Сергій Гушул: Боргуючи «Київтеплоенерго» 1 млрд грн, «Укренерго» вимагає оплати послуг, які не надавалися

Сергій Гушул: Боргуючи «Київтеплоенерго» 1 млрд грн, «Укренерго» вимагає оплати послуг, які не надавалися

Як відомо, на сьогодні боргові питання на ринку електроенергії набули багатомільярдного масштабу та стоять дуже гостро. НЕК «Укренерго» сумарно боргує учасникам ринку вже більше 1 мільярда доларів. На балансуючому ринку борги системного оператора перевищили 13 млрд грн, зокрема комунальному підприємству «Київтеплоенерго» НЕК винен близько 1 млрд грн. На сьогодні «Укренерго» оплачує рахунки лише за жовтень минулого року. Внаслідок цього у теплогенеруючого підприємства формується касовий розрив, при цьому воно має провести ремонтну кампанію для підготовки до опалювального сезону 2021-2022рр та купувати газ на умовах попередньої оплати.

Більше того, в «Київтеплоенерго» зазначають, що системний оператор неправомірно отримує кошти за послугу з передачі електроенергії, яку генерують ТЕЦ і транспортують її лише в межах Києва розподільчими мережами. При цьому комунальне підприємство фактично позбавлене можливості не оплачувати спірні рахунки. Така поведінка «Укренерго» стала приводом для звернення «Київтеплоенерго» до суду.

Про стан судового позову та аргументи теплогенеруючого підприємства читайте в інтерв’ю директора Департаменту з правового забезпечення КП «Київтеплоенерго» Сергія Гушула.

Яка зараз ситуація із заборгованістю на балансуючому ринку від «НЕК «Укренерго» перед КП «Київтеплоенерго»?

На сьогодні системний оператор нам винен близько 1 млрд грн за врегулювання небалансів. Оператор НЕК «Укренерго» закінчив розрахунки перед нами тільки за вересень 2020р та розпочав оплачувати рахунки за жовтень минулого року. Тобто, ви розумієте, який касовий розрив. Це ж не просто надана послуга, це ж насправді відпущена балансуюча електроенергія, на виробництво якої було використано паливо, до речі, далеко не дешевий природний газ.

На кожен наступний місяць, ми маємо робити авансовий платіж на газ. За наявності заборгованості збоку «Укренерго», ми не можемо розрахуватися за той газ, що використали, та не можемо зробити замовлення на майбутні обсяги газу. Відповідно, всі виробники (не лише ми) стикаються з тим, що починають обмежувати обсяг послуги, адже для того, щоб її надати чисто фізично немає палива, без якого неможливо виробити електроенергію.

Ви спілкувались з «Укренерго» з цього приводу? Чому вони так затримують ці платежі?

Так, звичайно. Ми спілкувалися в робочому порядку, адже ми є складовою одного процесу в енергетиці. Основна причина – відсутність коштів на їх рахунках. Сьогоднішній ринок електроенергії, я не торкаюсь балансуючого, має проблему в цілому. «Укренерго» - без грошей, величезні мільярдні борги перед усіма виробниками, у тому числі «Київтеплоенерго».

Наскільки нам відомий механізм, гроші, які надходять на рахунки «Укренерго», пропорційно розподіляються між усіма учасникам ринку. Але тут слід зробити важливу ремарку: «наскільки нам відомо». Ми робили запити в НЕК щодо розподілу коштів між усіма компаніями, яким боргує «Укренерго», але не отримали чіткої інформації, а лише відмовку. Нам потрібно знати, хоча б за яким принципом розподіляються кошти між усіма учасниками ринку, які мають право вимоги перед «Укренерго». В нашому розумінні, така інформація має бути абсолютно публічною, вона має бути автоматизованою, нормативно визначеною та дотримуватися балансу інтересів між усіма учасниками ринку.

В «Укренерго» кажуть, що розподіляють борг пропорційно, але пропорцію цю перевірити ніхто не може. Раніше НКРЕКП регулювала алгоритми розрахунків, а тепер вони самі регулюють. На запит щодо інформації, «Укренерго» заявляє, що це - комерційна таємниця. Але це не може бути комерційною таємницею за визначенням, адже, це все ж таки державна компанія, що оперує державними грошима. Щодо доступу до публічної інформації, то ми, в свою чергу, відповідаємо на всі запити, надаємо повну і розгорнуту відповідь. В цьому випадку, «Укренерго» як особливий суб’єкт вважає, що може не надавати таку інформацію.

Як ситуація з боргами «Укренерго» впливає на підготовку до опалювального сезону?

У нас взагалі на сьогодні вийшов подвійний касовий розрив. В першу чергу, через те, що споживачі за теплову енергію розраховуються з відстрочкою в 20 днів після надання послуги. По-друге, раніше «Нафтогаз» надавав нам рахунки за газ по факту, а зараз ми працюємо через передоплату. Таким чином, ми здійснюємо передній розрахунок за газ, отримуємо кошти за тепло із затримкою 20 днів і при цьому не отримуємо кошти від «Укренерго» за послуги на балансуючому ринку. Поєднайте ці фактори!

Поки ще рано говорити про підготовку до опалювального сезону, давайте виконаємо ремонтну програму, на яку ми маємо лише півроку (друга половина весни-початок осені, до початку ОЗП – ред.).

Пріоритет вирішення проблем грає не на користь нашої компанії та теплоелектрогенеруючих підприємств загалом.

Ситуація ускладнюється превалюючим становищем «Укренерго». Вони можуть виставити нам рахунок, який ми безапеляційно маємо оплатити за 2 дні. Щоб б там не могло бути написано, все одно ми маємо його виконати, навіть якщо це абсурдний рахунок. І тільки потім, після оплати, ми можемо оскаржити цей рахунок. Якщо він неоплачений, нам надають «переддефолтний» статус, забирають наші фінансові гарантії, а якщо ми ще затримаємо, ми опинимося в «дефолтному» статусі. А в «дефолтному» стані нас Укренерго недопустить до можливості продавати електроенергію на ринку, тобто будемо змушені зупинити генерацію. Оскільки у нас когенерація, то ми маємо зупинити і виробництво гарячої води для Києва.

Наприклад, вони виставили нам за невідповідність, з очевидним грубим порушенням законодавства, рахунок на 10 млн грн. Ми вимушені були оплатити цей очевидно незаконний рахунок, а тепер в судовому порядку вимагаємо визнання його незаконним Коли ми звернулися до суду, такі рахунки перестали виставлятися, але гроші ніхто не повернув. Баланс інтересів у вільному ринку електроенергії порушений, коли нібито все має бути на паритетних засадах, - це зовсім не так. Ось на балансуючому ринку ми купуємо в них електроенергію і вони в нас. Ту, що вони беруть – вони не оплачують, але ми не можемо не оплатити ту, яку отримуємо від них. Механізм працює в одну сторону.

«Укренерго» має оплачувати рахунки перед нами протягом 5-ти днів, але коли договірні 5 днів перетворюються на рік - це абсолютно ненормальна ситуація, вона не дозволяє прогнозовано працювати

Тобто на цей 1 млрд грн - не придбаний газ, не проведені відповідні ремонти?

Так, звичайно.

Чи намагалось «Укренерго» зробити правки до договору щодо обумовлених 5-ти днів, щоб ситуація була більш реалістичною?

Це публічний договір, він для всіх однаковий, його затверджує НКРЕКП, всі до нього тільки приєднуються. Ну регулятор звичайно міг ми написати «рік» (сміється – ред.), але побоююсь, що таке рішення регулятора ніхто на ринку б не зрозумів. Це ж економічний нонсенс – чекати грошей рік, а самому платити за два дні.

Який приблизно обсяг послуг надає компанія на балансуючому ринку кожен місяць?

Послуга на балансуючому ринку розглядається в конкретний 15-хвилинний інтервал, тому говорити про обсяги важко. Треба розглядати з іншого боку, за чинними Правилами ринку, на балансуючому ринку має бути представлено все працездатне обладнання всіх компаній.

За законом ви не можете не представляти працюючу генерацію на балансуючому ринку?

Так. Наприклад, в зимовий період у нас 100% представництво - обидві наші станції, сумарно 6 енергоблоків, загальною потужністю 1200 МВт. Це навіть трохи більше за атомний енергоблок. Активація цього складу обладнання протягом окремо взятих 15-ти хвилин може бути 0 МВт, може бути 1 МВт, тому говорити про обсяги протягом місяця важко. Вони дуже різняться.

До прикладу, цієї зими всі чули про проблеми з нестачею вугілля на ТЕС, тоді «Укренерго» активно закривало цю проблему, в тому числі і за рахунок балансуючого ринку. В окремі періоди, з 6-ти наших енергоблоків, три працювали виключно на потреби НЕК «Укренерго». Тобто були такі дні і тижні, коли половина нашої потужності працювала на балансуючий ринок через ситуацію, що склалася. Це ненормально, адже, зазвичай, розмір балансуючого ринку не повинен перевищувати 5-6%, максимум 10% потужності, але коли задіяно 50% всієї своєї потужності – це забагато, враховуючи, що профіль компанії – це теплова генерація. Тим більше, що електроенергія підприємства лишалася неоплаченою зі сторони «Укренерго», як вже наголошувалося – у поточному місяці «Укренерго» розпочало оплачувати лише за жовтень 2020р.

Справа ще й в тому, що в ті дні і тижні минулої зими, про які я говорю, погодні умови не були настільки холодні, нам не потрібна була така велика генерація для виробництва тепла, але ми працювали як на максимумі. Ми б самі вийшли на такий режим роботи лише за тридцятиградусних морозів протягом тижня-двох. Робота повним складом, без резервів, в енергетиці взагалі не прийнята, адже існує можливість відмови обладнання, тому ніколи на 100% обладнання в роботі не знаходиться, якась частина має бути в резерві. Але всі ці резерви були активовані цієї зими на вимогу Укренерго.

Які у вас є судові спори з «Укренерго»?

Перший спір – про стягнення вартості послуги за врегулювання небалансів, він найбільший, але найпростіший, системний оператор не сперечається з ним. Другий – за фактично неотриману послугу з передачі електричної енергії. В цьому випадку, юридично все зрозуміло, але суди двох інстанцій вирішили, що послуга з передачі підлягає оплаті незалежно від того, чи надавалася ця послуга чи ні. Третій – плата за невідповідність надання послуг на балансуючому ринку.

В чому суть питання невідповідності надання послуг на балансуючому ринку?

В цьому випадку є абсолютно юридичні аргументи для звернення до суду. Справа у тому, що «Укренерго» використовувало нещодавно прийняту формулу для розрахунку платежів на балансуючому ринку за минулі періоди, коли ця формула взагалі не діяла. В системного оператора немає юридичних підстав так робити, минулі періоди мають бути розраховані згідно із законодавством, яке діяло тоді. Можливе ретроспективне застосування, якщо воно передбачене відповідним нормативно-правовим актом, але в документах, які запровадили нову формулу такого не вказано.

Які періоди вони розраховували за новою формулою?

Наприклад, вони розраховували грудень 2019р за формулою, яка передбачена для грудня 2020р. Можливо, вони так роблять через те, що у них великі борги на балансуючому ринку і вони намагались хоч десь взяти гроші.

Я вважаю, що «Укренерго» зловживає правом безумовного списання грошей

Юридично немає підстав платити, адже нормативні акти не поширюються на правовідносини, що виникли раніше, якщо в них це не прописано. «Укренерго» порушує норму закону та виконує дії, яких ми не можемо уникнути (ми не можемо не заплатити). Це є пряме зловживання своїм правом.

Вони є оператором розрахунків. Всі рахунки, навіть за якими мають платити вони, формуються в їх системі. Навіть ті рахунки, які виставляємо ми їм, вони спочатку пересилають нам, а наше завдання – тільки їх підписати та повернути назад. В цій ситуації вони займають монопольне положення.

При цьому ми не маємо можливості для проведення взаємозаліку. Ми не можемо зарахувати зустрічні вимоги, оскільки Укренерго ігнорує такі заяви, що призведе до віднесення підприємства до статусу «переддефолтний/дефолтний».

«Укренерго» не хоче йти на варіант взаємозаліку?

Категорично ні. А у нас немає часу чекати на відповідь, поки ми будемо її чекати вже отримаємо «дефолтний» статус, адже ми ж не можемо паралельно і їм платити, і подати таку заяву. В процесі переговорної процедури ми маємо категоричну відмову. «Ми вам виставимо – ви заплатите», - кажуть в «Укренерго».

Щодо питання послуг з передачі, компанія взагалі не користується магістральними мережами?

Не зовсім так. У нас є дві ТЕЦ, котрі підключені одночасно до магістральних та розподільчих мереж. Через наші ТЕЦ постійно відбувається рух електроенергії не тільки тієї, що ми виробляємо, а й тієї, що з надходить з магістральних до розподільчих мереж.

Ситуація, коли наша електроенергія виходить в магістральні електромережі фізично не відбувається. Ми користуємося магістральними мережами лише у випадку, коли наші ТЕЦ не працюють (перебувають на ремонті не більше 1 місяця в рік) і отримують електроенергію на власні потреби із загальної мережі. За ці послуги з передачі ми не оспорюємо, але вимушені платити рахунки «Укренерго», до яких останнє включає ненадану послугу з передачі на нашу електроенергію яка до мереж Укренерго не потрапляла, а передана виключно місцевими мережами ДТЕК «КЕП».

В 99% випадків ми не використовуємо мережі «Укренерго» для транспортування своєї електроенергії

Наша електроенергія одразу надходить в розподільчі мережі Києва. Цей факт підтверджується даними комерційного обліку. Лічильники показують не тільки обсяги, а й напрям електроенергії.

Насправді, «Укренерго» також з цим погоджуються. Але їх аргумент полягає в тому, що «Київтеплоенерго» неправильно розуміє суть та концепцію. Їх концепція полягає в тому, що незалежно від того, чи споживав ти послугу з передачі чи ні, ти маєш платити. В той же час, ми ходимо на судові слухання у справі «Укренерго» з ДТЕК. Експортери з групи ДТЕК заявляють про те, що вони не мають сплачувати послугу з передачі, оскільки передача відбувається на кордоні. В свою чергу, НЕК «Укренерго» в своїй правовій позиції заявляє як основний аргумент той факт, що електроенергія до кордону була передана мережами «Укренерго», спожили цю послугу. Тобто, у випадку з міждержавними мережами «Укренерго» апелює до того, що фізичне переміщення електроенергії мало місце (до кордону), отже, важливо чи використовувалися насправді їх мережі чи ні, а у нашому випадку - їх позиція протилежна: послуга з передачі має оплачуватися незалежно від фактичного її переміщення мережами передачі.

При усьому цьому, там де, основним аргументом «Укренерго» є факт споживання послуги з передачі, суди стають на бік експортера, хоча фізичне переміщення мережами відбувалося. А у нашому випадку, ми відпускаємо електроенергію у розподільчу мережу, у нас є взаємовідносини з розподільчою компанією, весь цей обсяг фіксується та балансується. Об’єкти споживання підключені не до мереж НЕК «Укренерго».

Той факт, що наші ТЕЦ підключені і до тих, і до тих електромереж дозволяє нам математично довести, що наша електроенергія в принципі не потрапляє в магістральні мережі. До нас заходить їх електроенергія, ми виробили свою та додали її, і від нас в розподільчі мережі вийшла наша електроенергія + їх електроенергія. Потім в Києві ми використали свою електроенергію на наші потреби теплового господарства (насосні, бойлерні). Ми неодноразово наголошували на тому, що ми не продаємо електроенергію споживачам. Але «Укренерго, що ми є постачальником електроенергії для самого себе, тобто купуємо електроенергію у самого себе, це просто абсурд. А електроенергія НЕК йде далі, до своїх споживачів.

Але «Укренерго» каже, що ми все одно повинні платити. В них аргумент такий – ми платимо як споживач, у випадку якщо ТЕЦ не працює, ми споживаємо. Ми цей випадок і не заперечуємо. Далі вони ще кажуть, що ми маємо платити як електропостачальник. Так, ми отримали ліцензію на електропостачання споживачу, але ще ніколи нею не користувалися. НКРЕКП своєї перевіркою в квітні цього року підтвердила, що ми жодному споживачу не продали ані кіловата електроенергії, у нас немає споживачів (окрім потреб власного теплового господарства). НКРЕКП чітко зазначила, що «Київтеплоенерго» не здійснює діяльності з постачання електроенергії.

Ми не продаємо власну електроенергію, споживачам ми не є електропостачальником, а значить і не транспортуємо її за межі Києва

Але в «Укренерго» на це відповідають – «ви купуєте самі у себе, ви споживач самі у себе». Ми їм пояснюємо: в законі є термін «споживач» - це той, хто купує, ми самі в себе купувати не можемо. Ми самі з собою договір укласти не можемо. Нас немає в цьому ринку. Є ринок електроенергії, а у нас є своя електроенергія. Ми не беремо участь в ринку, бо ми її не продаємо.

Незважаючи ні на що, у них наступний підхід – вся електроенергія має бути «оподаткована» тарифом на передачу. Всі мають платити і все.

Яку суму за послугу з передачі вам виставляє «Укренерго», яка, на вашу думку, неправомірна?

Станом на 1 травня 2021р – це 143,6 млн грн. Ці рахунки вже оплачені нами, але ми вважаємо, що – це спірна сума.

Як ця проблема вирішувалася у старому ринку?

У старому ринку цієї проблеми не існувало. Тоді був один єдиний оптовий покупець - «Енергоринок», він же єдиний оптовий продавець. Було «Укренерго» зі своїми мережами, але навіть такого поняття як «послуга з передачі» не існувало, але для того, щоб підтримувати господарську діяльність «Укренерго» була зроблена спеціальна надбавка у загальному тарифі, за яким продавав «Енергоринок». Ця надбавка збиралася з усього ринку, вся ця історія була адміністрована без участі виробників, і споживачів.

Фактично, обсяг послуги з передачі почали рахувати у новому ринку, коли окремо постало питання оплати її вартості, а значить і факту її надання.

Її треба виокремити?

Саме так, і сплачувати лише за фактично надану послугу. Навіщо платити за послугу, яку тобі ніхто не надав? У випадку, коли комерційний облік чітко показує, що нам була надана послуга (коли наші ТЕЦ не працюють і отримують електроенергію для власних потреб з магістральної мережі), ми цей випадок і не оскаржуємо. Ми оскаржуємо лише випадок, для якого математично доведено, що послуга з передачі не надавалася, але ми були вимушені оплатити виставлений рахунок.

В цьому випадку, як і на балансуючому ринку, ви не можете не оплатити рахунок?

Будь-який рахунок перед «Укренерго» не оплачений протягом двох діб автоматично веде до статусу «переддефолтний». Потім ще два дні затримки – і вже «дефолтний» статус, але навіть на «переддефолтному» статусі вони мають право забрати гроші з фінансової гарантії. Тобто, крім таких несправедливих умов щодо розрахунків, ми ще й маємо забезпечувати свої зобов’язання банківською гарантією. Навіть якщо ми не заплатимо, «Укренерго» свою сатисфакцію отримають.

Варто також зазначити, що для нашого підприємства не допускається перехресне субсидіювання за двома видами діяльності – виробництва тепла та електроенергії. В рамках тарифного регулювання, ми не можемо перекидати кошти з однієї діяльності на іншу, наприклад, отримані за тепло кошти ми не можемо перекинути на потреби нашої електричної генерації. При цьому природний газ ми споживаємо з однієї труби. Яким чином ми придбаємо газ, наприклад, лише на виробництво тепла, а на потреби генерації електроенергії – не купимо? Газ, який ми купуємо, ділиться лише умовно, а споживається одночасно на виробництво обох видів енергії.

В досудовому обговоренні «Укренерго» продовжує визнавати вас електропостачальником?

Вже триває судовий процес. Перша інстанція вважала нас електропостачальником і зазначала, що ми маємо платити тариф на передачу. Потім ми звернулися в апеляцію і надали останній акт перевірки НКРЕКП, в якому написано, що ми не здійснюємо діяльності з електропостачання. Проте апеляція залишила без змін рішення першої інстанції, лише прибравши з нього фрази про те, що ми є електропостачальником.

Тобто першу інстанцію можна ще було зрозуміти, адже вона нас вважала електропостачальником (хоча це не так!), а другу – ми взагалі не розуміємо, адже вона визнала, що ми не є електропостачальником, але все одно зобов’язала нас платити.

Зараз ми звертаємося до касаційної інстанції, до якої «Укренерго» знову пише, що ми є електропостачальником. Як таке можливо, якщо навіть апеляційний суд зрозумів, що ми не є електропостачальником?

Зараз ви знаходитеся на етапі касаційного розгляду?

Так, на частину наших позовних вимог. Зараз ми судимося за суми, які були нам нараховані і ми оплатили «Укренерго» за перші 2 місяці з початку роботи нового ринку (липень-серпень 2019р – ред.). Обсяг послуги з передачі ми оскаржуємо в НЕК «Укренерго» кожного місяця, що нам залишає можливість подати до суду щодо обсягів за всі місяці. Наші письмові скарги до системного оператора розглядаються, але в письмовому вигляді ми отримуємо відповідь «Сплачуйте».

У нас залишається сподівання, що Верховний суд залишиться на своїй позиції, як він прийняв у справі з ДТЕК. Наш кейс відрізняється, але основний меседж, який тоді робив Верховний суд наступний: оскільки в договорах у експортерів не передбачено плати за передачу при експорті, значить вона не має здійснюватися. Така ж ситуація і у нашому випадку: у нас в договорі з «Укренерго» написано, що оплата здійснюється по точкам комерційного обліку, у нас вказано 2 точки (точка «ТЕЦ-5» і точка «ТЕЦ-6»), тобто як виробник. Тому будь-які нарахування нам як енергопостачальнику або як споживачу непередбачено договором! КРАПКА!!!

Проте «Укренерго» рахує по системі MMS (Market Management System – ред.), називає ці точки «ресурсними» і збирає нашу електроенергію по багатьом іншим точкам Києва, але цих точок немає в договорі, електроенергія в мережі «Укренерго» не потрапляла, а тому послуга не була надана і договором вона не передбачена. Ми переконані в тому, що Верховний Суд прийме правильне рішення, і з нас та з киян буде знято тягар оплати послуг, які не надаються.

Дмитро Сидоров, Дар’я Орлова