Дорога на ЦСВЯП або готовий шлях до енергонезалежності України

Дорога на ЦСВЯП або готовий шлях до енергонезалежності України

 

20 серпня 2021 року, ДП НАЕК «Енергоатом» урочисто презентував новозбудоване Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) – один із наймасштабніших проєктів у галузі української ядерної енергетики. Завдяки сховищу Україна припинить вивозити відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) з трьох українських АЕС – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української – на російські підприємства для переробки і тимчасового зберігання. Відтепер ВЯП зберігатиметься у власному сховищі, даючи державі змогу заощаджувати 150 - 200 млн доларів щорічно.

Кореспонденти агентства ExPro, разом з Володимиром Холошою, заступником директора ВП «Атомпроектінжиніринг», побували на ключових об’єктах сховища таких як: під’їзна залізнична гілка до сховища, залізнична гілка Вільча-Янів, та майданчику зберігання контейнерів для ВЯП, для того щоб особисто переконатись у готовності стратегічного об’єкта.

Першим об’єктом, який відвідало ExPro, стала новозбудована у зоні відчуження та введена в експлуатацію залізнична під’їзна гілка до сховища протяжністю 6,2 км, яка з’єднується з ділянкою колії Вільча - Янів. 

Фото готової під'їзної колії у напрямку ЦСВЯП.

«Незважаючи на те, що це під’їзна гілка, а не магістраль де їздять пасажири, на неї також повинні бути документи. А тому, дана гілка вже має: перше - сертифікат будівельної готовності від ДАБІ, друге - акт технічної готовності до експлуатації, який підписаний «Укрзалізницею», по-третє, відповідний паспорт на ці залізничні колії, а також виконавчу і проектну документацію» - розповів заступник директора ВП «Атомпроектінжиніринг».

На даній гілці вже було проведено її тестування за допомогою проїзду транспортера з макетом вантажа, а саме був перевезений транспортний контейнер Hi-Star з габаритним імітатором відпрацьованого ядерного палива. Після чого, було підтверджено її готовність до експлуатації.

Цікавий факт: під’їзна колія, побудована на землях, які були виділені «Енергоатому» Урядом та розрахована на вагу потяга, у якого на одну вісь припадає не більше 23 тон. Тобто, якщо транспортер відпрацьованого ядерного палива має 12 осей, залізнична гілка передбачена під навантаження як мінімум 280 тон.

Під’їзна гілка була побудована на замовлення «Атомпроектінжинірингу» компанією «Укренергомонтаж», а реконструкцією залізничної гілки Вільча – Янів займалась «Укрзалізниця» на кошти «Енергоатому».

Як повідомив Володимир Холоша, вартість під’їзної залізничної гілки до сховища коштувала близько 150 млн грн, а вартість реконструкції залізничної гілки Вільча-Янів — 330 млн грн. Саме реконструкція останньої гілки була найбільшою перепоною для повного введення в екслуатацію ЦСВЯП ще раніше.

Приєднання під'їзної колії до сховища (відходить праворуч), до гілки Вільча - Янів (слідує прямо)

«Ми вже провезли найбільш важкий вантаж по двох гілках. Ми бачимо, що вони повністю готові до прийняття вантажів на ЦСВЯП. При цьому, технологія перевезення ВЯП з трьох українських АЕС – Хмельницької, Рівненської та Южно – Української, має 4 бар’єри між паливними збірками та навколишнім середовищем, в той час як при транспортуванні палива до Росії, було на декілька бар’єрів менше», - повідомив Володимир Холоша.

Після огляду транспортних шляхів якими буде забезпечено підвіз ВЯП, працівники «Енергоатома» продемонстрували кореспондентам безпосередньо - Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива.

ЦСВЯП - результат роботи України та американської компанії HOLTEC.

Територія ЦСВЯП.

Технологія сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива – це технологія, яка використовується у всьому світі та є широко розповсюдженою, вона є більш безпечна ніж при вологому зберіганні.

Як зазначає Володимир Холоша, наразі технологія зберігання ВЯП в США та європейських країнах, спроектована для зберігання в одностінних контейнерах, тоді як на ЦСВЯП паливо буде зберігатись в двостінних контейнерах Hi-Stоrm, виробництва компанії Holtec. Така технологія є більш передовою та безпечною, яка наразі освоюється тільки в Україні та Великій Британії.

Контейнери Hi-Storm 190 в яких буде зберігатись відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських АЕС.

Контейнер Hi-Storm 190, висота понад 4 м, вага без бетону - 26,3 тон, вага із заповненим бетоном - 105,7 тон.

Сам же контейнер Hi-Storm універсальний та розрахований як під великі ядерні збірки з реакторів ВВЕР 1000 (вміщує 31 касету), так і під маленькі «ТВЕЛи» з реакторів ВВЕР 440 (зможе вмістити 85 касет). За словами Холоші, навіть якщо літак впаде на такі контейнери, вони будуть пошкоджені лише ззовні, а всередині все залишиться в цілісному та герметичному стані.

Ззовні та всередині контейнери виготовленні з оцинкованої сталі , крім того між стінками заливається 33 кубометри бетону, а максимальна вага заповненого паливом та бетоном контейнеру буде становити до 170 тон.

Маркування виробника контейнера від американської компанії Holtec.

Майданчик, де протягом 100 років буде зберігатись відпрацьоване ядерне паливо у контейнерах Hi-Storm.

Загалом ЦСВЯП розрахований на розміщення у вертикальному стані - 458 даних контейнерів американського виробництва, на 4 розкреслених секціях. Проте, майданчик має і п'яту секцію, завдяки якій можливо буде розширити сховище, за умов якщо буде збільшений проектний термін експлуатації енергоблоків українських АЕС. Сховище вже отримало сертифікат державної будівельної інспекції та готове до приймання палива. А загальна вартість будівництва сховища складає близько 200 млн доларів.

Розмічені ділянки встановлення контейнерів, товщина бетону – 60 см.

Крім того, ЦСВЯП побудовано із урахуванням того, що в майбутньому, паливо, яке на ньому зберігається може бути використано повторно. Звичайно, якщо буде прийнято рішення, щодо його регенерації та повторного використання, а також за умови економічної доцільності.

Наразі в Україні, як і в більшості країн прийнята концепція відкладеного рішення, щодо повторного використання ВЯП. Можливо буде прийняте рішення щодо його подальшого захоронення у геологічних формаціях, адже на даному етапі країнам економічно вигідніше та безпечніше виробляти нове паливо, ніж переробляти використане.

Однак після будівництва, на бетоні з’явились невеликі тріщини, які були успішно «залатані» за сприянням «Атомпроектінжиніринг». Наразі, на майданчику немає жодної тріщини.

«Ми «полікували» тріщини, які з’явились на бетоні майданчику, щоб вони не збільшувались під впливом наших погодних умов. Тріщинки були заповнені спеціальними матеріалами за спеціальною технологією, які унеможливлюють їх розповзання, а після - зашліфовані. Це було зроблено за сприянням науково-дослідного інституту та підрядника», - зауважив Холоша.

Заповнені та зашліфовані тріщини на майданчику ЦСВЯП.

Вже в кінці січня – на початку лютого 2022 року, ЦСВЯП планує прийняти перший контейнер з відпрацьованим ядерним паливом з Рівненської АЕС.

Віталій Корнієнко, Дмитро Сидоров.