Стратегічної мети було досягнуто:  ми погодили умови угод на інвестиції $300-400 млн - Андрій Жупанин

Стратегічної мети було досягнуто: ми погодили умови угод на інвестиції $300-400 млн - Андрій Жупанин

«Головний по газу» у Верховній Раді – Андрій Жупанин (голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання) в ексклюзивному інтерв’ю ExPro про результати роботи депутатів та завдання, які належить виконати для збільшення видобутку природного газу в Україні.

 

 

Два роки тому відбулося перше засідання ВР 9-го скликання. Які основні законопроєкти було напрацьовано та на які питання нафтогазової галузі вдалося знайти відповіді ?

На мою думку, упродовж цих двох років ми не марнували часу. Наприклад, на законодавчому рівні завершено процес відокремлення газотранспортної системи відповідно до вимоги Третього Енергетичного Пакету та передано її в управління новоствореному Оператору ГТС України. Ми створили законодавчу основу для врегулювання проблеми боргів на газовому ринку, загальний обсяг яких на момент прийняття законопроєкту перетнув позначку в 100 млрд грн, – при цьому передбачили механізми, які б дали змогу мінімізувати ризик повторного загострення цієї проблеми, наприклад, механізм спеціальних рахунків у розрахунках операторів газових мереж з оператором ГТС. Окрім цього, ми також прийняли законопроєкт, який повинен спростити процедуру приєднання малого та середнього бізнесу до локальних газорозподільчих мереж. Зауважу, що це видимі результати робити, так би мовити – вершина айсберга. Було багато дрібніших, але не менш важливих законодавчих змін, напрацьованих нашим комітетом, які схвалені парламентом, починаючи від вересня 2019р.

Які законопроєкти перебувають сьогодні на розгляді у вашому комітеті та підкомітеті?

Як голова підкомітету зараз працюю над трьома законопроєктами: з реєстраційним номерами 2553 (про одиниці енергії), 3790 (прозорість у видобувних галузях) та 5464 (про стимулювання виробництва біометану в Україні). Усі три документи готуємо до другого читання на засіданні комітету та в залі парламенту. Крім цих законопроектів, на розгляді нашого комітету перебувають законопроєкти про енергоефективність (р. н. 4507), про системи накопичення енергії (р. н. 5436) та про стимулювання розвитку виробництва біоетанолу (3356-д). Окрім цього, я також очолюю парламентську робочу групу по напрацюванню законопроєкту щодо створення в Україні мінімального запасу нафти та нафтопродуктів.

Наступного року закінчується строк дії стимулюючої ренти. Як ви оцінюєте ефективність цього механізму і чи продовжуватиметься його дія?

Стимулююче оподаткування для нових газовидобувних свердловин введене в дію з 1 січня 2018р. Разом з новими правила оподаткування видобутку з нових свердловин парламент передбачив період, упродовж якого впроваджені правила змінювати заборонено, -- це 5 років, тобто до 31 грудня 2022р. Завдання номер один, за яке я взявся фактично з першого дня після прийняття присяги народного депутата України, - забезпечити дотримання взятого державою зобов’язання. Як ви бачите, поки що ми справляємося з цим завданням доволі успішно.

На мою думку, запровадження стимулюючої рентної ставки дало позитивні результати. Ми чітко бачимо, що завдяки їй виріс видобуток природного газу українськими приватними компаніями. На жаль, це зростання не надто помітне через серйозне падіння видобутку державною компанією АТ «Укргазвидобування». Утім, ми повинні розуміти: будь-який додатковий видобуток природного газу в Україні є кроком на шляху до нашої енергонезалежності, крім того, він позитивно впливає на торгівельний баланс нашої країни. Наприклад, завдяки газу, видобутому в Україні з 1 січня 2018р, країні вдалося зекономити близько $500 млн, які б за інших умов держава витратила б на купівлю цього самого об’єму газу в Європі.

Упроваджння податкових пільг для будь-якого бізнесу, а також їх продовження чи припинення, є винятковою прерогативою комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. У своїх приватних розмовах з головою комітету, паном Данилом Гетманцевим, я неодноразово наголошував на потребі стимулювання видобутку природного газу в Україні. Проте остаточне рішення все-одно залишається за комітетом та парламентом.

Запровадження стимулюючої рентної ставки дало позитивні результати

Наприкінці минулого року були підписані УРП з приватними компаніями. Яка роль ВР і вашого комітету в контролі над виконанням угод?

Відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», погодження текстів угод належить до повноважень Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції. Народні депутати можуть входити до складу такої комісії за їхньою згодою, однак їх загальна кількість не може перевищувати третини від загального складу комісії. Ще восени 2019р мене як голову профільного підкомітету було рекомендовано до участі в роботі цього органу як одного з представників парламенту.

З грудня 2019р ми розпочали роботу над проєктами 9 угод, що були надіслані інвесторами, яких уряд визначив переможцями конкурсів, проведених раніше у 2019р. Рівно за рік ми погодили проєкти 8 угод, які були урочисто підписані Прем’єр-міністром України наприкінці 2020р. Підписанню угод передували численні зустрічі членів міжвідомчої комісії та години переговорів з інвесторами. Стратегічної мети було досягнуто: ми погодили умови угод, які разом передбачують інвестиції в газовидобуток в Україні в розмірі $300-400 млн впродовж наступних 5 – 7 років. Я неодноразово повторював, що український народ має право знати хто та на яких умовах користується його надрами. Власне, саме задля реалізації такого права та максимального захисту інтересів держави та громадян України, я і узяв активну участь у роботі комісії. Зауважу, що інакше, ніж шляхом делегування своїх представників до зазначеної комісії, ані парламент загалом, ані жоден з його комітетів не беруть участі в узгодженні чи контролі виконання угод про розподіл продукції.

У чому прогресивність законопроєкту №4344?

Зазначений законопроєкт я розробив разом з представниками Асоціації газовидобувних компаній України, спираючись на особистий досвід роботи членом Міжвідомчої комісії. У законопроєкті запропоновано низку змін до чинних правил функціонування в Україні угод про розподіл продукції, а саме: пропонуємо уточнити умови проведення конкурсу та вдосконалити критерії оцінки пропозицій його учасників, що дасть змогу на законодавчому рівні ліквідувати потенційні корупційні ризики, забезпечити відкритість та публічність діяльності Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, збільшити з одного до трьох місяців мінімальний термін між публікацією оголошення про проведення конкурсу та граничним строком подання заявки на участь у ньому, врегулювати питання повноваження державного уповноваженого органу, відповідального за контроль виконання угод з боку держави, а також урегулювати низку дрібніших, але важливих питань.

У квітні цього року профільний Економічний комітет ВРУ рекомендував законопроєкт для розгляду в першому читанні, і я сподіваюся на проведення успішного голосування вже цієї осені.

Схвалення цього Проєкту Закону сприятиме розвиткові видобувної галузі, забезпеченню прозорості та поліпшенню міжнародного іміджу України.

Чи підтримує парламент розробку Олеської ділянки на умовах УРП?

Особисто я підтримую будь-які ідеї, результатом реалізації яких стане збільшення видобутку природного газу в Україні. Водночас ці ідеї повинні будуватися на принципах прозорого та відкритого процесу залучення інвестора, що є передумовою для обрання найкращої для державних інтересів пропозиції; дає змогу публічно озвучувати умови, на яких залучається той чи інший інвестор, тощо. Враховуючи це, я категорично проти кулуарного розподілу прав на видобуток як вуглеводнів, так і всіх інших копалин в Україні. Сподіваюся, що шукаючи інвестора для Олеської площі, НАК «Надра України» керується саме першим принципом.

Коли можна очікувати підписання інших трьох УРП: Ічнянська – переможець конкурсу York Energy, Охтирська та Грунівська – переможець EP Ukraine B.V.?

Процес узгодження тексту угоди про розподіл продукції доволі тривалий і, відповідно до положень закону, може розтягтися на півтора року. Як і з будь-яким іншим договором, для узгодження тексту УРП потрібна воля не лише держави, а й інвестора. Спрощує процес те, що дві угоди ми наразі опрацьовуємо з одним інвестором. Складно сказати, коли саме варто очікувати підписання нових УРП, однак ми докладаємо максимальних зусиль для того, щоб це сталося – і, безперечно, на умовах, що будуть вигідними і для держави.

Як складається співпраця з міністерством енергетики?

У нас хороші робочі стосунки як з міністром енергетики, так і з його заступниками, керівниками департаментів. Міністерство бере активну участь у напрацюванні законопроєктів, що вносяться на розгляду нашого комітету. Останні приклади – це законопроєкт про енергоефективність, про одиниці енергії, про системи накопичення енергії тощо. Наскільки мені відомо, міністерство зараз готує кілька профільних законопроєктів, спрямованих на реалізацію серпневого рішення РНБО. З нетерпінням очікуємо на їх схвалення Кабміном та реєстрацію в парламенті.

З чим пов’язане можливе переформатування комісії УРП, як ви оцінюєте її роботу?

Щодо чуток про можливе переформатування комісії УРП, то зауважу про дві версії: офіційну та неофіційну. Відповідно до офіційної версії Міністерство економіки прагне внести зміни до формату та порядку роботи Міжвідомчої комісії з метою швидкого та, нібито, ефективнішого продажу прав на видобуток певних копалин в Україні, наприклад, літію, титану тощо, на умовах угод про розподіл продукції. Неофіційна версія ґрунтується на тому, що певні люди ще з оточення Януковича намагаються зробити комісію підконтрольною та слухняною, і, шляхом проведення нових конкурсів, отримати на ексклюзивних умовах право на видобуток «цікавих» для них корисних копалин. Я більш ніж переконаний, що підстав змінювати комісію, яка домоглася узгодження проєктів угод на загальну суму інвестицій майже $400 млн і роботу якої високо оцінено прем’єр-міністром та представниками інвесторів, немає. Нарешті, в Україні ще досі немає жодного успішного кейсу з реалізацією угоди про розподіл продукції і саме це поки відлякує всіх потенційних інвесторів. Якщо ми ще і правила буде змінювати кожні півроку, то нічого хорошого від цього очікувати не варто.

На якому етапі перебуває робота над Кодексом про надра?

Наскільки мені відомо, проєкт Кодексу про надра був направлений рішенням Кабміну на доопрацювання. На жаль, не можу коментувати строки його внесення, оскільки не долучений до процесу його написання.

Чи можна назвати вашу співпрацю з Мінприроди, Держгеонадра, НКРЕКП конструктивною? Які питання сьогодні ви спільно розв’язуєте?

Як голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання, а також як член комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг я практично не співпрацюю з Мінприроди. Щодо Держгеонадр, то ми активно спілкуємося з керівником служби Романом Опімахом щодо питань, пов’язаних з укладенням та виконанням угод про розподіл продукції. Голова Держгеонадр є одним з членів Міжвідомчої комісії, тож спільними зусиллями ми напрацьовуємо зміни до законодавства з поліпшення умов для газовидобутку в Україні. Роман Опімах є висококваліфікованим фахівцем і, на мою думку, нам пощастило, що він зголосився очолити такий непростий орган, як Держгеонадр. З Міністерством енергетики та НКРЕ ми регулярно співпрацюємо щодо кожного законопроєкту, який проходить через наш комітет. Останні приклади – це спрощення процедури підключення до газових мереж (р. н. 4578-1), впровадження в Україні регулювання для систем накопичення енергії (р. н. 5436-д), перехід на виміри в одиницях енергії (р. н. 2553).

Спрощувати умови для газо- і нафтовидобувних компаній, удосконалюючи законодавство…

Що, на вашу думку, ще можна зробити для збільшення видобутку нафти та газу в Україні?

На мою думку, важливими є кілька речей:

  • продовжити дію пільгових рентних ставок на видобуток природного газу, а також впровадити аналогічні ставки для видобутку нафти; - контролювати виконання інвесторами умов угод про розподіл продукції, укладених наприкінці 2020р;
  • сприяти укладенню на вигідних для держави умовах проєктів трьох угод про розподіл продукції, що зараз перебувають на розгляді Міжвідомчої комісії;
  • контролювати виконання НАК «Нафтогаз України» умов, на яких вони отримали для вивчення та розвитку частину морського шельфу в Чорному морі, а також Юзівське родовище;
  • спрощувати умови для діяльності газовидобувних та нафтовидобувних компаній, удосконалюючи і законодавство, і підзаконні нормативно-правові акти.