Останніми місяцями в українському інформаційному просторі активізувалася дискусія навколо вартості електроенергії для промисловості. Зокрема, у бізнес-спільноті і надалі лунають заяви про нібито «завищені» ціни на електроенергію в Україні для промисловості та їх порівняння з цінами на європейських ринках.
Рівень цін
Цінові показники на українському спотовому ринку електроенергії наразі наближені з цінами в ЄС. У липні ціни на базове навантаження в Україні майже синхронні з ринками Польщі, Угорщини та Словаччини. У деякі періоди ціни на сусідніх ринках були нижчими, що повʼязано із профіцитом, який виник через початок активної роботи сонячної генерації та відносно низьке споживання – така ситуація була на початку травня 2025 року. Водночас, в інші періоди ціни в Європі могли сягати і 300-400 євро/МВт*год через високий попит. В Україні на ці періоди, у години вечірнього піку, ціна на короткострокових ринках і надалі обмежується прайс-кепами, штучно встановленими граничними цінами в 9000 грн/МВт*год (орієнтовно 187 євро/МВт*год).
В цілому, імпорт електроенергії в Україну може обмежуєтись не лише вартісними факторами, а й технічними — зокрема, балансуванням енергосистеми під час профіциту генерації з ВДЕ, особливо в денні години.
Роль ПСО
Ринок електроенергії в Україні викривляється і за рахунок механізму покладання спеціальних обовʼязків, який спрямований на забезпечення населення доступною електроенергією. Державні компанії НАЕК «Енергоатом» та «Укргідроенерго» за рахунок доходів від реалізації електроенергії на ринку забезпечують фіксовану ціну для побутових споживачів.
За даними «Гарантованого покупця», з січня 2022 року на механізм ПСО було вже витрачено цими двома компаніями 518 млрд грн. Пік у грошах для цієї послуги спостерігається взимку – сягаючи 17-18 млрд грн щомісяця, влітку – знижується до 5-6 млрд грн. Водночас, тариф для населення в Україні залишається одним із найнижчих в Європі.
Прецеденти дотацій
Негативний досвід У 2022–2023 роках НАК «Нафтогаз України» вже здійснював продаж газу для великої хімічної промисловості за цінами, нижчими за імпортні. Це призвело до зростання заборгованості підприємств та послаблення фінансової стійкості самої державної компанії. Повторення такої практики в електроенергетиці створює аналогічні ризики.
Механізми реалізації: прозорість і конкуренція
На сьогодні торгівля електроенергією великими виробниками за двосторонніми договорами реалізується винятково через аукціони на майданчику Української енергетичної біржі, відповідно до затверджених правил. Участь у них беруть десятки покупців, і конкуренція між ними формує ринкову ціну.
Відкритим залишається і питання до переходу до більш довгострокових контрактів на ринку електроенергії та поступова відмова від привʼязки до ринку «на добу наперед» в контрактах для кінцевих споживачів. В цьому контексті потрібно формувати більш прогнозований ринок та знижувати ризики, адже у європейській практиці спотові ринки відображають саме поточну ситуацію в торгівлі, а не є основним орієнтиром.
Висновки
Збалансованість інтересів держави, бізнесу та споживачів має залишатися ключовим принципом енергетичної політики. Енергетичні компанії не повинні ставати інструментами дотування великих приватних корпорацій, в тому числі і тих, що експортують продукцію за світовими цінами. Ринкові механізми повинні залишатися пріоритетом — як для сталості самої енергосистеми, так і для її подальшого розвитку.