Інна Щербина: Продажі державної генерації формують реальний біржовий ринок з безліччю учасників

Інна Щербина: Продажі державної генерації формують реальний біржовий ринок з безліччю учасників

Ринок електроенергії, нова його модель, запрацювала порівняно нещодавно, але за перші 9 місяців вже є очевидні успіхи та досягнення в біржовій торгівлі, а саме на майданчику «Української енергетичної біржі». Зростає ліквідність, збільшується кількість учасників та різноманітність продуктів. Більш того, біржа успішно провела продажі електроенергії, виробленої «Енергоатомом», веде роботу з іншими гравцями щодо розвитку нових інструментів торгівлі та строкового ринку.

Більше про досягнення біржової торгівлі, а також про проблеми роботи нового ринку електроенергії, читайте в інтерв’ю заступниці голови Біржового комітету ТБ «Українська енергетична біржа» Інни Щербини для агентства ExPro.

Як ви оцінюєте перші 9 місяців роботи нового ринку електроенергії та сегменту двосторонніх договорів?

В цілому, реформа ще триває. Щодня ринок вчиться працювати у тій моделі, яку ми маємо. Поки її важко назвати цільовою моделлю реформування і проводити аналогію з західними ринками, але це не означає, що ми рухаємося кудись не туди чи обрали невірний шлях. Якщо ми подивимося на приклади решти країн, то всі вони мали проблеми на перших етапах реформи і всі відточували внутрішні нормативні документи допоки не було вироблено ефективних моделей. Головне, що зараз має бути зроблено – це швидка, блискавична та професійна реакція на всі вузькі місця. Досі з цим виникають складнощі, є проблеми взаємодії.

Ринок працює 9 місяців, це вік в якому діти тільки починають ходити і нормально, що не всі «дитячі хвороби» ще пройшли, але зараз ці проблеми вже переходять в руйнівні фактори і наростає серйозна загроза. Ми спостерігаємо ситуацію зі зростання ланцюжка заборгованості на ринку: «Гарантованого покупця» перед «Енергоатомом» та виробниками «зеленої» енергії, «Укренерго» перед «Гарантованим покупцем», споживачів перед ПУПами та ОСРами. Зараз ми спостерігаємо значне перевищення виробництва над попитом за рахунок істотного зростання «зеленої» генерації. Через карантинні заходи промислове споживання впало у всіх країнах, однак, жодна не стикнулася з неплатожами споживачів.

Проблеми, що викликані «зеленою» генерацією потребують швидких політичних рішень. Конче треба вживати заходів з ліквідації дефіциту резервів та запустити роботу ринку допоміжних послуг. Генерація з ВДЕ низькопрогнозована, а отже, створює високі ризики порушення балансу потужності в енергетичній системі. «Укренерго» в своєму Звіті з оцінки відповідності генеруючих потужностей надає чіткі рекомендації щодо врегулювання проблем, які викликає «зелена» генерація. Присутність цінових обмежень на ринку створює перекоси та труднощі для теплової генерації, яка змушена вибудовувати стратегії та, інколи, агресивну трейдингову політику, щоб виживати на ринку. Останнє не дуже вдається низці ТЕЦ з собівартістю генерації, що перевищує ціну електроенергії.

Підтвердженням незрілості ринку є дуже значні цінові перепади протягом короткого періоду часу 

І без того низька конкуренція на ринку, була додатково обмежена необґрунтованим ПСО на ринку. Саме невдала модель ПСО та перевиробництво є основною причиною неплатежів на ринку, а карантинні заходи вплинули в меншій мірі. Інструментами ПСО, фактично, було створено ще одного важковаговика на ринку – це ДП «Гарантований покупець», що утримує більше 50% ринку, його вплив на ринок «на добу наперед» стає визначальним. Коли, «Гарантований покупець» не зміг виконувати свої зобов’язання за договором купівлі електроенергії в «Енергоатому», останній був змушений перепродавати невибрані обсяги на вільному ринку. В даному випадку, важливо забезпечити баланс присутності такого великого виробника, також і «Гарантованого покупця»на всіх сегментах оптового ринку для уникнення кризових ситуацій. Зараз ми бачимо позитивні приклади реалізації атомної енергії за двосторонніми договорами.

Підтвердженням незрілості ринку є дуже значні цінові перепади протягом короткого періоду часу, яскравим прикладом є коливання ціни на ринку «на добу наперед». Так лихоманити може лише нездорові організми. Треба лікувати саму хворобу, а не намагатися боротися із симптоми. Через не прогнозованість і дуже сильну волатильність цін на майданчику «Оператора ринку», ринок двосторонніх договорів стає малоліквідним. Щоб укладати довгострокові контракти, треба мати прогноз та моделювання цінової кон’юнктури. Покупець побоюється вступати в довгі договори, сподіваючись щодня вигравати в рулетці на РДН. Але, на жаль, основні учасники ринку зараз програють дуже серйозно.

Що стосується сегменту ринку двосторонніх договорів, то УЕБ докладає чимало зусиль для розвитку цього сегменту в організованому біржовому форматі. Зараз працює два напрямки: перший - аукціони для державної генерації (спеціалізована секція) та другий - комерційні аукціони. 9 місяців робота в спеціалізованій секції йде без збоїв, ми виконуємо всі вимоги Порядку проведення аукціонів, за нашою роботою прискіпливо спостерігає Аукціонний комітет, всі його члени (Мінекоенерго, НКРЕКП, АМКУ, Мінекономіки). Вони отримують щоденні оперативні звіти про результати аукціонів, скарг і порушень з нашого боку зафіксовано не було. Ми знаходимся в постійному діалозі з органами влади, разом проводимо постійний аналіз та пошук вузьких місць, щоб максимально вдосконалити механізм проведення аукціонів. УЕБ дуже швидко реагує на потреби і зміни на ринку, наприклад, було запроваджено принцип пропорційності купівлі лотів при досягнені в ході аукціону граничної ціни, а, коли відбулися зміни до ПСО, УЕБ за максимально короткий термін зуміла перелаштувати свою роботу.

На початку грудня минулого року ми запустили комерційну секцію аукціонів. Створити окрему комерційну сесію було дуже важливо, оскільки ми не ставили собі за мету бути просто аукціонним майданчиком для державної генерації, як це передбачено законом, ми прагнемо створити в Україні організований ринок двосторонніх договорів, з можливістю вільно обирати контрагентів, укладати договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін.

Затверджений Постановою КМУ Порядок проведення аукціонів, містить норму, що інші учасники ринку, окрім державних, можуть приймати участь в аукціоні на добровільній основі. Водночас є норма, що ініціатором аукціонів може бути лише продавець. Тобто існує певний набір норм, що не сприяє зацікавленості приватних виробників чи покупців приймати участь в аукціонах спеціалізованої секції. Крім того, аукціони для державних виробників є менш гнучким інструментом, адже регламент проведення аукціону має чітко відповідати Порядку проведення аукціонів та погоджуватися Аукціонним комітетом.

Основні відмінності комерційних секцій – це те, що ініціатором торгів може бути як продавець, так і покупець, а торги можуть проходити як на підвищення, так і на пониження ціни. В комерційних секціях запроваджено такий інструмент, як торги формулою та блочні заявки.

Кількість учасників на кожних торгах збільшується, зростає конкуренція та ліквідність 

Як змінилася кількість учасників біржових торгів, обсяг торгів за цей час? Чи спостерігається позитивна динаміка розвитку трейдингу за цей час?

Сьогодні в аукціонах на УЕБ приймають участь 224 учасники. На 9 квітня обсяги реалізації в спеціалізованій секції склали 9 695 521 МВт-год електроенергії, в сегменті ПСО – 58 040 123 МВт-год та ще 162 718 МВт-год в комерційній секції. Можу сказати, що позитивна динаміка безперечно є, активно зростає комерційна секція. Кількість учасників на кожних торгах збільшується, зростає конкуренція та ліквідність.

Як ви оцінюєте вихід «Енергоатома» та «Укргідроенерго» у сегмент вільного ринку двосторонніх договорів та продажі державної генерації за ринковими цінами? Чи будуть, на вашу думку, збільшуватися такі продажі?

Державні виробники за двосторонніми договорами зобов’язані реалізовувати електроенергію на аукціоні. Але, якщо «Укргідроенерго» мало такі можливості, то «Енергоатом» був обмежений ПСО.

«Енергоатом» зараз виставляє за двосторонніми договорами обсяги, що не були відібрані «Гарантованим покупцем» через невиконання останнім умов договору. Тобто умови які зараз склалися задовольняють вимогам нормальної роботи ринку, що був передбачений в новій моделі. Державна генерація продається на прозорому та конкурентному ринку, не створюються жодні обмеження чи дискримінації, а навколо них формується сегмент реального біржового ринку двосторонніх договорів з безліччю інших учасників.

Сьогоднішня модель ПСО вже показала свою неспроможність функціонувати в умовах збільшення генерації з ВДЕ, масових неплатежів споживачів через карантинні заходи і тому вона має бути змінена. Але, перекладання тягаря проблем з одного суб’єкта на іншого не вирішить ситуації. Є проект фінансового ПСО, але він також містить багато ризиків, його формат має обговорюватися, щоб вибрати правильну концепцію. Оптимальним на зараз може бути варіант з переформатуванням ПСО в частині надання можливості «Енергоатому» та «Гарантованому покупцю» реалізовувати обсяги електроенергії за двосторонніми договорами. Тому, думаю, що біржовий ринок двосторонніх договорів має потенціал для зростання.

Що ви можете сказати про практику застосування нових біржових інструментів, таких як блочні заявки, торгівлю коефіцієнтами? Як вони себе показали?

На жаль, учасники ще погано опанували ці інструменти. Точне прогнозування обсягів та цін, використання всіх ринків та інструментів – це те, що відрізняє ефективний трейдинг від неефективного. Ті, хто не зуміють навчитися працювати на ринку підуть з нього, так відбувалося в практиках всіх країн. З тисячі постачальників електроенергії в Польщі за перші три роки роботи ринку лишилося всього 90 активних учасників.

Нові інструменти поки не доступні для державних виробників, бо регламент проведення аукціонів в цій секції погоджується аукціонним комітетом, але це хороші інструменти для хеджування від різких цінових коливань між різними сегментами ринків та для підвищення обсягів реалізації. Блочні заявки більш цікаві для трейдерів та електропостачальників, ніж великих виробників. Останнім може бути менш цікаво працювати з дрібними заявками, а от електропостачальник - перший, хто мав би бути зацікавлений у формуванні оптимального трейдерського портфелю із закупівель на всіх сегментах ринку.

Які подальші кроки планує здійснити біржа для збільшення ліквідності, залучення нових гравців (приватних компаній), надання нових сервісів для учасників ринку електроенергії?

На біржовий РДД мали б вийти оператор системи передачі та оператори систем розподілу для купівлі електроенергії на компенсацію технологічних витрат. Ці суб’єкти можуть це робити згідно зі ст. 66 закону «Про ринок електроенергії», а відповідно до змін до ПСО, з 1 січня 2020р вони зобов’язані купувати електроенергію для покриття своїх технологічних втрат на вільному ринку. Поки вони цього не роблять на РДД.

Оператори мереж ще не вийшли на біржовий ринок двосторонніх договорів для купівлі втрат 

Зараз ми почали активніше працювати над залученням нових учасників. Перше з чим зіштовхнулися – це дуже низький рівень поінформованості. Дехто намагається звинувачувати всіх і в усьому, хтось апелює до біржі, що ми маємо прорахувати для них ефективність виходу на біржовий РДД. Звичайно, ми надаємо консультативну підтримку і будемо її збільшувати, але робити за когось чиюсь роботу біржа не може. Бути ефективними – це задача кожного окремого учасника ринку, ми ж надаємо лише інструмент.

Давайте подивимося як працює справжній конкурентний ринок в ЄС. Основний сегмент – це ринок двосторонніх договорів, його доля може досягати і 90%. Це найдешевший сегмент ринку на якому контракти можуть торгуватися на кілька років вперед. Український РДД не є таким довгостроковим, ринок тільки проходить етап становлення, учасники ще бояться укладати довгі контракти, прогнози не такі точні, а оптимізувати і супроводжувати контракти на короткостроковому ринку може бути ризиковано. Для цього, до речі, ми і запустили торги формулою.

Як відбувається в ЄС – виробник продає свої графіки на РДД, той графік, який вигідно йому, часто навіть база ТЕС продається у збиток, оскільки для теплової генерації основний продукт – це пікове навантаження і виробнику важливо лишитися в мережі. Відсоток прямих продажів виробник-споживач дуже мізерний і складається лише зі споживання великих промислових гігантів, решту ринку забезпечують продажі трейдерів. Виробнику на РДД важливо забезпечити собі продажі, а кінцевому споживачу – фіксовану гарантовану ціну. Далі кожен день довгий контракт споживача буде супроводжуватися його постачальником за рахунок різних ринків і різних цін. Ціна вища, чим ближче до моменту постачання. Постачальнику так треба планувати свої закупівлі та продажі на різних ринках, щоб наблизитися до кривої споживання його покупця, що вже зафіксував свою ціну та, щоб не отримати збиток в результаті. Забезпечити свою криву споживання – це не головний біль споживача в ЄС, це задача його трейдера, не виробника. Все, що потрібно виробнику – продати якомога більше.

В майбутньому частка сегменту двосторонніх договорів буде зростати 

Як, на вашу думку, має в подальшому розвиватися ринок двосторонніх договорів? Які тренди ви прогнозуєте?

Як я вже зазначила вище, ринок ставатиме більш стандартизованим. Виробники продаватимуть більш довгі контракти стандартними навантаженнями, а електропостачальники ставатимуть більш активні, мобільні і працюватимуть в т.ч. і з блочними заявками та нестандартними договорами. Великі споживачі, що займалися електропостачанням самостійно, врешті, підуть з ринку, за них боротиметься електропостачальник. Ось чому я наголошую, на необхідності високої кваліфікації трейдера та електропостачальника, бо це вони створюватимуть ринок.

Звісно, має бути забезпечений належний комерційний облік, хороше прогнозування та планування. Коли це буде забезпечено, сегмент ринку двосторонніх договорів буде збільшуватися. І цього не треба боятися, так має бути: 85-90% ринку – це РДД, решта РДН, ВДР та балансуючий ринок. Так працює ринок в усьому світі. Також ми працюємо над забезпечення механізмом хеджування – запуском строкового ринку ф’ючерсів.

Ви згадали про ф’ючерси. Нещодавно біржа та ДП «Оператор ринку» підписали меморандум щодо розвитку строкових інструментів, зокрема ф’ючерсів, деривативів, опціонів. Можете, будь ласка, детальніше розповісти про плани розвитку цих інструментів?

Зараз створена і працює робоча група щодо запуску строкового ринку. Ведеться спільна робота по моделюванню сценаріїв розвитку ринку, далі ми повинні будемо знайти інструменти, що будуть відповідати запитам ринку. В більшій мірі ми фокусуємося на розрахунковому ф’ючерсному контракті. Введення ф'ючерсних контрактів викликане необхідністю хеджування цін при генерації та купівлі електричної енергії широким колом учасників ринку. Це дозволить учасникам застрахувати себе від негативних коливань цін на електроенергію, що надзвичайно актуально в поточних ринкових умовах. Поки ми вивчаємо досвід інших країн та готуємося до діалогу з ринком в цьому питанні, щоб надати дійсно дієвий інструмент для його учасників. Це не буде швидкий процес, зазвичай запуск нового інструменті триває від 6 до 12 місяців.

Дмитро Сидоров