Free Willy: звільніть ринок електроенергії від маніпуляцій та збитковості

Free Willy: звільніть ринок електроенергії від маніпуляцій та збитковості

В кінці останнього тижня травня весь електроенергетичний сектор хвилювало питання тривалого падіння ціни на ринку «на добу наперед» в торговій зоні Об’єднана енергосистема України. Зниження ціни до рівня 650 грн/МВт-год могло когось приємно вразити, проте дуже негативно вплинуло на генеруючі компанії та виконання механізму ПСО. Мабуть, більше ніж сама ціна, учасників ринку хвилювало питання «хто винен?». Щодо причин падіння ціни виникла суперечка між традиційними опонентами на ринку. Для недопущення такого явища в подальшому регулятор запровадив нові обмеження. Складається враження зачарованого кола: проблеми викликають нові обмеження, а ті, в свою чергу, - нові проблеми. Ринок електроенергії, який народжувався понад 20 років, намагаються загнати у все вужче середовище і страждають від цього переважно державні суб’єкти ринку.

Разом з тим, вже неодноразово озвучувалася теза про необхідність рішучих кроків щодо поступової відміни ПСО та зменшення рівня обмежень. Згадується відомий фільм 1993 року «Звільнити Віллі», в якому 12-річний хлопчик рішучими вчинком допоміг киту покинути штучне середовище та повернутися в безмежний океан, але про все по черзі.

Падіння ціни

Головною подією на ринку електроенергії в кінці травня стало значне і тривале падіння середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» в торговій зоні Об’єднана енергосистема України. З 1 по 22 травня ціна коливалася в діапазоні 1022-1474 грн/МВт-год, проте в результаті торгів на 23 травня вона впала на 23% - до 952,5 грн/МВт-год, після чого вона продовжила падіння (виключення стало лише 27 травня) до мінімальної точки – 659,7 грн/МВт-год. Ціна увійшла в прийнятний діапазон (1200-1400 грн/МВт-год, згідно оцінки НКРЕКП) лише з 1 червня. Варто зазначити, що це не перше значне зниження ціни на РДН, подібні випадки мали місце на початку грудня 2019р (мінімальне значення тоді становило 758 грн/МВт-год), на початку лютого (765,9 грн/МВт-год) та всередині квітня (рекордне зниження до 606,3 грн/МВт-год). Проте минулі випадки були короткотривалими, ціна відновлювалася до показника вище 1200 грн/МВт-год за два дні після досягнення мінімального значення. В кінці травня ціна знаходилася на рівні 650-800 грн/МВт-год цілий тиждень.

Звалося б, низька ціна – це добре, адже постачальники отримали можливість придбати порівняно дешеву електроенергію для забезпечення потреб портфелю своїх клієнтів (кінцевих споживачів). З однієї сторони – це відповідає дійсності, але разом з тим низька ціна на РДН має суттєві негативні наслідки. По-перше, від таких цін страждає генерація, собівартість якої (з об’єктивних причин, таких як технологія виробництва, вартість палива та ін.) перевищує ціну на ринку, по-друге, низька ціна створює проблеми для реалізації й без того недосконалого механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО). Згідно цього механізму, ДП «Гарантований покупець» має заробляти кошти на продажу електроенергії на РДН, а отриманий прибуток спрямовувати на виплати виробникам електроенергії з ВДЕ та для забезпечення потреб населення. Чим нижча ціна на РДН, тим менше він може заробити. Нагадаймо, що в січні-лютому 2020р «Гарантований покупець» заявляв про збитковість продажів на РДН саме через низькі ціни.

На загрози тривалої низької цінової динаміки також звернули увагу і в профільному міністерстві. 28 травня т. в. о. міністра енергетики Ольга Буславець заявила, що ціна 659,7 грн/МВт-год є безпредметно низькою і вона не покриває затрат (собівартості) генеруючих компаній. За її оцінками, така ціна є вдвічі нижчою того рівня, який би влаштував і виробників, і споживачів. Також зниження ціни викликало реакцію й інших учасників ринку та державних органів, які розійшлися в поглядах щодо причин тривалого низхідного тренду на РДН.

Причини зниження ціни

27 травня народний депутат від фракції «Слуга народу», голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус на сторінці в мережі Facebook опублікував свою версію подій. За його словами, причиною падіння ціни стало зменшення попиту на 20 тис МВт-год на добу у 20-х числах травня. Герус посилається на дані «Оператора ринку», згідно яких загальний обсяг попиту на РДН в ОЕС України 21-23 травня становив 72-92 тис МВт-год, а протягом 24-30 травня – 48,6-65,7 тис МВт-год.

Депутат заявив, що трейдери ДТЕК зменшили обсяги купівлі на РДН та перемістили частину контрактів на ринок двосторонніх договорів. Герус охарактеризував такі дії як «спецоперація з дестабілізації ринку» та написав звернення до Антимонопольного комітету та Служби безпеки України. Депутат припустив, що ДТЕК міг зазнати збитків від таких дій, але холдинг, на його думку, переслідував не комерційну, а політичну мету – дискредитувати представників органів влади.

З думкою депутат також погодився регулятор та деякі учасники ринку. 29 травня НКРЕКП заявила, що, ціновий провал на ринку був спричинений діями групи компаній ДТЕК шляхом суттєвого скорочення закупівлі електроенергії на РДН. Варто зауважити, що комісія досить швидко опублікувала свою позицію та знайшла винного, хоча до цього її члени зазначали, що регулятор готує Порядок проведення розслідувань на ринку, який прописує тривалий процес розслідування (запит інформації в компанії, його обробка, прийняття рішення).

В коментарі для агентства ExPro директор «Нової-енергетичної-компанії» Олександр Притика заявив, що причиною для падіння була конкурентна боротьба ДТЕК та «Центренерго». «ДТЕК пішов з ринку «на добу наперед», чим і обвалив попит. Зараз (станом на 2 червня – ред.) всі повернулися і «Гарантований покупець» буде намагатися зафіксувати ціну, тому вона не повинна знову впасти», - сказав Притика. Слід відзначити, що саме «Нова-енергетична-компанія» займала перший рядок за обсягами закупівлі електроенергії на балансуючому ринку у лютневому розслідуванні маніпуляцій, яке опублікувало видання «Бізнес.Цензор».

У відповідь на згаданий висновок НКРЕКП, в ДТЕК зажадали проведення детального розслідування причин ситуації, що склалася. Коментуючи для ExPro передумови виникнення низьких цін представники ДТЕК пояснили, що з початку травня на РДН значно зросла присутність трейдерів, які почали пропонувати обсяги за цінами до 550 грн/МВт-год. Це дуже низька ціна для генеруючих компаній, адже за даними виробничого звіту «Енергоатома» за 2019р, собівартість генерації АЕС в грудні 2019р становила 560,4 грн/МВт-год. На РДН електроенергію з такими цінами може пропонувати «Гарантований покупець» (за рішенням НКРЕКП, він зобов’язаний продавати «зелену» генерацію на РДН за цінами в діапазоні 10-1536 грн/МВт-год). Ймовірно, частина обсягів дешевої пропозиції припадає на «Гарантованого покупця», який виставляє такі позиції, щоб не допускати значного зростання ціни на РДН, що одразу помітить регулятор.

Проте, в ДТЕК вважають, що саме приватні трейдери протягом травня значно збільшили кількість демпінгових заявок на РДН, тим самим витіснивши пропозицію генеруючих компаній.

* - за даними джерел на ринку

В енергохолдингу зазначили, що ряд приватних трейдерів викупили травневий ресурс державної генерації («Енергоатома» та «Центренерго») на аукціонах «Української енергетичної біржі» за середньою ціною біля 1115 грн/МВт-год, що дозволяло їм вигідно перепродавати ці обсяги на РДН, поки на цьому сегменті ринку ціна утримувалася на рівні біля 1300 грн/МВт-год (перші 20 днів травня). Ймовірно, трейдери виставляли своїй пропозиції за низькими ціновими заявками для того, щоб просто потрапити в ринок і потіснити постійно присутніх двох великих гравців – «Енергоатома» та «Гарантованого покупця». Подача дешевої цінової заявки на РДН не означає продажу електроенергії за такою ж ціною, в результаті торгів всі обсяги продаються та купуються за єдиною середньою ціною (визначається на перехресті кривих попиту та пропозиції), яка розраховується на кожну годину.

Такий підхід має ризикований момент, надмірна кількість дешевої пропозиції збільшує ймовірність того, що середня ціна на РДН також почне обвалюватися, що і почало відбуватися 23-24 травня та досягло піку 28-29 травня. В ДТЕК зазначають, що пропозиція за цінами до 550 грн/МВт-год саме в ці дні сягнула максимальних значень. Також в енерхолдингу повідомили, що «ДТЕК Енерго» виставляє на продаж на РДН 15% своєї генерації, як того вимагають Правила ринку, але на фоні витіснення об’єктивно дорожчої теплової генерації демпінговими пропозиціями приватних трейдерів, ДТЕК частину обсягів дійсно перевів на ринок двосторонніх договорів, що дозволило не зупиняти роботу ТЕС.

1 червня Агентство уряду США з міжнародної розвитку (USAID), яке надає консультативну підтримку НКРЕКП, опублікувало власний звіт щодо роботи ринку. Агентство визнало, що протягом карантину можуть траплятися випадки торгівлі штучними обсягами електроенергії. Для виправлення ситуації USAID рекомендувало комісії змінити граничні ціни на балансуючому ринку, а також обмежити пропозицію на різних сегментах ринку шляхом перевірки обсягів генерації.

Показово, що про торгівлю «повітрям» експерти та народні депутати заявляють ще з січня 2019р. 3 червня замголови комітету Верховної Ради з енергетики Олексій Кучеренко опублікував документ, який свідчить, що «Оператор ринку» тривалий час щомісячно інформував НКРЕКП, АМКУ та СБУ про наявність махінацій на ринку. Однак, вочевидь ця інформація ігнорувалась до останнього моменту. Коли вже ситуація стала нестерпна, Андрій Герус а слід за ним НКРЕКП з ідентичною позицією звинуватила одного учасника ринку.

Нові милиці

Комісія майже так і зробила. 3 червня регулятор вирішив запровадити додаткові обмеження для трейдерів: НКРЕКП зобов’язала «Укренерго» проводити моніторинг угод на ринку двосторонніх договорів та на ринку «на добу наперед». Якщо системний оператор виявить, що трейдер виставив на продаж на РДН більші обсяги, ніж сумарний законтрактований обсяг на ринку двосторонніх договорів (з урахуванням експорту та імпорту), тоді така компанія на 7 днів буде позбавлена можливості участі на цих сегментах ринку (та на внутрішньодобовому ринку).

Крім того, згідно рішення комісії, теплова генерація буде зобов’язана за день до продажу електроенергії подавати в «Укренерго» інформацію про залишки вугілля на складах та законтрактовані обсяги природного газу, про питому собівартість виробництва електроенергії та ремонти генеруючого обладнання. Обсяги продажів електроенергії операторами ТЕС не зможуть перевищувати обсягів, для виробництва яких достатньо наявного або законтрактованого палива. Якщо теплова генерація подасть на ринку двосторонніх договорів заявку з обсягами, які будуть перевищувати можливості щодо палива, «Укренерго» відхилить реєстрацію таких заявок.

Дані рішення, за словами члена НКРЕКП Дмитра Коваленка, були прийняті з метою недопущення маніпуляцій на ринку електроенергії. В той же час, ряд трейдерів назвали такий крок неринковим підходом. Наприклад, в компанії «Делайт Енерджі» рішення комісії вважають втручанням в господарську діяльність виробників та безглуздим, адже запаси палива можуть бути збільшені протягом доби, а контракти змінені. На думку учасника ринку, такого роду адміністративне втручання спотворює ринкові принципи.

За інформацією джерел ExPro, 3 червня в комісію найдішло суворе звернення АМКУ з вимогою розслідувати факти маніпуляцій трейдерів. «Це спонукало швидкому прийняттю рішень», - говорить джерело. Тож, комісія вирішила перевірити понад 60 учасників ринку. Показово що серед них немає компаній із орбіти Ігоря Коломойського, на участь в маніпуляціях яких раніше вказували учасники ринку. А саме комісія дивним чином проґавила «Юнайтед Енерджі» та державне «Центренерго», яке знаходиться під управлінням «зрозумілих» людей.

Тож, 3 червня комісія планувала запровадити мінімальні граничні ціни для ринку «на добу наперед», але це рішення було відкладене через необхідність проведення консультацій з Антимонопольним комітетом. Слід зауважити, що рішення НКРЕКП щодо продажів трейдерами лише підтверджених обсягів та намір запровадити мінімальні price caps свідчить, що в комісії допускають наявність значної демпінгової пропозиції на РДН, про яку згадувалося раніше.

Таким чином, для виправлення ситуації регулятор запроваджує все нове і нове регулювання, яке профільна Facebook-спільнота вже встигла назвати «новими милицями» для ринку. Разом з тим, Секретаріат Енергетичного Співтовариства закликає українську владу рухатися до лібералізації ринку, наприклад, у Відні вважають, що такі інструменти як price caps спотворюють ринкові сигнали. Нещодавно Міністерство енергетики на чолі з Ольгою Буславець почало предметну розмову з Енергетичним Співтовариством на предмет відходу від товарного ПСО та запровадження фінансових механізмів. За словами Буславець, фінансове ПСО буде запроваджене поступово, рішення для чого напрацьовуються в Міненергетики. Такий механізм покладання спецобов’язків дозволить працювати «Енергоатому» та «Укргідроенерго» в повноцінному конкурентному середовищі, вивести їх обсяги електроенергії у вільний ринок та отримувати прибутки (частину останніх планується вилучати для потреб виробників з ВДЕ та забезпечення сталих цін для населення). Присутність «Енергоатома» в сегменті двосторонніх договорів (вільного ринку) додасть конкуренції та відкриє доступ крупним споживачам до базової генерації без посередників. Крім того, якщо «Енергоатом» зможе регулювати обсяги продажів, це допоможе виправити сьогоднішню ситуацію значної присутності атомної генерації на балансуючому ринку. Виведення «Гарантованого покупця» на двосторонні договори дозволить зменшити пропозицію на РДН, забезпечить додаткові прибутки підприємству. Також в «Укргідроенерго» неодноразово заявляли про недоцільність поширення ПСО на гідроакумулюючі станції.

Подальша лібералізації ринку безумовно пов’язана з переговорним процесом з інвесторами у ВДЕ (зменшення фінансового навантаження, яке створює відновлювана енергетика), а також піднімає питання про необхідність поступового приведення цін для населення до ринкового рівня. Однозначно, цей шлях не буде простим. В цьому відношенні доречним є зауваження НКРЕКП, яка закликала сторони переговорів напрацювати та виконати пакетне рішення, яке не буде зводитися до підвищення тарифу на передачу «Укренерго». Практика відповідати на виклики зарегулюваного ринку ще більшим регулюванням демонструє критичні наслідки для галузі. За оцінками Міністерства енергетики, загальний дефіцит на ринку в 2020р складе 50 млрд грн. Більша частина цього дефіциту це борги та збитки державних компаній: «Енергоатома», «Центренерго», «Гарантованого покупця» та «Укренерго». Повертаючись до аналогії, яка приведена на початку статті, зауважимо, що хоча бурхливий океан і більш ризиковане середовище, ніж басейн, проте – це природнє середовище для ринку. Можливо, саме зараз той ідеальний шторм, щоб акумулювати мужність та довести справу запровадження лібералізованого ринку в Україні до належного стану.

Дмитро Сидоров