Українська вітроенергетика, попри війну та виклики, залишається однією з найперспективніших галузей для інвестицій та розвитку. Її потенціал здатен забезпечити щонайменше третину національного споживання електроенергії, а інтерес міжнародних партнерів лише зростає.
Перед стартом Українського вітроенергетичного форуму у Львові ExPro поспілкувалося з Андрієм Конеченковим, головою Правління Української вітроенергетичної асоціації, про іноземні інвестиції, державну підтримку, бар’єри на ринку та стратегічне значення вітроенергетики для повоєнної відбудови країни.
Андрій Конеченков, голова Правління Української вітроенергетичної асоціації
Про Український вітроенергетичний форум 2025
Як ви оцінюєте залученість іноземних партнерів до Форуму? Наскільки, на Вашу думку, вони зацікавлені у виході (або вже розширенні) на українському вітроенергетичному ринку? Що може стати перешкодою для іноземців?
Почну зі статистики.
2024 рік став найкращим роком для вітрової енергетики по встановленій потужності в історії світової вітроенергетики. За даними Глобальної ради з енергетики (GWEC), до енергомережі по всьому світу було приєднано 117 ГВт нових вітрових потужностей, а сумарна глобальна встановлена потужність перевищила 1136 ГВт. Річна встановлена потужність нових наземних вітрових електростанції другий рік поспіль перевищила позначку в 100 ГВт. Потужність морських вітрових електростанцій, введених в експлуатацію в 2024 році, склала 8 ГВт.
Вітроенергетика забезпечує понад 10% світового попиту на електроенергію, випереджаючи атомну енергетику. Тобто світова статистика підтверджує: вітроенергетика вже стала однією з найбільш конкурентних галузей сучасної енергетики.
Що стосується нашої країни, то станом на сьогодні, Україна має лише 1,92 ГВт встановленої вітроенергетичної потужності, з яких 68% знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Водночас, вітроенергетичний потенціал нашої країни достатньо високий і саме вітроенергетика може забезпечити щонайменше третину національного споживання електроенергії. Це створює значні перспективи, що привертають увагу іноземних партнерів.
Цьогорічний Український вітроенергетичний форум підтверджує цей інтерес: участь підтвердили близько 60 іноземних експертів та топ-менеджерів з 34 компаній, або їх представництв в Україні.
Цей Форум — це більше ніж професійна зустріч, це символ стійкості України, енергетичної незалежності та рішучості відбудувати країну за допомогою інновацій. Ми маємо честь приймати наших європейських партнерів на чолі з вітровою асоціацією Європи WindEurope та її виконавчим директором Джайлзом Діксоном. Присутність міжнародних партнерів на Форумі чітко демонструє: майбутнє енергетики України — у співпраці, інвестиціях та вітровій енергії.
Досвід розвитку сучасної вітроенергетики в Україні за останні 14 років і особливо протягом військових дій рф проти України, довів позитивну співпрацю між українськими вітроенергетичними компаніями і провідними світовими виробниками вітроенергетичного обладнання, такими компаніями як Vestas, Nordex, GE Vernova. Крім того, в нас працюють і вітрові турбіни українського виробництва - компанії Френдлі Вінд Технолоджі.
Водночас існують ключові бар’єри для іноземного бізнесу.
Перший — це безпекові ризики та відсутність достатнього страхового покриття для інвестицій і персоналу. Другий — невизначеність на ринку збуту електроенергії. Поточна модель із «Гарантованим покупцем» не забезпечує належної фінансової стабільності для довгострокових проєктів. У відповідь на це наша асоціація разом з ЄУЕА ініціювали створення спеціального фонду для гарантування цін на електроенергію для компаній на комерційному ринку електроенергії, що має на меті зменшити ризики інвесторів та забезпечити доступ до проєктного фінансування від міжнародних фінансових інституцій, таких як ЄБРР.
Оголошення про створення Механізму зменшення ризиків у відновлюваній енергетиці (Ukraine Renewable Energy Risk Mitigation Mechanism) стало однією з важливих подій для галузі ВДЕ. Цю ініціативу очолює Європейський банк реконструкції та розвитку. Його практична мета – вирішити ключову проблему для інвесторів: непередбачуваність доходів. Механізм буде стабілізувати виручку для виробників «зеленої» енергії, покриваючи некомерційні ризики (наприклад, воєнні або ризики несплати за вироблену електроенергію). Це робить проєкти ВДЕ в Україні прийнятними для фінансування з боку приватних банків та міжнародних інституцій.
Сколівська ВЕС
Вітроенергетика в Україні є наразі однією із найперспективніших з усіх енергонапрямів - на чому планується головний акцент на Форумі у Львові (ринок, будівництво, девелопмент, юридичні аспекти тощо)?
Цьогорічний Форум пройде під гаслом «Відновлюємо країну з допомогою вітру», а тому стане ключовою стратегічною платформою для формування пріоритетів, інструментів та партнерств, які визначатимуть розвиток вітроенергетики в Україні на найближче десятиліття.
До участі долучаться урядовці, міжнародні інвестори, представники банківського сектору, девелопери, виробники обладнання, представники логістичних, проєктних, будівельних, юридичних компаній, експерти та стратегічні партнери. Усі разом вони напрацьовуватимуть варіанти масштабного розгортання вітроенергетичних проєктів в умовах воєнного і повоєнного часу в Україні. П
рограма одноденної конференції включатиме шість спеціалізованих сесій, присвячених:
- Фінансуванню вітроенергетичних проєктів у воєнний час
- Інституційним гарантіям та інструментам ризику-менеджменту
- Логістиці, експлуатації й технічному обслуговуванню вітростанцій
- Оновленню нормативно-правової бази та розробці проєктів
- Успішним прикладам будівництва вітроенергетичних об'єктів під час війни, тощо.
Ця подія буде першим великим офлайн зібранням з питань вітроенергетики в Україні з початку повномасштабної війни і відображатиме непохитну рішучість країни будувати «зелене», безпечне та незалежне енергетичне майбутнє.
Україна сьогодні доводить усьому світу свою силу, стійкість і здатність до трансформації. Вітроенергетика – це не просто технологія, а символ відновлення, розвитку та незалежності.
ExPro стало інформаційним партнером Українського вітроенергетичного форуму 2025
Про роль держави у вітроенергетиці
Як ви оцінюєте підтримку держави у розвитку вітроенергетичного сектору України?
Вже понад три роки поспіль вітроенергетичний сектор України розвивається в умовах війни, долаючи численні виклики та адаптуючись до нових реалій. Це були роки складних викликів, але водночас і нових можливостей, які заклали основу для майбутнього розвитку.
І хоча регуляторні умови на вітроенергетичному ринку все ще залишаються недосконалими, а виробники електроенергії з ВДЕ все ще чекають на погашення заборгованості за поставлену електроенергію, у 2023-2025 роках державою все ж було прийнято низку позитивних для подальшого розвитку галузі регуляторних документів, а саме:
Закон України № 3220-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України», прийнятий у 2023 році, стимулював виробників електроенергії з енергії вітру вести самостійну торговельну діяльність на ринку та надав можливість виробникам з ВДЕ переходити на такі нові механізми підтримки як ринкова премія та контракти на різницю.
Сьогодні всі виробники електроенергії за рахунок вітру, окрім однієї ВЕС в Одеській області - ВЕС “Южне Енерджі”, що належить китайським інвесторам - працюють на комерційному ринку електроенергії.
2024 рік ознаменувався запуском важливих механізмів підтримки відновлюваної енергетики таких як: гарантії походження електроенергії, механізм ринкової премії та «зелені» аукціони.
До того ж, 2024 рік також відзначився ухваленням національних планів, які закріпили «зелений» курс країни. Я маю на увазі прийняття Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року і Національного плану дій з розвитку ВДЕ до 2030 року. А, в кінці року, вперше в історії національного ринку електроенергії були прийняті беззбиткові тарифи на передачу електроенергії НЕК «Укренерго».
Початок 2025 року відзначився прийняттям дуже важливого для галузі закону № 4213-IX «Про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики та у сфері теплопостачання щодо уточнення положень, пов’язаних із дією воєнного стану в Україні», де одним із важливих положень для вітроенергертики стало визначення послуги із бронювання потужностей.
Крім того, закон знімає обмеження на обсяг встановленої потужності об’єктів електроенергетики і вводить механізм Cable pooling. 21 серпня 2025 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону №13219 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Цей законопроєкт спрямований на підвищення ефективності конкурентної моделі підтримки розвитку відновлюваної енергетики шляхом удосконалення процедури організації та проведення так званих “зелених” аукціонів. Зокрема, законопроєктом передбачено продовження періоду проведення аукціоні з ВДЕ до 31 грудня 2034 року замість нинішнього завершення 1 січня 2030 року, запроваджується новий механізм підтримки— ринкова премія, яка замінює контракти на різницю до кінця 2029 року.
Учасники аукціону зможуть надавати або банківську гарантію, або ж як нову альтернативу — фінансове забезпечення на рахунок гарантованого покупця (спеціальний рахунок, у тому числі ескроу). Розмір банківської гарантії чи фінансового забезпечення для участі в аукціоні залишається на рівні 5 євро/кВт. Перед укладенням договору гарантія зменшується з 15 євро/кВт до 10 євро/кВт, а у разі продовження будівництва зменшується із 30 євро/кВт до 10 євро/кВт.
Строк погашення гарантій походження скорочується з 18 до 12 місяців. Також, удосконалюється система їх видачі й обігу, щоб українські гарантії визнавались в країнах ЄС. Законопроєкт встановлює граничні строки не лише для будівництва та введення в експлуатацію нових об’єктів, а й для їх приєднання до мереж. Зараз вони становлять 18 місяців з дати укладення договору за результатами аукціону для СЕС та 36 місяців — для інших видів генерації. Водночас для останніх (крім СЕС) пропонується подовжити цей термін до 42 місяців у випадку, якщо договір було підписано під час дії воєнного стану.
Механізм cable pooling поширюється і на установки зберігання енергії, тобто допускається приєднання установок зберігання енергії через механізм cable pooling, Отже, за останні три роки в країні були здійснені значні позитивні кроки по зміні законодавства в галузі вітроенергетики і ВДЕ загалом. Якщо оцінювати державну підтримку галузі по п’ятибальній системі, я б поставив «добре». Проте, багато роботи попереду. Темпи будівництва нових генеруючих недостатні. Для виконання поставлених цілей, Україна має вводити щорічно біля 800 МВт нових вітроенергетичних потужностей. Що ж відбувається на практиці? Через деякі існуючі бар’єри ми не використовуємо той величезний потенціал, який маємо.
Україна станом на 2024 рік мала 5 ГВт вітроенергетичних проєктів готових до будівництва, але за рік було введено в сто разів менше – 45 МВт, половина з яких - це вживане обладнання.
Так, не сприяє кращому результату те, що галузь вітроенергетики залишилась єдиним напрямком енергетики, яка була позбавлена податкових пільг на імпорт обладнання. Ну й болюче питання – сплата боргів, накопичених на ринку за минулі роки. І якщо, ситуація з оплатою боргів за 2023 і 2024 покращилась, вийшовши на рівень 99,2% і 89,2% відповідно, то за 2022 рік рівень оплати за поставлену виробниками електроенергію досі знаходиться на рівні 65,5%!
Про нові інвестиції
Кількість інвесторів у вітроенергетику в Україні постійно зростає. Які ще кроки мають бути виконані для збільшення потоку інвестицій?
Національний план з енергетики та клімату на період до 2030 року (НПЕК) передбачає досягнення 27% частки ВДЕ у загальному кінцевому енергоспоживанні. Вітроенергетика, в свою чергу, відіграє важливу роль як у досягненні цієї цілі, так і у зміцненні енергетичної безпеки, забезпеченні декарбонізації й децентралізації енергосистеми.
Для досягнення цілей визначених НПЕК потрібна чітка синхронізація між державними установами та професійною спільнотою. Проте, відсутність єдиного державного органу, який відповідав би за координацію між державними установами для подолання існуючих бар’єрів, заважає прискореному розвитку ВДЕ в Україні. На мою думку, Міненерго, яке зараз наголошує на пріоритетності розвитку ВДЕ в Україні, могло б взяти на себе функцію координатора. Таке рішення може бути сприйнято позитивно і покращило б потік інвестицій в сектор ВДЕ, зокрема у вітроенергетику.
Які «слабкі» місця вітроенергетичної галузі стримують подальших розвиток вітрогенерації ? Як війна позначилась на галузі?
В своєму офіційному зверненні на адресу нещодавно призначеної Міністерки з енергетики пані Світлани Гринчук, УВЕА окреслила чітко визначений перелік викликів, які сповільнюють розвиток сектору ВДЕ, зокрема вітроенергетики в Україні:
1) Вдосконалення механізму «зелених» аукціонів. Чинний механізм не користується попитом серед інвесторів. Пропонується: переглянути квоти (збільшивши їх до 800-1000 МВт для вітроенергетики щорічно), запровадити модель ринкової премії, збільшити строк підтримки та зменшити гарантійні внески. Ці питання частково врегульовані у законопроєкті №13219, який минулого тижня пройшов перше читання у Верховній Раді. Ми сподіваємось що незабаром цей законопроєкт буде прийнятий і запрацює.
2) Болюче питання для галузі - врегулювання розрахунків за небаланси 2022 року. На сьогодні розрахунок вартості небалансів є таким, що суперечить законодавству, що визнано Верховним судом. Пропонується ініціювати зміни до Закону «Про ринок електричної енергії» для визначення порядку розрахунків за спірний період.
3) Відновлення та продовження дії касового методу оподаткування. Через кризу неплатежів виробники з ВДЕ змушені сплачувати податки з неотриманих коштів. Ми наголошуємо на необхідності продовжити дію касового методу з ПДВ до 2028 року та відновити дії касового методу оподаткування для податку на прибуток.
4) Розширення податкових та митних пільг на обладнання. Вітрогенеруюче обладнання не включене до переліку обладнання, що підпадає під пільги на імпорт. Асоціація наголошує на включенні до переліку пільг вітрових турбін та підтримці продовження терміну їх дії.
5) Дозвіл на будівництво інфраструктури в полезахисних лісосмугах. Чинна заборона унеможливлює прокладання енергетичних комунікацій на таких ділянках. Пропонується ініціювати зміни до Постанови КМУ №650, щоб дозволити спорудження енергетичної інфраструктури.
6) Розблокування розрахунків, пов'язаних з об'єктами ВДЕ на ТОТ. Розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом заблоковані вже третій рік. Для вирішення проблеми необхідно створити спеціальні Комісії для визначення статусу таких об'єктів.
Вирішення цих питань є критично важливим для забезпечення стабільних умов роботи сектору, збереження довіри інвесторів та реалізації нових проєктів, що посилить енергетичну стійкість України в умовах війни. Хочу наголосити, що експерти УВЕА завжди відкриті і готові до конструктивного діалогу та спільної роботи з Міністерством енергетики задля оперативного впровадження необхідних рішень.
Щодо впливу війни на вітроенергетичний сектор України? Вітроенергетика України довела свою стійкість до обстрілів на відміну від енергооб’єктів на викопному паливі. Вона базується на місцевому ресурсі — вітрі, що не потребує імпорту, а сама технологія дозволяє швидко масштабувати будівництво станцій та оперативно забезпечувати електроенергією споживачів.
Змінилась й географія вітроенергетичних проєктів: більшість проєктів, наразі, розвиваються на західних територіях України, хоча привабливими залишаються і південні регіони, особливо Миколаївська та Одеська області через їх потужній вітроенергетичний потенціал і можливості впроваджувати технології з виробництва «зеленого» водню з подальшим експортом в країни Європи.
Тилігульська ВЕС
Про європейський шлях
Які перспективи ви бачите в подальшій інтеграції енергосистеми України до енергосистеми ЄС в контексті вітрової галузі?
Повна інтеграція українських енергетичних ринків до європейських є важливою складовою майбутнього членства України в Європейському Союзі. Пакет Європейської комісії про енергетичну безпеку та інтеграцію, оголошений 24 лютого 2025 року, є важливим кроком. Він передбачає повну інтеграцію ринку електроенергії України з ЄС до весни 2027 року.
Інтеграція енергосистеми України до енергосистеми ЄС дозволить Україні експортувати свою «зелену» електроенергію на ринок Європейського Союзу, що принесе додаткові доходи та стимулюватиме розвиток галузі. Одним із важливих рішень на цьому шляху став запуск механізму видачі гарантій походження електричної енергії з ВДЕ. Тепер ринок в очікуванні визнання українських гарантій походження також і на міжнародних ринках, зокрема, в Європейському Союзі.
Крім того, в рамках процесу інтеграції ринків України і ЄС Україна має виконати свою «домашню роботу», я маю на увазі синхронізацію законодавства у сфері ВДЕ з нормами ЄС. В цьому аспекті ключову роль відіграє законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії», який було оприлюднено на сайті Міністерства енергетики України. Цей законопроєкт спрямований на імплементації норм Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії. Зокрема, закон відповідає вимогам оновленій у 2018 році Директиви про відновлювані джерела енергії так званій RED II, що встановлює рамки стимулювання використання енергії з ВДЕ із змінами внесеними Делегованим Регламентом Комісії (ЄС) у 2023 році, які отримали назву RED III. Зокрема, законопроєктом передбачається:
- узгодження національної термінології у сфері відновлюваних джерел енергії із термінологією Acquis Communautaire Європейського Союзу;
- визначення особливостей розрахунку показника валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії та формування національного цільового показника;
- визначення спільнот відновлюваної енергії та громадських енергетичних об’єднань, а також їх особливостей;
- спрощення дозвільної системи, яка на сьогодні є багаторівневою, тобто необхідно звертатись до великої кількості державних установ різного рівня для отримання дозволів;
- надання проєктам ВДЕ та або з УЗЕ статусу проєктів переважного суспільного інтересу а також реалізації спільних проєктів та запровадження спільних схем підтримки;
- визначення особливостей формування спеціальних зон для розвитку відновлюваної енергетики – так звані території прискореного розвитку ВДЕ і зон реалізації проектів з розвитку інфраструктури мереж та установок зберігання енергії, необхідних для інтеграції відновлюваних джерел енергії в об’єднану енергетичну систему України;
- визначення механізму проведення статистичних трансферів з державами – членами (сторонами) Європейського Союзу або Енергетичного Співтовариства.
Коли ми говоримо про «зелену» відбудову ми маємо на увазі найшвидший та найефективніший спосіб відновити втрачену генерацію.
«Зелена» відбудова – це не ідеологія, а прагматичне рішення для енергетичної стійкості країни, яке доступне нам вже сьогодні. І саме розвиток вітроенергетики має стати одним з цих рішень.
Більше про Український вітроенергетичний форум 2025