У першій частині інтерв'ю Степан Козицький розповів ExPro про результати роботи Групи Західнадрасервіс, вплив війни на газовидобувну та сервісну галузь в країні. У другій частині інтерв'ю читайте про підготовку до зими, газову генерацію та співпрацю з партнерами.
Які у вас стратегії реалізації видобутого природного газу в умовах забороненого експорту ресурсу українського видобутку?
Ми продаємо і зараз не бачимо великих проблем з продажем природного газу. Тобто, попит на ринку є. Сподіваємося, що економіки України буде працювати і попит на газ не буде знижуватися. Звичайно, ми думали над експортом. Якщо б мене запитали, то я прихильник відкриття експорту газу. Це був би значний поштовх для приватного видобутку в Україні, всі активізували би інвестиції у видобуток і буріння. Це також надходження валюти до країни і природний газ у Європі можна продати дорожче, ніж в Україні.
Більше того, у нас є Угода про розподіл продукції (УРП ТОВ «Велл Ко» на Угнівській площі – прим. ред.) і згідно договору про розподіл продукції, ми маємо право експортувати газ, видобутий в рамках УРП, навіть під час війни. Але ми прийняли рішення відмовитися від цього експорту, поки немає прямого дозволу на експорт газу українського видобутку. Поки війна, ми цього робити не будемо.
Є побоювання, що якщо відкриють експорт, то в країні може бути дефіцит газу. На вашу думку, почали би більше бурити?
Я думаю, це був би величезний стимул для буріння, розвідки, сейсміки та видобутку природного газу. Насправді, значна частина людей виїхало, багато промислових споживачів зупинили роботу чи зруйновані, а отже споживання газу значно впало після вторгнення. Я вважаю, що якщо внутрішній видобуток покриє споживання, то надлишок газу можна дозволити експортувати. Розподілити між компаніями, дозволити кожній компанії певний відсоток видобутку експортувати. Думаю, і видобуток зріс би, і надходження валюти та сплата податків. У плані сервісів, також роботи би активізувалися. Багато людей працює в цій галузі, також зросли б замовлення на труби, цемент і так далі. До прикладу, в сервісних компаніях у нас зараз працює 1 600 людей.
А скільки всього працівників?
Всього приблизно 1 800 людей, з яких саме в нафтогазовому сервісному сегменті 1 600.
Давайте повернемося до реалізації природного газу. Можливо, ви закачуєте якісь обсяги газу до сховищ, готуєтеся до опалювального сезону?
Згідно закону, ми мусимо мати певний відсоток від місячного видобутку в запасі підземних сховищ. Тому, дотримуючись закону, ми частину газу закачуємо до сховищ. Це на випадок, якщо щось станеться з видобутком, щоб постачання газу до споживачів було безперебійне. Якоїсь конкретної стратегії закачувати газ влітку, щоб його потім продати взимку, в нас немає. Зрештою, у нас є довгострокові договори з деякими підприємствами.
На біржі ви продаєте газ?
Буває, що виходимо з продажем газу і на біржу, якщо є надлишки газу. Як варіант, також ці надлишки закачуємо і до підземних сховищ.
У червні-липні в Україні були масові відключення електроенергії. Як такі відключення впливають на ваші компанії? Також зараз багато навіть непрофільних компаній ставлять газопоршневі установки для генерації електроенергії, ви не маєте таких планів?
Всі наші УПГ (установки підготовки газу – прим. ред.) обладнані газовими та дизельними генераторами. Звичайно, у нас як і всюди вимикають світло. Але ми навчилися балансувати, у нас завжди є запасні генератори, які дозволяють працювати безперебійно. Електроенергією, яка потрібна для видобутку, ми себе повністю забезпечуємо.
Відносно газопоршневих установок, ми також працюємо. Маємо план встановити 25 МВт газової генерації, щоб виробляти електроенергію з природного газу. Зараз ми вже придбали та встановлюємо 2 установки австрійської компанії Jehnbacher загальною потужністю 3 МВт. А загалом придбали 17 установок, одиничною потужністю 1,5 МВт. Решта 15 установок повинні бути поставлені в березні 2025 року, тобто до початку опалюваного сезону 2025 року плануємо встановити ще 22 МВт (сумарна потужність 25 МВт).
Маємо план встановити 25 МВт газової генерації, щоб виробляти електроенергію з природного газу. Зараз ми вже придбали та встановили установку австрійської компанії потужністю 3 МВт
Ви їх будете встановлювати в західних областях чи і на Полтавщині, наприклад?
Всі на західній частині України. Тут у нас є всі технічні умови. Для цього бізнесу потрібно дві речі: технічні умови підключення до мережі та газова труба з певним тиском і якістю газу. На своїх УПГ ми будемо встановлювати ці установки. Крім того, що велика кількість електроенергії виробляється, також значна кількість теплової енергії виробляється, яку як правило нема куди подіти. У нас є проект щодо побудови теплиць для використання цього тепла, але це вже плани на наступні роки.
Щодо планів на найближчий час. До кінця року ви плануєте закінчити буріння ще близько 10 свердловин? Чи плануєте ще здійснювати сейсміку?
Так, у нас одна партія сейсміки у Полтавській області, де ми якраз закінчили проект на Жуківській площі. Інша партія – у Львівській області. Ми виграли два тендери «Укрнафти» на проведення 3D сейсміки на Ярошівській та Панасівській площах. На Ярошівській площі вже працюємо, після чого буде мобілізуватись на Панасівську. Якщо говорити про цю партію, що у Львівській області, то у серпні ми завершили проєкт для «Укрнафти» і вже зараз працюємо на новому проєкті для приватного підрядника на Дрогобицькій площі. Тобто, до кінця року в нас є замовлення, потім для «Західнадрасервіс» плануємо робити сейсміку.
Сейсміка взимку так само робиться?
Так. Взагалі, якщо не в горах, то взимку навіть легше робити сейсміку. До прикладу, коли ми робили сейсміку в Полтавській області, то сейсмічні прибори відчувають рух трактору за 2 км. Тоді ми чекаємо ночі, коли менше транспорту. Тому літом в сільськогосподарських регіонах дуже важко робити сейсміку. В цьому плані взимку легше, бо нема сільськогосподарських робіт і немає простоїв у зв’язку з великим шумовим навантаженням. Проте, в Західній України взимку майже неможливо робити сейсміку через сніг та важкодоступність для техніки. Тому стараємося на зиму не брати гірських проєктів, щоб працювати весь рік.
Ви зазначали, що майже кожна свердловина, що зараз буриться, є похило-скерованою. Ви крім того, що здійснюєте послуги похило-скерованого буріння для власних компаній, надаєте такі послуги для зовнішніх замовників?
Так, звичайно. Нещодавно надавали такі послуги для ДТЕК у Полтавській області. Також для «Укрнафти» надавали послуги виключно похило-скерованого буріння.
Тобто, це не ваша бурова?
Похило-скерований сервіс – це система телеметрії та вибійного двигуна, яка подає кут відхилення для буріння. Фактично, це один вагончик з 4 інженерами та системою телеметрії. Бурова може бути чиясь інша, не обов’язково наша.
Розкажіть ще про бурові установки. Колись ви придбали дві імпортні бурові, як вони працюють?
Ми купили дві бурові у компанії Weatherford Drilling International, що є одним з найбільших у світі підрядників з буріння, принаймні тоді була. Їх центральний офіс саме по бурінню тоді був в Дубаї. Ми придбали три бурові від них, з яких дві великі 350 т, а одну 225 т. Одна з великих бурових установок була в не дуже доброму стані, а дві в робочому стані. Меншою буровою 225 т ми працювали майже без зупинок, лише зараз зупинили на ремонт на місяць. Інша бурова 350 т, яка була робоча, минулого року завершила буріння. Вона призначена більше для глибоких свердловин, а у нас зараз немає глибоких свердловин.
А яка країна виробництва бурових?
Дві великі бурові, одна з яких ще не запрацювала, бо потребує ремонту, американського виробництва і у свій час їх використовувала компанія BP в Омані. Ще одну, яку ми придбали у Weatherford, китайського виробництва – Dragon. Також маємо австрійську бурову Ideco та американську Cardwell і радянська А-50, яку використовуємо для капремонтів.
А ви залучаєте до ремонту бурових Стрийський завод Discovery DE?
Так, залучаємо. Discovery DE, яка в базується Стрию, ми саме залучали для ремонту бурової, придбаної у Weatherford.
Наскільки велика різниця між китайськими та американськими буровими?
Якщо чесно, ні на американські, ні на китайську, що маємо, не жаліюся. Але в нашій китайській буровій мотор американський, лебідка теж американська. Вона зроблена в Китаї, але основні вузли американські. Оскільки ми ці три бурові купували в компанії Weatherford, то це якісний рівень. Тоді саме буровий підрозділ Weatherford був на межі банкрутства і вони розпродавали бурові по всьому світу.
Який вплив повномасштабна війна має на роботу компанії? Знаємо, що частина людей пішла на фронт. Чи відчувається брак фахівців?
Зараз у Збройних силах України 108 фахівців з нашої Групи. На бурову компанію «Горизонти» ми нещодавно отримали бронювання співробітників, оскільки це критична галузь інфраструктури. З самого початку вторгнення ми допомагаємо нашим військовим. У перший місяць вторгнення ми віддали 15 вантажних автомобілів на фронт. У нас є благодійний фонд Козицького, ми започаткували благодійний проект виробництва FPV дронів. Тобто, ми не збираємо кошти, а даємо гроші для виробництва дронів. Ми виготовили 1 800 FPV дронів і безкоштовно передали на фронт. Цей проект коштував $2 млн. А загалом з початку війни ми благодійно передали на фронт допомоги на 144 млн грн, і тільки це, що підтверджено актами прийому-передачі, багато з чого не обліковано; в перші місяці війни акти ніхто не підписував, було не до того. Зараз ми проект виробництва дронів закрили, оскільки з’явилося більше компаній, які виготовляють дрони дешевше та швидше, тому нам простіше придбати готові дрони. Дуже приємно, коли з’являються відео уражень ворожої техніки саме з наших дронів, а таких відео дуже багато.
Також зараз ми підписуємо договір на поставку дронів, які повинні збивати ворожі дрони, з однією Львівською компанією, і до кінця листопада передати на фронт 200 таких дронів; вартість угоди близько 15 млн грн.