Роман Сутченко: «Деривативи на е/е зможуть запрацювати, коли буде створений повноцінний кліринг»

Роман Сутченко: «Деривативи на е/е зможуть запрацювати, коли буде створений повноцінний кліринг»

Ринок електроенергії «на добу наперед» - дуже волатильний, цінові стрибки на цьому сегменті ринку привертають увагу всіх учасників ринку, а також регулятора та профільного міністерства. Цей сегмент залишається індикативом для укладання угод на ринку двосторонніх договорів. Підприємство, яке забезпечує функціонування РДН та внутрішньодобового ринку, «Оператор ринку» працює над підготовкою нових торгових інструментів, їх тестуванням та запровадженням.

Крім того, в інтерв’ю для видання ExPro виконуючий обов’язки директора ДП «Оператора ринку» Роман Сутченко розповів про підготовку підприємства до корпоратизації, особливості та необхідність запровадження клірингу на строковому ринку, підготовку майданчику для укладання двосторонніх угод, конкурентні переваги держкомпанії над приватними майданчиками, а також прокоментував останні тенденції на РДН, ВДР та законодавчі зміни, які торкнуться цих сегментів ринку.

Які загальні тенденції мали місце на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку в цьому році?

Обсяги реалізації електроенергії за перше півріччя 2021р були меншими, ніж минулого року. Є падіння попиту, в ОЕС України він знизився на 26%. Пропозиція також була меншою, ніж минулого року – на 32%. Це все призвело до загального падіння обсягів торгів на РДН та ВДР. Розподіл між РДН та ВДР зберігає пропорцію, яка була раніше – 82% на 18%; 85% на 15%. Також змінилася структура учасників ринку. Тобто, якщо у першій половині минулого року частка виробників у структурі продажу становила 82,6%, то у цьому році ми маємо 64,5%. Тобто, зменшується частка виробників на користь інших учасників ринку – постачальників та трейдерів. Це загальна характеристика того, що відбувається.

Чи ви бачите тенденцію, що учасники переходять більше на довгострокові договори, на аукціони?

Безумовно є така тенденція, і це нормально. Коли ринок стартував, частка РДН та ВДР у загальному споживанні електроенергії Україною становила 34%, потім вона зменшилася до 30%. Це нормальна тенденція, бо більшість укладених угод по електроенергії в Європі взагалі становлять угоди на довгостроковому ринку. Тому що будь-який учасник ринку хоче прогнозовано отримувати стабільний грошовий потік і планувати свою діяльність. Я не бачу жодних сигналів, щодо яких ми маємо нервувати.

Це нормальний розвиток ринку?

Так, це нормальний розвиток. До того ж в першій половині минулого року, у всьому світі та в Європі, відбулося падіння обсягів продажів. Зокрема, в квітні-травні був провал на всіх ринках та у всіх країнах, у нас це було також. Перша половина 2020р – це суттєве падіння обсягів. А якщо ми впали ще відносно минулого року по РДН, то це свідчить про перетікання обсягів на строковий ринок.

Тобто, виробники ще не хочуть переходити на РДД?

Ні, виробники також стали менше бути представленими на РДН. Змінилася структура на користь інших учасників ринку.

Нещодавно були прийняти зміни в законодавство (законопроект 3508-д), згідно з яким пропонувалося обмежити діяльність трейдерів і постачальників на РДН з 1 листопада. Чи дійсно такі зміни були прийняті?

Так, таке є. Але ж закон поки що не підписаний. Він прийнятий у другому читанні та в цілому, його ще має підписати спікер та президент.

Що передбачатимуть такі зміни?

Вони передбачають обмеження щодо перепродажу електричної енергії на РДН, відносно тих обсягів, що перед тим закуповувалися на сегменті ринку двосторонніх договорів. Вони обмежені величиною 10% від обсягу купованого у виробників та «Гарантованого покупця». Тобто, будь-який трейдер чи постачальник може виходити на продаж на РДН, але виключно з загальним обсягом не більше 10% від обсягу купованого саме ним у виробника або «Гарантованого покупця». Фактично це означає, що трейдер не може вийти на РДН з обсягами, які не були придбані у виробників.

Закон не обмежує попит для трейдерів та постачальників на РДН?

Купувати можна у будь-якому обсязі. Попиту зараз на спотовому ринку не вистачає, пропозиція набагато його перевищує.

Якщо трейдери придбають обсяги у інших трейдерів по ланцюжку?

Вони не зможуть такі обсяги продати на РДН. В законі прив’язка до обсягів виробника та «Гарантованого покупця». Там написано, що загальний обсяг, з яким учасник може вийти на продаж, не може перевищувати 10% купованого таким учасником електроенергії у виробників. Якщо він не купив, то і немає обсягу, немає квоти для нього.

Тобто, ми залишаємо РДН більше для генерації?

Даємо преференцію одним, у порівнянні з іншими? З одного боку я погоджуюсь з вами, з іншого боку – ні. Пояснюю чому. Тому що з самого старту ринку, ми почали роботу в умовах фактично ізольованого режиму роботи енергосистеми (в комерційному сенсі). Хоча у нас є технічні перетоки – Росія, Білорусь, Молдова, Буршинський енергоострів. Але в комерційному сенсі – в нас ізольована система. Наша генерація немає змоги виштовхувати і продавати електричну енергію, як це відбувається в Європі, де є комерційні перетоки, і все це відбувається шляхом market coupling. У нас такого ще немає.

За відсутності такої можливості для виробників, ми все одно оперуємо поняттями рівності прав та можливостей, а фактично їх поки що немає. Виробники не мають такої змоги, яку мають інші учасники ринку, не маючи в собівартості таких складових, які є у виробників.

Трейдери виходять на ринок із суто спекулятивною заявкою, яка відображає просто їх торгівельну стратегію. Вони виходять на РДН просто як в казино або в покер. Ти можеш блефувати. Я наводжу таку аналогію, може, вона не дуже вдала та не дуже гарно звучить, але я думаю, що вона доволі точно відображає ситуацію. Справа в тому, що просто це відповідає умовам Правил ринку «на добу наперед». Але є питання – чи це призводить до негативних наслідків? На мою думку, так.

Це обмеження для трейдерів на РДН, яке буде тимчасово запроваджене, є доречним

Це пов’язано з підготовкою до опалювального сезону?

Термін 1 листопада саме цим і пояснюється. Це лише для підготовки до опалювального сезону, а потім це обмеження знімається. Я думаю, що законотворець просто таким чином надав можливість генеруючим компаніям підготуватися.

Щодо опалювального сезону, членкиня НКРЕКП Ольга Бабій говорила, що у генерації більшість контрактів укладено на РДД, тобто, за її словами, ціни на РДН не мають такого значного впливу для підготовки до опалювального сезону, для накопичення вугілля. Чи це так?

Більшість їх електроенергії, можливо, і продано за двосторонніми договорами, але процес купівлі-продажу за ними – постійний. Вони сьогодні продають на наступний місяць, квартал, півріччя, а може і рік. Але я думаю, що враховуючи ситуацію на ринку сьогодні, немає настільки сміливих, які продають на рік вперед, враховуючи високу волатильність. Тому, якщо такі торги відбуваються постійно, вони все одно мають орієнтуватися на певний індекс. Якщо цей індекс має високу волатильність і тенденцію до падіння, відповідно генерація продає дешевше та отримує збитки.

Всі ж продають за передплатою, є певний графік. Тому я думаю, що це все ж таки має вплив на підготовку виробників до опалювального сезону.

Але ми маємо відходити від цього індикативу ціни за РДН?

Так, просто цей індикатив використовувався спочатку тому, що не було нічого іншого, не був взагалі розвинений ринок двосторонніх договорів, він і зараз не на тому етапі розвитку знаходиться, на якому має бути. Це також нормально.

Це еволюція, яку проходили всі країни і ми маємо це пройти. Треба відходити від індикативу на РДН, тому що цей сегмент у широкому сенсі є технічним, який спрямований на корегування відхилень від торгового графіку близько до доби постачання, а переторгівля, тобто трейдерська діяльність, зазвичай здійснюється на строковому ринку, на біржах або на позабіржовому сегменті, там де є котирування, стандартизовані продукти, значний обсяг попиту і пропозиції. В такому випадку трейдери дивляться, що відбувається в торгових зонах і переторговують контракти, заробляючи на цьому певну маржу. І це нормально. А коли йде переторгівля на спотовому ринку, це напряму впливає на безпосередньо учасників, які забезпечують стабільність роботи енергосистеми. Ми можемо говорити про переторгівлю на РДН тільки після комерційного приєднання до ринку ЄС. Зараз це дуже шкідлива річ.

Як на вашу думку, в чинних умовах перейти від індикативу РДН до індикативу РДД?

Поки не сформується за сегментом двосторонніх договорів стабільний індекс, ми можемо зробити лише інтегральний індекс. Ми можемо його прораховувати як зважений показник між РДН та двосторонніми договорами. Тому що на сьогодні в сегменті РДД є багато продуктів, які взагалі не є стандартними. Наприклад, holiday peak - це нормальний продукт, він виник з ініціативи «Укргідроенерго».

Але з його урахуванням, виникають певні відхилення по яким рахується «пік», «позапік». За рахунок того, що з’явився holiday peak у вихідні дні він просто забирає частину графіку на себе і це трохи викривляє підхід до стандартизації продуктів, який використовується в Європі.

У нас на майданчику ми публікуємо 3 стандартні індекси, які публікуються усіма операторами спотових ринків – base, peak, off-peak.

Для прорахунку інтегрального показника, ми просто маємо розробити підхід як врахувати ті продукти, які торгуються на РДД, та як їх поєднувати з індексами РДН та ВДР

 Він, у будь-якому випадку, буде мати значно меншу волатильність, ніж індекс РДН. І це буде добре. Якщо орієнтуватися на цей показник, думаю, це буде спричиняти набагато менше відмов від виконання контрактів.

Ви вели розмову з «Українською енергетичною біржою» та НКРЕКП щодо розрахунку такого показника?

Так, ми зараз ведемо діалог разом з УЕБ. Ми безумовно разом маємо рахувати цей показник, адже значна частина обсягу є на УЕБ, адже вони оперують більшим сегментом. І також ми маємо публікувати цей показник у відкритому доступі, із зрозумілим поясненням як він рахується.

Багато хто говорить, зокрема, генерація, приватні компанії, що у нас дуже волатильний ринок «на добу наперед», він непередбачуваний. Але ж це ринок, чи це не природньо, що він і був непрогнозованим, адже ціна не може рухатися тільки в одному діапазоні? У всьому світі ринки волатильні та працюють непрогнозовано.

Так, працюють. Спотовий ринок має більшу волатильність за строковий. І це абсолютно зрозуміло, тому що там менша прогнозованість. Ближче до доби постачання вам легше прогнозувати погоду, коли ви укладаєте довгострокові договори, ви не знаєте про кліматичні несподіванки, зміни інших факторів. Зима 2019-2020рр була непередбачувано теплою, тому тепловики вийшли з зими з повними складами палива.

Волатильність на спотових ринках – нормальне явище. Вона присутня у Європі та у всьому світі. Справа у тому, що саме спричиняє цю волатильність. Це реальний попит та пропозиція, чи нереальні попит/пропозиція. Щодо попиту, думаю, це стосується менше. Питання більшою мірою до пропозиції. Це дуже чітко видно по тому як змінився рівень акцептованих обсягів по виробниках, вони просто почали акцептуватися набагато менше. Це дає змогу зробити висновок, що певні торгівельні стратегії учасників ринку призводять до погіршення його стану.

Запроваджуючи ринок або обмежуючи певні умови, що, до речі, є також нормальною практикою в умовах пандемії або значних ускладнень на ринку, треба думати про економіку. А вона у нас складається з основного сегменту, з генерації.

Якщо говорити про спекуляції та маніпуляції на РДН, «Оператор ринку» має повідомляти НКРЕКП про такі ситуації. Чи збільшилася тенденція до спекуляцій протягом травня-червня цього року?

За перше півріччя цього року ми написали Регулятору 39 повідомлень. За весь минулий рік було 51 повідомлення. Тобто, ми вже 80% від минулорічного факту виконали у першому півріччі. Здебільшого це було про травень-червень 2021р, та й липень також. У нас є якась весняна криза, яка продовжується наразі. Зараз ціна трохи вирівнялася, ми не бачимо таких викривлень. Але початок таких повідомлень дійсно прийшов на травень.

Ми зверталися не тільки до Регулятора, а й до учасників ринку. Було дуже багато таких звернень, під час масового характеру цієї тенденції. Також, ми повідомляємо АМКУ, якщо є певні ознаки порушень на ринку.

Щодо ціноутворення. НКРЕКП прийняла рішення, за яким цінові заявки на ВДР мають бути на 0,5% більшими за РДН. Таке рішення прописує яке має бути ціноутворення, встановлює торгівельну стратегію. Чи це не обмежує учасників ринку?

Це ми повертаємося до визначення сенсу спотового ринку. Чи повинен спотовий ринок бути місцем для трейдерської діяльності? Трейдери мають бути на цьому ринку, але чи повинен, в умовах комерційно ізольованого режиму роботи енергосистеми, спотовий ринок бути місцем для переторгівлі? Я думаю, що можна відповісти на це питання, дивлячись на фактичну ситуацію, до чого ми дійшли.

Ми дійшли до того, що у нас є значне викривлення на спотовому ринку, яке призвело до виштовхування генерації з РДН на ВДР, де вони змушені дисконтувати, на цих дисконтах заробляють інші учасники ринку. Це ж неправильно

Фактично, ми віддаємо кошти від державної генерації, «Енергоатому», «Гарантованого покупця», який навпаки має отримати якомога найбільшу ціну для того, щоб закласти менший надлишок в тариф НЕК «Укренерго». Ми ж всі потім маємо цей тариф сплачувати через ціни товарів. Ми маємо розуміти весь цей ланцюг. Якщо вони не можуть нормально продати, вимушені дисконтувати, ці гроші, які ми платимо, йдуть на переторгівлю. Це неправильно.

Як ви ставитесь до ініціативи Міненерго щодо скасування обов’язкових 10% для продажу державної генерації на РДН?

Я вважаю, що це добра ініціатива. Перш за все, тому що у нас є профіцит на РДН і, не дивлячись на нього, є обов’язок генерації виходити з 10%, вони не можуть конкурувати за ціною з не виробниками. Тому відміна такої норми може бути доречною. Вона трохи полегшить ситуацію виробникам, дозволить зняти відповідальність за невиконання такої норми, у разі коли ситуація на РДН буде несприятливою для виходу із заявкою. Все одно всі учасники корегують свої торгівельні графіки і РДН має бути саме таким сегментом.

Розкажіть, будь ласка, про результати тестування платформи для двосторонніх договорів.

В квітні відбулося тестування платформи, ми його продовжували. Була значна зацікавленість учасників ринку, у нас було зареєстровано понад 100 учасників, відбулося дуже багато аукціонів. Значна зацікавленість була фактично по обом видам аукціонів (ред. – закритий та безперервний аукціони). Ми завершили тестування, потім був етап доопрацювання по наданих від учасників пропозиціях. У нас була значна підтримка та схвальні відгуки по платформі. Зараз ми уже фактично доопрацювали механізм, відповідно до того порядку, який ми презентували.

На сьогодні ми знаходимося на стадії документального погодження для запровадження торгівлі. З 1 липня набув чинності закон № 738 «Про ринки капіталу». Відповідно до цього закону, діяльність на товарних ринках провадиться виключно товарними біржами. Там є певні виключення щодо електричної енергії та газу. Але формулювання, що прописано в прийнятому законі №3508-д, передбачає, що «Оператор ринку» має можливість провадити діяльність з організації торгів за двосторонніми договорами, за умови отримання відповідної ліцензії НКЦПФР.

На сьогодні ми завершуємо процес корпоратизації, ми не можемо стати біржою, якщо ми не акціонерне товариство або не товариство з обмеженою відповідальністю. Нам треба змінити юридичну форму. По завершенню процесу корпоратизації, ми одразу подаємося на ліцензування НКЦПФР на отримання щонайменше двох ліцензій – ліцензія товарної біржі та ліцензія на здійснення клірингу з визначених зобов’язань.

Коли ви плануєте завершити процес зміни юридичної форми?

Реєстрація юридичної особи має відбутися, відповідного до затвердженого Кабміном у січні плану, у липні-серпні. Там є певні етапи, за якими не прописані чіткі терміни. На мою думку, це відбудеться у серпні.

Кабмін має прийняти постанову, НКЦПФР видати дві ліцензії, так?

Кабмін має затвердити статут, а постанова про перетворення вже є, вона минулорічна. Кабмін на початку року затвердив план перетворення, ми всі етапи плану пройшли. Етапи, за які був відповідальний безпосередньо «Оператор ринку» були виконані раніше відведених термінів. Є певна затримка по деяких органах виконавчої влади, але ми сподіваємося, що найближчим часом ці питання будуть вирішені. Зараз Кабмін має затвердити акт оцінки балансу активів (РЕД – затверджено 21 липня 2021 року) та затвердити статут.

Після того як буде затверджено статут, ми реєструємо юридичну особу – ПрАТ «Оператор ринку». Після того як буде зареєстровано ПрАТ, ми маємо здійснити реєстрацію випуску акцій, це вже буде відбуватись в НКЦПФР. Це відбувається у 10-ти денний термін після реєстрації юрособи. Після того як все це зареєстровано, є ще етап призначення членів наглядової ради. Я думаю, що це може відбуватись паралельно із поданням на отримання ліцензії.

Їх теж Кабмін буде призначати?

Так, є порядок призначення. І ми подаємось на отримання ліцензії.

Ви сказали, що напрацювали порядок організації торгів за двосторонніми договорами з учасниками ринку. Тепер цей документ має погодити НКРЕКП?

Відповідно до закону №738 цей порядок погоджує НКЦПФР. Цей документ ми вже попередньо погодили з НКРЕКП, на сьогодні у них немає прямовизначених повноважень, щодо затвердження такого документу як порядок проведення електронних аукціонів.

Потім ви отримаєте статус оператора організованого торговельного майданчика, де будуть укладатися контракти щодо оптових енергетичних продуктів. З якою метою визначення «оптові енергетичні продукти», внесли в Закон «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»?

Для того, аби вивести його із закону «Про ринки капіталу», адже воно стосуються товарного ринку. Оптові енергетичні продукти не є фінансовими інструментами. Саме для цього, 7 стаття закону 738-XI, була виписана так, щоб розділити які продукти відносяться до визначення фінансові інструменти, а які - ні. А тому, оптові енергетичні продукти та всі деривативи, що до них відносяться – ф’ючерси, форварди і тд. не є предметом діяльності на ринку капіталу, а є предметом діяльності на організованому товарному ринку, діяльність на якому провадять товарні біржі.

Це було зроблено для того щоб розділити сфери, але там є обов’язкові умови, що це мають бути обов’язково поставні контракти (з реальною фізичною поставкою електроенергії чи газу – ред.), адже без поставки це може вже рахуватися як фінансовий інструмент.

Як ви думаєте, коли в Україні можуть запрацювати стандартизовані форвардні або ф’ючерсні контракти по електроенергії / газу? Що для цього необхідно?

Це може запрацювати, коли буде побудована інфраструктура та взагалі нормальний, повноцінний механізм клірингу.

Без системи клірингу ф’ючерси працювати не будуть

Це стандартизований тип контракту, який торгується сам по собі - як товар. Тобто ви купуєте не кількість електричної енергії, а кількість контрактів. Цей контракт має визначену стандартну розмірність – 1 МВт, а ви, наприклад, купуєте 1000 контрактів. Потім можете їх переторговувати, вони обов’язково всі однакові, мають однакові умови виконання, та обов’язково містять покриття ризику не виконання цих контрактів, тобто – кліринг. Якщо цього немає, немає ринку фінансових інструментів.

Які виклики стоять перед вами, іншими біржами, або можливо банками, для запуску повноцінного клірингу в Україні?

Для запуску клірингу, ми розпочнемо діалог із НКЦПФР. Попередній склад цього Регулятора мав ініціативу, щодо запровадження глобальної системи клірингу в Україні на декількох товарних та фінансових ринках. Це стосувалось не тільки електричної енергії, це має бути побудована глобальна система.

Це добре, але з огляду на те, що система має бути така потужна, Це займе декілька років - близько 2-4 років до запровадження всієї системи. Це потребує консультацій із досвідченими експертами, які вже створювали такі ринки в Європі. Це і питання фінансування, і консультативне супроводження за підтримкою проекту USAID.

До того моменту, коли це відбудеться, я думаю ми можемо побудувати не такий складний і великий механізм, а створити те, що буде працювати суто на енергетичному сегменті. Це можна зробити, я думаю, за участі «Оператора ринку», УЕБ, НЕК «Укренерго» та безумовно двох регуляторів.

Але для цього також потрібен великий банк, який буде гарантувати кожну угоду, виконання договору?

Навіть трохи складніше: є напрямок гарантування, тобто покриття ризиків, та є напрямок – оптимізації розрахунків. Оптимізація розрахунків – це нетування.

Взаємозалік?

Так, покриття ризиків забезпечується декількома інструментами. Інструментом фондування, наприклад коли всі учасники сплачують певні гроші до фонду гарантування центрального контрагента. Це як фонд у страховій компаній, всі потрохи туди платять, для того, щоб у певному випадку здійснити виплату, яка буде страхувати від ланцюга дефолтів по контрактах.

До цього долучені інструменти банківського та страхового ринку. Тобто, це можуть бути, як банківські гарантії, так і страхування фінансових ризиків. Все це в купі створює таку систему, яка гарантує, що не буде каскадних дефолтів, якщо хтось не виконає свої зобов’язання.

У всьому цьому, центральний контрагент, який приймає участь як ланка в цьому ланцюжку, має виконувати функцію розрахунку зобов’язань, розраховувати відхилення від поточного котирування ціни (варіаційна маржа) та вимагати від учасників ринку покриття.

Тобто, він рахує варіаційну маржу від поточного котирування. Якщо ви як покупець, придбали електроенергію по договору за 1000 грн, а потім дивитесь, що такі самі контракти як ви придбали на той же самий період інші і торгуються через тиждень після того як ви придбали, але вже за ціною 800 грн. У вас виникне бажання відмовитись від попереднього контракту по 1000 та придбати сьогодні по ціні – 800 грн. Для того, щоб ви не відмовились від виконання контракту, центральний контрагент дає вам вимогу:

«Варіаційна маржа на сьогодні становить 200 грн. І ви на ці 200 грн маєте забезпечити додаткове покриття».

Покласти йому ці гроші на рахунок?

Так, або надати банківську гарантію, або якісь інші дії, які забезпечать додаткове покриття і нівелюють ризик відмови від виконання контракту.

А якщо навпаки, ви купили по 1000 грн, а котирування стало 1200 грн. То на 200 грн надається «фінансовий левередж», тобто плече, яке дає можливість законтрактувати додатковий обсяг. Не факт, що ви їм скористаєтесь, але є така можливість. Є приклади, коли у разі перевищення маржі, таке плече не надається, а такий ордер дається коли є зниження ціни.

Контрагент повинен мати можливість гарантувати навіть дуже великі контракти? Наприклад у «Енергоатома» це можуть контракти на мільярди гривень…

У цій схемі, центральний контрагент виступає ланкою в ланцюзі, тобто він бере на себе зобов’язання як сторона. Майданчик, який є у організатора торгів, передає угоди які були укладені на ньому – центральному контрагенту. Далі він стає стороною договору.

Також «Оператор ринку» на сьогодні є центральним контрагентом на спотових сегментах – на РДН, ВДР. У нас є також елемент клірингу, забезпечення покриття ризиків, через використання механізму ЕСКРОУ рахунків. Тобто це депонування коштів учасника ринку, що гарантує 100% оплату день в день, за весь обсяг електроенергії, а продавці застраховані таким чином від неоплати.

Ці інструменти можна доповнювати, ми над цим будемо думати, пропонувати якісь додаткові інструменти – як банківські гарантії від якогось акредитованого переліку банків для того, щоб не було якихось неліквідів. Можливо це будуть й інструменти страхового ринку, як страхування фінризиків.

Хоча, ми и є центральним контрагентом, проте, ця функція передбачає, що контрагент може самостійно закривати торгівельні позиції, якщо він бачить, що вони «дефолтяться». Він сам може виходити з продажем чи купівлею певних продуктів по конкретній позиції.

І заробляти на цьому?

Ні, фактично там основне завдання центрального контрагента – це закрити торгову позицію, щоб убезпечити покупців/продавців від каскаду дефолтів.

Тобто у нього має бути набір інструментів: і загальний фонд, і банківські гарантії, і передоплати, щоб закривати таке?

Безумовно, і є ще один інструмент який ми намагаємось впровадити, але є відмінність від того, що вже існує в Європі. Коли були випадки не реєстрації податкових накладних або блокування податкових накладних на адресу «Оператора ринку», ми запропонували механізм який фактично є елементом клірингу. Це розподілений гарантійний фонд, коли учасники ринку на своїх ЕКСРОУ рахунках депонують кожного дня певну величину коштів.

Обов’язково?

Так, і ми запропонували як цю величину вираховувати. Ми пропонуємо, щоб ця сума депонувалася до 15 числа наступного місяця коли мають бути зареєстровані податкові накладні з ПДВ. Якщо все добре, і всі зареєстрували – відбувається розблокування цієї суми. Якщо хтось не зареєстрував, або був заблокований через підозрілі операції, то ми списуємо кошти в першу чергу у того учасника, а потім те, що не вистачає списуємо пропорційно у всіх. І тоді всі спокійно сплять, знаючи, що вони потрохи забезпечують безпечну роботу всієї системи.

Як ця сума вираховується?

Було основне питання – як порахувати ризики і яким ризиком управляти? Так як цей ризик стосується лише продавців електричної енергії, то по якому продавцю рахувати ? Ми взяли період за останні півроку, подивились на найбільшого продавця, подивились найбільші податкові зобов’язання які ми отримуємо.

Десь там був «Гарантований покупець», десь «Енергоатом», а десь трейдери. Ми порахували середнє значення цих накладних, і виявилось, що це становить близько 142 млн грн на міс, тобто це величина одної накладної, по якій у нас може виникнути ризик не реєстрації.

Для того, щоб «розкидати» цю суму на всіх (це стосується як продавців, так і покупців), то відсоток, який має депонувати кожний учасник, протягом місяця, кожного дня, становив на прикладі лютого – 1,24%.

Не значний…

Так, тобто через місяць на ЕСКРОУ рахунку учасника ця сума розблоковується. Ми з цього нічого не отримуємо, тільки спокійний сон. На кінець місяця, на цьому рахунку накопичується виручка, яка не перевищує доходу учасника за півдня роботи.

На якому етапі ця ініціатива?

Ми її подавали, було два обговорення, ми робили 2 презентації, за участю Регулятора, інших учасників ринку. Під час першої презентації все пройшло спокійно, під час другої була вже критика з боку учасників ринку. На мою думку, вона була неконструктивна. Основною тезою було: «А чому ми, добросовісні учасники, маємо відповідати за когось?». Я вважаю, це хибна логіка, адже в Європі, це так і працює, а ми ж туди йдемо.

При цьому, це була найдешевша опція для учасників, серед тих, що ми прораховували, серед яких і включення коштів до тарифу «Оператора ринку» і тд.

На сьогодні, ми подали ці ініціативи, як зміни до Правил ринку. Ми сподіваємось, що найближчими тижнями, Регулятор винесе на обговорення та схвалення цю пропозицію. Тому, що ризик для нас залишається. Адже нашим тарифом не передбачено, покриття таких накладних, у нас немає для цього джерела коштів. У нас цей ПДВ по електроенергії - йде транзитом, скільки увійшло, стільки і вийшло.

Якщо повернутись до клірингу, у нас цей механізм зможе виконувати якийсь банк?

Банк потрібен як кліринговий агент обов’язково, і можливо, не один банк. Ми з’ясовували як це працює у «Оператора ринку» в Туреччині. Оператор EPIAS який виконує функції центрального контрагента, там працює з потужним банком на ринку TakasBank, там вони працюють у зв’язці.

Як ми знаємо, «Українська енергетична біржа» вже отримала від НКЦПФР реєстрацію Правил провадження клірингової діяльності, це той кліринг про який ви зазначали?

Не зовсім, відповідно до 738 закону є дві ліцензії на провадження клірингової діяльності: одна – на клірингову діяльність з визначення зобов’язань, а друга клірингова діяльність центрального контрагента.

Кліринг з визначення зобов’язань, це фактично ліцензія, яку повинен мати будь-який організатор торгів, який передбачає централізоване укладання угод і можливе часткове виконання. Коли на вашому майданчику укладається угода, ви розраховуєте зобов’язання іншої сторони, щодо виконання цієї угоди і надсилаєте інформацію контрагенту. Це вже по суті є клірингом з визначення зобов’язань.

Але це лише надсилання повідомлення? Ніякого фінансового забезпечення немає?

Так, це повідомлення.

Ви тестували зв’язані та блочні гнучкі заявки, чим це закінчилось?

Так, у квітні ми їх тестували, у травні подали пропозиції щодо змін до Правил ринку до Регулятора. Очікуємо їх розгляду та схвалення протягом найближчих тижнів.

Взагалі, якщо говорити про алгоритм ціноутворення EUPHEMIA який діє у Європі, на європейських майданчиках існує 6 заявок, які торгуються:

  • погодинна,
  • проста блочна,
  • профільована блочна,
  • гнучка,
  • зв’язана блочна,
  • проста блочна з коєфіцієнтом акцепту.

У нас на сьогодні у «Оператора ринку» фактично реалізовано 3: погодинна, проста блочна, профільована блочна.

Якщо НКРЕКП погодить нові заявки, які пройшли тестування, у нас залишиться лише один не імплементований тип заявки відповідно до європейського алгоритму EUPHEMIA

А цей алгоритм нам потрібен, тому що, ми маємо реалізувати market coupling. Тобто, ми рухаємось послідовно, до того моменту, як відбудеться об’єднання ринків.

Ці інструменти потрібні вже трейдерам/виробникам? Який був фідбек під час тестування?

Була не дуже велика кількість учасників у тестуванні, якщо порівнювати з платформою для двосторонніх договорів, там де було понад 100 учасників. Тут було близько 12 учасників, було 132 заявки подано, якщо не помиляюсь. Ці продукти - специфічні, це пояснює те, чому така кількість учасників.

Але можливість повинна бути?

Так, вона повинна бути.

Можете, будь ласка, більш детальніше пояснити реалізацію закритого та безперервного аукціонів для РДД?

Безперервний аукціон – це біржовий стакан. Це вже стала назва, по суті – це відображення заявок на купівлю та заявок на продаж, або BID та ASK. Вони ранжуються, заявки на продаж - від найбільш дорогих до найбільш дешевих. Заявки на купівлю навпаки - від найбільш дешевих до найбільш дорогих. Вони сходяться в одній точці. Ці заявки - знеособлені, ви бачите лише обсяг та ціну. Вони можуть «висіти» у системі скільки завгодно, не закриваючись під час однієї торгової сесії.

Якщо ви зранку зайдете з такою заявкою, вона може «висіти» і тиждень, і два, і скільки завгодно часу. Якщо у вас не витримують нерви, ви можете знизити ціну у заявці на продаж, до рівня найдорожчої купівлі, і автоматично система акцептує цю заявку. І навпаки, якщо ви з боку купівлі, можете підняти ціну і заявка закриється.

Переваги такої системи наступні:

  • по-перше – це повністю автоматичний розрахунок акцепту, найкраща ціна у будь-якому випадку за поточного попиту та пропозиції. Виходячи з тих заявок, які є з боку попиту та пропозиції, ви завжди отримуєте ресурс за найкращою ціною на той момент;
  • по-друге, це знеособлення, ніхто не бачить нікого;
  •  по-третє, це торги кожного дня у визначений період, наприклад з 12:00 до 14:00.

Але ж аукціон називається безперервний…

Так, але у будь-якому випадку, повинно бути вікно, коли торгова сесія починається та завершується. Позиції не закриваються із закриттям сесії, вони залишаються «висіти» до відкриття сесії наступного дня. Це повинно бути тому, що має працювати той самий кліринг. Кліринг в кінці дня, за результатами сесії, має визначити, що відбулося, який учасник щось продав, який щось купив. Визначити якісь котирування, а центральний контрагент публікує ці котирування. І до наступного дня, учасник ринку має виконати ордер, якщо він не виконає він не зможе вийти наступного дня на торги.

Який буде період поставки на безперервному аукціоні?

Ми передбачаємо, що це буде тиждень, місяць, квартал, півріччя та рік.

Мають бути стандартизовані контракти?

Періоди поставки, умови оплати, розмір обсягів мають бути стандартизовані. Також має бути передбачене фінансове покриття. Оскільки не можна співставляти один контракт на 3 місяці наперед укладений з гарантією 20%, інший з 10%, інший з 5%, у одного передоплата за 5 днів, у іншого постоплата. Такі контракти не можна зіставляти, оскільки всі ці чинники будуть впливати на ціну контракту. Для того, щоб оперувати суто ціною, всі інші фактори мають бути стандартними.

Можете, будь-ласка, розповісти про закритий аукціон?

Це односторонній аукціон, у якого є ініціатор, його всі бачать. Наприклад, той же «Енергоатом» оголошує проведення аукціону на продаж е/е у певний день, всі знають коли стартує сесія. Всі охочі подають заявки на цю сесію заздалегідь, вони подають заявки знеособлено. Той самий «Енергоатом» не знає, не бачить і не може бачити, хто подає заявки. Організатор торгів також не бачить заявок. Коли наступає час визначення результату, система автоматично ранжує, співставляє і видає найкращу ціну, система акцептує всі ціни, які вище або дорівнюють заявці на продаж. Система ранжує покупців за критерієм, хто запропонував вищу ціну.

Чому аукціон односторонній? Тому, що ініціатор не може міняти ціну в ході торгів. Зараз ініціатор аукціону міняє ціну скільки завгодно (під час торгів на УЕБ – ред.), під час закритого одностороннього аукціону вона не міняється.

Період та обсяг поставки визначає ініціатор?

Так. Ініціатор дає оголошення, наприклад, наступного тижня у вівторок буде проходити закритий аукціон з продажу 100 МВт-год рівним графіком протягом такого-то періоду.

Ініціатор аукціону одразу має заявити ту ціну, яку він бажає отримати, коли система ранжує пропозиції покупців забезпечується справедливість тому, що ви готові були заплатити таку ціну, ви саме по такій ціні і купили. Якщо ви заявили більшу ціну, значить ви готові були придбати за такою ціною. Це нівелює ситуацію, коли ціна може штучно завищуватися або занижуватися.

Це ми говоримо про біржовий ринок, але, наприклад, в Європі є позабіржовий ринок (OTC), він займає певну частку…

Я вам більше скажу, він займає більшу частку, ніж біржовий.

На цьому сегменті всі контрагенти роблять, що хочуть, тобто вільно обирають один одного, ціну, обсяги та інші умови договору?

Це так.

Цей ринок досить зручний для укладання, скажімо так, нестандартних контрактів. Наприклад, один із постачальників проводить закупівлю вугілля для хронічно збиткової ТЕЦ, а та – продає йому електроенергію. В рамках біржі, такий варіант неможливий. В той же час у нас, Міненерго, НКРЕКП здійснюють кроки, щоб всіх «загнати» на біржу. Це ж нетиповий, ненормальний крок?

В цілому я погоджуюся з таким висновком, але, на мою думку, було два мотиви. По-перше, це забезпечення рівності прав, якщо у нас є державна генерація, яка відповідно до закону зобов’язана продавати на біржі, то вся решта має здійснювати такі ж дії. По-друге, це забезпечення прозорості. Я думаю, що ключове – це другий фактор.

В Європі немає проблем з прозорістю, оскільки там діє REMIT. Там немає значення, чи у вас ОТС-контракт чи біржовий договір, ви все одно маєте розкрити повну інформацію по всім своїм угодам

 Ви маєте надати інформацію організатору торгів, він має всі ці дані передати до ACER (The European Union Agency for the Cooperation of Energy Regulators, об’єднання регуляторів ринків енергоносіїв Європи – ред.), звідки вже національний регулятор забирає цю інформацію, аналізує її, вивчає ланцюги поставки, здійснює моніторинг ринку з метою запобігання маніпуляцій. Там все це працює.

Я підіймав статистику по структурі строкового ринку, за даними ACER, за підсумками 2019р біржові контракти, забезпечені клірингом в ЄС складають 28%, решта – це все ОТС, з яких 36% - це ОТС контракти, що використовують кліринг і ще 36% - це контракти без клірингу (найбільш ризиковий сегмент). Це доволі багато.

В чому переваги ОТС? Я не агітую за ОТС. Треба розуміти, якщо запроваджений REMIT, який забезпечує контроль ситуації, ОТС – це більш дешевий сегмент для учасника ринку тому, що непотрібно сплачувати комісії біржі, платежів за кліринг. Учасник ринку таким чином економить, але цей сегмент набагато більш ризикований. Він ризикує, що може виникнути дефолт, відмова від виконання зобов’язань. Це погано і тому має бути знайдена золота середина, як управляти цими ринками.

В ЄС будь-яка велика компанія, яка, наприклад, є організатором балансуючої групи може отримати статус RRM (англ. Registered reporting mechanism, зареєстрований механізм звітності – ред.), вона має довести, що в неї є відповідні технічні можливості, її має сертифікувати відповідний регулятор. Коли компанія отримає такий статус, вона має забезпечити збір та передачу даних у певному форматі до ACER. Учасники ОТС-ринку можуть прийти до будь-якого RRM, укладати з ним угоду і він буде передавати дані до ASER.

«Оператор ринку» також хоче стати RRM, це нормально і природньо для нашого підприємства, адже ми зараз виконуємо передачу даних, які укладаються на РДН та ВДР. Ми будемо продовжувати це робити по цим сегментам ринку, а RRM – це добровільна частина, хто захоче, той може звернутися до «Оператора ринку» за передачею даних по двосторонніх договорах, укладених будь-де.

Як пов’язаний механізм RRM і запровадження REMIT?

RRM – це складова REMIT. Ми не можемо стати RRM, якщо у нас не імплементований регламент REMIT.

Ви будете всіляко підтримувати запровадження REMIT?

Це прописано у нас у стратегії.

Нас ніхто не пустить на європейські майданчики, до об’єднання ринків, якщо у нас не буде запроваджений регламент прозорості REMIT, тому що ми будемо чорним ящиком

Нашою метою є market coupling. Цей процес передбачає об’єднання ринків з Молдовою та країнами 4М. Але, на сьогодні, це вже не 4М, а сім країн (до Чехії, Словаччини, Угорщини та Румунії додалися Німеччина, Австрія, Польща). Ми маємо приєднатися до них та довести, що у нас абсолютно тотожні правила роботи. До того, оператор системи передачі має запровадити спільні правила проведення аукціонів на міждержавний перетин і спільні правила трансграничного балансування. Це технічна частина, коли ОСП владнає ці питання і відбудеться технічна синхронізація, далі може відбуватися комерційна синхронізація.

Для цього, ми маємо використовувати спільний механізм ціноутворення на базі EUPHEMIA, є різні підходи, як його використовувати. Ми можемо самі звернутися до Price coupling region за використанням цього механізму, або звернутися до однієї із країн-учасника торгової зони, щоб ця країна надала нам доступ до EUPHEMIA. Як це буде відбуватися, ми поки не можемо сказати, ми поки ведемо діалог.

Нещодавно ви отримали сертифікат ISO відповідності системи управління інформаційною безпекою. Що підтверджує цей документ?

Він підтверджує, що система – надійна, вона забезпечує достатній рівень надійності збереження даних учасників ринку. Це демонстрація якості продукту.

Витоку інформації не може бути?

Так, цей стандарт саме про це.

В минулому році ми сертифікувалися по якості процесів торгівлі електроенергією, в цьому році ми вперше сертифікувалися по інформаційній безпеці. Ця сертифікація охопила XMTrade (платформа для РДН та ВДР) та ETS/UA (платформа, яка буде використана для двосторонніх договорів). Ми готуємося до сертифікації по системі антикорупції, це теж стандарт ISO.

Якщо іноземна компанія захоче зареєструватися як учасник «Оператора ринку», що вона має зробити?

На сьогодні це неможливо. Правила ринку не передбачають можливість реєстрації для нерезидента. Якщо він створить дочірню компанію, зареєстровану за законодавством України, то тоді участь можлива.

Чи плануються зміни до законодавства, щоб дозволити пряму реєстрацію нерезидентів?

Безумовно. В цій частині Правила ринку мають бути доопрацьовані для здійснення market coupling.

Чи будете ви якось зацікавлювати трейдерів та постачальників переходити з інших майданчиків на вашу платформу, наприклад, для укладання двосторонніх угод?

Мені здається, що основною перевагою приватного майданчика є здатність оперативно приймати і втілювати рішення. Це ключова відмінність, адже нам для того, щоб запровадити певні зміни треба пройти дуже багато кроків, погодити їх з органами виконавчої влади. В цьому питанні ми маємо багато надій на корпоратизацію. Перший віце-прем’єр – міністр економіки Олексій Любченко заявив про те, що реформа корпоративного управління має пришвидшитися. Ми маємо надію, що створення наглядової ради та зміна підпорядкованості надасть поштовх для розвитку підприємства, щоб рішення могли прийматися швидко.

Щодо решти питань, які стосуються питань роботи в умовах конкуренції, я думаю, що у нас є певні переваги. Вони стосуються того, що «Оператор ринку» є послідовником «Енергоринку». Це підприємство було свого часу теж зарегульованим. З одного боку, можливо, це десь погано, а з іншого – це має свої переваги тому, що у нас чітко побудовані всі процеси і ми дуже ретельно збираємо всю інформацію по учасникам ринку для того, щоб надавати її в будь-якому розрізі будь-якому органу, який має на те відповідні повноваження. Здатність до аналітики та обробки даних у нас дуже висока, я думаю, що це значна перевага.

Що ви можете сказати про ціноутворення на ваші послуги з організації торгів на РДД? Його має погоджувати НКРЕКП?

Ні, воно буде вільним. Це не ліцензований вид діяльності для НКРЕКП, це ліцензований вид діяльності для НКЦПФР. Це суто конкурентне ціноутворення, тобто ми будемо конкурувати з іншими майданчиками. Ми самі будемо визначати розмір комісії.

Куди ви будете спрямовувати прибутки?

Вони будуть направлятися на дивіденди державі, а також на інвестиції. Нажаль, на сьогодні частка відрахування чистого прибутку для «Оператора ринку» встановлена на рівні 80%. На мою думку, для «Оператора ринку», як торгового майданчика, це дуже багато, адже майже нічого не залишається на розвиток.

Дар’я Орлова, Віталій Корнієнко, Дмитро Сидоров