Ринок електроенергії під час повномасштабної війни працює в умовах обмеженої інформації. І це правильно, адже об’єкти енергетичної інфраструктури (ТЕС, ГЕС, підстанції тощо) – під прицілом. Задля атак на них росіяни користуються інформацією з відкритих та закритих джерел.
В рф чудово знають як збудована наша енергосистеми, де знаходяться ключові обʼєкти, де слабкі місця. Цьому можемо «завдячити» плідній співпраці української та російської влади в енергетичних питанням впродовж багатьох років. Ми в них все одно лишаємось як на долоні.
Як ворог обирає куди завдати удар?
Детальне вивчення інформації з відкритих та закритих джерел надає повну картину щодо роботи того чи іншого обʼєкта. Але потрібно наголосити, що ключове для ворога – дані зі супутникових знімків та від власних агентів (яких лишається ще дуже багато). Дим з труби на ТЕС стане причиною повторного удару. На жаль, це підтверджувалось чимало разів.
Чи можна використовувати інформацію з відкритих джерел? Так, безумовно. Але, наприклад, неможливо дізнатись який саме блок запрацював на тепловій електростанції, а сама ця інформація необхідна для удару.
Доступ до інформації
Ще на самому початку повномасштабного вторгнення в Україні закрили значну частину інформації, що стосується енергетичного сектору. Пам’ятаєте «шахматку» від «Укренерго», на якій ми бачили, які блоки на АЕС, ТЕС, ТЕЦ, ГЕС в плановому та аварійному ремонті, які працюють? Доступ до неї було закрито одразу. Якби цю інформацію надавали і далі, вона була б дуже корисною для ворога. Також, немає даних щодо виробництва та споживання електроенергії.
Безумовно, із загальнодоступної інформації на ринку електроенергії можна сформувати загальну картину стану системи, з урахуванням імпорту-експорту, зміни цінової ситуації, виникнення додаткової пропозиції тощо. Але це лише загальний стан.
Обмеження доступу до інформації для енергообʼєктів регулюється в тому числі постановою НКРЕКП «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об’єктів критичної інфраструктури» від 26 березня 2022 р. № 349. Відповідно до неї, на вебсайтах ліцензіатів повинен бути закритий доступ до інформації, що стосується:
- місцезнаходження, стану та режимів роботи енергетичного обладнання виробників електричної та теплової енергії, системи передачі та розподілу, газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховищ, транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, системи централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення;
- диспетчерського управління та передачі електроенергії, оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою та транспортування природного газу, диспетчерського управління та транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом;
- геодезичної інформаційно-технічної системи об’єктів газової інфраструктури, об’єктів електроенергетики, об’єктів у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, транспортування нафти та нафтопродуктів з прив'язкою до географічних даних у геодезичній інформаційно-технічній системі, технічної інформації (топологія мереж, газо- та трубопроводів, межі охоронних зон, технічна характеристика об’єктів);
- величини коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій основної мережі, для трансформаторних підстанцій – кількість трансформаторів, їх тип та номінальна потужність, для ліній електропередачі – рівень напруги, протяжність лінії, нумерація опор, переріз провідників тощо, для газосховищ – інформація про буферний об’єм газу, вільної потужності закачування, газотранспортної, газорозподільної системи, системи транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, системи централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення – діаметр, протяжність трубопроводу, інформація щодо споруд на них (ГРС, ГРП, ЦТП тощо);
- іншої наявної на вебсайтах інформації про енергетичне обладнання виробників електричної та теплової енергії, системи передачі та розподілу електричної енергії, газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховищ, системи транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, системи централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення, включаючи всю наявну проектну документацію щодо таких мереж та трубопроводів;
-
обсягів видобутку, споживання, зберігання, відвантаження ресурсів, в тому числі вугілля та вуглеводнів;
-
даних логістики енергоресурсів із зазначенням маршрутів, місць тимчасового та постійного зберігання;
-
планів переміщення матеріально-технічних цінностей;
-
персональних даних працівників енергетичного сектору із зазначенням місця роботи та посади;
-
відомостей про місця запланованих ремонтних і відновлювальних робіт та процесу проведення таких робіт у реальному часі;
-
відомостей про місця руйнування об’єктів та елементів інфраструктури внаслідок бойових дій, місць потрапляння снарядів;
-
кількості та якості поставленого, наявного обладнання та технічної спроможності підприємства;
-
іншої інформації, в тому числі чутливої інформації щодо захисту критичної інфраструктури, яка може ідентифікувати об’єкти критичної інфраструктури або створювати уявлення про потенціал об’єкта в енергосистемі України.
Наприкінці грудня 2024 р. видано Розпорядження Міністра енергетики України, керівника робіт з ліквідації наслідків воєнної надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах від 27.12.2024 року № 27-дск, яке також обмежує доступ до інформації. Оскільки для усіх це розпорядження також недоступне, то про яку саме інформацію йдеться та як трактувати ми сказати не можемо. «Українська енергетична біржа» та «Оператор ринку», з посиланням на це розпорядження, закрили інформації щодо торгів: УЕБ обмежив доступ до аукціонних бюлетенів та бюлетенів середньозважених цін, а «Оператор ринку» - до обсягів торгівлі на РДН та ВДР.
Чи може ця інформація допомогти ворогу? Теоретично, росіяни можуть нею користуватись для загальної оцінки стану системи. Але прямої залежності для ударів немає.
На жаль, обмеження доступу до даних щодо торгівлі не посилить захист енергетичних обʼєктів, не збільшить можливості ППО, не побудує нову розподілену генерацію. Обмеження зашкодить ринку та стане черговою перепоною для інвесторів. Погодились би ви інвестувати у сектор, по якому фактично не можете провести якісну аналітику? Також, закриття інформації щодо торгівлі може створити додаткові ризики для маніпуляцій з боку учасників ринку.
Експлуатаційна безпека АЕС
Важливо аби правила захисту інформації в умовах воєнного стану та атак на енергоінфраструктуру стосувались усіх. Наприклад, на офіційному вебсайті АТ «НАЕК «Енергоатом» досі залишається підрозділ «Експлуатаційна безпека АЕС», на якому можна викачати дані щодо роботи український АЕС у 2022-2023-му роках. В тому числі і що трапилось під час блекауту 23 листопада 2022 р.
Ця інформація розміщена на вебсайті досить давно. Чи може вона щось надати ворогу? Вірогідно. Чи дійсно користувались росіяни цими даними, точно знати ми не можемо.
*Частина даних з таблиці «Експлуатаційна безпека АЕС», що є у відкритому доступі на офіційному вебсайті АТ «НАЕК «Енергоатом»
Станом на дату публікації цього матеріалу 02.01.2025 ця інформація на сайті є доступною, за 2022 та за 2023 рік.
Тендери на майданчику Prozorro
Окремою темою для дискусій є проведення тендерів на майданчику Prozorro, що стосуються закупівель для пошкоджених обʼєктів. На початку атак ворога українські державні компанії і надалі продовжували детально розписували які роботи мають бути виконані в межах закупівлі, на якому обʼєкті. З часом такі описи скоротились, але, на жаль, поки інформації все ще досить багато і ворог може нею користуватись.
Деякі підприємства, наприклад, «Київтеплоенерго» або Нафтогаз навіть у документах закупівлі прибирають назву та місце розміщення об’єкта, правильний крок.
У останніх тендерах «Центренерго», на проведення аварійно-відновлюваних робіт компанії, документи (договір, план фінансування тощо) будуть оприлюднені в електронній системі закупівель лише через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні.
Чи потрібно проводити такі закупівлі поза межами Prozorro – важливе питання, на яке немає точної відповіді. З одного боку, з безпекових норм – мабуть, так. Але з іншого боку, ми знову повертаємось до корупційних ризиків.
Висновок
Захист інформації щодо обʼєктів критичної інфраструктуру в умовах воєнного стану – вкрай важливе питання. Але слід розуміти, що надмірне обмеження інформації завдасть досить багато шкоди та створить додаткові ризики для ринку електроенергії в Україні. Також, обмеження інформації можна використати і для піару. Зручно в умовах недостатності даних писати про перемоги, такі як збільшення споживання, встановленої потужності тощо. І в цей же час зручно приховувати поразки.
Основні потреби енергетичного сектору зараз такі: фізичний захист, протиповітряна оборона та додаткові інвестиції в розбудову такої системи, яку рф вже не знатиме так досконало. І звичайно боротьба з російською агентурою в Україні, достобіса тут її.
І, до речі, таке спостереження – в російських тг-каналах завжди дуже багато такої інформації про українську енергосистему та позаштатні події, якої у нас і близько немає у відкритому доступі.
Дарʼя Орлова
Дар'я Орлова