Світлана Нєжнова: «Газопровід з Генічеська відкриває перспективи нарощування видобутку на Стрілковому»

Світлана Нєжнова: «Газопровід з Генічеська відкриває перспективи нарощування видобутку на Стрілковому»

Генеральний директор АТ «Державне підприємство «Чорноморнафтогаз» Світлана Нєжнова в інтерв'ю "ЕнергоБізнесу" розповіла, що не зважаючи на втрату активів внаслідок анексії Криму Росією, компанія може не тільки боротися в судах, а й вести активну господарську діяльність і розраховувати на нарощування видобутку.

- Як компанія ввійшла в 2021 рік?

- Пройшло вже шість років з моменту евакуації бізнесу «Чорноморнафтогазу» на материкову Україну внаслідок окупації РФ АР Крим. З самого початку тих подій було зрозуміло, що підприємство потрібно зберегти заради пред’явлення згодом РФ рахунків за захоплене майно унікального українського підприємства, яке видобувало природний газ на шельфі Чорного та Азовського морів та за загарбані родовища природних копалин, які належать Україні і з яких і на сьогодні РФ видобуває газ.

- Що зроблено за 7 років?

- За цей час підприємство пройшло шлях від повної безнадії, бо були втрачені майже всі активи, документи, на рахунках підприємства відсутність коштів, атаки кредиторів з блокуванням будь-якої господарської діяльності, безліч кримінальних проваджень по справам попередників, заборгованості по заробітній платі до стабільного існування з участю в міжнародних судах проти РФ та невеличкою виробничою діяльністю з видобування газу. У 2015 році фейкове підприємство, створене окупаційною владою за законодавством РФ «Государственное унитарное предприятие Республики Крым «Черноморнефтегаз», завдяки оперативній роботи МЗС України було внесено в санкційні списки.

В 2016 році один з кредиторів з російським корінням намагався через рішення суду оголосити Чорноморнафтогаз банкрутом, це не вдалося, але стало очевидним, що зберегти підприємство можна тільки прийнявши спеціальні закони. Процес трохи затягнувся на 4 роки. Зрештою, справу зроблено і заборонено оголошувати банкрутство Чорноморнафтогазу, продовжена дія спеціальних дозволів на користування надрами (їх 21) до закінчення окупації Криму, мораторій на виплату кредиторської заборгованості продовжено до 2023 року.

Орім того, вимоги Чорноморнафтогазу щодо компенсації збитків були пред’явлені в міжнародні суди.

- А що з видобутком?

- Вже в 2017 році вдалося повернути з невигідної спільної діяльності Стрілкове газове родовище, єдине з активів підприємства, що знаходиться за межами окупованої території в Херсонській області. Промисел був в жалюгідному стані, з боргами по рентній платі та зарплаті. На сьогодні Стрілкове - це сучасний, модернізований об’єкт газовидобутку. У 2020 році ми видобули понад 8 млн. м куб газу, отримали дохід в сумі 41,2 млн. грн. і сплатили податків на 14,1 млн. грн.

- Кому постачається газ?

- Населенню та промисловим споживачам Генічеського району та місту Генічеськ. Зазначу, що з серпня 2014 року Чорноморнафтогаз існує і розвивається за рахунок власних коштів без залучення позик і кредитів. Визначною подією минулого року в роботі підприємства стало буріння свердловини на Стрілковому газовому родовищі. Також в минулому році продовжували претензійно-позовну роботу з кредиторами підприємства, податковими органами.

- Яка ситуація з боргами?

- Кредиторська заборгованість складає 12,9 млрд грн, 93 % - це заборгованість перед НАК «Нафтогаз України». Проблема з заборгованістю перед постачальниками товарів, робіт і послуг виникла до окупації, оскільки всі документи були втрачені, про ці заборгованості підприємство дізнавалось з рішень судових інстанцій. Пріоритетом за цим напрямком роботи є з’ясування в судовому порядку фіктивних кредиторських заборгованостей. Окремий напрямок претензійно-позовної роботи – суди з Державною податковою службою. Нонсенс судів з податковою в тому, що від підприємства, яке знаходиться в форс-мажорних обставинах, вимагають сплатити податки, борги по яких виникли до евакуації бізнесу з окупованої території або сплатити рентну плату за родовища, якими користується РФ, або сплатити податок на прибуток, який начебто виник при користуванні кредитом Сбербанку Росії в 2013 році.

Хоча і тут є певні успіхи, зокрема задоволено позов «Чорноморнафтогазу» до ДПС щодо списання податкового боргу у сумі понад 30 млн. грн. Окрім того, відхилено позов ДПС про стягнення податкового боргу з рентної плати за користування надрами на 33 млн. грн. Загалом можу зазначити, що в органах Державної виконавчої служби перебувало 76 проваджень щодо «Чорноморнайтогазу» майже на півмільярда гривень, були накладені арешти на кошти та майно компанії. За останні два роки арешти були зняті, а виконавчі документи були повернуті державним виконавцем стягувачам.

- Щось чути щодо позовів щодо тих активів які залишилися в окупованому Криму?

-Протягом минулого року ми продовжували співпрацювати зі Слідчим відділом Головного управлінням СБУ в АР Крим та Прокуратурою АР Крим та м. Севастополя в рамках досудового розслідування за фактами незаконного заволодіння майном на тимчасово окупованій території України – Автономній Республіці Крим та м. Севастополя. На даний час здійснюється підготовка висновку за матеріалами провадження та підготовка підозр відповідним посадовим особам, чиї дії чи бездіяльність спричинили здійснення захоплення Росією майна України в Криму. Окрім того, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз здійснюється комплексна експертиза, яка повинна визначити загальний розмір збитків, спричинених Росією.

Ведемо роботу щодо включення до санкційних списків фізичних та юридичних осіб, дотичних до забезпечення діяльності незаконно створеного на базі активів Чорноморнафтогазу підприємства з назвою «Государственное унитарное предприятие Республики Крым «Черноморнефтегаз».

У минулому році до 5 юросіб включених до національних санкційних списків у 2018-2019 році, доєднались ще 5. Ще по 49 юрособам, ми подали звернення до Служби безпеки України.

- Можна сказати, що санкційна політика ефективна?

- Санкційна політика, не є досконалою, відсутні систематизовані реєстри осіб, на яких розповсюджені санкції, суть санкцій не завжди надає можливість обмежувати роботу санкційних осіб, в окремих випадках незрозумілий підхід до включення в санкційні списки. Разом з цим, ці процедури постійно удосконалюються і важливо наполегливо і системно з’ясовувати перелік юридичних осіб, які допомагають працювати незаконно створеним підприємствам на окупованих територіях. Ще одна довгограюча історія, цього разу в Мексиці, це юридичний супровід питань, пов’язаних з поновленням контролю над краново-монтажним судном «Тітан-2». Нажаль, значна кількість обтяжень від кредиторів, не дає можливість розпорядитись цим активом. Сподіваємось на те, що очікувані і вже кінцеві рішення судів отримаємо в поточному році.

- Але компанія вже почала активно займатися не тільки юридичною, а й буровою діяльністю. Як ви оцінюєте результати буріння свердловини на Стрілковому родовищі?

- Це найбільший проект Чорноморнафтогазу в 2020 році. Пробурили і ввели в експлуатацію свердловину №87 Стрілкового газового родовища вартістю біля 60 млн. грн. Буровим підрядником виступило АТ «Укргазвидобування», зокрема філія БУ «Укрбургаз» із залученням до проекту компанії Weatherford. Свердловина була пробурена за рекордний термін – 29 днів! Ця свердловина дозволить не допустити різкого падіння обсягів видобутку газу в найближчі роки, забезпечить надійне газопостачання місцевих споживачів. Крім того, під час буріння свердловини проведені геофізичні дослідження, які дозволили отримати актуальні геолого-технологічні дані щодо режимів роботи покладів та родовища в цілому. Це дозволило залучити в експлуатацію поклад з найбільшими залишковими видобувними запасами газу (701 млн.куб.м).

- З суходолу вже здійснювався видобуток?

- Так. Можу зазначити, що видобуток з суходолу не здійснювався з 2017 року після обводнення свердловини №73. Особливістю нової свердловини стала її унікальна конструкція, яка дозволила залучити в розробку видобувні запаси покладу з суші.

- А в чому особливість?

- Це похило-спрямована свердловина глибиною 886 метрів, але спрямована під кутом і саме нахил свердловини 84 градуси, вимагав найбільш складних рішень фахівців. Але на сьогодні ми вже маємо перші результати роботи цієї свердловини – це безаварійне проходження цьогорічних хрещенських морозів, коли вперше за останні 10 років замерзло Азовське море, мешканці Генічеську та району були в теплих оселях без відключень та переходу на твердопаливні котли. Результати буріння довели правильність проектних рішень, які передбачають спорудження ще двох експлуатаційних свердловин. Але питання нарощування видобутку газу поки залежить від обсягів споживання газу в Генічеському районі, або будівництва трубопроводу і постачання газу в газотранспортну систему України.

- В чому проблема?

- Видобуток природного газу обмежений споживанням міста Генічеськ та району, тобто видобуваємо обсяг, який споживає населення. Тому питання нарощування видобутку пов’язане або з зростанням споживання газу або спорудженням газопроводу, який з’єднає систему магістральних газопроводів району з газотранспортною системою України. В такому випадку можна постачати газ зі Стрілкового родовища в інші райони України і нарощувати видобуток. На 2021 рік заплановано забезпечити видобуток газу в обсязі 8,22 млн. куб. м, а у разі зростання рівня споживання газу, або з’єднання з системою газопроводів України, можна оперативно наростити річний видобуток вдвічі.

Мене дивує ситуація з темпами будівництва газопроводу від смт Асканія-Нова до м. Генічеськ, адже питання щодо його будівництва на порядку денному різних шаблів влади з 2015 року. Опікується цим питанням Херсонська ОДА.

Позитивний експертний висновок Укрдержбудекспертизи щодо проектної документації був отриманий в 2017 році, кошторисна вартість робіт біля 650 млн грн, протяжність 87 км. В 2018 році підготовлено проект розпорядження КМУ щодо затвердження цього проекту, але на сьогодні це розпорядження не прийняте.

- Кажуть, що там проблеми з виконанням норм закону про вплив на довкілля?

- Так. Мінекології не затвердило звіт з оцінки впливу на довкілля проекту «Будівництво міжселищного газопроводу від смт Асканія-Нова до м.Генічеськ», тому і не приймається вищезазначене розпорядження КМУ. В Чорноморнафтогаз по Стрілковому теж була оригінальна проблема з своєчасністю підготовки звіту про оцінку впливу на довкілля (ОВД). Адже коли буриш, потрібно спочатку зробити такий звіт та погодити його в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.

Провели відкриті торги, переміг Український науковий центр екології моря – єдиний із суб’єктів державної системи екологічного моніторингу Чорного та Азовського морів. УкрНЦЕМ знаходиться в підпорядкуванні вищезазначеного міністерства і історично займається дослідженнями морів, саме тому ми були дуже здивовані відмовою міністерства в погодженні звіту. Процедура ОВД затягнулася, були вимушені визначати іншого підрядника для цієї роботи, звіт якого був прийнятий міністерством. Тому можу запевнити колег з Херсонської ОДА, якщо наполегливо працювати над цим питанням – все вийде.

- Зараз «Чорноморнафтогаз» входить в склад дивізіону «Розвідка і видобуток» НАК Нафтогаз, є якийсь позитивний вплив на компанію?

- На даний час Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» не включено до зазначеного дивізіону. Разом з цим, ми вітаємо перехід на матричну систему управління. Для нашого підприємства очевидні плюси трансформації Групи Нафтогаз. Матрична структура дозволила створити, крім ключових бізнес дивізіонів, єдині корпоративні функції – завдяки цьому можна уникнути дублювання і вибудовувати єдині системні підходи в масштабах всієї Групи. В 2020 році було здійснено фінальний етап впровадження проекту "Система консолідованої звітності та фінансового планування Групи Нафтогаз", що забезпечило на підприємстві єдині формати збору фактичної та планової фінансової звітності. Активно впроваджується корпоративна функція “Управління охороною праці, цивільним захистом, екологічною, радіаційною, пожежною, техногенною, промисловою безпекою, безпекою дорожнього руху та технічним наглядом Групи Нафтогаз”.

До речі, в минулому році впроваджено інформаційно-аналітичну систему корпоративної безпеки Групи Нафтогаз.  Реалізація зазначеного проекту є плацдармом для подальшого удосконалення забезпечення безпеки підприємства за економічним, інформаційним та кадровим напрямками, а також під час організації фізичної охорони об’єктів підприємства. Використання цієї системи дозволяє своєчасно виявляти та попереджати ризики економічного характеру під час взаємодії з контрагентами, а також забезпечити моніторинг інформаційних процесів на підприємстві для недопущення несанкціонованого витоку інформації.

Спростився порядок взаємодії між юридичними службами НАК «Нафтогаз України» та Чорноморнафтогазу з питань представництва інтересів в судах. Підприємство тепер має можливість розраховувати на своєчасну юридичну допомогу від акціонера.

- Зараз у Групи Нафтогаз великі плани щодо нового виходу на шельф Чорного моря, яка роль «Чорноморнафтогазу» у цьому процесі?

- В кінці листопада Кабмін прийняв зміни до Постанови КМУ №615 від 30.05.2011 «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», якими надав можливість НАК «Нафтогаз» отримувати без проведення аукціону дозволи на геологічне вивчення нафтогазоносних надр і в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу на континентальному шельфі та виключної (морської) економічної зони. Це історична подія для України, і однією з задач буде забезпечити безпеку для наших працівників від потенційних атак військових сил Росії. Оскільки фактор агресії РФ завжди буде залишатися, коли ми говоримо про будь-які роботи на морі. На сьогодні фахівці Чорноморнафтогазу надають консультаційну підтримку фахівцям Групи Нафтогаз, які задіяні в проекті освоєння вуглеводневих ресурсів Чорного моря.

Дос'є "ЕнергоБізнесу"

Світлана Нєжнова - генеральный директор АТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

Народилася в 1974 році селі Вишнівка Красноперекопського району АР Крим.

Освіта: Кримський сільськогосподарський інститут, 1996р; Вища школа підприємництва при Київському національному університеті (Кримська філія), 1997 р.; Івано-Франківський національний університет нафти й газу, 2017 р.

Кар’єра: 07.1997 - 12.2002 р. працювала в Міністерстві економіки АРКрим на посадах від провідного фахівця до начальника управління;  12.2002 - 07.2003 р начальник відділу з реформування та розробки перспективних програм Департаменту розвитку та реструктуризації Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»; 08.2003 - 10.2005р.  начальник управління здійснення тендерних процедур Фінансового департаменту Національного банку України; 10.2005 – 03.2006 р. - директор Департаменту координації державних закупівель Міністерства економіки України; 03.2006 – 11.2006 р. - заступник голови, перший заступник голови Державного комітету України з державного матеріального резерву; 02.2007 - 03.2010 р. – працювала в СБУ на посадах консультанта, директор Департаменту господарського забезпечення СБУ, заступника Голови СБУ; з серпня 2011 р. – працює в «Чорноморнафтогазі»; з серпня 2014 р. – в.о. голови правління; з 13.03.2018 р. – генеральний директор «Чорноморнафтогазу».

Родина: виховує сина