Наприкінці вересня у німецькому місті Гамбург відбулась найбільша в світі подія глобальної вітроенергетичної галуззі - виставка і конференція з вітроенергетики WindEnergy Hamburg 2022. Віце-канцлер Німеччини, міністр економіки, Роберт Хабек, виступаючи на заході, зазначив, що розвиток вітрової енергії та поширення відновлюваної енергетики загалом наразі стало більш гостро необхідною і важливою справою, ніж будь-коли.
Головний меседж, який надала українська делегація в Німеччині, - відновлення енергетичного сектору в Україні має базуватись на відновлюваних джерелах енергії, всі необхідні умови для цього є.
Редакція ExPro поговорила з Андрієм Конеченковим, головою правління Української Вітроенергетичної Асоціації, про підсумки WindEnergy Hamburg 2022, можливості для розвитку вітроенергетики в Україні та державну підтримку.
Як пройшла виставка WindEnergy у Гамбурзі? Які ваші враження?
Ми беремо участь у виставці WindEnergy у Гамбурзі вже 10 років поспіль. Це найбільша виставка у світі, яка проводиться кожні два роки. Ось, наприклад, цього року у ній взяли участь 35 тисяч учасників з 92 країн світу. В 11-ти павільйонах виставки можна було ознайомитися з найсучаснішими технологіями та пропозиціями виробників обладнання для наземної і офшорної (морського базування) вітроенергетики. Крім того, вперше окремий павільйон було присвячено виробництву «зеленого» водню за рахунок відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
Цього року у виставці від УВЕА прийняли участь 22 компанії, близько 60-ти учасників приїхало з України. Хочу подякувати організаторам виставки за безкоштовне надання нам місця і модульної конструкції для нашого стенду. Такого раніше ніколи не було. Безпосередньо дизайн та оформлення стенду були сплачені коштами українських учасників виставки самостійно.
Яка була реакція учасників на стенд про український сектор вітроенергетики?
Дуже велика зацікавленість до України, визнання важливості і підтримка нашої боротьби з російським агресором. Багато відвідувачів говорили про великий вітроенергетичний потенціал України і про свою очікування прискореного розвитку вітроенергетики в країні у післявоєнні роки.
Зрозуміло, що у часи активних бойових дій жодної копійки ніхто не буде інвестувати, а ось з наданням гуманітарної допомоги – справа інша.
Як асоціація, наразі ми співпрацюємо з двома міжнародними вітроенергетичними асоціаціями – європейською WindEurope, яка вже вдруге перераховує кошти на медичне обладнання для лікарень країни, та Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією WWEA, яка зібрала гроші на мобільні сонячні системи для забезпечення електроенергією амбулаторій в постраждалих від російської агресії районах України. Зараз ми очікуємо із заводу у Вінниці 5 сонячних систем, потужністю по 3 кВт, вони будуть передані лікарням у Гостомелі, селищам Бучанського району, Ірпені. Цей проєкт здійснюється у співпраці з мером Ірпеня Олександром Маркушиним та головним лікарем міста Андрієм Левківським.
Тобто наразі вітроенергетики світу надають нашій країни гуманітарну допомогу, проте у післявоєнні часи вона має перетворитися у інвестиції.
У часи активних бойових дій жодної копійки ніхто не буде інвестувати, а ось з наданням гуманітарної допомоги – справа інша.
Компанія KNESS Energy виробляє ці сонячні системи?
Так, це компанія KNESS, яка також є членом нашої асоціації. Ми вирішили, щоб не переміщувати товар через митний кордон, працювати таким чином. Щоб, з одного боку, допомогти українським компаніям, з іншого боку, забезпечити електроенергією медичні заклади країни саме за рахунок використання відновлюваної енергетики.
Отже, повертаючись до питання реакції учасників виставки на наш український стенд хочу ще раз підкреслити, що інтерес до нашого стенду був дуже великим, підходило багато іноземних інвесторів, які готові вкладати кошти в Україну по закінченню війни. Зараз ніхто не буде ризикувати, але вже, я б сказав, складається невеличка черга з інвесторів, які першими хочуть зайти на український енергетичний ринок, при цьому інвестиції готові робити виключно у ВДЕ, переважно у будівництво вітроелектростанцій. Як на суші, так і в акваторії Чорного моря.
Тобто, будівництво офшорних ВЕС в Україні також обговорюється?
Так. Більше того, рік тому ми підготували Білу Книгу – певну пропозицію щодо бачення майбутнього розвитку офшорних технологій вітроенергетики в країні. Міністерство енергетики вже включило в оновлений проект Національного плану дій з розвитку відновлюваних джерел енергії до 2030-го року будівництво перших 300 МВт офшорної вітроенергетичної потужності . Крім того, ми в листопаді минулого року підписали з Турецькою офшорною вітровою асоціацією меморандум про співробітництво і ініціюємо створення Федерації з офшорної вітроенергетики Чорного моря, до якої, як ми очікуємо, мають приєднатися вітроенергетичні асоціації Болгарії, Румунії та Грузі. Мета - розробка і впровадження спільної стратегії розвитку офшорної вітроенергетики у Чорноморському регіоні.
Темі офшорної вітроенергетики у Гамбурзі було присвячено дуже багато уваги. Саме ця технологія сьогодні набуває особливого, я б, навіть, сказав, пріоритетного статусу.
Країни ЄС планують великі інвестиції у офшорні вітропроєкти у Балтійському та Північному морях. Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Данія, наприклад, зобов'язалися встановити не менше 65 ГВт офшорних вітрових потужностей у Північному морі до 2030 року.
До речі, Чорне море розглядається як один із найбільш потенційних територій для офшорної вітроенергетики. Причому розглядається можливість не тільки генерувати електроенергію безпосередньо на морі, а й пробувати виробляти «зелений» водень, який можна переміщати в цистернах кораблями до інших країн. В Україні -це, в першу чергу, узбережжя Одеської області.
* Юридична фірма «Астерс», Українська вітроенергетична асоціація, Українська Воднева рада за підтримки Інституту відновлювальної енергетики НАН України у березні 2021-го року опублікували Білу Книгу «Офшорна вітроенергетика та «зелений» водень: відкриття нових меж енергетичної потужності України» У ній проаналізовано потенціал розвитку офшорної вітроенергетики в Україні, а також використання енергії вітру для виробництва «зеленого» водню.
Чорне море розглядається як один із найбільш потенційних територій для офшорної вітроенергетики
Чи змінилась зацікавленість іноземців до сектору вітроенергетики в Україні?
Незважаючи на війну, зацікавленість міжнародної спільноти до України залишається. Нам було дуже приємно, що багато західних компаній та інвесторів відвідували наш стенд цього року. Нажаль, на виставці не було представників українських державних структур. Це був виключно інтерес приватного бізнесу. Але я думаю, що все ж таки наша головна мета – це відновлення енергетичного ринку виключно за рахунок ВДЕ. Звичайно, буде і атомна енергетика, від неї ніхто не відмовиться. Проте нам не треба відновлювати застарілі теплоелектростанції, експлуатація яких дорога, неефективна і наносить велику шкоду довкіллю і здоров’ю людей через великі викиди в атмосферу вуглецю. Нам треба будувати абсолютно новий сектор. Ми бачимо як це відбувається в Європі. Успіх WindEnergy Hamburg свідчить про це. До речі, сьогодні виробники обладнання навіть не можуть впоратись із великою кількістю отриманих замовлень. Країни ЕС намагаються встановлювати якомога більше ВЕС, СЕС, біостанцій. Всі можливості використання місцевих джерел енергії на території кожної країни треба максимально збільшувати. Якщо говорити про вітроенергетику, то сьогодні в Європі встановлено близько 170 000 МВт, але відповідно до вже прийнятих планів, вони мають збільшити до 2030-го року цю цифру майже до 500 000 МВт.
Ринок сьогодні переорієнтується від використання викопного палива саме на відновлювані джерела енергії. Країни, які раніше, як , наприклад, Німеччина, робили ставку на природний газ, тепер розраховують виключно на ВДЕ. Ще один приклад – Франція, яка також взяла дуже амбітні цілі з розвитку саме офшорної вітроенергетики. Зараз ніхто не хоче платити величезні гроші за природний газ, всі хочуть переходити на відновлювану енергетику.
Які методи стимулювання розвитку ВДЕ із закордонної практики нам було б слід застосовувати?
Для досягнення цілей, поставлених перед відновлюваною енергетикою України, зокрема вітроенергетикою, на зміну «зеленому» тарифу мають прийти ринкові механізми стимулювання розвитку сектору.
Корпоративні договори з купівлі-продажу електроенергії, або як їх називають «корпоративні PPA» - один з таких механізмів, який стає надалі популярнішим в світі. Цей механізм, що передбачає укладення прямих договорів між виробником і кінцевим користувачем електроенергії, дозволить покращити ситуацію на ринку відновлюваної енергетики. До речі, зараз на розгляд в Кабміні поданий законопроєкт Міненерго, метою якого є усунення регуляторних бар’єрів для застосування корпоративних PPA з «зеленої» електроенергії в Україні.
Також, ринок очікує впровадження гарантій походження. З введенням механізму корпоративних РРА тісно пов’язане й питання гарантії походження електричної енергії. Гарантія походження має підтвердити, що електрична енергія, яку споживає підприємство, дійсно була вироблена за рахунок ВДЕ. Така система вже активно працює в європейських країнах. Підтвердження походження електроенергії з ВДЕ матиме особливу важливість для України й в рамках впровадження Європейським Союзом механізму CBAM.
Також, є й інші законопроєкти, які містять положення, спрямовані на подальший розвиток «зелених» технологій в країні. Наприклад, так званий «чистий облік споживання електроенергії» - net-metering – система підтримки, в першу чергу, малого та середнього бізнесу. Зараз розглядається ще один законопроєкт, спрямований на продовження на 2 роки терміну дії технічних умов на приєднання ВЕС до енергомережі та отримання «зеленого» тарифу за укладеними договорами pre-PPA для тих проєктів, на яких припинилось будівництво через війну. Це стосується, в першу чергу, тих станцій, стосовно яких ще до війни були підписані контракти на постачання обладнання, або, навіть, вже завезено частину обладнання. В Міненерго, «Укренерго» та НКРЕКП вже висловили свою підтримку щодо такої законодавчої ініціативи.
Щодо гарантій походження, розглядається законопроєкт Міненерго, за яким пропонувалось визначити «Укренерго» субʼєктом, що їх видає?
Так, нам нагайно потрібно прийняти закон про гарантії походження. В Міністерстві енергетики це розуміють.
Дуже важливо, щоб гарантії походження запрацювали. Вже 10 років ринок говорить про необхідність впровадження цього механізму в країні, проте досі не було ніякого руху в цьому напрямку, орієнтованому на підтримку розвитку відновлюваних джерел енергії на ринкових умовах.
Чи є зараз в секторі уявлення про післявоєнний план дій?
Справа в тому, що є Енергетична Стратегія до 2030-го року, є Економічна Стратегія до 2035-го року, є План відновлення України. На конференції в Лугано було заявлено, що потужність відновлюваних джерел енергії в Україні має зрости на 5-10 ГВт до 2032-го року. Також, ще 30 000 МВт нових енергетичних потужностей передбачені під виробництво «зеленого» водню. Але, як я розумію, ці 30 000 МВт закладались не тільки під ВДЕ, а й під атомну енергетику.
Влітку 2022 року атомна енергетика була включена до переліку екологічно стійких видів економічної діяльності (до так званої «таксомонії») . Проте Австрія та Люксембург планують оскаржити в суді це рішення. Судовий процес може тривати роки.
Повертаючись до питання виробництва водню, хочу підкреслити, що в Європі, під «зелений» водень розглядається водень, вироблений за рахунок тільки ВДЕ. Але, у будь-якому разі, цифра в 30 ГВт – дуже амбітна. Якщо говорити з практичної точки зору, то в самому Міненерго є протиріччя з цього питання. Адже технічно побудувати таку кількість нових потужностей ВДЕ в Україні за такий короткий строк буде важкувато. Але, якщо буде політична воля і незмінність законодавства, то будуть і інвестиції, і зацікавленність Європи, тобто це є можливим.
В якій ситуації зараз інвестори в ВДЕ в Україні?
Ті інвестори, які вклали гроші, але поки не добудували вітроелектростанції, не відмовляються від своїх проєктів. Вони – в стані очікування, продовжуючи слідкувати за рішеннями влади та приймати участь у всіх заходах, які стосуються розвитку вітроенергетики України. Від рішень уряду залежить те чи вони будуть й подалі працювати з новими проєктами в Україні, чи тільки закінчать поточні. Щодо нових інвесторів, сьогодні йде багато перемовин з Великою Британією, там велика зацікавленість у відновленні енергетичного сектору України. Є інвестори з інших країн, наприклад, Польща. І це не тільки з Європи. До нас звертаються й китайські компанії. Знову ж таки, хочу підкреслити, до України є великий інтерес. Іноземні інвестори розуміють , що енергетичний ринок має бути абсолютно новим, ніхто не буде інвестувати у вугільні ТЕС. Щодо прогнозування майбутнього атомної генерації, то, в першу чергу, ми маємо вирішити питання палива - деякі АЕС в Україні, нажаль, продовжують використовувати російське паливо.
Дуже важливо, щоб запрацювали програми по впровадженню систем накопичення енергії. Це необхідно й для того, щоб ринок електроенергії був збалансований. Тут багато залежить не тільки від компаній та інвесторів, а і від політики держави.
Що має зробити держава для розвитку вітроенергетики?
І держава, і Президент, і всі державні установи мають нести відповідальність за всі рішення та закони, які вони приймають. В результаті необдуманого, ручного керування галуззю, ми отримали ситуацію, коли пів-року виробники електроенергії за рахунок ВДЕ не отримували грошей за поставлену електроенергію, коли ринок повністю зупинився і лише накопичувались величезні борги. Ще п’ять років тому я говорив про необхідність збалансованого підходу до розміру тарифу, в першу чергу, на фотоелектрику. Завдяки невиправдано великому тарифу на електроенергію, вироблену промисловими сонячними станціями (СЕС), в останні декілька років в країні спостерігався бум саме на фотоелектричному ринку, що нажаль привело до неспроможності держави оплачувати великі рахунку за «зелену» електроенергію. Треба було врегулювати «зелений» тариф для промислових СЕС ще 5 років тому. Розмір «зеленого» тарифу для ВЕС завжди був найменшим серед тарифів для ВДЕ.
Хочу звернути увагу на той факт, що останні кілька тижнів вітрова електроенергія для країни є дешевшою, ніж ціна на ринку на електроенергію, згенеровану за рахунок викопного палива. Наприклад, вартість електроенергії на РДН зараз тримається на рівні 90 євро й вище за МВт-год, а електроенергія, вироблена на ВЕС – 88 євро за МВт-год. Це, звісно, невелика різниця. Однак варто розуміти, що ринкова ціна на електроенергію в Україні, скоріш за все в найближчі місяці тільки зростатиме, а ціна електроенергії з вітру залишиться фіксованою на такому ж рівні до 2030 року.
Післявоєнне відновлення енергетичного сектору України має відбуватися на основі сучасних екологічно чистих технологій відновлюваної енергетики. Це потребуватиме значної технологічної і фінансової допомоги країн світу. А для цього необхідна стабільна, прогнозована енергетична політика. Ситуація, коли держава приймає закони, які заднім числом змінюють діючі, є неприпустимою. Проблема, зокрема, інвесторів у вітроенергетику полягає в тому, що є зобовʼязання за кредитами перед банками, яким не можна пояснити деякі урядові рішення.
Післявоєнне відновлення енергетичного сектору України має відбуватися на основі сучасних екологічно чистих технологій відновлюваної енергетики
Колишній директор Енергоспівтовариства Янез Копач чітко визначив, що скасування «зеленого» тарифу для об’єктів ВДЕ, які були введені в експлуатацію і наразі працюють за «зеленим» тарифом – ядерна бомба для ринку електричної енергії.
Європа та весь світ слідкуватимуть за тим які закони та стратегії приймає Україна. Якщо держава буде приймати і виконувати їх, без судів з боку інвесторів, довготривалих перемовин, тоді інвестори будуть заходити в ринок. І тільки за рахунок інвестицій ми зможемо ефективно та швидко відбудувати наш енергетичний сектор.
Дарʼя Орлова