Атомна енергетика традиційно займає значну частку в електропостачанні багатьох європейських країн. За даними Energy Charts, у 2024 році вона забезпечувала близько 25,3% виробленої електроенергії в Європейському Союзі. Реактори експлуатуються здебільшого у Франції, Швеції, Фінляндії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Словенії, Бельгії, Іспанії, Нідерландах. Встановлена потужність АЕС в Європі, станом на 2024-ий рік, складала 96 ГВт.
Частки АЕС у структурі генерації електроенергії по країнам у 2024, %

Джерело: Energy Charts
Безумовний європейський атомний лідер – Франція. Встановлена потужність атомних електростанцій у країна становить близько 63 ГВт і забезпечує приблизно майже 70% генерації електроенергії країни. Також, досить високі показники і в наших сусідів – Словаччини (63%) та Угорщини (майже 47%). За даними Євростат, у 2023 році 4 країни – Франція, Іспанія, Швеція, Бельгія – забезпечили понад 76 % атомної генерації в ЄС.
У 2024 році генерація електроенергії на АЕС у країнах Європейського Союзу зросла на 4,6%, у порівнянні з попереднім роком – до 616 млн МВт-год, зростаючий тренд спостерігався третій рік поспіль.
Після повномасштабного російського вторгнення 2022 року енергетична криза змусила переглянути ставлення до АЕС. У Німеччині канцлер Фрідріх Мерц критикує попереднє закриття АЕС в розпал кризи та обіцяє вивчити можливість їхнього повернення до роботи – в якому це буде форматі поки не відомо.
Аналогічно на перезапуск атомних проєктів або відмову від заборон дивляться інші країни, зокрема Швейцарія скасувала заборону на нові АЕС. Таким чином, енергетична криза призвела до «оновлення інтересу» до атомної енергетики у Європі. Основна роль атомної енергетики – це забезпечення стабільного базового навантаження, яке дозволить забезпечити збалансованість енергосистему спільно зі швидко зростаючими відновлюваними джерелами.
Якщо розглядати більш довгостроково, то в Європейському Союзі за останні 3 деситиріччя спостерігалась загальна тенденція до зниження обсягів виробництва електроенергії на АЕС. За ці роки генерація впала у Бельгії, Франції, Німеччині (у 2023 році було зупинена остання АЕС). Водночас, на противагу загальні тенденції значне нарощування атомної енергетики продемонстрували у Чехії, Румунії, Фінляндії, Угорщині.
Контрастні тенденції у виробництві електроенергії на АЕС, коли деякі країни з меншими ядерними потужностями послідовно збільшують свій випуск, тоді як великі історичні виробники зазнають значного довгострокового зниження, вказують на фрагментований та різноманітний підхід до розвитку ядерної енергетики в ЄС. Це свідчить про те, що національні цілі енергетичної безпеки та клімату стимулюють локальні "ядерні ренесанси" в окремих державах-членах. Як зазначено в оцінці впливу кліматичних цілей Європейської Комісії на період до 2040 року, для декарбонізації енергетичної системи необхідні всі нульові та низьковуглецеві енергетичні рішення. Прогнози показують, що декарбонізовані джерела вироблятимуть понад 90% електроенергії в ЄС у 2040 році, переважно з відновлюваних джерел енергії, доповнених ядерною енергією. Реалізація планів держав-членів щодо ядерної енергетики вимагатиме значних інвестицій до 2050 року, як для продовження терміну служби існуючих реакторів, так і для будівництва нових великомасштабних реакторів. Орієнтовно йдеться про 241 мільярд євро.
Атомний гігант Європи
Французькі АЕС становлять основу енергетичної системи країни. Як зазначають у Wotld Nuclear Association, Франція отримує близько 70% своєї електроенергії з атомної енергії завдяки давній політиці, що базується на енергетичній безпеці. Наразі Франції діє 18 атомних електростанцій (57 реакторів). Усі електростанції експлуатуються компанією EDF.
Урядова політика, раніше встановлена у 2014 році, мала на меті скоротити частку атомної енергетики у виробництві електроенергії до 50% до 2025 року. Цю мету було відкладено у 2019 році до 2035 року, а потім від неї відмовилися у 2023 році. У березні 2023 року парламент Франції офіційно схвалив урядовий план інвестицій у ядерну енергетику – 402 голосами «за» та 130 голосами «проти», – який передбачає будівництво шести нових реакторів на трьох майданчиках вартістю 52 мільярди євро, будівництво першого щ них планують розпочати орієнтовно у травні 2027 року.
Обсяги виробництва електроенергії на АЕС у Франції, млн МВт-год

Джерело: Energy Charts
Загалом, Франція є найбільшим у світі нетто-експортером електроенергії. Основними імпортерами є Італія, Швейцарія та Великобританія, а також Німеччина. В останні роки Франція навіть відзначала рекордні прибутки (понад €5 млрд на рік) від експорту електроенергії.
Атомна енергетика в Україні
В Україні атомна енергетика забезпечує близько 50% від усього виробництва електроенергії. Наразі працюють 3 атомні електростанції – Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька. Запорізька АЕС перебуває в окупації майже з початку повномасштабної війни, всі 6 енергоблоків перебувають у стані холодного зупину.
Згідно з Енергетичною стратегією України до 2050 року, атомна енергетика гратиме довгострокову стабільну роль для української енергетики, адже прогнозується збереження частки атомної генерації на рівні близько 56% в загальній структурі виробництва електроенергії в ОЕС України у 2050 році.
Пік виробництва електроенергії на українських АЕС припадає на період опалювального сезону, що робить її певним фундаментом для енергосистеми під час ОЗП. Влітку на обʼєктах проводяться ремонти, через що обсяги виробленої електроенергії скорочується, у порівнянні з зимовими місяцями, але частка АЕС так і лишається на рівні 50%.
Частка АЕС у структурі виробництва електроенергії в Україні, помісячно, %

Джерело: моніторинг ExPro
Взимку АЕС забезпечують майже 7800 МВт потужності, працюючи усіма доступними 9-ма блоками на підконтрольній Україні території.
Як запевнили в Міністерстві енергетики, наразі ремонтна кампанія спланована таким чином, щоб протягом ОЗП всі 9 блоків працювали повним складом. Так було і попереднього опалювального сезону.
«Важливо: ми спланували ремонти так, щоб протягом ОЗП всі 9 енергоблоків АЕС, які є на підконтрольній українській території, працювали повним складом. Ми робили це і в попередній опалювальний сезон, і до цього. Це дуже важливо, адже це - питання стабільності забезпечення і підтримання енергосистеми навіть в умовах атак»- зазначав міністр енергетики Герман Галущенко під час години запитань до Уряду 20 червня.
Минулоріч «Енергоатом» завершив ремонтну кампанію у жовтні – цьогоріч очікуються схожі терміни.