Борги на ринку електроенергії вже давно вимірюються десятками мільярдів гривень. «Боргова яма» енергетичного сектору з плином часу все поглиблюється і поглиблюється. Учасники ринку перебувають в очікуванні державницьких рішень, спрямованих на фінансове оздоровлення сектору та підтримку енергобезпеки.
В ExPro Electricity поспілкувались з радником премʼєр-міністра України та членом наглядової ради НЕК «Укренерго» Юрієм Миколайовичем Бойко - обговорили які є головні першоджерела боргів на ринку електроенергії та які шляхи подолання боргової кризи в умовах повномасштабної війни.
Де зосереджені борги на ринку електроенергії?
Вже довгий час говорять про наявність величезних боргів «усіх перед усіма», каже Юрій Миколайович Бойко. Але давайте спробуємо структурувати інформацію по боргах: Для цього подивимось на ситуацію через призму заборгованості перед НЕК Укренерго, оскільки через специфіку функцій, які виконує ця компанія саме на ній акумулюються всі проблеми функціонування ринку електроенергії. Виділяємо три основних джерела боргів: Неопллата специфічними юридичними споживачами електроенергії, борги побутових споживачів і заборгованість, яка виникла на ринку через неповне виконання НАЕК Енергоатомом своїх зобов’язань по підтримці пільгових цін на електроенергію для населення. Останні, до речі носять ланцюговий характер.
«Умовно, у разі погашення «Енергоатомом» своїх боргів по забезпеченню тарифів для населення в рамках ПСО (а це близько 19 млрд грн на кінець 2023 року), ця сума мала б «пробігтись» по основних учасниках ринку (НАЕК ЕА-ГП-ПУП-ОСР/НЕК-виробники) та знизити на ці ж 19 млрд грн заборгованість «усіх перед усіма». Зазначу, що погашення боргів зазначеними учасниками шляхом оплати послуг з передачі призвела б до можливості НЕК оплатити борги перед ВДЕ (через оплату послуги Гарантованому покупцю), оплата з боку ОСР технічних втрат, призвела би до можливості розрахуватися з виробниками, що балансують систему. До речі, багато ОСР не купуючи технологічні втрати, «беруть» цю електроенергію саме з Балансуючого ринку, для якого її хтось має виробити, причому практично безкоштовно», - пояснює Бойко.
За словами радника премʼєр-міністра, має бути розуміння як боротися з усіма причинами виникнення боргів на енергоринку.
«Як відомо, в енергетичній галузі працюють лише комплексні рішення. Не можна прийняти одну чарівну постанову уряду чи регулятора, яка вирішить всі проблеми і відразу все зміниться на краще», - вказує Бойко.
Якщо ж говорити про розмір боргів на ринку електроенергії, то вони дійсно величезні – десятки мільярдів гривень.
Значна частина цієї заборгованості зосереджена на системному операторі НЕК «Укренерго». Це зокрема борги за послугу з передачі електроенергії (на кінець грудня 2023 року перевищують 24 млрд. грн.) послугу з диспетчеризації (балансування) енергосистеми (більше 9 млрд. грн.) і борги балансуючого ринку (близько 30,5 млрд. грн.) Основними неплатниками за передачу є ОСРи, ПУПи та державні компанії (шахти, водоканали, комунальні підприємства). Це, як вказує Бойко, унеможливлює ефективне фінансування оператором системи передачі всіх заходів, які пов’язані із забезпеченням безпеки постачання електроенергії, а також знижує виплати за «зеленим» тарифом генерації з ВДЕ.
«Не сплачуючи виробникам з ВДЕ за їх товар в повному обсязі, ми нівелюємо тези про сприятливе інвестиційне середовище. Це головний демотиватор залучення інвестиції не лише в галузь, а й в Україну вцілому», - наголошує член наглядової ради «Укренерго».
Як вказує Бойко, чи не найболючішим фактором і найбільшою загрозою функціонування виробників електроенергії є накопичення боргів на балансуючому ринку.
«Коли умовному «обленерго» не вистачає грошей закупити техвтрати, він «йде» на балансуючий ринок, де електроенергія буде дорожчою, але, скоріш за все, так і не буде оплачена. Як приклад наведу «Харківобленерго», який не платить за втрати роками. Борги цієї компанії найвищі серед усіх інших операторів систем розподілу», - вказує Бойко, додаючи, що крім того, основна частина боржників на балансуючому ринку – споживачі, які свого часу були віднесені до критичних, яких, з одного боку не можна відключати, а з іншого боку вони є хронічними неплатниками.
Нагадаємо, що у березні 2022 р. Міністерство енергетики видало Наказ №148, який, за словами Бойка, фактично легалізував можливість не сплачувати за електроенергію, за рахунок можливості безперервного перебування на ПОН (постачальник «останньої надії» - ДПЗД «Укрінтеренерго»). Наприкінці минулого року цей наказ було скасовано.
Тобто, основними джерелами боргів на балансуючому ринку є хронічні неплатники – вони ж, як правило, важливі споживачі та нездатність ПУП та ОСР розрахувуватись з НЕК здебільшого з двох причин: перша – недофінансування «Енергоатомом» зобовʼязань по ПСО для населення; друга – низький рівень оплати спожитої електроенергії вже безпосередньо побутовими споживачами, навіть по соціально низьких тарифах.
«Очевидно, що навіть за умови 100% виконання зобовʼязань по ПСО «Енергоатомом», якщо ваші споживачі не платять повністю за товар, то навряд чи ви зможете вести прибуткову діяльність», вказує Юрій Бойко.
Слід зазначити, що з вересня 2023 р. «Енергоатом» почав виконувати свої зобовʼязання по ПСО, навіть відбулось незначне погашання боргів минулих період. Але поки рівень заборгованості атомної компанії по ПСО все ще високий – близько 19 млрд грн.
Який має бути набір рішень?
Як вказує радник премʼєр-міністра, щодо юридичних осіб вже є рішення, яке дозволяє їх відключати у разі несплати.
«З юридичними споживачами ці кроки вже були вжиті в кінці минулого року – знято заборону на відключення всіх споживачів та повернуто норму щодо максимальної тривалості перебування на поставці від ПОН – 90 днів.. На черзі питання критичних споживачів: хто їх має визначати, які умови поставки електроенергії для них, хто має компенсувати постачальнику їх можливі борги – адже цілком очевидно, що статус критичного споживача не повинен призводити до безкоштовного постачання електроенергії. Може, скажімо, йтися про окремі спеціальні процедури їх відключення, але точно не про імунітет на всі випадки життя», - пояснює Бойко.
Наразі, за його словами, ведеться активне обговорення всіх озвучених вище питань.
«На моє переконання, має бути запроваджена збалансована система стримувань і противаг. Право чи статус має делегуватись/призначатись разом з обовʼязком. Якщо ми говоримо про критичних споживачів, то це рішення, наприклад, може прийматися централізовано Урядом, з визначенням механізмів забезпечення такого споживача електроенергією включно з бюджетними гарантіями покриття можливих боргів. Або це питання може бути делеговано місцевій владі, але вже з їх обовʼязком гарантування джерела фінансування можливих боргів таких підприємств тільки вже з місцевих бюджетів», - пояснює Бойко 2 можливих варіанти.
Та на його погляд, було б більш коректно централізувати прийняття такого рішення та ввести механізми гарантування оплати за електроенергію такого переліку споживачів, в т.ч. з використанням можливостей державного бюджету. Такий підхід став би гарантією об’єктивності критеріїв і малій чисельності такого переліку.
«Тоді це було б логічно – держава не тільки визначає перелік «привілейованих» споживачів, а й гарантує беззбиткову діяльність учасників ринку, що задіяні в процесі поставки електроенергії таким споживачам», - пояснює він.
Набір кроків для стабілізації роботи ринку електроенергії не може не включати і кроки жорсткого характеру, але з дотриманням чітких правил та прозорих механізмів їх адміністрування. І стосуватися вони повинні і юридичних, і побутових споживачів.
Про борги населення за електроенергію
Як зазначає Юрій Бойко для ExPro Electricity, за період повномасштабної війни борги побутових споживачів за електроенергію зросли на 15 млрд грн. Зокрема, за 2023 р. борги зросли на приблизно 7,7 млрд грн. Рейтинг приросту боргів очолює Київ та Київська область. Далі - Дніпропетровщина та Харківщина.
«Багато це чи мало? На мій погляд, це дуже багато. Серед найбільших боржників – багато областей, яких би там не мало бути», - вказує він.
Кабінет Міністрів України свої рішенням від 29.12.2023 № 1405 вніс зміни до Постанови від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», фактично скасувавши мораторій на відключення від електроенергії боржників у не прифронтових областях. Для регіонів, у яких ведуться (велися) бойові дії, такий мораторій залишається чинним.
«Моя особиста точка зору – рішення про скасування мораторію перезріло. Його необхідно було прийняти десь 15 місяців тому», - каже Бойко, пояснюючи це тим, що Україна пережила шок перших місяців війни, стабілізувала роботу економіки, фінансової та банківської систем, крім того, агресора успішно вигнали зі значної частини території, і активні бойові дії ведуться не на всій території нашої держави.
«Задаю риторичне питання: яким чином бойові дії, наприклад, у Харківській області мають виправдовувати факт неоплати за спожиту електроенергію наприклад у м. Києві? На моє тверде переконання, ніяким».
Якщо раніше, до повномасштабної війни, прийнятним вважався рівень оплати населенням рахунків за електроенергію на рівні 98% і вище, то минулого року фактичний показник опустився до 83%.
«Ми повинні усвідомлювати, що своїм ставленням до оплати за спожиту електроенергію – ми або підтримуємо наших енергетиків, або, навпаки, не підтримуємо», - звертає увагу радник премʼєр-міністра.
Висновки
Лише комплексним підходом можна добитись відчутний позитивних наслідків для роботи ринку електроенергії, наголошує Бойко. Зокрема, не обійдеться і без непопулярних рішень.
«Проблему створити легко, а лікувати її – болісно та неприємно», - підсумував екс-міністр.
Довідково:
Станом на кінець 2023 р. заборгованість учасників ринку перед НЕК «Укренерго» на балансуючому ринку склала 30,5 млрд грн. Заборгованість «Укренерго» перед учасниками ринку – 18,4 млрд грн. За 2023 р. приріст боргів на цьому сегменті – 40% та 44% відповідно.
Заборгованість НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» за оплату послуги для ВДЕ, станом на кінець 2023 р., вже перевищила 32 млрд грн.