«Центренерго»: приватизувати, не можна залишити

«Центренерго»: приватизувати, не можна залишити

Державна компанія «Центренерго» викликала у ЗМІ завжди багато питань щодо закупівель палива та продажу електроенергії. Нове керівництво підприємства заявило про плани змінити ситуацію та підготувати цей державний актив до приватизації. Нова спроба продати підприємство отримала додатковий шанс на успіх завдяки ідеї приєднати до генеруючої компанії ряд перспективних державних шахт. Приватизація державного пакету акцій «Центренерго» вкрай необхідна, адже вона дозволить компанії стати самостійним ринковим гравцем і не асоціюватися з інтересами тих чи інших, близьких до влади бізнес-груп.

 

Після останніх президентських виборів та приходу до влади несистемного кандидата, було багато сподівань на зміну традиційного для України принципу «хто ближчий до влади сьогодні, той і отримує вигоди від роботи з державними компаніями». Цей принцип є особливо актуальним у випадку державної генеруючої компанії «Центренерго». За період більше року (з квітня 2019р) відбулася зміна постачальників вугілля на ТЕС держкомпанії. Ця зміна відбулася не завдяки тому, що нові гравці запропонували більш вигідні контракти, а через призначення близьких до певних бізнес-груп топ-менеджерів «Центренерго» та чиновників.

ЗМІ вже неодноразово повідомляли про те, що за часів президентства Петра Порошенко постачальником вугілля для «Центрнерго» були компанії, власником яких є бізнесмен Віталій Кропачов, проте в кінці червня 2019р оновлений склад наглядової ради держкомпанії призначив нового керівника (в. о. гендиректора) Володимира Потапенка. Ще до призначення Потапенко повідомлялося про те, що компанії групи «Приват» постачають для потреб «Центренерго» імпортоване з Росії вугілля, тоді генеруюча компанія суттєво скоротила закупівлі у державних шахт.

Критика комерційної діяльності держкомпанії змусила мажоритарного акціонера «Центренерго», Фонд державного майна України проявити активність. В кінці травня 2020р фонд провів «спецоперацію», в рамках якої за один день було прийняте рішення наглядової ради та призначений новий керівник «Центренерго» Олександр Корчинський, який до того керував однією із теплоелктроцентралей. Такі екстраординарні заходи були прийняті акціонером на фоні того, що діючий на той час менеджмент не надавав належним чином звітність та забарикадувався на території санаторію в м. Козин Київської обл. Про серйозність боротьби за управління державним підприємством говорить той факт, що вся територія санаторію була оточена колючим дротом, а відповідно отримати доступ до справ генеруючої компанії виявилося не просто.

У відповідь на дії фонду, протилежна сторона використала традиційний інструмент – рішення суду: 28 лютого Окружний адміністративний суд Києва заборонив Фонду держмайна здійснювати кроки, направлені на зміну членів дирекції «Центренерго» і вносити зміни в реєстр. Судова тяганина щодо кадрових змін після цього продовжилася, але все-ж-таки Корчинський зайняв посаду директора, а Фонд держмайна заявив про відновлення контролю держави над підприємством.

За час перебування Корчинського, компанія відновила закупівлю вугілля у державних шахт. Такий крок мав місце завдяки активній позиції Міністерства енергетики, яке намагається збільшити попит на вугілля вітчизняного видобутку. Разом з тим, «Центренерго» продовжило свою співпрацю з компаніями, які входять до групи «Приват». Зокрема у травні 2020р генеруюча компанія запустила в роботу два газомазутні енергоблоки та почала закупівлю газу у компанії «Юнайтед Енерджі», яку пов’язують з бізнес-інтересами Ігоря Коломойського. Також «Центренерго» продовжило продавати електроенергію феросплавним заводам, якими володіє згаданий бізнесмен.

За даними моніторингу ExPro, на «Українській енергетичній біржі» у березні-серпні (тобто після призначення Корчинського), постійними покупцями електроенергії виробництва «Центренерго» були «Нікопольський завод феросплавів», «Запорізький завод феросплавів» та «Юнайтед Енерджі». Крім того, покупцем держкомпанії був і «Дніпроазот», який входить в бізнес групи «Приват», а під час торгів, які відбулися 14 серпня серед пулу клієнтів «Центренерго» з’явилася компанія «Синтез Ойл», яка управляє комплексом із транспортування нафти і нафтопродуктів в Одесі, який входить до складу активів групи «Приват». Під час загаданого аукціону, «Центренерго» продало досить вагомий обсяг (4,6 млн МВт-год) з поставкою протягом жовтня-грудня 2020р. Пікове навантаження було продане за середньою ціною 1221,6 грн/МВт-год, а позапікове – за 955,7 грн/МВт-год. Зауважимо, що на двох останніх торгах (28 липня та 20 серпня) «Укргідроенерго» вдалося продати пікове навантаження дещо дорожче – за 1278 та 1239 грн/МВт-год.

Частину отриманих за електроенергію коштів в «Центренерго» обіцяли спрямувати на погашення боргів перед державними шахтами. Генеруюча компанія боргує кошти як держшахтам, так і попередньому постачальнику – компаніям Кропачова. В одному із інтерв’ю бізнесмен називав загальну суму боргу на рівні 1,4 млрд грн. Трейдери Кропачова судяться з «Центренерго», зокрема, нещодавно компанія «Шахтарськтранс» відсудила у генеруючої компанії 332,7 млн грн боргів. Завершуючи перелік всіх проблем держкомпанії, варто додати, що за перше півріччя 2020р «Центренерго» отримало 493 млн грн чистого збитку, а 2019 рік компанія закрила із 1,197 млрд грн збитків.

Нова спроба продати

З вищенаведеного можна зробити висновок, що до поки «Центренерго» (мажоритарний пакет акцій) буде залишатися у власності держави, незалежно від зміни політичних еліт, завжди буде залишатися спокуса використати цю компанію для продажу їй вугілля, газу або купівлі в неї електроенергії за вигідними для постачальника цінами. Продаж компанії самостійному ринковому гравцю дозволив би усунути сумнівні з точки зору економічної ефективності операції.

В кінці червня голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко заявив, що приватизація «Центренерго» планується на другий квартал 2021р, загалом процедура може зайняти 9-11 місяців. Ідею приватизації «Центренерго» підтримало Міністерство енергетики, яка неодноразово критикувало компанію за небажання (зменшення обсягів) купувати вугілля державних шахт.

«Я вважаю, що потрібно приватизувати «Центренерго» на прозорих торгах з привабливим кейсом. Потрібно, щоб керівництво (Фонду держмайна – ред.) очистило компанію від боргів, прийняло всі необхідні заходи для мінімізації будь-якого негативного впливу на оцінку підприємства для приватизації. Практика свідчить, що держава у нас часто неефективний управлінець», - сказала в середині травня т. в. о. міністра Ольга Буславець.

Нинішнє керівництво Фонду держмайна – далеко не перші, хто намагається продати держпакет акцій «Центренерго». Попередній раз найбільше у цьому питанні просунувся уряд Володимира Гройсмана. У 2018р на продаж було виставлено 78,3% державного пакету акцій компанії з початковою ціною 5,984 млрд грн. На конкурс свої заявки подали 5 гравців: «Укрдонінвест» Віталія Кропачова, «Форбс Енд Манхеттен Україна», «Баланс Груп», Georgian International Energy Corporation та Виробниче унітарне підприємство «Нафтобітумний завод» із Біорусі. З усіх претендентів лише 2 компанії внесли обов’язковий платіж для участі – це білоруське підприємство та компанія Кропачова. Але в середині грудня 2019р Кабмін скасував проведення конкурсу, назвавши причиною пов’язаність білоруського підприємства з держкомпанією країни-агресора - «Роснефть».

Для запуску нового процесу приватизації 19 серпня 2020р Кабінет міністрів визнав такими, що втратили чинність документи, які визначали інвестиційного радника (під час минулого конкурсу ним було польське відділення компанії Ernst & Young) та оцінку вартості державного пакету акцій. Дійсно, на сьогодні «Центренерго» навряд чи коштує біля 6 млрд грн, що визнають і у Фонді держмайна. За словами Сенниченко, на сьогодні компанія коштує «мінус 1,4 млрд грн». «Крім цього також є кредиторська заборгованість, вона біля 4 млрд грн. Компанія знаходиться в дуже важкому стані», - прокоментував голова фонду. Таким чином, уряд прийняв рішення, яке дозволяє розпочати процес приватизації (відбір інвестиційного радника, проведення аудиту, визначення стартової вартості, формування переліку вимог до потенційних покупців та проведення конкурсу) з чистої сторінки.

Якщо на попередній конкурс заявився іноземний гравець, якого СБУ запідозрила у зв’язках з Росією, то на цей раз свою ініціативу висловив більш респектабельний гравець – один із найбільших у світі інвестиційних фондів з Об’єднаних Арабських Еміратів, компанія Mubadala. Цей фонд має у своєму управлінні активи загальною вартістю $229 млрд у більш ніж 50 країнах світу, його зацікавив державний пакет акцій як «Центренерго», так і обленерго та «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії».

«Я дуже задоволений, що фонд Mubadala зацікавлений взяти участь у великій приватизації в Україні. Це хороший сигнал, що потужні світові гравці бачать великий потенціал України, і хочуть інвестувати. Крім того, участь великих інвестиційних фондів робить процес великої приватизації більш конкурентним», - прокоментував в кінці червня 2020р зацікавленість фонду міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Виклики для приватизації

Інтерес великого міжнародного гравця до приватизації «Центренерго» надає оптимізму щодо успішності нової спроби продати цей актив, разом з тим не варто забувати про те, що на сьогодні все менше компаній прагнуть інвестувати кошти у вугільну енергетику, більш того в країнах ЄС на державному рівні реалізуються та озвучуються плани з відмови від теплової генерації. Ціни на викиди вуглекислого газу в Європі відіграють все більшу роль в ціноутворенні на електроенергію, інтеграція України в ринок електроенергії ЄС безумовно створить нові виклики для вітчизняної теплової генерації. Разом з тим, є гарний приклад сусідньої Польщі, частка ТЕС в енергозабезпеченні якої перевищує 80% та яка забезпечує балансування для тієї ж Німеччини, в якій рекордними темпами зростає частка ВДЕ.

Для успіху нової спроби приватизації була озвучена ідея продати «Центренерго» разом із групою державних шахт. «Я вважаю, що приватизувати потрібно, але разом з визначеною сировинною базою. Взяти перспективні державні шахти, в яких є запас вугілля і які можуть працювати, і об’єднати їх з «Центренерго», і продати», - висловив свою пропозицію народний депутат від фракції «Слуга народу», голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус в кінці жовтня 2019р.

Його думку підтримав гендиректор «Центренерго» Олександр Корчинський. «Ми пропонуємо передати частину шахт «Центренерго» і вибудувати вертикально-інтегровану структуру… Якщо в роботі залишити 15 або 20 із 33 шахт, змусити їх економічно ефективно працювати, така структура буде цілком приваблива (для інвестора – ред.). Якщо хтось прийде без своєї сировини, то йому особливо це буде цікаво», - заявив він на початку серпня 2020р.

За словами Корчинського, на сьогодні Фонд держмайна відпрацьовує юридичні деталі для утворення вертикально інтегрованої компанії. Також директор підтвердив, що його стратегічне завдання – підготувати «Центренерго» до приватизації. Крім об’єднання із вугледобувними підприємствами, компанія потребує суттєвого фінансового оздоровлення. Для цього, за словами Корчинського, компанія вимушена закуповувати природний газ, адже його використання знижує собівартість виробництва електроенергії, крім того «Центренерго» відмовилося від купівлі російського вугілля. Варто зауважити, що нещодавно компанія змінила постачальника газу та придбала його у НАК «Нафтогаз України» за ринковою ціною (3294 грн/тис куб м з поставкою протягом першої декади серпня). Також Корчинський заявив, що він буде реформувати систему закупівель компанії та розширювати коло підрядних ремонтних компаній, постачальників обладнання. Також позитивним сигналом є бажання держкомпанії вийти на майданчик «Української енергетичної біржі» для закупівлі вугілля.

Незважаючи на ряд оптимістичних сигналів, довіри серед кредиторів до «Центренерго» поки не багато, свідченням цього є відмова пулу державних банків прокредитувати компанію. Це говорить про те, що менеджменту компанії ще варто провести велику роботу для фінансового оздоровлення підприємства. Гарна фінансова звітність за 2020р, прозорі закупівлі палива, обладнання і реалізація електроенергії на ринкових засадах суттєво додасть інвестиційної привабливості цілісному активу теплової генерації та вугледобувних підприємств. Одночасно це буде підґрунтям для вдалої приватизації, яку не варто відкладати і провести на конкурентних засадах у 2021р. Успішна підготовка «Центренерго» до приватизації та прозорий продаж компанії може стати ще одним неочікуваним переможним кейсом як, наприклад, готель «Дніпро».

Дмитро Сидоров