Енергія із-за кордону: як Україна перші півроку імпортує електроенергію

Енергія із-за кордону: як Україна перші півроку імпортує електроенергію

Україна має досить розвинутий електроенергетичний сектор - багато електростанцій, представлені різні види генерації, великі магістральні та розподільчі мережі та ін. Проте, до 1 липня минулого року в нашій країні не було сучасного ринку електроенергії, в якому остання вільно продається і купується різними його учасниками. З появою нового ринку, в Україні з’явилося доти відсутнє економічне явище – комерційний імпорт електроенергії. Поставки здійснюються з багатьох країн, як від західних сусідів (Словаччини, Румунії та Угорщини), так і від північних, східних - Білорусі та Росії. Зокрема купівля електроенергії у російського монополіста «Інтер РАО», керівництво якого перебуває під міжнародними санкціями, викликала обурення серед частини українського суспільства та стала предметом гарячих дискусій.

Навіщо Україна імпортує електроенергію?

Варто зазначити, що Україна імпортує різні енергоносії (природний газ, нафту, нафтопродукти) через те, що їх видобуток/виробництво не покриває споживання в країні. Електроенергії ж наша країна виробляє більше ніж, достатньо, доказом того являється експорт енергії в країни ЄС та Молдову в щорічному обсязі біля 6-6,5 млрд кВт-год. Імпорт електроенергії виник не через дефіцит останньої в країні, а тому, що поставки із-за кордону можуть конкурувати по ціні з українськими виробниками. Трейдери аналізують ціни на внутрішньому ринку та ціни за кордоном, коли перші перевищують останні – вони укладають контракти на імпортні поставки.

Як починалися імпортні поставки?

Імпорт електроенергії в обидві торгові зони – Бурштинський енергоострів (частина Івано-Франківської, Львівської обл. та Закарпатська обл.) та Об’єднана енергосистема України (ОЕС України) став можливий після впровадження нового ринку електроенергії, а саме з 1 липня. Варто відзначити, що між даними торговими зонами немає фізичного перетоку електроенергії. Таким чином, наша країна імпортує електроенергію з країн ЄС виключно в Бурштинський острів, а з Росії та Білорусі – лише в Об’єднану енергосистему України.

Спочатку закордонна електроенергія потрапила в енергоострів, трохи згодом, з 10 липня розпочався імпорт з Білорусі в ОЕС України. Першою компанією, яка здійснила імпортні операції (в Острів Бурштинської ТЕС) стала «ЕРУ Трейдінг». Проте, з Росії жодного кВт-год не було імпортовано до певного часу.

Чому? Тому що, в законі «Про ринок електричної енергії» були деякі нюанси. Зокрема, увесь обсяг електричної енергії, імпортованої з держав, що не є членами Енергетичного Співтовариства, продається виключно на ринку «на добу наперед» (РДН) та балансуючому ринку. Тобто, імпорт з Білорусі та Росії в ОЕС України за двосторонніми (прямими) договорами був неможливий.

Цю «проблему» для імпортерів було вирішено 18 вересня. Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус вніс правку про виключення вищезгаданої норми в законопроект - «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії», який як випливає з назви, зовсім не стосувався імпорту. Герус зробив це, за словами інших депутатів, буквально «за одну ніч» і багатьом про неї стало відомо лише під час голосування в парламенті.

Лише після прийняття відповідної правки, з 1 жовтня приватна компанія «Юнайтед Енерджі», яку пов’язують з інтересами бізнесмена Ігоря Коломойського, розпочала імпорт електроенергії з Росії.

Згодом, почали лунати постійні заяви про його припинення через збитковість, в тому числі від Геруса. Однак, імпорт електроенергії з Росії зупиняється лише через системні обмеження, які вводить НЕК «Укренерго» для забезпечення збалансованої роботи енергосистеми, яка на сьогодні не потребує такої кількості виробленої або імпортованої електроенергії.

Торгівля з агресором викликала великий суспільний резонанс. Тому, Верховна Рада 4 грудня заборонила постачання електроенергії з Росії за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовий ринок, залишивши можливість імпорту з РФ на РДН та з Білорусі за двосторонніми договорами, на РДН та ВДР. Однак, навіть і цю заборону в будь-який момент, згідно закону, може зняти Кабінет міністрів.

Чому прямі контракти з Білорусі залишили? Можливо, відповідь озвучив міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель, який в кінці листопада під час двосторонньої зустрічі з білоруськими колегами сказав наступне: «Електроенергія серед пріоритетних питань. У лютому (2020р – ред.) має запрацювати Білоруська АЕС, може бути надлишок електроенергії, у якій ми зацікавлені».

Скільки електроенергії і звідки ми імпортуємо?

В липні-грудні минулого року Україна імпортувала 2,7 млрд кВт-год електроенергії, доля імпорту в обсязі щомісячного споживання поки відносно невелика – 3-5%, а за даними НЕК «Укренерго» в структурі загального балансу за 2019р частка імпорту склала лише 1,7%. За друге півріччя 2019р найбільшим постачальником електроенергії в Україну стала Словаччина, її доля поставок склала 34%, друге місце посіла Білорусь (31%), третє – Угорщина (23%), четверте – Росія (11%), п’яте – Румунія (11%).

В «Острів Бурштинської ТЕС» основними імпортерами є Словаччина та Угорщина, поставки з Румунії виникли почалися лише з листопада 2019р. В «Об’єднану енергосистему України» імпортери почали постачати електроенергії з Білорусі з липня 2019р, а з Росії – з жовтня минулого року. Бажання трейдерів купувати кіловат-години у країни-агресора пояснюються пропозицією ціни (ситуативно нижчої за ціну на внутрішньому ринку) з боку російської державної електроенергетичної компанії «Інтер РАО».

На початку січня цього року поставок з Росії та Білорусі не було, перші російські кіловат-години почали постачатися в Україну починаючи з 8 січня, з 12 по 26 січня імпорт з Білорусі зростав, з Росії – обсяг поставок мав змінний характер.

Критика імпорту електроенергії з Росії

Багато політиків, керівників енергокомпаній, експертів почали критикувати початок поставок електроенергії з Росії через потенційну загрозу енергонезалежності та зменшенню власного виробництва електроенергії. Зокрема, екс президент ДП «НАЕК Енергоатом» Юрій Недашковський на початку листопада заявив, що імпорт з РФ та Білорусі витіснив компанію з РДН.

«На даний момент ситуація така, що заявлені дуже низькі ціни (електроенергії, що імпортується з РФ та Білорусі – ред.) на РДН. Ми змушені піти на балансуючий ринок. Це для нас додаткове фіннавантаження», - заявив він.

Згодом, в кінці листопада, «Енергоатом» звернувся в Антимонопольний комітет через можливі антиконкурентні дії імпортерами електроенергії з Росії та Білорусі на РДН, що унеможливили продаж, заявленого обсягу електроенергії іншими учасниками ринку.

Крім того, генеральний директор енергохолдингу ДТЕК Максим Тімченко заявив, що рішення про початок імпорту електроенергії з РФ не додає конкуренції на ринку та не поєднується з метою досягнення енергонезалежності України.

«Під знаком ніби конкуренції або демонополізації, ми відкрили повністю ворота поставки російської електроенергії і для мене дуже дивні ці протиріччя. Коли, з однієї сторони, ми говоримо як досягнення про те, що ми не споживаємо декілька років російський газ і паралельно ми відкриваємо повністю ворота для необмеженої поставки російської електроенергії. І якби ж це додавало конкуренції, напевно це якось можна було зрозуміти, але коли через це вводяться обмеження і для «зелених» електростанцій і для атомних і, звичайно, для теплових, коли подібні рішення не поєднуються з обговоренням енергонезалежності України, то це викликає, м’яко кажучи, непорозуміння», - заявив Тімченко.

З різкою критикою виступили і ряд народних депутатів від партій «Батьківщина» та «Європейська Солідарність». Зокрема, народний депутат України, член фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв заявив, що подальший імпорт е/е з РФ призведе до закриття вітчизняних енергетичних та вугільнодобувних підприємств і звільнення тисяч їх працівників.

Крім цього, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї, колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков зазначив, що імпорт електроенергії з Росії загрожує євроінтеграції, зокрема в частині підготовки до синхронізації вітчизняної енергетичної системи з європейською у 2023р.

Прихильники імпорту

Як вже згадувалося основним захисником відкриття імпорту, особливо з Росії та Білорусі, виступив голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус. У відповідь на звинувачення, він заявляв, що імпорт збільшує конкуренцію на ринку. Зокрема, в кінці жовтня 2019р Герус повідомив, що зниження ціни на ринку «на добу наперед» до 1,47 грн/кВт-год пояснюється зниженням попиту та впливом імпортних поставок.

Також на підтримку імпорту електроенергії виступив перший заступник міністра енергетики та захисту довкілля Віталій Шубін. «Якщо законодавець визначив можливість імпортувати, то ринок відкрився. Відповідно гравці на ринку відреагували. Ми спостерігаємо певні навіть позитивні речі від цих речей», - сказав Шубін у середині жовтня 2019р.

Крім того, нещодавно голова НКРЕКП Валерій Тарасюк в інтерв’ю відзначив важливість імпорту саме в контексті збільшення конкуренції, адже внутрішній ринок формують декілька великих гравців. «У нас висококонцентрований ринок, у нас є декілька гравців, які тримають на собі весь ринок. Від поведінки найбільших гравців залежить стан ринку, в тому числі ціни на електроенергію як такі. Імпорт є тим, чинником, який хоч якось допомагає конкуренції», - сказав голова регулятора.

Так чи інакше, на сьогодні закордонні кіловат-години купують ряд трейдерів. З Європи електроенергію імпортують біля 10 компаній, трохи менша кількість – з Білорусі та Росії. 

Дмитро Сидоров, Ярослав Самолюк