Петро Котін: «Світова ціна на уран зросте на 20-25 % протягом найближчих 5 років»

Петро Котін: «Світова ціна на уран зросте на 20-25 % протягом найближчих 5 років»

Найбільший виробник електроенергії в Україні – НАЕК «Енергоатом» – для своєї стабільної роботи закуповує ядерне паливо, одна партія якого для одного енергоблока вартує близько $ 30 млн. Як відомо, компанія успішно диверсифікувала поставки і вийшла з монопольної залежності від російської компанії ТВЕЛ. А от про присутність «Енергоатома» на світовому ринку концентрату природного урану та послуг зі збагачення знають лише експерти. Компанія вже має налагоджені ланцюги поставок уранової сировини за світовими цінами, а також суттєву проблему: вимушена закуповувати уран у підприємства СхідГЗК за цінами, які значно перевищують світові.

Про поточні тенденції на світовому ринку урану, динаміку цін, фактори попиту та пропозиції, спотові та довгострокові контракти, ланцюги закупівлі уранового концентрату та збагаченого гексафториду урану для різних виробників палива, технологічні аспекти й нові спільні проєкти з американською компанією Westinghouse читайте в інтерв’ю т.в.о. президента НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна для агентства ExPro.

Як світові ціни на уран відображаються на діяльності державного підприємства «Енергоатом»?

Щоб виробляти тепловидільні збірки, нам потрібен уран. Процес складається з трьох етапів:

  • Перший – це видобуток уранової руди, її переробка, або ж виробництво концентрату природного урану;
  • Другий – конверсія, тобто перетворення концентрату природного урану на гексафторид природного урану, та збагачення, тобто перетворення гексафториду природного урану на гексафторид збагаченого урану, до тих значень, які потрібні для виробництва паливних «таблеток»;
  • Третій – вже безпосередньо виробництво готового ядерного палива.

Виробляється концентрат природного урану у вигляді оксиду урану – U3O8. Після цього концентрат відправляється на переробні підприємства, де відбуваються конверсія та збагачення. Таким чином, у нас є дві ключові фази: перша – видобуток, друга – конверсія та збагачення, щоб поставити готову продукцію виробнику ядерного палива.

Найбільшим світовим виробником концентрату природного урану у світі є «Казатомпром», друга за значенням – канадська компанія Cameco. Вона має чотири групи шахт: в Австралії, Казахстані, Канаді й Сполучених Штатах. На цих локаціях уран видобувають у різні способи: відкритим способом – на двох австралійських родовищах, шахтним методом – на трьох родовищах у Канаді, способом підземного вилуговування – на родовищі «Інкай» в Казахстані.

За оцінками спеціальних світових консалтингових агентств, обсяг концентрату урану в світі наразі становить близько 47 тис. тонн на рік. Зауважу: до аварії на японській АЕС Фукусіма, що сталася 2011р, цей обсяг сягав 83 тис. тонн на рік. Тоді японські АЕС були зупинені, нині їх знову вводять в експлуатацію. Після Фукусіми увесь світ переглянув підходи до будівництва нових енергоблоків – майже всі проєкти були «заморожені». Саме з цієї причини та через зупинку японських АЕС ф’ючерсна потреба в урановому концентраті різко скоротилася.

Звичайно, коли попит тримався на рівні 47 тис. тонн, а світовий видобуток становив 83 тисячі тонн, споживач почувався привільно й мав змогу диктувати свої умови постачальникам. Це стосувалося і способу оплати (дві опції: або з авансом, або за фактом поставки), і ціни, яка з тієї пори значно впала. Найнижчу ціну на урановий концентрат було зафіксовано у 2016р: 47 $/кг. Сьогодні вона поступово зростає, наразі спотова ціна коливається на рівні 80-90 $/кг.

Це відбувається тому, що відновлюються японські атомні станції, їхню роботу почали відновлювати після Фукусіми. До того ж, багато країн знову усвідомлюють нагальну потребу у зведенні нових енергоблоків. Ми очікуємо, що за найближчі п’ять років світовий попит на урановий концентрат відновиться до значень 2011р.

Нині Китай та Індія активно будують нові АЕС.

І не тільки. Ще Бангладеш, ще Об’єднані Арабські Емірати, які цього року запустили першу АЕС Барака, Словаччина добудувала атомну станцію Моховце. Румунська АЕС Чорнавода очікує на запуск добудови третього та четвертого енергоблоків, британська Хінклі-Пойнт добудовує два нові блоки, пакистанська АЕС Карачі скоро матиме ще два блоки, Польща оголосила про намір почати будівництво чотирьох або навіть п’яти атомних енергоблоків не пізніше 2030р. Створення власних АЕС планують Іран та Єгипет. Активно розвивають свою атомну енергетику США. Все це вплине на рівень ф’ючерсних цін на урановий концентрат. Майбутні обсяги його споживання збільшать і наші нові енергоблоки – №3 і №4 Хмельницької АЕС. Крім того, країни світу розвивають проєкти малих модульних реакторів, які також матимуть потребу в урані.

З урахуванням цього, провідні консалтінгові агентства, а це – UхC LLC (USA) та TradeTech (USA), прогнозують, що не пізніше 2026р ціна на уран повернеться до рівня 2011-го, а найімовірніше перевищить її. Ми спілкувались з представниками канадської Cameco, вони розповіли: три шахти з видобутку урану – в США, Казахстані та Австралії – нині законсервовані, працює лише власне канадський підрозділ. Це відбувається саме через падіння світової ціни на уран.

Скільки тонн уранового концентрату потребує наразі «Енергоатом»?

2 400 тонн – необхідний обсяг концентрату природного урану для усіх 15 енергоблоків українських атомних станцій.

Які угоди більше впливають на індикативну ціну уранового концентрату: спотові чи довгострокові?

Є і спотові, і довгострокові контракти. За даними згаданих консалтингових агентств, на які ми орієнтуємось, за останні півроку було укладено близько 160 контрактів за спотовими цінами на поставку близько 12 тис. тонн уранового концентрату і приблизно 30 довгостроких контрактів на приблизно такі ж обсяги – від 11 до 12 тис. тонн.

Спотові ціни на урановий концентрат можна побачити на Нью-Йоркській товарній біржі NYMEX?

Так, там видно сьогоднішню ринкову ціну на уран – саме за такою ціною ви можете прийти і одразу укласти контракт. (Станом на 4 серпня спотова ціна на урановий концентрат на NYMEX становила 70,8 $/кг – Ред.).

Ви також можете прийти на цю біржу та у разі необхідності придбати там потрібні обсяги?

Так, компанія має право прийти на біржу та придбати будь-які обсяги у будь-якого виробника, наразі жодного дефіциту немає.

Взагалі, зазвичай «Енергоатом» купує уранову руду чи урановий концентрат?

Ми купуємо як концентрат урану, так і збагачений урановий продукт. Але нині, якщо ми купуємо концентрат у СхідГЗК, то нам це стає набагато дорожче світових спотових цін – ми купуємо його по 120 $/кг, хоча на ринку можна придбати на 30% дешевше.

Але ж потрібно підтримувати вітчизняного виробника. Це моя позиція. Однак СхідГЗК потрібно передусім налагодити ефективність видобутку та довести його рівень до загальносвітового.

Де ви купуєте уран для виробництва ядерного палива російською компанією ТВЕЛ?

Для ТВЕЛ ми беремо концентрат у СхідГЗК, далі Росія збагачує його на своїх заводах і опісля поставляє нам паливо. Зауважте, в цьому паливі закладено ту ціну на уран, за якою ми купуємо його у СхідГЗК.

$120 за кг - це реальна собівартість урану СхідГЗК чи комбінат закладає якусь маржу?

Собівартість їхнього урану вища за світову. Сьогодні працюють три шахти, дві з них – «Смолінська» та «Інгулецька» – на сьогодні практично повністю вичерпані. Вони продовжують працювати, але це вже майже пуста порода. Комбінат планує знімати їх з експлуатації у 2023-му та 2025 році відповідно.

Ми сподіваємось, що у найближчий час Міністерство енергетики ухвалить структурні зміни, які дозволять нам стабілізувати ситуацію. Третя шахта, ще частково не розроблена, – «Новокостянтинівська».

Можливо, треба провести аудит СхідГЗК, щоб перевірити ефективність роботи комбінату?

Це саме тепер і робиться. Ми туди направили своїх аудиторів, а Міненерго – своїх. Наразі час для ухвалення рішення. Протягом найближчого місяця всі рішення, які змінять ситуацію на краще, мають бути ухвалені.

Ви не вели перемовини щодо видобутку урану з компанією «Атомні енергетичні системи України» Геннадія Буткевича? Адже це – єдина приватна компанія в Україні, яка, окрім Схід ГЗК, володіє ліцензією на уранові родовища.

Ні, перемовин ми не проводили. В Україні ми співпрацюємо лише з державним СхідГЗК.

Чи достатньо руди зі СхідГЗК, щоб виробити весь обсяг ядерного палива для енергоблоків, які працюють на паливі від ТВЕЛ?

Так, достатньо. Як я зазначив, нам необхідно близько 2400 тонн для наших 15 енергоблоків. На сьогодні 6 енергоблоків (з наступного року їх буде 7) завантажені паливом Westinghouse, решта, відповідно, забезпечені паливом від ТВЕЛ. Таким чином, потрібний обсяг уранового концентрату для палива ТВЕЛ становить приблизно 1000-1100 тон, але сьогодні, враховуючи щорічні обсяги постачання ядерного палива виробництва ТВЕЛ, він становить 600-800 тонн, і цей обсяг саме відповідає видобутку комбінату СхідГЗК.

Компанія Westinghouse сама закуповує уран під виробництво палива для «Енергоатома»?

Ні, для них ми закуповуємо збагачений урановий продукт у компаній Urenco (британсько-голландсько-німецька компанія – Ред.) та Internexco (швейцарська компанія – Ред.)

Ми нині не можемо постачати уран зі СхідГЗК для виробництва ядерного палива Westinghouse, оскільки його вартість перевищує спотові ціни, а виробники збагаченого уранового продукту можуть закуповувати ресурс лише за ринковими цінами.

Якби компанія ТВЕЛ не приймала у нас концентрат зі СхідГЗК, ми би з ним сьогодні нічого не змогли зробити.

Компанії Urenco та Internexco теж десь купують руду і потім її збагачують, чи ви для них купуєте руду?

Вони можуть як самі купувати, так і брати концентрат природного урану, який ми їм надамо. Але все це буде відображено у кінцевому рахунку. Якщо ми їм надамо концентрат природного урану, вони виставлять рахунок лише за вартість конверсії та збагачення. Якщо ж ми їм нічого не поставили, вони самі купують концентрат, і це враховується у вартості кінцевого продукту відповідно до умов контрактів.

Яка вартість/динаміка цін на збагачення цієї руди?

Вартість послуг зі збагачення урану на світовому ринку становить 54 $/ОРР (ОРР – одиниця роботи з розділу ¬– Ред.) Вартість розраховується, виходячи з кількості одиниць роботи з розділу та ціни на неї.

Це не висока ціна?

Ні, це нормальна ціна. В ціні виробництва палива, якщо пояснювати схематично, близько 50% складає вартість урану, а 30% – вартість його збагачення. Це також залежить від ступеня збагачення урану – може бути 3,2% а може бути і 4,8%, – в залежності від потреби, і чим вищий відсоток збагачення, тим більш високою буде ціна.

Який відсоток збагачення урану потрібний для наших енергоблоків?

Це залежить від завантаження активних зон. В принципі, це може бути від 2,0% до 4,8%, в залежності від того, яку паливну кампанію ми плануємо. На наших енергоблоках використовується чотирирічна паливна кампанія (паливо працює в активній зоні реактора протягом 4-х років), тобто кожного року перезавантажують лише 1/4 активної зони.

В реакторі є три периметри: центр, друге коло та третє коло. У самому центрі паливо «горить» найсильніше, далі слабше, і вже по краях – найслабше. Нове паливо завантажується у третє коло, а коли «старе» паливо в центрі вигорає, його замінюють на те, що стояло у другому колі. Таким чином, паливо постійно перезавантажують ближче до центру реактора, а на периметр додають нове паливо.

Від відсотка збагачення палива, яке ми купуємо, залежить, куди саме в активній зоні реактора ми його встановимло. Ми не можемо розмістити паливо з 4,8 % збагачення на периферії, оскільки воно дасть дуже високі потоки на периметрі. Тому те паливо, яке встановлюється на периметрі, додатково закривається поглиначами, що захоплюють частину нейтронів, які виробляються реактором. За рахунок цього відсоток збагачення у нового палива начебто знижується, хоча насправді це відбувається завдяки додатковим поглинаючим елементам в касеті. Згодом це паливо також вигорає, його збагачення знижується, і тоді з реактора можна виймати поглиначі.

Виходить, ціна на збагачення після аварії на Фукусімі також значно впала?

Так, ціна впала як на урановий концентрат, так на послуги зі збагачення і на кінцевий продукт. Нас же цікавить вартість кінцевого продукту.

Якщо ціни на ці продукти та послуги почнуть з часом відновлюватися до рівня минулих років, чи зможете ви зменшити цінові ризики, наприклад, шляхом укладання довгострокових контрактів?

Це можливо зробити, але основна наша проблема – це фінансування цієї статті витрат. Одна партія ядерного палива в цілому коштує приблизно $28-33 млн для реакторів ВВЕР-1000 і $17 млн для реакторів ВВЕР-440. А нам потрібно щороку по одній партії на кожен енергоблок (тобто близько $420 млн на рік – Ред.). При цьому вартість уранового концентрату становить 40-50%. Звичайно, я б хотів придбати його на десять років наперед, але де взяти такі кошти?

В такому випадку треба всю суму сплачувати одразу?

Не обов’язково, але існує багато факторів. Наприклад, зараз у нас є три-чотири постачальники, які працюють з відстрочкою на півроку. Тобто вони постачають нам уран зараз, а ми їм сплачуємо за нього через півроку. Така гнучкість у постачальників з’явилась саме завдяки падінню цін на світому ринку, зросла конкуренція між ними. Вони нині пропонують різні умови, аби тільки підписали з ними контракт. Ми намагаємось знайти рішення, які дозволять нам максимально економити.

Найбільший виробник урану – «Казатомпром» – обмежує свої потужності, щоб не продавати велику кількість урану за низькими цінами. Такі фактори також впливають на роботу «Енергоатома»?

Безумовно. Собівартість їхньої продукції, враховуючи технологію видобутку уранової руди, є значно нижчою за світову ціну. А продають вони її за світовою ціною.

Чи є на сьогодні співпраця та комунікація з «Казатомпромом»?

Так, комунікація є, але при обговоренні можливого підписання контракту виникли проблемні питання щодо постачання уранового концентрату до РФ.

Можливо, доречно купувати у Казахстану руду для ТВЕЛ?

Можна купувати у кого-завгодно, але перше запитання суспільства: мовляв, чому ви не розвиваєте наше урановидобувне виробництво, а купуєте в інших виробників, а наші шахтарі не отримують зарплатню? Всі говорять: «Енергоатом, дай гроші!», і забувають, що СхідГЗК винен нам 1,2 млрд грн за ще не поставлену нам продукцію, за яку ми вже сплатили!

Який обсяг вже сплаченої продукції комбінат не відвантажив?

У 2019р СхідГЗК заборгував «Енергоатому» близько 700 млн грн. Міністерство енергетики зарахувало цю заборгованість як стратегічний запас урану, який буде зберігатися на комбінаті. Звичайно, ніякого запасу там немає. І вони знову просять гроші, бо їм «нічим годувати шахтарів». Це при тому, що на світових біржах ми можемо придбавати уран по $80/кг, який нам точно відвантажать у встановлені терміни.

У нас просто ось така діра є, куди ми, як у відро для сміття, викидаємо кошти для Схід ГЗК, щоб вони не виходили і не перекривали дороги.

СхідГЗК має вам відвантажити концентрат, щоб ви його потягом відправили до Росії?

Ми його навіть не відправляємо. Комбінат його просто зберігає, вони його пакують і самі відправляють на збагачення. Ми лише отримуємо звітну документацію та платимо їм за ці послуги.

Чи відповідають ціни «Росатома» на послуги зі збагачення (у порівнянні з Urenco) і на паливо світовому рівню?

Приблизно так, вони працюють за світовими цінами. Якби ми брали паливо у них, то нам би це виходило дешевше – на різницю між $110 і $80 за кілограм, тобто на $30/кг (вартість уранового оксидного концентрату у порівнянні з продукцією СхідГЗК – Ред.). Але в даному випадку теж має місце політична ситуація. Як ми у свого виробника не будемо купувати, а будемо дешевше купувати у Росії, яка є нашим ворогом?

Зрозуміло. Чи є взаємозв’язок між цінами на уран та цінами на інші енергоносії? Наприклад, коли ростуть ціни на нафту, то ціни на газ також зростають.

Ціна на уран, як на окремий продукт, залежить від геополітики, проєктів будівництва нових енергоблоків та термінів зупинки блоків діючих.

Попереднє керівництво «Енергоатома» неодноразово озвучувало ідею будівництва заводу з виробництва ядерного палива в Україні. Наразі ця ідея не є доцільною?

Чому недоцільна? Ми розглядаємо можливість будівництва у себе лінії з виготовлення ядерного палива. У нас є наш завод «Атоменергомаш», який виготовляє велику кількість металоконструкцій, трубопроводів для АЕС. Його потужності розташовані на Запорізькій АЕС та в Южноукраїнську. Всі технології збереглися. На цьому ж заводі виготовляються комплектуючі вироби для тепловидільних збірок (голівки, хвостовики) для російського палива ТВЕЛ, які опісля ми доправляємо в Росію. Наразі проводимо кваліфікацію виробництва голівок і хвостовиків для палива компанії Westinghouse.

Чого ми не виготовляємо для ТВЕЛ – це каркасів, у яких знаходяться збірки, та дистанційних решіток. Останні вироби потребують прецизійної обробки, навіть Westinghouse замовляє в інших виробників обладнання.

В кінцевому рахунку залишаються самі ТВЕЛи. Це трубки діаметром 9,1 мм з урановими таблетками. Уранові таблетки ми не можемо виробляти, адже за умовами Будапештського меморандуму ми не можемо збагачувати уран на території України. Країни, що мають можливість збагачувати уран, можуть збагатити його до 20%, а така концентрація – це вже уран для військових цілей.

Другий аспект – у нас немає виробництва цирконієвих трубок. Колись було таке виробництво на «Дінпроспецсталі», але воно давно померло.

Якщо ми зробимо виробничу лінію, то все одно ми будемо змушені купувати самі збірки разом із таблетками. І нам все одно доведеться відправляти наш концентрат на збагачення – до тієї ж компанії Urenco. Росію в цьому питанні ми не розглядаємо. Це буде Urenco або інша компанія. І з ними потрібно укладати домовленості про те, що вони будуть брати наш уран, але для цього потрібно знизити його ціну, щоб вона відповідала світовій спотовій ціні.

В 2018р повідомлялося, що компанія вела переговори з третім виробником тепловидільних збірок. Зараз немає таких перемовин?

Ми постійно ведемо перемовини. Розглядали як постачальника палива компанію Framatom (це частина колишньої компанії Areva), яка зараз уклала контракт з Росією, плануючи побудувати спільний завод з виробництва палива для ВВЕР-1000. Але вони ще не освоїли це спільне виробництво.

Коли освоять, тоді можна буде вести з ними перемовини, але ось дилема: або купувати у компанії ТВЕЛ напряму, або ж у спільного з ТВЕЛом підприємства. Тоді, у 2018-му, ми прагнули залучити компанію Areva до виробництва палива у нас в Україні, але вона відмовилися.

Як ви знаєте, ядерне паливо західного виробництва відрізняється від російського формою: у РФ - шестикутник, а у західних виробників – квадрат. На думку фахівців, Росія зробила помилку, коли обрала технологію шестикутника. Звідки виникла така форма? Коли СРСР розвивав технологію, рухалися від малих реакторів до великих. Коли у вас маленький реактор для однієї маленької збірки (проєктний реактор для випробування технології), для нього дуже важливо, щоб була симетричність потоку. Тому вони обрали форму, яка дозволяє максимально симетрично розташовувати збірки.

Щоб була майже кругла форма?

Так, але округлі складові ви поряд поставити не можете, адже будуть проміжки між двома колами. Тому було обрано шестикутник. Американці ж на той момент зрозуміли, що коли ви переходите від маленької до великої зони, для кожної окремої касети потік вже не грає ролі. У великій зоні симетрія має бути в об’ємі цього великого реактора, і не важливо, що немає симетрії між окремими касетами. Вони почали робити квадратні збірки, і тепер всі західні виробники роблять їх саме такими.

Квадратні збірки легше транспортувати, розміщувати в басейні витримки, робити інші операції. Тобто нам варто було б застосовувати саме американську технологію виробництва палива.

Але в нас такі блоки, які вже є, тому не перейдеш…

А ми зараз збудуємо американський блок з чотирикутною технологією (сміється – Ред.).

Ви маєте на увазі третій і четвертий блоки ХАЕС?

Ці блоки поки передбачають технологію, спроєктовану раніше під реактори ВВЕР-1000, але побачимо. Ми ведемо переговори з Westinghouse з приводу їхьої участі в проєктуванні й будівництві.

Як вплинула пандемія коронавірусу на поставки уранового концентрату?

Особливо не вплинула, оскільки це ж не така ситуація, що нам терміново потрібно паливо, воно щойно у нас закінчилося. Це довгострокові програми.

У нас на сьогодні палива достатньо на 1,5 роки роботи. Ми закуповуємо його за діючими договорами.

На цей рік у нас передбачена поставка 7 партій палива з Westinghouse. Договори у нас укладені до 2025 року – і з Westinghouse, і з ТВЕЛ, тобто чотири роки в запасі маємо.

Раніше повідомлялося, що контракти укладені таким чином, щоб забезпечити поставки навіть у випадку демаршу російської сторони і зупинки поставки палива.

У нас умови контракту з Westinghouse такі, що протягом двох років компанія зможе «розігнати» виробництво палива для забезпечення всієї нашої потреби у ньому. Якщо росіяни зупинять відвантаження, то Westinghouse нас забезпечить.

Але Westinghouse не виробляє паливо для енергоблоків ВВЕР-440?

Поки що не виробляє.

У вересні минулого року ми уклали з Westinghouse договір про постачання палива на один блок ВВЕР-440. Перша поставка дослідної партії планується у 2024 році. Лишається етап ліцензування.

Тобто ми досягнемо диверсифікації і по цим енергоблокам.

Так, ми й надалі будемо поглиблювати диверсифікацію. У нас є плани з розширення співпраці з Westinghouse.

Якщо хтось прийшов до нас з війною, то ми рано чи пізно вийдемо із тієї ситуації, коли ми залежні від цієї країни. Ми робимо ці кроки шляхом введення в експлуатацію ЦСВЯП (Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива – Ред.).

29 липня у нас був прийом в експлуатацію залізниці та потяга, який буде транспортувати паливо, таким чином наше Сховище було приєднане до мережі залізничних доріг України. Ми вже можемо транспортувати все відпрацьоване паливо до ЦСВЯП. Через місяць комплекс буде готовий до прийому першої партії. До цього ми все відпрацьоване паливо відвозили в Росію, сплачуючи за це близько $200 млн на рік.

Дозвольте питання щодо отримання із Росії осклованих продуктів переробки відпрацьованого ядерного палива: чи це функція «Енергоатома»?

Ні, це зона відповідальності Міністерства екології, дай Бог їм здоров’я. Це Державне агентство з управління зоною відчуження (ДАЗВ), підпорядковане Мінекології, там будує (Сховище в зоні відчуження – Ред.) і ніяк не може добудувати. У нас є зобов’язання, починаючи з 2023р, приймати ці оскловані відходи. Вони вже провалили три чи чотири тендери. Ситуація парадоксальна: потрібно це «Енергоатому», сплачує за це НАЕК через фонд поводження з радіоактивними відходами, до якого ми щорічно сумлінно перераховуємо кошти, а будує Мінекології. Бачимо, як.

Це вже вони, це - не ви.

Поки не ми, але якщо так і далі піде, то, я думаю, що через декілька років будемо ми. Так було із тією ж залізницею. Ви знаєте, вона була у ДАЗВ, і ми бачили, що ми Сховище добудували, але нам потрібна колія, щоб доставляти відпрацьоване паливо. Проте колія не будувалася, оскільки вони проводять свої тендери, розробляють програми, які не затверджуються. Ми у лютому вийшли з ініціативою передати нам на баланс колію, і за півтора місяці ми її збудували.

Повернемося до питань про паливо: яка частка паливної складової у собівартості виробництва електроенергії?

Вартість уранового концентрату в собівартості виробництва електроенергії на потужностях «Енергоатома» становить близько 13-15%. Загалом паливна програма на рік забирає близько 16 млрд грн із нашого річного обороту, який у цьому році становить 68 млрд грн.

Дмитро Сидоров, Віталій Корнієнко