Сергій Кравчук: KNESS підтримує розвиток СНЕ в Україні та розглядає інвестиції в такі технології

Сергій Кравчук: KNESS підтримує розвиток СНЕ в Україні та розглядає інвестиції в такі технології

Міжнародна група компаній KNESS – є одним з найбільших українських виробників продуктів та послуг для сектору «зеленої» електроенергетики. Компанія KNESS Energy входить до складу KNESS та є організатором балансуючих груп та мікромереж, а також займається постачанням та трейдингом електричної енергії на ринку В2В. Агентство ExPro провело інтерв’ю з Сергієм Кравчуком, директором KNESS Energy, щодо одного з найбільш інноваційних та перспективних напрямів Групи, а саме виробництво та експлуатація та управління систем накопичення енергії.

Розкажіть, будь ласка, про ваш напрямок систем накопичення енергії: які технічні характеристики energy storage від KNESS?

Пілотний проєкт промислової системи накопичення енергії (далі СНЕ) потужністю 1 МВт і ємністю 1 МВт-год повністю розроблений, спроєктований та виготовлений в Україні потужностями групи компаній KNESS.

Наш варіант Energy Storage складається з батарейних кластерів, які є результатом роботи лабораторії KNESS RnD Center. Усі інтелектуальні системи цих модулів є власною розробкою. Вони виконують функції балансування заряду всередині модулів, моніторингу та управління всіма процесами. Особливістю такої системи є також власна energy management system (система керування energy storage), що дозволяє здійснювати управління ємністю та потужністю СНЕ для надання послуг на усіх сегментах ринку електроенергії, в тому числі і допоміжних послуг.

Плануєте масштабувати ваші системи за потужністю?

Наразі група компаній KNESS готова виготовляти СНЕ будь-якої потужності. Щоб такі системи було можливо ефективно використовувати, необхідно розуміти специфіку та обсяг ринку, де СНЕ будуть застосовуватись.

Які попередні результати ваших тестів з СНЕ?

Наразі наша СНЕ прошла внутрішнє тестування з можливістю використання електроустановки для надання послуг з первинного та вторинного регулювання частоти, а також можливості надання послуг оператору системи передачі в ролі постачальника послуг з балансування.

Окремо варто зазначити, що тестувались також режими, коли система накопичення енергії працювала одночасно на ринку допоміжних послуг (надання послуг з первинного регулювання частоти) та на оптовому ринку, займаючись перенесенням електроенергії в часі.

Який реальний обсяг потужностей energy storage необхідний українській енергосистемі сьогодні, та в перспективі 5-10 років? Чи достатня ємність вітчизняного ринку з точки зору конкуренції?

Насправді на ринку електроенергії є багато сегментів, де можна було б використовувати накопичувачі різних технологій зберігання енергії. Наприклад: ринок допоміжних послуг, а саме для надання послуг з первинного (резерв підтримки частоти – РПЧ) та вторинного регулювання частоти (автоматичний резерв відновлення частоти – аРВЧ), що налічує близько 120 МВт та 460 МВт відповідно; балансуючий ринок, ще більший - там обсяг визначається декількома гігаватами.

На обсяг впливає досить багато факторів, наприклад: структура генерувальних потужностей енергосистеми, наявність високої бази атомних електростанцій, кількість, потужність та типи відновлюваних джерел енергії, графіки споживання енергосистеми в цілому тощо. Сьогодні є великий запит на будівництво балансуючих потужностей, ми однозначно підтримуємо те, щоб такі потужності не несли додаткового карбонового навантаження.

Ви плануєте бути інвесторами у дану технологію, або виробником обладнання з подальшим обслуговуванням? Чи все разом?

Минуло майже 2 роки, відколи інвестиції в електроенергетичний сектор призупинились через ряд причин. На сьогоднішній день, реалізація інноваційного проєкту в Україні, можлива лише за чіткої визначеності регуляторної та законодавчої бази. Лише за такої умови усі учасники процесу отримають взаємні вигоди від партнерства. Група компаній KNESS готова створювати системи накопичення енергії власного виробництва та розглядає можливість інвестування в подібні технології, з подальшим обслуговуванням, управлінням та трейдингом електроенергією на ринку електроенергії.

Яку бізнес модель краще обрати: участь на ринку допоміжних послуг чи перенос електроенергії на пік, врегулювання небалансів? Чи можливо їх поєднати? Чи можна поєднувати роботу на ринку допоміжних послуг, надаючи дві послуги відразу зі вторинного та первинного регулювання частоти?

Бізнес-модель роботи СНЕ на ринку електроенергії залежить від того, для яких цілей електроустановка буде використовуватись, тобто який сегмент ринку буде цільовим для її роботи. Виходячи з цього, підбирається певна технологія та співвідношення потужність/ємність.

Будуючи бізнес-модель роботи системи накопичення енергії на різних сегментах ринку, ми звертали увагу на декілька послуг, які одночасно може надавати СНЕ, потрібно лише правильно розподілити ресурс електроустановки (мова йде про потужність та ємність) між різними сегментами ринку.

Результати моделювання роботи СНЕ показують, що розподіл ресурсу установки дозволить зменшити залежність від одного джерела надходження, надаючи якусь одну послугу, наприклад, хеджуватись від різкого зменшення ціни на РПЧ протягом наступних 5 років за рахунок невеликого обсягу ринку і можливій появі нових гравців.

Тому доцільно буде також задіювати СНЕ для перенесення електроенергії в часі, наприклад на балансуючому ринку, де потенційно ціна на закупівлю електроенергії може бути нижчою, а на продаж – вищою, наприклад від ринку на добу наперед (далі РДН).

Як та хто буде управляти даними системами в Україні?

Профільним проєктом закону про системи накопичення енергії (Проєкт Закону №5436-д від 17.09.2021) передбачений окремий учасник ринку - оператор систем накопичення енергії, який, пройшовши відповідну сертифікацію, зможе надавати послуги, як на ринку допоміжних послуг, так і на інших організованих сегментах ринку.

Разом з тим, Законом передбачено, що оператори системи розподілу та оператори системи передачі не мають права володіти та управляти системами накопичення енергії. Та є виключення - у випадку відсутності пропозиції на допоміжні послуги, оператор системи передач має право збудувати систему накопичення енергії, що буде повністю інтегрована в мережі оператора системи передач.

Де буде краще розміщувати системи накопичення е\е (біля генерації з ВДЕ, на готових майданчиках звичайних електростанцій і тд)?

Наразі єдиним регуляторним документом де описано процедуру приєднання СНЕ до мереж є Кодекс системи передачі. Відповідно до нього, існує декілька можливих варіантів приєднання, перший - це приєднання до мережі вже існуючої генерації. Другий – приєднання до існуючих мереж споживачів.

В обох варіантах це будуть користувачі мереж операторів систем або передачі або розподілу. Також, зрозумілим є те, що більша ефективність роботи СНЕ, в цьому числі і з точки зору повернених вкладених інвестицій, буде при приєднанні в тому місці, де вже готова електроенергетична інфраструктура (силова частина), оскільки це нівелює необхідність будувати нову. Ми очікуємо, що із прийняттям профільного закону, стане можливим приєднання СНЕ напряму до мереж операторів систем розподілу та передачі.

Як ви вважаєте, коли можна буде створити фінансову модель energy storage для банків, щоб отримати можливість кредитування даних проектів?

Для того, щоб розробити фінансову модель роботи СНЕ, необхідно проаналізувати декілька аспектів його роботи. Перший – визначити ринки, на яких планується працювати накопичувачем. Інформація щодо цін на послуги, що надаються, а також витрат, які понесе оператор СНЕ при наданні відповідної послуги, з урахуванням умов фінансування, дасть можливість створити фінансову модель роботи СНЕ.

Іншим аспектом його роботи є регуляторне поле. Наявність нормативної та законодавчої бази – це те, на що досить чутливо реагують банки. Наразі за умов відсутності законодавчої бази і наявності лише частини регуляторного поля, отримати банківське фінансування досить складно.

З прийняттям згаданого Закону очікуємо, що банки будуть позитивно дивитись на можливе кредитування подібних проєктів, ооскільки ринок вже показує певні цінові індикатори, які досить привабливі для інвестування.

Ви сказали, що встановлення 1 кВт-год energy storage вже є дешевше ніж 1 кВт встановленої потужності будівництва сонячної електростанції, а тим паче вітрової. Могли б уточнити ці показники?

Індикативи ціни 1 кВт-год energy storage, на сьогоднішній день, є відкритою інформацією, яку виробники СНЕ публікують у себе на сайтах. Проте варто розділяти ціну 1кВт-год ємності комірок (наприклад, літій-залізо-фосфатні), що формують energy storage, вона дійсно нижча вартості 1кВт потужності сонячної електростанції, та ціну 1 кВт-год ємності цілісного комплексу, де вже врахована вартість силової частини, системи балансування заряду комірок, системи керування СНЕ тощо. В останньому випадку, в залежності від складності проєкту і типу комірок вартість може бути значно більшою.

Які головні норми слід закріпити у законі для розвитку цього сектору? Чого не слід робити?

Перша норма, яку, на нашу думку, слід закріпити в законі і чітко її дотримуватися - це те, що системи накопичення енергії повинні працювати виключно на ринкових умовах.

Лише ринок повинен показувати цінові індикатори на тому чи іншому сегменті, на якому потенційним гравцям має бути цікаво працювати.

Тобто, виключно ринкові відносини, без додаткового стимулювання – це перше і основне.

Друге, про що потрібно говорити і, на нашу думку, повинно бути відображено в законі - відсутність подвійної плати за транспортування електричної енергії. Що я маю на увазі: плата за передачу та розподіл має нараховуватись виключно на електроенергію, що споживається системою накопичення енергії для власних потреб. Це дві норми, які вбачаємо за необхідне відобразити в законі про СНЕ.

У законопроєкті 5436-д, що вже пройшов перше читання, вони своє відображення знайшли.

Чи є достатньою гранична вартість послуг на допоміжні послуги у розмірі 1078 грн/МВт-год?

Граничну вартість допоміжних послуг визначає Регулятор, відповідно до розробленої та затвердженої методики, тому вона є обґрунтованою. В залежності від багатьох умов, така ціна на послуги може бути або достатньою, або недостатньою. Варто аналізувати кожний проєкт окремо, виходячи з вартості будівництва СНЕ, обслуговування, вартості коштів, які використовуються, та інших умов фінансування.

Яка вартість допоміжних послуг забезпечує ефективну, помірковану окупність? Скільки складають ці показники в інших країнах (наприклад - Європа, США)?

На окупність будь-яких інвестиційних проєктів впливає декілька вихідних факторів. Перший - вартість реалізації проєкту, тобто капітальні витрати на будівництво та подальше його обслуговування.

Другий – вартість кредитного “плеча”, що залежить не тільки від компанії, яка залучає такі кошти, але й від наявності регуляторної бази, стабільності та інвестиційного клімату держави, у якій реалізовується проєкт.

В країнах Західної Європи ціна на послугу з РПЧ дещо менша ніж в Україні. Наприклад у Німеччині, ціна на таку послугу нижча ніж в Україні, проте вимоги до постачальників допоміжних послуг значно простіші. Також варто розуміти, що вартість кредитних коштів закордоном нижча, ніж на сьогодні в Україні. Тому, однозначно сказати про окупність проєкту без вихідних даних для моделювання досить складно.

Що ви думаєте про експорт електроенергії з СНЕ?

Експорт електроенергії із систем накопичення електроенергії в інші країни можливий, проте потрібно розуміти, коли ця електроенергія буде найбільш затребувана, аби створити достатній перепад в ціні на її закупівлю із подальшим продажем в ринки інших країн.

Чи враховуєте ви приєднання ОЕС України до ENTSO-E у своїх бізнес-моделях по СНЕ? Яким чином вплине інтеграція ENTSO-E з ОЕС України на обсяг ринку допоміжних послуг?

Потенційно обсяг ринку зросте і для первинного, і для вторинного регулювання частоти. Існує декілька сценаріїв, які моделює оператор системи передачі, згідно з якими можливі різні варіанти збільшення необхідного обсягу послуги з первинного та вторинного регулювання чистоти.

Проте, певна інерційність процесу інтеграції ОЕС України до ENTSO-E та відповідно, можливе збільшення попиту на вказані послуги – не призведуть до різкої зміни цін на ринку допоміжних послуг.

Чи цікавились ви іншими типами накопичувачів крім літій-іонних?

Наразі KNESS RnD Center розглядає декілька технологій, які надалі можна буде використовувати для балансування. Це і група літій-залізо-фосфатних, і нікель-кобальтових, і літій-титанатових накопичувачів.

Проте, перед тим як аналізувати технології, потрібно розуміти, на якому сегменті ринку вони будуть застосовані. Одні накопичувачі ефективніше працюють при перенесені електроенергії в часі, скажімо на кілька годин, інші - можуть швидко видати необхідний обсяг потужності, які можна потрібно використовувати для надання послуг з РПЧ. Наразі комерційно реальним варіантом вбачається літій-залізо-фосфатні накопичувачі. Проте маємо надію, що протягом 3-4 років на ринку будуть технології, що дозволять ефективно переносити енергію в часі на 5-6 годин.

Віталій Корнієнко