Кейс «Укренерго»: успішний корпоративний досвід VS політичні звинувачення

Кейс «Укренерго»: успішний корпоративний досвід VS політичні звинувачення

Нещодавно колишні народні депутати від партії «Самопоміч» Вікторія Войціцька та Лев Підлісецький звинуватили топ-менеджмент НЕК «Укренерго» в корупційних зв’язках з компаніями-підрядниками системного оператора. Депутати не навели конкретних фактів, більше того, виявилося, що сам Підлісецький має такий зв'язок. Не дивлячись на критику, досвід показав, що оператор системи передачі ефективно реформував систему закупівель та купує обладнання набагато дешевше, ніж інші учасники енергоринку.

Прозора та конкурентна політика закупівель в «Укренерго» безпосередньо пов’язана із успіхом реформи корпоративного управління та створення наглядової ради, які останнім часом почали все більше відчувати критику інших народних обранців. Така активізація депутатського корпусу пояснюється небажанням останніх втрачати контроль, збільшувати рівень незалежності та конкуренції в державному секторі економіки.

 

29 липня в агентстві «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція, під час якої екс-народні депутати Вікторія Войціцька та Лев Підлісецький озвучили звинувачення на адресу топ-менеджменту системного оператора НЕК «Укренерго» у можливих зв’язках із підрядними організаціями та заявили про корупційні ризики. Депутати згадали закупівлю компанією так званих «трансформаторів Григоришина», яка мала місце у 2015-2016рр. Тоді «Укренерго» під керівництвом Юрія Касіча, який до призначення працював в компаніях, акціонером яких є бізнесмен Костянтин Григоришин («Луганському енергетичному об’єднанні», «Вінниця-» та «Черкасиобленерго»), планувало придбати трансформатори за початковою вартістю 2,2 млрд грн, але в результаті відміни першого тендеру та проведення конкурентних торгів ціна впала до 928 млн грн.

За словами Войціцької, її активні виступи у парламенті та звернення до НКРЕКП, яка затверджує інвестиційну програму «Укренерго», допомогли зупинити закупівлю трансформаторів за завищеною ціною. «Через виступи у Верховній Раді та НКРЕКП ми добилися того, щоб цей псевдо конкурс був переглянутий і в результаті були зекономлені сотні мільйонів гривень для платників податків», - сказала вона.

Про свою участь у боротьбі із «трансформаторами Григоришина» також заявив Підлісецький: «Нам успішно вдалося подолати оборудку із трансформаторами Григоришина, які (я побачив) стоять на складі і не всі змонтовані, бо їх стільки тоді не можна було закуповувати, бо не було аж такої потреби».

Крім історії 2015-2016рр колишні депутати заявили про можливість корупції при закупівлях «Укренерго» вже після керівництва Касіча, за часи керівництва Всеволода Ковальчука (жовтень 2015р – лютий 2020р). Войціцька сказала, що на сьогодні ведуться (або велися) розслідування, в яких фігурують компанії (субпідрядники), які можуть бути опосередковано пов’язані з менеджментом Ковальчука. Разом з тим, вона не навела конкретних фактів корупції, взаємозв’язку тих чи інших компаній та менеджерів «Укренерго».

Підлісецький повідомив, що нещодавно аудиторська компанія KPMG провела аналіз можливих зв’язків керівництва НЕК з підрядними компаніями і підготувала відповідний звіт. Посилаючись на цей звіт (який не був опублікований через наявність в ньому конфіденційної та персональної інформації), Підлісецький заявив, що цей документ підтверджує зв'язок Ковальчука та компанії «Хорос» (за даними ресурсу YouControl, засновник компанії – Юрій Качанов, керівник – Денис Гром).

«(Звіт – ред.) підтвердив пов’язаність з менеджментом ряду компаній, в тому числі з «Хорос», - сказав Підлісецький. При цьому екс-депутат не навів деталей, які б описували конфлікт інтересів Ковальчука і його зв'язок із «Хоросом». Відповідаючи на питання кореспондента ExPro, щодо конфлікту інтересів у нового керівника системного оператора Володимира Кудрицького, Підлісецький сказав, що не знайшов причетності Кудрицького, але останній, вважає екс-депутат, має відношення через те, що був правою рукою екс-керівника компанії. Зазначимо, що аудиторська компанія KPMG не досліджувала зв'язок Кудрицького, а лише голови компанії (Ковальчука) та начальника Департаменту економічної безпеки. Також, відповідаючи на пряме запитання, чи містить звіт KPMG інформацію щодо корупції, Підлісецький і Войціцька в один голос заявили, що не містить, а «мова у документі лише йде про потенційний конфлікт інтересів».

Історія з трансформаторами Григоришина

Екс-депутати згадали про трансформатори Григоришина, як про один із гучних корупційних скандалів часів президенства Петра Порошенка. Це була досить відома історія, яка на щастя закінчилася перемогою конкуренції та прозорості. Справа у тому, що в середині липня 2015р НКРЕКП затвердила інвестиційну програму «Укренерго», в якій було передбачено більше 2 млрд грн на купівлю 27 трансформаторів для магістральних мереж. Тодішній керівник «Укренерго» Касіч заявив, що необхідно провести таку масштабну заміну трансформаторів, оскільки магістральні мережі вже зношені на 70%. «Не варто чекати часу, коли лінії почнуть падати, а трансформатори напруги, вимикачі і силові трансформатори – вибухати та горіти», - аргументував значні витрати на купівлю нового обладнання Касіч.

Критика Войціцької на адресу регулятора ніяким чином не допомогла зупинити затвердження дорогої інвестпрограми. Значні капітальні видатки підтримав тодішній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, який до свого призначення працював у відомій кондитерській компанії Roshen та інвестиційній компанії ICU, яка стала кузнею кадрів часів Порошенко. Крім того, за даними ЗМІ, п’ятий президент та Костянтин Григоришин були давніми бізнес-партнерами.

Після затвердження інвестпрограми, регіональні енергосистеми «Укренерго» оголосили тендери на купівлю трансформаторів. За даними видання «Наші гроші», наприклад, Південно-Західна енергосистема планувала придбати 2 трансформатори за ціною $26 тис/МВА, в деяких тендерах ціна доходила до $35 тис /МВА, тоді як ціни на світовому ринку на подібні трансформатори в той час становили $10-15 тис/МВА, а сам «Запоріжтрансформатор» (ЗТР) пропонував на тендерах ціни на рівні $20-25 тис/МВА.

Проте акцептувати пропозиції ЗТР та виплатити аванс виробнику у розмірі 50% від вартості замовлення завадило рішення Антимонопольного комітету, який тоді очолював Юрій Терентьєв, якого теж призначив Порошенко. АМКУ виявив, що ЗТР разом із «Запорізьким заводом надпотужних трансформаторів» (це підприємство також асоційоване з бізнес-інтересами Григоришина) у 2011-2013рр разом приймали участь на тенедрах «Чернігівобленерго», на яких були продані трансформатори за ціною $29 тис/МВА. Таким чином, АМКУ заборонив ЗТР приймати участь у тендерах. Крім того, в справу втрутилася Служба безпеки України, представники якої заявили, що під час першого тендеру вартість трансформаторів була завищена на 40%.

2 жовтня 2015р «Укренерго» оголосило новий тендер на купівлю 22 трансформаторів очікуваною вартістю 2,05 млрд грн. Його підготував той же Касіч, проте він був звільнений за наказом Міненерговугілля і тендер проводив менеджмент «Укренерго» під головуванням нового керівника – Всеволода Ковальчука, який до цього був першим заступником директора та відповідав за напрям міжнародних інвестицій та співпрацю з ЄБРР, Світовим банком, Європейським інвестиційним банком та ін.

Нова команда змінила вимоги до виробників та провела роботу із багатьма постачальниками обладнання. На новий тендер прийшли іноземні виробники, а саме компанії Siemens, ABB, Daewoo International Corporation та «Квант-Сервіс» (представляла компанію Hyundai), також був і ЗТР. В результаті прозорої та конкурентної закупівлі, вартість купівлі трансформаторів знизилася більше ніж в 2 рази - зі стартового значення 2 млрд грн до 928,6 млн грн. Найбільш цікаве те, що переможцем став той же ЗТР, але на цей раз взявши участь у конкурентній боротьбі та знизивши ціну до ринкового рівня. Таким чином, успіх проведення другого тендеру був досягнутий не завдяки палкій риториці депутатів, а в результаті старань нової команди «Укренерго», яка домоглася конкурентних і прозорих правил гри.

Найдешевші закупівлі на ринку

Закупівля трансформаторів Григоришина за ринковими цінами стала першим успішним кейсом для нової команди в «Укренерго». Згідно даних системи публічних закупівель Prozorro, якщо порівняти закупівлі аналогічних товарів або послуг НЕК та інших енергетичних компаній, можна побачити, що «Укренерго» купує значно дешевше, ніж інші гравці на ринку. Наприклад, у травні 2017р «Енергоатом» придбав високовольтний ввід BRDLW-800/1000-3 за 7,4 млн грн, а НЕК у серпні 2019р такий же товар, але майже у 2 рази дешевше – за 3,9 млн грн. Крім того, «Укренерго» в грудні 2017р придбало реактор шунтуючий масляний на напругу 750 кВ за 24,9 млн грн, а «Енергоатом» у вересні 2019р такий же реактор придбав удвічі дорожче - за 52 млн грн. Порівнюючи тендери атомної компанії та НЕК, можна знайти різницю в ціні на один і той же товар яка перевищує 2 рази, наприклад, закупівля обмежувача перенапруги 330 кВ, який «Енергоатом» у серпні 2019р придбав за 216,3 тис грн, тоді як НЕК купив такий же обмежувач у вересні 2017р за 69,8 тис грн.

Також цікавим є порівняння з «Укргідроенерго», яке в один і той же період з «Укренерго» (у листопаді 2018р) придбало високовольтний трансформаторний ввід 330 кВ за 2,8 млн грн, а НЕК – за 1,2 млн грн. Крім того, у жовтні 2018р «Укргідроенерго» купило кабель перерізом 14х2,5 мм КВВГЕнг за 187,5 тис грн, що в 2 рази дорожче від такої ж закупівлі «Укренерго» (96,8 тис грн) в серпні 2018р. Схожа ситуація мала місце і на тендерах розподільчих компаній, наприклад, «Одесаобленерго» в однаковий період з НЕК (у липні 2019р) придбало провід перерізом 70 кв мм МГ за 247,9 тис грн, що у 1,7 рази дорожче закупівлі системним оператором також проводу. «Хаківобленерго» у серпні 2019р купило міст змінного струму високовольтний автоматизований типу СА7100-3 у 1,7 рази дорожче за «Укренерго».

Всі ціни приведені у розрахунку за одиницю продукції та без ПДВ. Зазначимо, що потреба компаній в однаковому обладнанні пояснюється роботою в спільній магістральній мережі та необхідністю комплектації однаковими трансформаторами, шунтуючими реаторами та іншим обладнанням як підстанцій НЕК, так і генеруючих або розподільчих компаній.

Проведений аналіз свідчить, що «Укренерго» купує одне і те саме обладнання, включаючи навіть вогнегасники, руберойд, доступ до Інтернету та інші розповсюджені товари та послуги, дешевше ніж «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Центренерго» та оператори систем розподілу у 0,4-2,1 рази.

Прозорість проведення тендерів «Укренерго» визнали незаангажовані сторони. У квітні 2018р Ініціатива з прозорості інфраструктури CoST (Construction Sector Transparency Initiative) визнала безпрецедентним рівень відкритості інформації про закупівлі НЕК. Компанія надала 93% інформації на запити ініціативи CoST. Таку ж оцінку «Укренерго» отримало від міжнародної організації Transparency International.

В коментарі для агентства ExPro Павло Кухта (у 2016-2019рр обіймав посаду радника тодішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, у 2019-2020рр був першим заступником міністра економічного розвитку та торгівлі) назвав закупівлі «Укренерго» досить прозорими та відкритими. «Загальне враження про «Укренерго» було те, що в них доволі чисто щодо тендерів», - сказав він.

Схожу думку для ExPro також висловила і Асоційований директор, Старший банкір департаменту енергетика ЄБРР Ольга Єрьоміна.

«В мене немає нарікань на прозорість, оперативність і процедури закупівель в «Укренерго». Компанія і персонал розвивається в правильному напрямку, вони реформують свою систему закупівель», - сказала вона. Зазначимо, що ЄБРР є найбільшим кредитором «Укренерго», пакет закупівель обладнання та послуг за кошти цієї установи вимірюється мільярдами гривень.

Конфлікт інтересів з підрядниками «Укренерго»

Під час прес-конференції Підлісецький також згадав про можливий зв'язок екс-керівника «Укренерго» Ковальчука з будівельною компанією «Хорос», яка є підрядником системного оператора та інших енергетичних компаній. При цьому, депутат знову не розповів суть зв’язку з підрядником.

Зазначимо, що в липні 2020р програма «Наші гроші з Денисом Бігусом» повідомляла про можливий взаємозв'язок Ковальчука з «Хоросом». Журналісти зазначали, що комерційним директором підрядника працював Олександр Межевець, який був менеджером «Укренерго» часів Ковальчука. В 2013-2014р керівником «Хороса» був Дмитро Кузнік, який керував компаніями «Рейзорс Дистриб’юшин Компані» та «Українська лісова компанія», якими начебто володіє Ковальчук. Разом з тим, за даними YouControl, Ковальчук не є власником згаданих компаній або їх засновників.

«А ні я, а ні моя дружина, яка регулярно стає об’єктом наклепу з боку недобросовісних політиків, а ні моя сестра чи інші мої родичі, ніколи не були засновниками, кінцевими бенефіціарами, частковими власниками чи посадовими особами зазначеної юрособи, «Хорос» я маю на увазі, а також будь яких юридичних осіб, які пов’язані структурою власників. Жодні компанії, до яких я (або мої родичі) мав хоч якесь відношення, не мали господарських стосунків. Це є наклепом!», - дав коментар для агентства ExPro Ковальчук.

«Якщо ви перевірите всі компанії, які працюють на електроенергетичному ринку, ви знайдете в них на посадах топ-менеджерів чимало колишніх співробітників «Укренерго» тому, що є ротація кадрів, люди намагаються далі знайти себе в енергетиці. Мені відомо про трьох керівників напрямку «Капітальне будівництво» в «Укренерго», які на сьогодні працюють в підрядних організаціях. Це жодним чином не означає, що ці люди мають додатковий вплив на рішення оператора», - сказав Ковальчук.

Екс-керівник «Укренерго» також прокоментував звіт KPMG, на який посилався Підлісецький. За словами Ковальчука, він особисто ініціював проведення forensic-аудиту для того, щоб підтвердити власну репутацію у світлі звинувачень (відкритого шантажу), які в жовтні-листопаді 2019р мали місце з боку осіб, які назвалися представниками редакції видання «Шарій.нет».

«Мною була висунута ідея замовити перевірку в незалежної інституції для моїх колег, для наглядової ради «Укренерго», щоб зняти сумніви. Коли (який би він не був, але популярний) відеоблогер висуває подібні звинувачення, хочеться їх спростувати», - сказав Ковальчук, додавши, що аудитор KPMG не виявив корупційних ризиків ні з точки зору національного законодавства, ні з точки зору внутрішніх процедур «Укренерго».

«Якби я знав, що проти мене є щось подібне (дійсні корупційні ризики – ред.), я б точно не ініціював такого дослідження», - резюмував Ковальчук.

Під час прес-конференції був згаданий ще один підрядник «Укренерго» - компанія «Південьзахіделектромережбуд» (ПЗЕМБ), яка, за словами Підлісецького, була дискваліфікована «через якісь дрібні порушення». Відповідаючи на питання журналістів про свій зв'язок з цією компанією, Підлісецький заявив, що працював її керівником лише до 2014р, після чого став народним депутатом від партії «Самопоміч» і вже не мав відношення до цієї компанії.

Проте, згідно декларації Підлісецького за 2019р, його дружина Наталія у 2014-2019рр володіла пакетом акцій ПЗЕМБ. В коментарі для ExPro Підлісецький підтвердив факт володіння дружиною 100 од. акцій із загальної кількості 700 тис од. За словами депутата, ці акції він особисто придбав, коли був директором ПЗЕМБ.

«Ці акції були мною набуті, коли я був керівником. Прийшов якийсь старший чоловік, що представився колишнім працівником, жалівся на тяжке матеріальне становище і дуже просив, щоб якось продати наявні в нього 100 акцій і я з милостивістю та особисто купив, сплативши 1000 грн! Це складає 0,014% частки підприємства», - сказав Підлісецький, додавши, що згодом дружина продала цей пакет акцій.

Крім того, Підлісецький зазначив у декларації свою тещу Стефанію Адамович. За даними YouControl, попереднім керівником ПЗЕМБ (у 2016р – березні 2020р) був Ростислав Адамович, який, має таке ж по-батькові, як і дружина екс-депутата, тобто є сином тещі (рідним братом Наталії Підлісецької). Коментуючи для ExPro перебування на посаді керівника ПЗЕМБ брата дружини, колишній депутат зазначив, що Ростислав Адамович вже не є керівником, а сам Підлісецький цього ніколи не приховував та нікого не лобіював.

Згідно даних ресурсу Clarity Project, Підлісецька була спонсором партії «Самопоміч», наприклад, у березні 2019р вона перерахувала особисто Андрію Садовому 930 тис грн. В той же час, ця політична сила орендувала у ПЗЕМБ автомобілі та виплачувала підприємству орендну плату. Факти з відкритих реєстрів свідчать про зв'язок Підлісецького із ПЗЕМБ після обрання народним депутатом та, найголовніше, після входження до складу наглядової ради «Укренерго».

Сам Підлісецький заперечив його вплив на підрядника під час свого перебування у наглядовій раді системного оператора. Разом з тим, за даними Prozorro, ПЗЕМБ у 2017-2019рр взагалі не приймав учать у тендерах «Укренерго», ще до того компанія виконувала лише роль субпідрядника. Вона активно почала заявлятися на тендери НЕК з квітня 2020р. Компанія пропонувала свої послуги на тендерах по червень 2020р. Зазначимо, що Підлісецький перебував у складі наглядової ради НЕК з кінця лютого по кінець липня 2020р. Такий часовий збіг каденції Підлісецього в якості члена наглядової ради «Укренерго» та активізації ПЗЕМБ, вплив на діяльність якого депутат зберігає, викликає питання.

Підлісецький підтвердив факт того, ПЗЕМБ проявив активність за часи його каденції в наглядовій раді, але підкреслив, що компанія фактично виграла в чотирьох тендерах, а потім була дискваліфікована. При цьому, він не лобіював її інтересів перед менеджментом «Укренерго».

«Це говорить, що мабуть мав можливість просити за якесь сприяння, якби мав бажання лобіювати! Але того не робив!», - зазначив Підлісецький в коментарі для ExPro.

Місцевий популізм проти досвіду успішних країн

Бажання політиків посприяти розвитку власного бізнесу за час перебування на публічній посаді досить природнє, саме воно і створює корупцію на топ-рівні. Мабуть, ще жодна влада в Україні не втрималася від такої спокуси та була пов’язана в корупційних скандалах з великими державними активами, історія зв’язку Підлісецького та підрядника «Укренерго» не є виключенням. Виникає логічне питання «А як позбутися таких ризиків або принаймні зменшити можливість їх виникнення, незалежно від політичного середовища?». Оскільки Україна обрала європейський шлях розвитку, варто взяти за приклад успішний досвід країн з ринковою економікою, членів Організації економічного співробітництва та розвитку. Ця організація розробила кращі практики корпоративного управління, в тому числі і для державних підприємств, які зменшують корупційні ризики та дають підприємству можливість працювати у ринку, а не бути виконавцем бажань політиків, які крім соціального захисту населення можуть керуватися власними інтересами.

За словами Павла Кухти, реформа корпоративного управління і створення наглядових рад на держпідприємствах для державного сектору економіки має таке ж значення як гігієна для організму людини.

«Це як щоденна гігієна, це практика цивілізованого світу… Чистота від корупції з’являється із наявністю просунутої системи корпоративного управління», - сказав він, додавши, що «Укренерго» - одне з державних підприємств, яке найбільше просунулося у реалізації корпреформи і ефективного управління.

Кухта також підкреслив, що успішна реформа корпоративного управління напряму пов’язана із прозорістю закупівель державної компанії, їх незалежністю від політичної кон’юнктури та орієнтиром лише на ринкові підходи. Він розкритикував нещодавню законодавчу ініціативу Юлії Тимошенко (законопроект №3955), яка фактично зводить нанівець реформу корпоративного управління в держсекторі, повертаючи останній під контроль Кабінету міністрів, який формується парламентською коаліцією. Його думку підтримав і Ковальчук.

«Цей законопроект чітко вводить пряме управління центральним органом виконавчої влади, тобто державними органами. Він однозначно націлений на те, щоб паростки незалежності державних активів в їх ринковій діяльності були знищені і ці підприємства були повернуті до прямого політичного та адміністративного контролю. Цей законопроект намагається повернути політичну корупцію через управління державними підприємствами», - сказав він.

Кухта зазначив, що ідея заборонити присутність іноземців у складі наглядових рад, яка викладена у законопроекті, носить виключно популістичний характер.

«Гасла політиків про загрозу присутності іноземців у складі наглядових рад – це політичний популізм, це низька якість українських політиків, які нічого не зробили за 20 років при владі», - сказав Кухта, додавши, що реформа корпуправління - це не політичне, а суто економічне питання, це ефективний рецепт управління держсектором, який напрацьований успішними країнами світу.

За словами Єрьоміної, наглядова рада виконує дуже важливу функцію: вона заважає багатьом політикам адміністративно втручатися в роботу компанії і збивати її зі свого шляху розвитку. Завдяки роботі незалежної наглядової ради, зазначила представник ЄБРР, компанія може визначати та слідувати ринковій стратегії.

«Антикорупційна» боротьба народних обранців і одночасно їхній зв’язок з підприємствами-підрядниками, а також бажання політиків повернути держсектор під ручний контроль – це та практика, яка довгі роки мала місце в Україні. Вона почала змінюватися із запровадження реформи корпоративного управління згідно стандартів ОЕСР, без винайдення українського велосипеду. Приклад компанії «Укренерго» є показовим: в компанії була створена незалежна, високо фахова незалежна наглядова рада та запроваджена прозора система закупівель. До складу наглядової ради компанії увійшли фахівці вищого рівня з країн ЄС, які працювали у європейських операторах систем передачі та Генеральній асамблеї Європейської мережі системних операторів ENTSO-E, куди прагне інтегруватися Україна. Залучення таких фахівців та використання їх досвіду дозволить приєднати українську енергосистему до європейської. З огляду на важливість реформи корпоративного управління для інтеграції в європейський енергетичний простір, подолання політичної корупції, виведення держпідприємств в ринковий простір та створення конкурентної системи закупівель варто продовжити розпочатий шлях, яким пройшли розвинуті країни, а не слідувати гаслам українських політиків із значним досвідом роботи, проте сумнівними результатами.

Дмитро Сидоров