Олексій Слугін: Продавці мають виходити на біржу не один раз на місяць, а бути присутніми там постійно

Олексій Слугін: Продавці мають виходити на біржу не один раз на місяць, а бути присутніми там постійно

Узимку в енергосистемі України виник суттєвий дефіцит електроенергії, що супроводжувався недостатністю запасів вугілля на складах, аварійними ремонтами енергоблоків ТЕС та різким похолоданням. ТОВ «ДЕ Трейдинг» — трейдинговий підрозділ генеруючої компанії «Донбасенерго» міг зазнати значних збитків унаслідок виходу в аварійний ремонт енергоблоку № 7 (потужністю 800 МВт) Слов’янської ТЕС. Проте менеджмент «ДЕ Трейдинг» оперативно знайшов нові джерела поставок, що дало змогу виконати контрактні зобов’язання та стабілізувати енергосистему. Також «ДЕ Трейдинг» є активним гравцем на кордоні з країнами ЄС та покупцем на «Українській енергетичній біржі».

Про діяльність компанії в кризовий період, портфель продажів, необхідність запуску ф’ючерсної торгівлі, умови тендерів «Біленерго», особливості імпорту-експорту на кордоні з ЄС в інтерв’ю для агентства ExPro розповів директор «ДЕ Трейдинг» Олексій Слугін.

Коли компанія «ДЕ Трейдинг» розпочала свою роботу?

Компанія була організована у 2018 р. з комерційної дирекції ПАТ «Донбасенерго». Необхідність відокремлення трейдингу в самостійний підрозділ була спричинена підготовкою «Донбасенерго» до роботи в умовах нового ринку електроенергії. Всі працівники «ДЕ Трейдинг» упродовж 9 місяців проходили навчання. Ми запрошували європейських спеціалістів до Києва й самі відвідували країни Європи для вивчення роботи інших ринків електроенергії.

Спочатку компанія організовувалася для реалізації винятково електроенергії «Донбасенерго». На першому етапі ці обсяги дійсно становили 100 % нашого портфеля, але на сьогодні портфель продажів «ДЕ Трейдинг» на 30 % перевищує можливості виробництва Слов’янської ТЕС.

Який обсяг портфеля продажів компанії на сьогодні?

У нас оптова торгівля, є певний кістяк клієнтів, які постійно з нами працюють, є частина, яка співпрацює з нами залежно від кон’юнктури. У хороші часи портфель продажів сягав 1 000 МВт.

Коли це було?

Наприкінці минулого року, а на сьогодні це близько 800 МВт. Зараз ми співпрацюємо з майже 30 контрагентами — як на купівлю, так і на продаж.

Яка Ваша оцінка роботи ринку в минулому році?

Як трейдингова компанія ми не несемо умовно постійних витрат, як, скажімо, теплова генерація. Тому в нас немає собівартості як такої. Ми юридично пов’язані з «Донбасенерго», але бухгалтерський облік у нас окремий, тому трейдинговий бізнес є стабільним, прибутковим та зрозумілим.

Умови балансуючої групи ми завжди адаптували під зміни, які планує регулятор, і завжди виступали за те, щоб балансуючий ринок був штрафним ринком. На ньому не має бути можливості заробляти. Адже коли він починав свою роботу, його правила не були штрафними по суті, і можна було заробляти на небалансах. Особливо це мало місце в грудні 2020 р. – січні 2021 р. З цього приводу навіть було розслідування НКРЕКП.

Дозвольте уточнення щодо портфеля продажів: яку частку продажів компанії займає ринок двосторонніх договорів, РДН, ВДР?

Компанія займається винятково трейдинговою діяльністю, і ми не здійснюємо постачання кінцевим споживачам, проте в нас є клієнти, які стали учасниками ринку та є споживачами. Таких клієнтів у нашому портфелі близько 30 %. Ми з ними співпрацюємо вже давно.

З ними укладені двосторонні договори?

Безумовно.

У нас двосторонній договір — це основний механізм роботи

На РДН «ДЕ Трейдинг» виходить, якщо має відкриту позицію, тоді ми докуповуємо, якщо є зайвий невеликий обсяг. Коли коригується графік наших клієнтів, ми продаємо.

Що стосується ВДР, він був привабливий певний час та, на жаль, було заборонено мати від’ємне сальдо продажів, і, оскільки ми не маємо кінцевих споживачів, то не могли виходити після РДН з від’ємним сальдо продажів. Я не міг продати більше, ніж маю, і сподіватися придбати цей обсяг на ВДР. У подальшому будемо оцінювати ризик відкритої позиції та ймовірні вигоди від ВДР.

Про біржову торгівлю та необхідність запровадження ф’ючерсних торгів

Ви намагаєтеся не створювати тиск на РДН, разом з тим на сьогодні у цьому сегменті відбуваються дивні речі: великі продавці («Енергоатом», «Гарантований покупець», «Центренерго») виходять на цей ринок і можуть різко обвалити ціну або, навпаки, знімати пропозиції та підвищувати останні…

На нашу думку, ще на старті ринку було закладено низку перекосів, адже ринок відкривався без ф’ючерсних договорів. У Європі основний обсяг електроенергії продається за ф’ючерсами на різні періоди — місяць, два, три, квартал, рік, два роки.

У нас ринок відкривався єдиним сегментом, по суті, ринком «на добу наперед» і його «підринком» — ВДР та балансуючим ринком. Двосторонні довгострокові біржові торги були відсутні як клас, ринок не мав довгострокового індикативу.

В Європі генерація, підходячи до року поставки електроенергії, має близько 90 % вже проданої електроенергії. Компанії розуміють вхідний грошовий потік, собівартість під цей грошовий потік і укладають довгострокові договори з постачальниками палива.

У наших умовах це досить проблематично, адже РДН — це волатильний ринок, який сильно залежить як від фундаментальних факторів, так і від перекосів, пов’язаних з ПСО. Наприклад, зараз продавцем і ціноутворювачем «нічної» електроенергії на РДН є лише «Енергоатом».

«Українська енергетична біржа» не виконує функцій майданчика для укладання ф’ючерсних договорів?

Ф’ючерсна торгівля передбачає, що я можу в будь-який момент часу прийти на біржу та придбати будь-який обсяг на будь-який період. У день торгів я бачу пропозицію контрактів на місяць уперед, на квартал, на рік. Ці пропозиції завжди присутні, є зрозуміла ціна. Я можу кожен день відслідковувати динаміку.

У нас такого ще немає.

Так, це серйозне недопрацювання, яке впливає на нашу роботу.

Що потрібно зробити, щоб генерація запропонувала на біржі такі види контрактів?

Продавцям було б бажано виходити на біржу не один раз на місяць, а бути постійно присутніми там — один-два рази на тиждень із зрозумілим графіком та пропозицією. «Енергоатом», наприклад, може пропонувати на рік, пів року, місяць, квартал. Це все має відбуватися одночасно, невеликими лотами і з невеликим гарантійним внеском. Це відкрило б можливість охочим потрапити на ці аукціони, навіть невеликі компанії могли б прийти за 1-3 МВт.

По-друге, зараз «Енергоатом», продаючи 500 МВт нічної електроенергії, торгує так наче в єдиному вікні. Залежно від того, які пропозиції приходять «Енергоатому», він змінює обсяг, який ви можете придбати. Компанія пропонує або 20 МВт, 50 МВт або 10 МВт. На свій розсуд.

Вони змінюють обсяг під час торгів?

Так. Добре було до прийняття змін у регламент аукціонів, коли «Гарантований покупець» виставляв всі свої лоти одразу перед аукціонами. Його стратегія торгів нагадує ф’ючерсну, єдине, він торгує або на місяць наперед, або на поточний місяць. Правильно було, коли він розкривав усі свої лоти наперед. Він одразу пропонував на продаж 50, 20, 10, або 5 МВт. Це дійсно було схоже на ф’ючерсну торгівлю на європейській біржі.

Якщо такий підхід стане системним і будь-яка генерація не буде за добу чи за дві пізно вночі оголошувати аукціон, коли буде зрозуміло, що, наприклад, кожен вівторок торгується «Енергоатом», кожну середу — «Центренерго», кожну п’ятницю «Укргідроенерго» (невеликими обсягами), тоді це й буде бенчмарками.

Тоді буде мало потреби виходити на РДН?

Цей ринок існуватиме для збалансування портфеля за добу до початку поставки.

Згідно з практикою роботи європейських ринків електроенергії за пів року до запуску РДН в Україні мав відкритися ринок ф’ючерсних, довгострокових договорів, а вже потім мав відкритися РДН для балансування цих договорів.

Що Ви скажете про останні зміни до регламентів аукціонів, коли не можна об’єднувати лоти, підхоплювати зустрічну заявку, а пакети лотів мають бути максимум до 50 МВт?

Це суттєво розширює конкуренцію та можливості, але варто врахувати особливість, яка раніше була в «Гарантованого покупця», щоб одразу були розкриті всі лоти й вони не змінювались у процесі торгів.

Кожен, хто прийшов, одразу націлюється на свій лот і не чекає 6 годин. Конкуруєш з компаніями, які претендують на такий же лот, купуєш його. На кожен обсяг буде сформована своя ціна. Великі компанії будуть конкурувати за великі лоти, невеликі гравці ринку займатимуться своїми лотами.

Попит знайде свою пропозицію. Така зміна впритул наблизить наші біржові торги до ф’ючерсної моделі.

На аукціонах «Гарантованого покупця» є така можливість?

Ні, немає. «Гарантований покупець» завжди виходив із відкритим «забралом», він одразу прагнув до високої конкуренції. У нього завжди була найвища ціна і значна кількість учасників.

Так, а зараз у нього…

Йому довелося знову закрити лоти через останні зміни до регламенту аукціонів, що досить незручно для учасників ринку.

Чим аргументували закриття лотів?

Мені здається, про це просто не подумали, коли вносили зміни для підвищення конкуренції. Але побічним ефектом стало закриття списку лотів на початку торгів. «Гарантований покупець» вже ініціював відповідні зміни. Я вважаю, скоро цю можливість повернуть.

Але неможливість збільшувати лот більш ніж 20 % від обсягу продажів або 50 МВт — це дуже позитивний сигнал. Тепер не буде можливості для потрапляння великого обсягу в одні руки.

Про зупинку блоку Слов’янської ТЕС

У січні відбулася аварійна зупинка блоку на Слов’янській ТЕС. Як ви діяли та як забезпечили виконання контрактів?

За відсутності робочого блоку ми були вимушені швидко диверсифікувати весь портфель закупівель. Ми успішно виконали це завдання, також нас підтримав імпорт. Жоден наш клієнт не відчув обмежень. Ми взяли на себе всі ризики та виконали свої зобов’язання.

Коли планується запуск блоку?

Згідно з графіками — у першій декаді квітня. На СловТЕС сьогодні виконується комплексна робота.

Про значення імпорту в ОЕС України

Якби в період зупинки блоку не було імпорту…

Імпорт «ДЕ Трейдингу» становить лише близько 200 МВт, це четверта частина від усього обсягу портфеля в лютому. У березні імпорту ми практично не маємо.

Яка ваша позиція щодо можливості імпорту в ОЕС України?

Ситуація така: імпорт з’являється тільки тоді, коли він потрібен, і завжди регулюється економічними та фінансовими факторами. Скажімо, сьогодні імпорт не вигідний, а отже, не актуальний.

Якби ми не мали можливості імпортувати в січні – лютому, енергосистема України мала б серйозні проблеми.

Зараз імпорт зупиняється?

Так.

Тендери «Біленерго» та «Інтер РАО»

Білоруська сторона ввела в експлуатацію АЕС. Це якось вплинуло на пропозиції для наших трейдерів? Можливо, білоруські партнери пропонували якісь знижки?

У поточному році білоруська сторона проводила продаж імпортної для нас електроенергії на тендерних умовах. Вони відкрили свій майданчик, і кожний учасник міг подавати зустрічну заявку на купівлю.

Питання ціни вирішувалося не перемовинами, а дійсно була висока конкуренція. У ті періоди, коли був високий попит на електроенергію, ціна на білоруську електроенергію зростала, тому що білоруська сторона підвищувала стартову ціну і тому що покупці пропонували її як більшу, так і меншу. Все залежало не стільки від бажань та пропозицій білоруської сторони, скільки від бажань учасників з нашого боку.

По суті, ціну на білоруську електроенергію взимку формували місцеві трейдери

 У даний час «Укренерго» публікує граничні величини експорту/імпорту, близькі до «нуля». Це практично повністю обмежує використання учасниками ринку пропускної здатності за напрямами Білорусь — Україна і Росія — Україна.

«Біленерго» на тендерах так само виставляє базове, пікове навантаження чи є блочні заявки на окремі години?

Вони більше виставляють базове навантаження, проте їх ціна різна в різні години через те, що «Укренерго» може обмежити імпорт у будь-який момент та залишити, наприклад, тільки денні години. Тому на кожну годину «Біленерго» ставить свою ціну.

Вони пристосувалися зі свого боку до обмежень «Укренерго»?

Звичайно. У цьому випадку дійсно, якщо ти купуєш пікове навантаження, це виходить дорожче, ніж нічна електроенергія. Тобто вони пропонують «базу», а в разі коригувань ця «база» може перетворитись у будь-який продукт, хоч в одну годину. Це все видно на тендері. І ви одразу розумієте, скільки вони просять за «пік», скільки — за «базу», і якщо ви передбачаєте, що будуть обмеження, то розумієте, скільки це для вас коштуватиме.

Наші сусіди пропонують прогнозовані тендери?

Вони не так часто виставляють пропозиції, зазвичай намагаються пропонувати навантаження одразу перед місяцем постачання. Було ще декілька пропозицій упродовж місяця, але не дуже успішні.

Тут питання не їх профіциту, а питання нашого попиту. Якщо десь буде дорого, то ніхто там не купить, у цьому немає економічного сенсу.

Як відбувається купівля електроенергії в Росії?

Майже схожа ситуація, також є тендери. Є стартова ціна, і кожен трейдер пропонує ту чи іншу за той чи інший продукт.

Ми не брали участі в російських торгах, але, наскільки я знаю, там ціна дещо нижче білоруської.

Тобто просто необхідно зареєструватись і можна брати участь у тендері? Навіть нікуди їхати домовлятися не потрібно?

Так, просто даєте свою пропозицію, нікуди їхати не потрібно. Акредитувались в «Інтер РАО» і, будь ласка, уклали договір, переслали оригінали документів і берете участь у торгах.

Ми порівняли ціни російського РДН. Вони майже вдвічі нижчі за ціну РДН в Україні...

Там більше конкурують паливною складовою. У РФ присутній платіж за потужність для генерації. Наприклад, якась теплова генерація має 900 грн/МВт*год паливної складової та ще 400 грн — умовно постійних витрат, собівартість виходить 1300–1350 грн/МВт*год. Тобто це та ціна, якби генерація була завантажена на 100 %, за такого обсягу виробництва. Ця ціна забезпечила б такий рівень витрат. Якби частина з цих 400 грн/МВт*год у нас забезпечувалась платежем за потужність, то й ціна електроенергії як товару, можливо, була б така сама, як і в Росії та Білорусі.

Але за потужність все одно хтось має заплатити — це додаткове навантаження на енергоринок.

Так, наскільки я розумію, вона перекладається в тариф на передачу, але споживач менше сплачує за електроенергію, оскільки сама вартість електроенергії зменшується.

Робота в профіцитному ринку

Як компанія бачить роботу у профіцитному ринку, оскільки в найближчі місяці профіцит лише зростатиме?

Ми будемо проходити такий режим роботи вже вдруге в умовах нового ринку. З єдиною різницею, що зміниться ситуація для ТЕЦ. У минулому році ціна на газ була прийнятною для теплової генерації, у поточному році ціна на газ вища. Поки ми не бачимо критичних проблем.

У найближчі тижні почне зростати генерація електроенергії з ВДЕ з піком у середині дня. Як це вплине на діяльність вашої компанії?

Це більше вплине на маневрову генерацію, яку будуть розвантажувати через ВДЕ. Згідно з останніми змінами прибрали нижній прайс-кеп на балансуючому ринку. Таким чином, НКРЕКП хоче створити конкуренцію в цьому сегменті ринку.

Якщо раніше вся генерація знала, що нижня ціна — це 55 % від РДН, всі її виставляли і всіх розвантажували. Зараз теплова генерація починає конкурувати і на балансуючому ринку. Залежно від того, як компанії сформують заявки на розвантаження в період високої активності ВДЕ, буде зрозуміло, хто залишиться в роботі, а кого розвантажать.

Про оптимальний біржовий майданчик

Повертаючись до біржі, можете сказати, ви не ініціювали торгів на УЕБ?

Як я вже казав, ми — трейдерська компанія, ми намагаємося більше, ніж потрібно, не купувати. Ми повністю забезпечуємо потреби тих клієнтів, яких маємо. Тому в нас не залишається обсягів, щоб сформувати гідний продукт на біржі. Ми не маємо в цьому необхідності, адже виступаємо лише в ролі покупця.

Наша стратегія — це не спекуляція, наше завдання — сформувати оптимальний портфель для наших клієнтів

Ваші клієнти — не кінцеві споживачі?

Є контрагенти, які є учасниками ринку. Вони можуть і самі себе забезпечувати, проте основний обсяг купують у нас. Тобто вони самі сплачують за себе тариф на передачу, транспортування, а електроенергію купують у нас як товар.

Вони ж у нас і в балансуючій групі (БГ). Зараз таких учасників «ДЕ Трейдинг» має близько 20, більшість — з нами із самого початку. Тому що ми пропонуємо прозорий алгоритм, що викликає довіру. У результаті, ефект від БГ призводить до економії по групі понад 10 млн грн на місяць.

«Оператор ринку» говорить про те, що хоче створити нову платформу для ринку двосторонніх договорів як альтернативу «УЕБ». Як Ви вважаєте, чи доцільно створювати ще один майданчик?

Будь-яка конкуренція завжди йде на користь. Особливо на користь споживачу. Упевнений, що державні компанії й ті ж покупці та продавці, що забезпечуватимуть ліквідність біржі, обиратимуть майданчик залежно від розміру комісії, сервісів, торговельної сітки, можливостей та прозорості.

Що Ви маєте на увазі під сіткою торгів?

Це коли хтось може розташувати заявки та сказати, коли він буде виходити торгувати. Якщо зараз за 24 годин до аукціону можна оголошувати, то у випадку із сіткою можна за місяць наперед оголосити аукціони, наприклад, кожної середи.

Із прогнозованістю буде дійсно краще?

Так, коли можна сказати учасникам ринку, наприклад: «У мене кожен тиждень буде продаватись 50 МВт, і це — 100 %». Чим більш прогнозованими будуть учасники, тим довшими стануть позиції на ринку, тим зрозумілішим ринок буде для всіх. Як для виробників електроенергії, так і для споживачів, які одразу порахують свої витрати за рік і зможуть формувати ціни на власну продукцію відповідно.

Напевно, плюс також у тому, що оператор ринку може поєднати це з діяльністю компанії на РДН, особливо коли ведеться кліринг (взаємозалік операцій)…

Це також корисна функція. Взагалі було б непогано, якби покупець та продавець один одного ще й не знали…

Так, вони називають цю функцію «центральний контрагент» і шукають для цього партнера серед банків, який має дати фінансову гарантію. Для цього необхідна велика кількість грошей, яка буде постійно знаходитись як резерв.

Це дуже добре, якщо держпідприємство про це вже думає. «ДЕ Трейдинг» дуже чекає щось на кшталт ф’ючерсної торгівлі в Європі, де вся трейдингова діяльність будується на цьому.

Коли я сьогодні обговорюю фіксовану ціну зі споживачем, я прекрасно розумію: з яких продуктів я можу зібрати ціну на цей період, скільки мені коштуватиме ризик портфеля при волатильності на складові, які я не доберу по графіку. І я зможу споживачу на будь-який графік запропонувати фіксовану ціну.

Фіксована ціна для споживача — кращий варіант, аніж з прив’язкою до РДН?

Швидше за все, тому що можна цілий рік розуміти, якою буде складова собівартості вашої продукції. Принаймні одна частина собівартості у вас не змінюватиметься.

Щодо оптимального майданчика. Це повинна бути біржа, на якій будуть продукти «Центренерго», «Енергоатома» на рік, на квартал, на місяць. Пропозиція таких контрактів має бути постійно присутньою?

Мені навіть нецікаво знати, чия це електроенергія, достатньо просто бачити пропозиції. Мені потрібно, щоб там були, наприклад, base load на будь-який період: місяць, квартал, пів року, рік. І так само повинен бути peak load (з 8 по 23 годину) на той же період, і все.

Справа не у продавці, я просто повинен знати, що це буде ліквідно, і коли б я не зайшов на біржу, там мають бути ті ж пропозиції, продукти, проте ціни можуть бути інші. У такому випадку я зможу запропонувати клієнту прозору ціну.

Якщо я вважатиму, що сьогодні ціна на біржі не дуже мені підходить, я приходитиму на неї в інший день та збиратиму «портфель» по частинах: сьогодні частина, завтра, через тиждень, ще і т. д.

Дійсно, на сьогодні в нас це все не прогнозовано.

І всі клієнти хочуть прив’язатись до РДН.

Повертаючись до теми прайс-кепів, що Ви думаєте про верхній прайс-кеп на РДН, ВДР і балансуючому ринку?

Ми виступаємо за послідовну відмову від будь-яких обмежень на ринку. До того ж, наскільки я знаю, НКРЕКП з учасниками ринку розробила нову методику, яка визначає прайс-кепи і згідно з якою регулятор вирішив прив’язатись до європейських цін. Зрозуміло, що європейські ринки більш цивілізовані: там є прайс-кепи, але вони дуже високі. Вони реально обмежують від якихось цінових шоків.

У нашому ж випадку занадто обмежений діапазон ціни. Наприклад, взимку, коли був дефіцит електроенергії, теплова генерація могла заробляти і формувати більшу ціну. Таким чином, отримати заділ на майбутнє, адже зараз буде низька ціна, і генерація буде змушена простоювати. На нашу думку, регулятор повинен дивитись на ситуацію на ринку та не допускати якихось шокових сплесків.

Як проміжний етап цей прайс-кеп, що прив’язаний до формули з ціною на європейському ринку, це вже краще, ніж фіксований?

На наш погляд, це вже краще, він більше розсуває цей діапазон. Тоді дійсно ціна залежатиме від співвідношення попиту та пропозиції.

Балансуюча група «ДЕ Трейдинг»

Ви сказали, що у вашій балансуючій групі є близько 20 компаній. Слов’янська ТЕС допомагає балансувати цю групу, здійснюючи завантаження/розвантаження?

Не зовсім, адже вона центральнодиспетчиризована. Станція має нести той графік, який просить диспетчер «Укренерго», той, який потрібен енергосистемі. Самовільне відхилення на великі обсяги карається.

Весь сенс балансуючої групи в тому, що самі учасники, незалежно один від одного, створюють різносторонні небаланси. Ми як суб’єкт балансування сальдуємо різнонаправлені небаланси і вже цим сумарним сальдо відповідаємо перед «Укренерго».

Якщо в когось позитивний небаланс, він цим перекриває негативний небаланс іншого учасника, і обидва залишаються в плюсі. Перший продав дорожче, аніж на балансуючому ринку, а інший придбав дешевше, ніж купував би відповідальність особисто в «Укренерго».

Ви розширюєте цю групу?

Так, ми завжди відкриті до споживачів. Ми були взагалі однією з перших груп. Ми кожен раз відслідковуємо якісь зміни, змінюємо відповідну формулу, але в нас вона одна для всіх. Зараз цей ринок став більш конкурентним. Вже є близько 20 суб’єктів, відповідальних за балансування.

Чи ви досліджуєте профіль потенційного учасника БГ, чи долучаєте в групу компанії зі значними небалансами?

Чесно кажучи, ми намагаємось обережно працювати з тими, хто створює великі небаланси. Так було і з «зеленою» генерацією, яка була в нашій групі декілька місяців. Вона тоді ще не продавала «Гарантованому покупцю». Саме їх профіль був непрогнозованим.

Зараз деякі виробники з ВДЕ хочуть вийти з БГ «Гарантованого покупця», тому що там є також безвідповідальні учасники, які створюють великі небаланси для всіх інших. Чи долучили б ви у свою групу відповідальних виробників електроенергії з ВДЕ?

Це можна розглянути, якщо «зелена» генерація робитиме точніший прогноз, ніж наш попередній партнер, який намагався прогнозувати, але не зовсім сучасними методами, і створював великі небаланси.

Питання в тому, коли «зелені» вийдуть в ринок, як вони продаватимуть свою електроенергію без «зеленого» тарифу? Можливо вони будуть заявляти її на РДН тільки по 10 грн за МВт*год, що створить великий тиск на ринкову ціну електроенергії.

Якщо дійсно такі виробники з ВДЕ з’являтимуться, ми будемо їх також розглядати для участі у власній БГ.

Також є питання, що скажуть інші учасники групи, коли один гравець забиратиме весь ефект від балансування. Тому ми намагаємось створювати широкий портфель учасників, щоб це були і споживачі, і трейдери, і генерація. Щоб у кожного був свій профіль. І чим більше вони відрізнятимуться, тим більша ймовірність того, що сумарний небаланс буде зведений до нуля.

Торгівля в «Бурштинському енергоострові»

Які фактори в торговельній зоні «Острова БуТЕС» визначають ціну, як формується попит?

Передусім потрібно придбати перетин, щоб там працювати. Щоб придбати перетин, необхідно зрозуміти, яка ціна очікується в сусідніх країнах ЄС. Ми завжди орієнтуємося на європейські біржові ф’ючерси. Дивлячись на них, ми розуміємо, які взагалі очікування на тому ринку. Ціни у Словаччині, Румунії, Угорщині визначають напрям постачання.

В острові ціна на РДН обмежена прайс-кепами, вночі — це 959,12 грн/МВт*год. У нічні години електроенергію можна купувати в «Бурштині» та продавати в Європу, де вона в ці години не обмежена прайс-кепами. У такому випадку можна мати досить непоганий спред.

У денні години навпаки: в ЄС починає дуже активно працювати відновлювана енергетика (особливо в Німеччині), там зростають ціни, і в ці години до нас іде імпорт.

Цілком можливо, що в одну країну ЄС у нас йде експорт, а з іншої сторони заходить імпорт. Таким чином, острів збалансовується. Коли в європейських країнах вирівнюються ціни, тоді виникає проблема, а якщо вони ще й стають однаковими з цінами в острові, тоді все зупиняється.

По суті, якщо у вас відсутня генерація в «Острові БуТЕС», там можливо заробляти тільки на арбітражних операціях

Дуже часто «Укренерго» застосовує обмеження на кордоні з «Островом БуТЕС», і тому досить складно домовитися з кимось про пряму доставку. Споживання «Бурштинського острова» не таке велике, тому дуже часто мають місце системні обмеження, а отже, важко виконати графік поставки.

На ринку ЄС бувають години з від’ємними цінами…

У тому то й справа, що в них прайс-кепи не обмежуються навіть нулем.

Ви ще не брали участі в таких угодах?

При від’ємних цінах — ще ні. До цього ще не доходило (усміхається).

Якщо порівняти конкуренцію за перетин в ОЕС України та «Бурштинському острові», в останньому вона буде більшою?

Якщо ми подивимося на результати аукціонів березня, то на кордоні з Білоруссю ціна місячного перетину була найбільшою серед всіх інших напрямів. Це доводить тезу про економічні чинники щодо доцільності імпорту.

Як впливає ціна викидів СО2 на ціну електроенергії в ЄС?

Це обов’язкова складова, що впливає на ціну. Та поки основна складова ціни електроенергії в ЄС — це все ж витрати на її виробництво. В Євросоюзі ціна також більше наближена до паливної складової. Але там вона переважно залежить від ринкових факторів.

Якщо ви, наприклад, подивитеся на графік угорської ціни та ціни в «Бурштині», то побачите закономірність від періодів зростання споживання. В Угорщині ціна зростає зі зростанням споживанням, а на свята ціна падає.

А в «Бурштинському острові» ціна перебуває під прайс-кепами майже завжди. В Європі це більше залежить від фундаментальних факторів, аніж у нас.

Дмитро Сидоров, Віталій Корнієнко