Андрій Мизовець: невирішення проблеми накопичення боргів за небаланси призведе до спотворення ринку газу

Андрій Мизовець: невирішення проблеми накопичення боргів за небаланси призведе до спотворення ринку газу

У березні минув рік роботи ринку природного газу України в режимі добового балансування – щодня постачальники подають план споживання кожного споживача, який потім зіставляється з фактом, й нараховуються позитивні і негативні небаланси. Запровадження нових, таких як у Європі, правил роботи довго відкладалося, й починалося на доволі «сирій» ІТ-платформі. Однак сьогодні всі технічні труднощі позаду – більше половини опитаних ExPro учасників ринку робота платформи задовольняє. Про тернистий шлях до європейської практики балансування ExPro розмовляли з головою Асоціації «Газові трейдери України» Андрієм Мизовцем.

Як в цілому Україна виконала завдання із запровадження добового балансування на ринку природного газу?

З технічної сторони ми цілком здолали це завдання, прогрес колосальний, процес взаємодії учасників ринку пришвидшився у рази, якщо порівняти з тим, як він відбувався ще 2 роки тому(шляхом обміну паперовими документами), а це особливо «зручно», коли в ланцюгу постачання є компанії з різних регіонів, і слід спланувати логістику їх передачі. Основні недоліки роботи Інформаційної платформи (ІП) протягом березня минулого року «Укртрансгаз» виправив, й зараз цю справу продовжує «Оператор ГТС України».

Не можна не відзначити роботу ІТ-спеціалістів, які винесли все це на своїх плечах, адже заздалегідь не було виділено часу на тестування хоча б протягом місяця в режимі реального часу. Багато користувачів, попри усі роз’яснення та семінари, не розуміли, що потрібно робити, не читали інструкцій, це створювало додаткові складнощі. Практика показала роботу в режимі максимального навантаження, було навіть намагання систему «повалити» ззовні, та вона витримала.

Так, ще трапляються певні проблеми, перебої із завантаженням даних тощо, програмний інтерфейс старомодний. Але потрібний функціонал працює. За рік він розширювався, з кінця минулого року працює платформа підземних сховищ газу. Є можливості для подальшого вдосконалення ІП, адже до SAP, на базі якого створено платформу, можна «прикрутити» будь-який модуль.

Учасники ринку скаржаться на неможливість дозамовлення потужностей протягом доби…

Це вже не питання функціоналу платформи, а питання самої системи балансування – зараз за кодексом ГТС можна замовляти потужність на 60 днів, і після того як номінація підтверджена, вона на наступний день змінитися не може.

Але вже напрацьовано зміни до Кодексу, за якими можливо буде змінювати потужність протягом дня.

Для великих споживачів плата за потужність чимала, й для тих, хто має нерівномірний графік споживання, це має значення. У кінці лютого зміни до Кодексу були подані на розгляд регулятора.

Які ще «плюси» і «мінуси» нового механізму балансування на ринку газу?

Позитив – це звичайно те, що фізичні обсяги небалансів суттєво зменшилися, більш, ніж на порядок. Негатив – це та фінансова «яма», в яку завели УТГ, і я думаю, що на ті ж граблі наступає і ОГТСУ.

Ви маєте на увазі борги за негативні та позитивні небаланси?

Так, і я не бачу кроків, які ведуть до вирішення цієї проблеми, з боку тих інституцій, які б мали реагувати – у пергу чергу НКРЕКП. Всі наче намагаються не думати про ці борги. Так, ОГТСУ постійно нагадує про заборгованість операторів ГРМ за негативні небаланси, яка лише зростає. Але чому вона взагалі з’являється?

Схема проста – НАК «Нафтогаз України» не подає номінації на боржників (теплокомуненерго, ТЕЦ і їм подібних), оператору ГРМ закон забороняє їх відключати, тож їхнє споживання без номінації записують йому у негативний небаланс, за який він мусить сплатити за досить високою маржинальною ціною, тривалий час вона була набагато вище за ринкову. У результаті дебіторська заборгованість УТГ «роздута», скільки коштів можна реально з неї отримати незрозуміло, гроші ж не з’являться з повітря, якщо у оператора ГРМ в тарифах немає відповідних статей.

Суди, які оператори ГРМ вже виграли в УТГ – це вже свідчення того, що механізм, який призвів до цієї ситуації, як мінімум некоректний. Ситуація сталася через прогалини у законодавстві, і ніхто проблему вирішувати якось не збирається. Якщо так піде далі, ми опинимося у становищі, коли Оператору ГТС не платять за негативні небаланси, а він у свою чергу не виконує свої зобов’язання з оплати позитивних (як це було з «Укртрансгазом»), й добросовісні постачальники через це потерпатимуть, у результаті матимемо спотворення ринку.

А яким чином можна врегулювати цю проблему? Приміром, на ринку електроенергії всіх неплатників «скинули» на постачальника «останньої надії», а не на обленерго, це теж не дуже ефективно. Як вчинити на газовому?

Простих відповідей тут годі шукати. Розуміючи глобальні негативні наслідки взагалі для усього ринку, той же Кабінет міністрів, регулятор, «Нафтогаз» мають знайти дієвий механізм, нехай не розв’язання питання боргів минулих періодів, але хоча б нестворення нової заборгованості. Зрозуміло одне - де є директивна складова, ручне управління – там завжди проблеми. Це замкнене коло слід розірвати.

Велике обурення учасників ринку викликав перерахунок маржинальних цін купівлі-продажу газу за січень, який Оператор ГТС здійснив постфактум у лютому. Чи матиме ця історія продовження?

Ця маніпуляція, інакше такі дії назвати не можна, моментально вбила довіру до нового оператора. Маржинальні ціни «Укртрансгазу», бувало, «злітали» на 1000 грн/тис куб за дуже короткий період, але практики зміни ціни після закінчення місяця у нього не було, таке трапилося вперше. У лютому добові ціни однакові, й у березні вони не змінилися, тож учасники ринку очікують аналогічного перерахунку маржинальних цін «заднім» числом, а це - не нормальна практика роботи. Ми вважаємо її зловживанням, тож звернулися до Антимонопольного комітету, НКРЕКП, вони вже розглядають це питання, ринок очікує реакції державних структур, також є трейдери, які, наскільки мені відомо, готують звернення до суду.

Оператор ГТС пояснив свої рішення боротьбою зі штучним створенням позитивних небалансів деякими учасниками…

По-перше, дехто таким чином може страхувати себе від ризиків неочікуваного збільшення споживання. По-друге, навіть якщо деякі компанії умисно завели більшу номінацію, ніж мали спожити їхні споживачі – у чому їхнє порушення законодавства? А от до Оператора ГТС в цьому плані є питання. Згідно кодексу ГТС Оператор має щоденно публікувати маржинальні ціни, якими керуються учасники ринку, й за ними вони зобов’язані продавати надлишок газу, і купувати нестачу. Це публічний договір ОГТСУ з учасниками ринку. Згідно господарського кодексу, зміна ціни після виконання умов договору в односторонньому порядку неможлива. Виникає питання, то хто ж тут порушник?

Чому в даному випадку керівництво ОГТСУ говорить про маніпуляції ринку і боротьбу з ними – мені незрозуміло. Простіше було встановити відповідні до ринкових маржинальні ціни, й цієї ситуації не було б.

З 1 травня очікується повна лібералізація ринку природного газу, скасовується покладання спеціальних обов’язків (ПСО) у сфері постачання газу населенню та теплокомуненерго. Це досить великий сегмент ринку, майже половина споживання країни. Чи можна очікувати появи конкуренції у ньому, так само як і у сегменті комерційних споживачів?

Звісно, сегмент побуту об’ємний і тому привабливий. Але, окрім того, що постачальникам для початку роботи на ньому слід вкласти значні кошти в інфраструктуру, клієнтські системи, існує системна проблема – громіздка процедура зміни постачальника. Поки її не буде спрощено, навряд чи у цьому сегменті з’явиться конкуренція.

Процедуру потрібно переводити в більш відірвану від паперів автоматизовану форму, й дозволити споживачеві змінювати постачальника за відсутності, скажімо, простроченого місячного боргу. На сьогодні, приміром, потрібно зібрати кілька довідок, зокрема довідку про відсутність боргу. А через ситуацію з нарахуваннями за приведення газу до стандартних умов у багатьох є борг і довідку не видадуть. Зараз потрібно іти до нового постачальника, заносити документи. Тож 99% людей навіть, якщо побачать нижчі ціні, не почнуть займатися цією роботою.

Алгоритм має бути простий, у декілька кроків. І Інформаційна платформа Оператора ГТС може цьому допомогти – на ній можна реєструвати всі процеси, проводити перевірку наявності постачальника, підтверджувати перехід, потрібний функціонал можна додати. Тоді газ збути не зможуть утримувати споживачів, створюючи перепони для переходу. Але цим потрібно зайнятися, потрібно внести зміни до кодексів ГТС та ГРМ й до Правил постачання природного газу. Процес у цьому напрямку і досі тривав не дуже активно, а зараз ще більше сповільнився. НАК «Нафтогаз України» є у ньому певною рушійною силою, оскільки сам зацікавлений вийти у роздріб, потіснивши РГК. Держава також має виявити ініціативу.

З боку органів влади було б доцільно організувати промо-кампанію, проінформувати споживачів про появу можливості змінювати постачальника, пояснити які у цьому переваги, де знайти перелік компаній, що треба зробити для переходу.

Це можна сумістити ще з однією інформаційною кампанією - щодо переходу на енергетичні одиниці, який ми рано чи пізно маємо здійснити. За декілька років це докорінно змінило б побутовий ринок газу. На жаль зараз, з огляду на останні зміни в уряді, очікувані зміни у «Нафтогазі», питання зникло з порядку денного…

Із наближенням скасування ПСО згадали і про питання страхового запасу газу…

А от це - надумана проблема. Де-факто у всіх постачальників страховий запас у певному обсязі і так є. Фінгарантія, яку всі постачальники в обов’язковому порядку надають Оператору, покриває 5 днів споживання. До того ж, механізму, як скористатися страховим запасом, якщо його фізично буде створено у сховищах, немає. Оператор у разі необхідності, може використати грошову фінгарантію, а забрати газ – ні. Тож це буде просто «замороженням» обігових коштів постачальників.

Стратегічний же резерв – це питання державної безпеки й вирішувати його має держава. Чому б, приміром, не виділити кошти Держрезерву для закупівлі 4 млрд куб м газу, який раніше «Нафтогаз» закачував у сховища, маючи зобов’язання за ПСО. І Держрезерв на тендері через Prozorro його придбає, й за необхідності там же його продасть за прозорою схемою, а не за договірними цінами певним конкретним компаніям.

Що, на Вашу думку, буде з цінами на природний газ у довгостроковій перспективі?

Давати прогнози за нинішньої ситуації складно – ще не зовсім зрозумілі наслідки поширення коронавірусу та цінової війни у нафтовій галузі. Думаю, тенденція щодо здешевшання газу, яка почалася 2019р, продовжиться і цьогоріч. І у 2021р ціна не буде високою. Через кілька років конфігурація газового ринку ЄС мінятиметься.

З одного боку Польща з 2023р припиняє купувати російський газ, тож вивільниться певна його частина, Європа намагається замістити всі генеруючі потужності відновлюваною енергетикою, тож газ, думаю буде використовуватися лише для балансування. Тому закриття родовища у Нідерландах навряд чи суттєво вплине на рівень забезпеченості ЄС газом власного видобутку. Невідомо, як поведе себе галузь LNG, чи не збанкрутує значна частина видобувників… У будь-якому разі, про такі ціни, які були декілька років тому - під €30/МВт-год - треба забути.