не знаходиться в компетенції біржі, як лише організатора торгів. Це залежить від багатьох факторів: скільки приватні компанії зможуть продати, можливо, буде і надалі підтримка іноземних партнерів в частині коштів на закупівлю тощо. Лише виходячи з того, скільки вже закуплено, скільки ресурсу Нафтогазу потрібно та скільки можуть йому продати учасники ринку, це орієнтовно ще 600 млн. куб. м. Але це досить суб’єктивна оцінка. Після цього активність торгів може дещо знизитись, адже будуть вичерпані запаси приватних компаній, які є в ПСГ, і які вони готові продати. Як довго будуть проходити закупівлі залежить від активності торгів, можу припустити, що до початку наступного опалювального сезону інтенсивність таких закупівель знизиться, проте менші обсяги все ж можуть торгуватись на УЕБ. Тим паче, що за умов зниження споживання протягом війни приватні компанії, матимуть нереалізований ресурс і надалі.

Наскільки популярними є торги Нафтогазу серед продавців? Чи весь газ продають приватні компанії, чи є трейдери?

Звісно, ці торги є популярними. Всього 15 компаній продавали газ, з них трейдерами є 8 компаній, 7 – видобувні. Проте факт того, що ресурс продають трейдери, не виключає, що це може бути ресурс українського видобутку.

Які у вас очікування щодо наступного опалювального сезону?

Спостерігаючи на події останніх днів, досить важко зберігати оптимізм. Насправді невідомо, які об’єкти інфраструктури можуть бути піддані атакам ворога, і газової в тому числі. Якщо говорити виключно про забезпечення України газом, в цьому проблеми не має бути. Відомо, що план накопичення в ПСГ до зими – 14 млрд. куб. м. Він виглядить цілком реалістичним, дивлячись, що зараз є близько 10 млрд. і залишається ще 4 місяці. Слід додати, що зараз рівень запасів у ПСГ орієнтовно такий, як і минулого року та ще декілька років до того, тому це вже добрий знак, зважаючи на воєнний час.

Якщо говорити про опалювальний сезон в цілому, то потрібно розглядати баланс всіх взаємозамінних енергоресурсів. Це вже більш широке питання, що породжує невизначеності. Тобто що буде з об’єктами електрогенерації, скільки газу потрібно буде додатково використати для генерації електроенергії тощо. Але загалом, якщо пройшли досить нелегкий минулий, воєнний, зимовий сезон, пройдемо і наступний.

Нафтогаз заявив, що не планує імпортувати газ цього року. Як ви оцінюєте цю заяву? Дійсно Україна зможе задовольнити свої потреби тільки газом власного видобутку?

За умов зниження споживання такі заяви мають місце. Проте під час війни потрібно розглядати різні сценарії. Я вважаю, що обсяги імпорту все ж будуть присутні як мінімум, в рамках спільних закупівель ЄС – до 2 млрд. куб. м. Також потрібно в даному питанні розглядати Україну як ринок газу в розрізі суб’єктів. Так, у найбільш ефективному сценарії приватні видобувні компанії реалізують весь видобутий газ. Проте примусу чи обов`язку тут немає. Зараз на УЕБ і відбувається цей перерозподіл, проте ми не можемо зараз чітко передбачити наскільки успішним буде цей крок за підсумками року.

Я думаю, що імпорт потрібен за умов невизначеності воєнного часу, щоб мати певний запас міцності, за умов можливих атак ворога. Цим ресурсом можна і не скористатись, але завжди спокійніше мати план Б.

Також, щоб обходитися без імпорту в рамках країни, потрібно звертати увагу на динаміку показників видобутку, яка закладається на декілька років раніше та, звичайно і на жаль, змінюється під час війни. Так, в той час, коли державна компанія говорить про плани збільшення видобутку, приватні стверджують про його зниження. В результаті вцілому залишаємся приблизно на тому ж рівні, що і був.

Я виступаю наразі не за видобуток чи за імпорт. Розумію, що за існуючих умов забезпечення споживання у масштабах країни лише власним видобутком іде поруч із економічним спадом, зумовленим війною. От ця тенденція, про яку сказано вище, про негативний тренд саме приватних компаній – поганий знак. В плані того, що Україна зараз не є перспективною, безпечною для інвестицій. І не буде такою до початку повоєнної відбудови.

Тому я б не говорив про те, чи потрібен імпорт в масштабах та в якому розмірі, це загалом не моя компетенція. В комплексі постачання природного газу має бути таким, щоб забезпечувати процвітання країни, а не супроводжувати стагнацію.

Які, на ваш погляд, існують виклики при підготовці до наступної зими?

Я вважаю, що це можуть бути пошкодження газової інфраструктури, та, у зв’язку з цим, падіння тиску в мережах. Можуть бути аварії на об’єктах електрогенерації чи інфраструктури, через що використання газу може зрости. Загалом, думаю, що всі вже зрозуміли, що з таким схибленим ворогом потрібно бути готовим до всього.

Що, на вашу думку, чекає український ринок після перемоги України? Що буде з біржовою торгівлею?

У довгостроковій перспективі ми маємо бути готовими до зупинки транзиту, тому дуже важливо зараз розвивати співпрацю з західними сусідами України. Я вважаю, що торгівля буде більш регіонально згуртованою, але за умови, що Україна буде рухатись в напрямку зменшення різних «вузьких місць», щоб привести стандарти торгівлі до європейських. Це наприклад, перехід на енергетичні одиниці, вирішення питання оподаткування ПДВ для нерезидентів. Я все ж вважаю, що продукт, який ми робили разом із Укртрансгазом, торгівля природним газом у митному складі, буде затребуваний після війни.

Загалом маємо багато планів, їх реалізація залежить від готовності ринку в певний момент. Вважаю, що ця велика війна впливає на перебудову українського ринку, в напрямку відходу від договірних угод та різного роду маніпуляцій.

Можу сказати вже зараз, що найближчим часом біржова торгівля буде ще прозорішою, адже прийнято закон про запобігання зловживанню на оптових енергетичних ринках. Про інше дізнаємося згодом.