Роман Опімах: Засекреченість запасів літію – це архаїзм, холодна війна давно закінчилася

Роман Опімах: Засекреченість запасів літію – це архаїзм, холодна війна давно закінчилася

За попередніми оцінками, в Україні є значні запаси літію, які не поступаються багатим родовищам Південної Америки та Африки. Загалом це 4 об’єкти - 2 родовища (Шевченківське, Полохівське) та 2 ділянки (Добра, Крута балка).

Попит на літій, який є основним компонентом літій-іонних акумуляторів, останнім часом зростає, так само як зростає попит на електромобілі, системи накопичення енергії (energy storages) і тд, а ціна на цей метал збільшилась майже вдвічі за останні 4 місяці.

Саме тому агентство ExPro розпитало Романа Опімаха, керівника Державної служби геології та надр (Держгеонадра), про перспективи видобутку даного «металу майбутнього» в Україні, роботу cлужби в цьому напрямі, а також про основні проблеми з цими ділянками, з якими можуть стикнутись потенційні інвестори.

Які в нас є запаси літію, який взагалі стан справ щодо розвіданості запасів літію в Україні?

Україна є досить цікавою за обсягами запасів та покладів літію. До цього літій в нас ніколи не добувався, родовища не розроблялися. Були проведені певні геологічні дослідження та апробовані запаси цього металу.

Нині обліковуються запаси на двох родовищах – Полохівському (Кіровоградська обл.) та Шевченківському (Донецька обл.), а також на ділянці «Добра» (Кіровоградська обл.). Є ще один об’єкт – ділянка «Крута балка» (Запорізька обл.), де за попередніми дослідженнями виявлений літій, вона потребує дорозвідки, щоб зрозуміти, скільки ж насправді там є запасів.

Полохівське родовище заліцензоване ще з 2017 р (ТОВ «Укрлітійвидобування» - ред.), інші об’єкти вакантні. Їх опис є в Інвестиційному атласі надрокористувача. Це відкритий продукт розміщений на сайті Держгеонадр українською та англійською мовами.

Підходи змінилися і служба вже не пропонує інформацію в «паперовій папочці» для обраних. В нас все відкрито, публічно, ми звітуємо про свою діяльність і запрошуємо інвесторів у відкритий спосіб прийти в Україну та інвестувати.

Добування літію буде здійснюватися шахтним методом, потім необхідне збагачення, все це буде коштувати близько $ 150-200 млн

Яким методом доведеться добувати літій на цих ділянках? Який для цього необхідний обсяг інвестицій?

Добування літію буде здійснюватися шахтним методом. Після його вилучення необхідно буде будувати фабрику зі збагачення руди, це все буде коштувати близько $ 150-200 млн щонайменше. Все залежить від масштабу, може бути й більше. Такі проєкти потребують великих інвестицій, інвесторів такого розміру в Україні мало.

Для якої саме ділянки необхідні такі інвестиції?

Для будь-якої з цих ділянок. Ми говоримо про комплекс робіт, від видобування, потім очищення і збагачення руди. Далі може бути виготовлення сплавів, чи виробництво батарей.

Ми зацікавлені, щоб Україна не експортувала сировину, хотілося б, щоб у нас з'являлося більше продуктів з доданою вартістю. В цьому напрямі є напрацювання – прийнято закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями», до яких належать і проекти сфери надрокористування. Ми сподіваємось, що він набере чинності і, відповідно, вступлять в дію всі його норми. І ті, хто буде реалізовувати такі проекти отримають стимули від держави. У всьому світі подібні ініціативи реалізуються виключно за підтримки держави.

Успішність проектів з видобутку літію залежить від державної підтримки

Яка це підтримка?

Це можуть бути різні форми та інструменти, наприклад, сприяння в наданні доступу до землі, прискорена амортизація виробничих засобів. Це якраз те, що пропонує даний законопроект. Наприклад, в майбутньому, ви зможете списати 30% податків на прибуток свого проєкту, або ввезти потрібне обладнання без митних зборів. Успішність таких проектів залежить від державної підтримки.

Просто так в ринку проект з видобутку літію працювати не буде?

Знову ж таки, це важкий, комплексний проект, тому він виключно в ринкових умовах не працює ніде. Дуже багато ризиків: проект є капіталомістким та тривалим у часі, враховуючи, що це commodities. Навіть якщо ви подивитеся на те, як змінювалась вартість на літій протягом 10 років, то це були досить суттєві стрибки, як вгору так і вниз.

Прогнози, звичайно, оптимістичні: буде використовуватись все більше і більше літію для виготовлення батарей для електрокарів та інших. Але що буде в майбутньому та як зміниться ситуація, ніхто не знає, враховуючи, що від моменту купівлі спецдозволу і до моменту початку видобутку пройде мінімум 6-7 років. Це великі ризики.

Тому, звичайно, інвестор зазвичай хоче, щоб держава показала, що вона зацікавлена в таких проектах та надала підтримку в їх реалізації, а не просто продала спецдозвіл. Це дає більше впевненості інвесторам, які вкладають значні кошти в реалізацію таких проектів.

Який стан розвіданості по кожній з цих ділянок? Чи необхідна додаткова розвідка?

Всюди потрібно розвідувати. Певні роботи проводились в радянські часи, десь проводилося буріння, накопичена історична геологічна інформація, але для прийняття інвестиційного рішення, цього недостатньо.

Однозначно є різні ризики: починаючи від того, що геологи «малювали» якісь цифри, щоб виправдати витрати державних коштів у радянські часи на такі програми, і закінчуючи просто якимись помилками. Тому, зазвичай, такі великі кошти ніхто не вкладає на базі інформації, яка була отримана 50 років тому. Це нонсенс!

В першу чергу, надрокористувач буде робити додаткове буріння. Це повинна бути певна «сітка» (взяття проб породи на певній території та глибині за визначеною методологією – ред.), а потім відібрані зразки відправляються закордон для проведення лабораторного дослідження, щоб здійснити оцінку запасів за міжнародними стандартами.

Коли міжнародна лабораторія визначить вміст літію, його щільність тощо тоді можна говорити про наявні запаси. Потім можна рухатися далі: готувати проект до розробки, враховуючи витрати на логістику, підведення комунікацій та інше.

Запаси літію в Україні засекречені, що є серйозним бар’єром для інвесторів

Запаси літію були засекречені СБУ до 2020р, як же інвестор може отримати дані про ці запаси?

Це дуже актуальне питання, на жаль, це все ще так. По літію та низці інших копалин в нас все ще діє норма, яка засекречує їх запаси по країні. В подальшому, це призводить до появи документів з грифом «Для службового користування» щодо окремих об’єктів цієї корисної копалини.

Тобто, я, як державний службовець, і ніхто інший не може сказати відкрито, скільки на цьому родовищі чи ділянці літію, або скільки запасів літію в країні. Це є серйозним бар’єром, відверто кажучи, архаїзмом. У нас вже давно завершилася холодна війна, а ми ще живемо з такими нормами. Більше того, жодна країна Європи не використовує методи закриття інформації про корисні копалини.

Дані мають стати відкритими, якщо ми дійсно хочемо залучити інвесторів. Як ви знаєте, компанії, зазвичай, залучають капітал у інвесторів, яким вони мають показувати ці дані. А якщо це, наприклад, фондова біржа, то вона вимагає, щоб ви кожен рік або два (з різною періодичністю) звітували та робили переоцінку своїх запасів і показували ці документи інвесторам, акціонерам, щоб не вводити їх в оману, скільки ж коштують ваші акції.

Тобто, це нормальна практика, що ця інформація має бути абсолютно відкритою. І це є передумовою того, щоб залучити інвесторів. Ми про це постійно говоримо. Я сподіваюсь, що найближчим часом нам вдасться вирішити це питання.

Проте, якщо хтось сьогодні захоче подивитись геологічну інформацію про літій, є наступний шлях: компанія підписує NDA (Non-disclosure agreement), договір про нерозголошення. Потім приходить геолог у місце зберігання інформації і в спеціальній кімнаті ознайомлюється з нею. Тобто, певний внутрішній аналіз ви можете провести, але це не буде таким документом, який хтось зможе серйозно використати в роботі.

Додатковим джерелом інформації про запаси руд літію в світі є дослідження Державної геологічної служби США щодо мінеральних ресурсів, яке щорічно публікується у вільному доступі.

Які ви кроки здійснюєте, щоб позбутись цієї архаїчної норми?

В нас зараз йде серйозна робота на рівні Уряду, який нас підтримує, є й інші установи – Міністерство економіки, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, СБУ. Було проведено кілька робочих нарад. Ми вже плануємо відповідні зміни і просимо їх застосувати до внутрішніх документів СБУ. Якщо ці зміни будуть внесені, то відповідні обмеження будуть зняті.

Уряд має прийняти таке рішення?

Уряд, або РНБО має запропонувати ці зміни СБУ.

Якісь міжнародні компанії вже цікавились нашими родовищами літію? Чи можливо вказували на якісь перешкоди в цьому питанні?

Ми досить активні для того щоб залучати інвесторів у країну. Служба протягом останніх двох місяців стала членом європейських альянсів – European Raw Material Alliance (ERMA) та European Battery Alliance (EBA).

Ці організації опікуються реалізацією видобувних проектів в частині критичних мінеральних ресурсів та проектів із виготовлення акумуляторів. Членами організацій є понад 600 компаній, різні інстанції, установи, асоціації. Це щодо платформи, для того щоб промотувати нас.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль був нещодавно в Брюсселі, де зустрічався на найвищому рівні з високопосадовцями ЄС. Він робив наголос на тому, що можна приходити і розглядати проекти для інвестування в Україні. Ми відкриті зараз і проводимо активну роботу, щоб залучити максимальну кількість інвесторів як українських, так і іноземних. Співпрацюємо також з агенцією UkraineІnvest.

Наразі ми просили підключитися ще й МЗС, наші дипломатичні місії закордоном отримали відповідні завдання. Процес промоції тільки розпочався. Ми займаємось просуванням цієї теми, і я думаю, що предметний інтерес з боку компаній, які досвідчені в цьому, обов’язково з’явиться.

Служба сама не обирала якихось певних компаній, для надання їм пропозицій щодо розробки літію в Україні?

Ми спілкуємось через міжнародні платформи або посольства, якщо отримаємо якийсь «фідбек» від видобувної компанії, то ми будемо з ними спілкуватись.

Ще не було геологів, які хотіли ознайомитись в секретній кімнаті із запасами літію?

Ні. Про ці проекти вже багато казали в різні часи, особливо протягом останніх 7–10 років. Тому, я думаю, вже багато інформації знаходиться у когось на руках. Ймовірно що велика її частина, не дивлячись на усі грифи, вже є на ринку і з нею можна ознайомитись, не беручи на себе певні офіційні зобов’язання, щодо підписання цих всіх NDA.

Давайте, поговоримо про конкретні об’єкти. Що наразі з Полохівським родовищем?

Родовище заліцензоване. Нещодавно ми спілкувалися з представниками компанії – зараз вони на етапі prefeasibility study. Проведені всі геологічні дослідження, є розуміння, який проект має бути, скільки він коштує. Вони зараз шукають співінвестора та технологічного партнера для того, щоб продовжити роботи.

Тобто, на Полохівському родовищі процес рухається конструктивно?

Так, ми бачимо, що конструктивно. Вони купили цей спецдозвіл ще в 2017р.

А що відбувається з іншими родовищами?

Щодо Шевченківського родовища і ділянки «Добра», там є певні судові обмеження, про які ми теж кажемо. І є ризик, що держава повинна буде віддати дозвіл на об’єкт поза аукціоном якійсь компанії. Ми вважаємо, що це неправильно, офіційно робили про це заяви та звернулись до відповідних держорганів, щоб привернути їх увагу до процесу.

Але нічого страшного немає, по Шевченківському родовищу є рішення Верховного суду, яке анулювало попередню ліцензію і визначало її такою, що була видана з порушенням процедури.

Тобто по Шевченківському родовищу ви хочете проводити новий конкурс?

А там і не було ніколи конкурсу, ця вся історія була поза аукціоном. Просто продавали спецдозвіл. Про це ми й кажемо, що це неправильно. Будь ласка, виходьте на аукціон і купуйте, беріть на себе чіткі зобов’язання та реалізуйте цей проект.

Коли ви будете проводити аукціон по даному родовищу?

Коли буде влагоджена ситуація з судом, та отримаємо заяву на проведення аукціону.

Неправильно взяти та просто завтра оголосити аукціон

Заяву подає надрокористувач? Треба щоб хоча б один інвестор до вас звернувся, щоб ви ініціювали конкурс?

Так, хоча б одна заява. Але знову ж таки, ми говоримо, що певна процедура промоції має відбутись. Неправильно взяти та просто завтра оголосити цей аукціон.

Ми розуміємо, що потрібно більше часу. Ми говорили і з офісом Президента, і з Кабінетом Міністрів, просили їх долучитись до цієї промоції, щоб все ж таки привернути інтерес з боку іноземних інвесторів до цих об’єктів.

Тобто спочатку судове, юридичне очищення, потім інтерес від конкретних компаній?

Так, а потім відкритий аукціон, де переможе той, хто заплатить вищу ціну, і всі гроші надійдуть до державного бюджету.

Можливо, в Україні є запаси ще якихось «металів майбутнього»?

Якщо ми говоримо про будівництво літій-іонних батарей, то в них використовується зазвичай не просто літій, а ще й кобальт. В нас в атласі представлені об’єкти, які в основному мають запаси не одного металу. Є ділянки де разом залягають нікель, кобальт та ще якісь елементи.

В нас найближчий аукціон (на геологічне вивчення – ред.) по кобальту буде проходити 15 квітня. Це Карнаухівська ділянка (Дніпропетровська обл., площа 250 га). Тут є руди заліза, нікелю та кобальту.

25 лютого був аукціон з продажу міді (ділянка «Рудоносне поле Заліси-Шменьки»), це дозвіл на геологічну розвідку. Тобто компанія отримує право саме провести додаткові геологічні дослідження, потім вона вирішить, чи цікаво їй там працювати. Одна з компаній заявила про готовність сплатити за ліцензію 20,56 млн грн (початкова вартість 42,5 тис грн – ред.).

По кобальту також засекречена інформація?

По кобальту є інформація, це не засекречено: 8,8 тис. тонн, так само і по нікелю – 215 тис. тонн.

У нас достатньо кобальту для інвестицій ?

Так, це тисячі тон. Але 80% об'єктів потребують геологорозвідки. Ми залучаємо інвесторів, щоб вони вивчали надра і ділилися результатами своїх досліджень.

До речі, зараз до 60% світового видобутку кобальту належить одній африканський країні. Видобувають метал діти в шахтах. Неодноразово різні правозахисні організації зверталися до таких компаній, як Apple та Google, зі звинуваченнями в тому, що вони закуповують сировину для виготовлення своїх гаджетів саме в країні, яка використовує дитячу працю. Тому, насправді, Україна має серйозні шанси для конкуренції, якщо буде доведена комерційна доцільність розробки цих покладів.

Надрокористувачі пояснюють для чого вони будуть добувати ці метали?

Це є внутрішня комерційна інформація. Зазвичай, компанія не зацікавлена підіймати ці питання та повідомляти про мету.

Скільки часу потрібно на розвідку, щоб підготувати об’єкт до видобування та пропонувати інвесторам, акціонерам?

Реально, 5 років має бути достатньо. Якщо ми не говоримо, що виникнуть якісь перепони, які неможливо швидко владнати, наприклад, виділення землі, чи якісь серйозні протести громад.

Звіт з оцінки впливу на довкілля на цьому етапі не потрібен?

Не потрібен, адже це розвідка, там вибухів або чогось такого немає, побудови кар’єру також.

Ми говоримо, що за 5 років будуть пробурені розвідувальні свердловини, взяті керни (зразки породи – ред.), вони будуть проаналізовані, та на підставі цього будуть затверджені запаси та складений проект розробки цього родовища. Це буде підставою, для того щоб переводити цей спецдозвіл на стадію видобування.

На скільки років видається дозвіл на розвідку?

До 5 років.

Компанії повинні вам звітувати щодо реалізації розвідки?

Звичайно. Розвідка повинна бути, щоб потім отримати спецдозвіл на видобування. Підставою для цього є протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ).

На підставі цих робіт геологи роблять звіт, далі проводиться колегія ДКЗ, яка підтверджує наявність і обсяги запасів – ресурсну базу. І це вже є серйозний документ, щоб проводити видобування. До речі, протоколи відкриті, з ними можна ознайомитись в реєстрі на сайті ДНВП «Геоінформ України».

На сьогодні готується законопроект, який дозволить отримати наскрізний спецдозвіл для літію

Якщо компанія 5 років розвідувала, а конкурс на видобування виграє інша…

Це той випадок, коли не вимагається проведення аукціону чи конкурсу. Компанія отримає пріоритетне право на те, щоб отримати спецдозвіл на видобування.

Це логічно, адже ви взяли всі ризики, витратили кошти, потім поділилися результатами геологічних робіт, відомості про які стають публічними. Тому компанія отримує можливість сплатити вартість спецдозволу на видобування на підставі тієї ресурсної бази, яку затвердила.

Більше того, зараз є законодавчі ініціативи (законопроект 4187Д), ініційовані депутатами, де прописуються наскрізні спецдозволи. Це спецдозвіл до 20 років, який поєднує і геологорозвідку, і видобування. Щоб у вас не було перепон, щоб ви не подумали, що через 5 років у щось піде не так.

Наприклад, коли в Україні зміниться влада і цю інформацію передадуть у потрібні руки?

Різні випадки були в минулому, було багато нарікань з боку інвесторів. Тому такі зміни потрібні для стабілізації ситуації і створення передбачуваних умов у галузі надрокористування.

Як ви визначаєте початкову вартість ділянки?

Сьогодні все визначається прозоро та централізовано. Раніше надрокористувач сплачував за послугу з пошуку геологічної інформації, визначення її вартості та лише потім за визначення ціни спецдозволу. Це робили три різні державні геологічні установи.

В цьому був конфлікт інтересів – не може надрокористувач сплачувати за визначення вартості спецдозволу. Та й методика раніше була непрозорою, на що неодноразово звертали увагу контролюючі органи. Минулого року ми розробили нову методику та запровадили нову процедуру: відтепер служба повідомляє надрокористувача скільки коштує спецдозвіл, самостійно, на базі Геоінформу, визначає розмір збору за надання спецдозволу та вартість геологічної інформації.

Є калькулятор на сайті Геоінформу. Щоб ним скористатися, достатньо знати лише ресурси та запаси на ділянці. Інформація про ціну корисної копалини (мінеральної сировини) служба публікує у себе на сайті на підставі даних з Державної фіскальної служби та Державної комісії України по запасах щоквартально. Принцип розрахунку дуже простий: обсяг запасів та ресурсів х на вартість корисної копалини х на коефіцієнт визначений у методиці. Таким чином, ви розумієте початкову вартість спецдозволу.

Методологія не враховує вартість сировини на світовому ринку? Якщо цей ресурс, наприклад, виріс в ціні за останні декілька років в рази?

Механізм визначення ціни корисних копалин, які видобуваються тут, в Україні, є чітким. Ціна оновлюється щоквартально на підставі даних про ціну реалізації цієї корисної копалини. ДФС бачить обсяги реалізації і ціни, потім надає нам середню вартість.

Ви орієнтуєтесь лише на внутрішні ціни?

По корисних копалинах, які не видобуваються у нас, ми беремо інформацію від ДКЗ, яка, в свою чергу, користується інформацією із зовнішніх відкритих джерел. У випадку золота, це ціна дорогоцінного металу встановлена Нацбанком з певними нюансами, а по літію ДКЗ надає інформацію про ціну з даних геолого-економічної оцінки родовищ, запаси яких були апробовані. Але зважаючи на те, що такі дані втрачають актуальність з часом, вартість базуватиметься на основі поточної світової ціни.

Керни досліджуються не в Україні?

Можна досліджувати і в Україні, питання – для кого ви це робите. Якщо планується видобуток із залученням міжнародного капіталу, то скоріше за все, ви будете користуватися певним переліком лабораторій, результати досліджень яких визнає весь світ.

Такі лабораторії не можуть навмисно занизити вміст покладів на користь якогось надрокористувача, щоб дешевше придбати спецдозвіл?

Міжнародні? Ми все ж таки говоримо про їх відповідальність, реноме. Навряд чи, вони заради однієї ділянки в Україні будуть знищувати свою репутація і когось уводити в оману. Тому вони і вимагають, щоб ці керни отримували за встановленою схемою, методикою, з певною частотою буріння, з певних глибин. Навіть коли їх передають на дослідження, це відбувається в присутності верифікованого експерта.

Обманути нашу державу не вийде?

Ні, цим ніхто не буде займатись.

Хотілося б ще по судових процесах щодо ділянок літію уточнити. В ЗМІ повідомляли, що оточення бізнесмена та екс-депутат Ігоря Кононенка отримало спецдозволи, ще за попередньої влади.

В нас безликі судові процеси.

Як ми знаємо компанія ТОВ «Петро-Консалтінг»…

Так, тривають судові процеси з цією компанією.

Суди з нею вже завершені щодо ділянок літію?

Ми думали, що по Шевченківському родовищу вже все закінчилось, бо Верховний Суд ухвалив касаційне рішення, про те, що правда на боці служби, а згаданий спецдозвіл не можна було видавати цій компанії. Його треба анулювати. Тепер вони подали позов до Господарського суду, що не зовсім відповідає судовій практиці.

Це все таки адміністративна справа?

Так, а тут господарський суд буде розглядати…

Але судитись вам все одно потрібно по новому колу?

Як мінімум, пройти розгляд в апеляції, а далі буде видно.

А щодо інших ділянок?

Наразі, взагалі два процеси йдуть – по Шевченківському родовищу і ділянці Добрій. По Добрій ніколи не було спецдозволу. Просто компанія переконана, що вона мала пріоритетне право на отримання спецдозволу на цю ділянку поза аукціоном. Так само, як було на Шевченківському родовищі, де вже Верховний Суд визнав, що Держгеонадрами була порушена процедура.

По Добрій ділянці, вона просто судиться за право отримати спецдозвіл, а взагалі це виходить незаліцензована ділянка?

Так, і Шевченківська вільна, адже спецдозвіл анульовано. Як і по Шевченківській, по Добрій зараз триває апеляція (ред. - 1 березня апеляційний суд прийняв рішення на користь Держгеонадр).

Чи є якісь обмеження щодо участі в торгах за отримання спецдозволу? Чи якісь компанії, або окремі країни, які не мають доступу до торгів?

У нас немає обмеження, є заборона для тих, хто в санкційному списку, або підпадає під дію Закону «Про санкції». Зараз як, ви бачите, цей процес відбувається досить жваво. Якщо хтось в санкційному списку – ми просто анулюємо спецдозвіл на підставі рішення РНБО. Тому, навряд чи, з цим хтось буде гратися. Але система прозора: є один критерій вибору переможця – максимальна вартість, яку готовий запропонувати інвестор.

Як швидко після отримання спецдозволу його потім можна перепродати?

Спецдозвіл сьогодні не можна перепродати, але можна продати корпоративні права компанії-власниці. І така практика діє протягом останніх років. Якщо ви хочете з кимось розробляти родовище, але у вас недостатньо коштів або досвіду, ви можете продати свої корпоративні права.

Під час підготовки матеріалу в Єдиному державному реєстрі судових рішень опубліковано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва щодо задоволення Апеляційної скарги Державної служби геології та надр України та Офісу Генерального прокурора на позов ТОВ «Петро-Консалтінг» до Держгеонадр про визнання протиправним та скасування наказу про анулювання спеціального дозволу на видобування літієвих руд. В позові ТОВ «Петро-Консалтінг» відмовлено повністю.

Віталій Корнієнко, Дмитро Сидоров