В українській євроінтеграційній історії 8 листопада відбулась визначна подія – Європейська Комісія офіційно рекомендувала почати переговори про вступ України до ЄС. Про це заявила президентка комісії Урсула фон дер Ляєн в Брюсселі.
«Через 10 років після протестів на Майдані настав дійсно історичний день. Сьогодні Європейська комісія рекомендує розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою. Також комісія рекомендує почати переговори з Боснією та Герцеговиною після досягнення належної відповідності критеріям. Також рекомендує надати Грузії статус країни-кандидата», – сказала вона.
Україна виконала 90% реформ, яких від неї очікував ЄС.
Остаточне рішення про відкриття перемовин буде оголошено в середині грудня на саміті Європейської ради.
За словами Урсули фон дер Ляєн, головний прогрес був досягнутий у конституційній реформі, реформі у сфері правосуддя, у відборі до Вищої ради правосуддя, у антикорупційних процесах, боротьбі з відмиванням грошей, були важливі заходи для обмеження впливу олігархів на громадське життя, новий закон про медіа, прогрес щодо національних меншин.
Та тема енергетики та клімату теж була оцінена Європейською Комісією. Тому поговоримо про проміжні підсумки щодо роботи енергетичного сектору в Україні, головні рекомендації та зауваження, про які доповіли в Єврокомісії.
У звіті Єврокомісії Ukraine 2023 Report енергосектору присвячений окремий розділ.
Європейці оцінюють рівень підготовки України в енергетиці для вступу до ЄС на хорошому рівні, попри руйнівний вплив російської агресії та терористичні атаки на енергетичну інфраструктуру.
Плани і стратегії
Згадують і про засекречену нову енергетичну стратегію до 2050 р. Судячи зі звіту ЄК, вона залишилась засекреченою і для європейців (раніше було відомо, що ця стратегія не потрапляла до рук українських народних депутатів). Водночас, колеги наголосили на необхідності розробки нового Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК), з урахуванням цілей Енергоспівтовариства до 2030 р. Про роботу над цим планом нещодавно заявляли у Міністерстві енергетики.
«Наші стратегічні цілі полягають не тільки в посиленні енергетичної безпеки України, але й у приведенні українських норм і реалій до європейських стандартів і спільних зобов’язань щодо низьковуглецевого майбутнього», - казала нещодавно призначена заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук під час засідання робочої групи щодо розроблення НПЕК.
Як вказано у звіті ЄК, український НПЕК має визначити конкретну політику та заходи та стати керівним документом для післявоєнного відновлення.
Внутрішній ринок
Як зазначають в Європейській Комісії, на внутрішньому енергетичному ринку українське первинне законодавство відповідає третьому енергетичному пакету ЄС. Та Україні ще необхідно узгодити та запровадити новий The Electricity Integration Package, прийнятий Енергетичним Співтовариством наприкінці 2022-го року. Прийнятий пакет має забезпечити повну ринкову інтеграцію Договірних сторін Енергетичного Співтовариства в єдиний європейський ринок електроенергії. Він включає 9 актів, головними аспектами яких є перехід на чисту енергію, безпека та доступність енергопостачання.
Дорожню карту The Electricity Integration Package можете знайти за посиланням
Очікувано в Єврокомісії звернули увагу на обмеження цін на короткострокових сегментах ринку (ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок) та відсутність визначеного NEMO – номінового оператора ринку електроенергії, що є необхідним для обʼєднання ринків (market coupling).
Викликом в Єврокомісії називають подальше втручання влади та інших інституцій у корпоративне управління ОСП та ОГТСУ
Незалежність Енергорегулятора
Важливою темою для наших європейських колег залишається незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Як вказали в ЄК, це є критично важливим для залучення приватних інвестицій та підтримки післявоєнного відновлення.
ПСО
В Європейській Комісії наголошують на необхідності поступового відходу від застосування неринкових практик та механізмів покладання спеціальних обовʼязків. Чинні механізми ПСО на ринку електроенергії та природного газу негативно вплинули на фінансовий стан таких компаній, як «Нафтогаз», «Енергоатом», «Гарантований покупець», «Укргідроенерго».
«Ці спецобовʼязки мають бути поступово скасовані та замінені більш стійкими рішеннями, спрямованими на подолання енергетичної бідності та вразливості кінцевих споживачів», - йдеться у звіті Єврокомісії.
«Зелена» енергетика та енергоефективність
Поточна мета України до 2030 року – 27% ВДЕ у загальній структурі електроспоживання. Водночас, у оновленому Нацплані з енергетики та клімату Україна має встановити нові амбітні річні цілі щодо ВДЕ до 2030 року. Позитивно оцінюють в Європі прийняття комплексного закону про «зелену» трансформацію, згадують і про необхідність впровадження гарантій походження.
До речі, Міністерство енергетики оприлюднило Проєкт Постанови КМУ «Про запровадження гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії», з яким ви можете ознайомитись за посиланням.
Що стосується енергоефективності, український закон про енергоефективність значною мірою узгоджується з Директивою ЄС з енергоефективності. Правила місцевого енергетичного планування та впровадження систем енергоменеджменту державними та муніципальними органами враховують передову практику ЄС.
«Необхідно оновити заходи Національного плану дій з енергоефективності України до 2030 року, ухваленого у 2021 році, і прийняти довгострокову стратегію оновлення будівель», - вказали в Єврокомісії.
Атомна енергетика
Як зазначено у Звіті,Україна виконує та дотримується усії міжнародних конвенцій, що стосуються ядерної енергії, безпеки та радіаційного захисту, наскільки це можливо в умовах війни та окупації найбільшої в Україні електростанції – Запорізької АЕС. Спроможність регулятора ядерної безпеки щодо незалежного ліцензування та інспектування в принципі вважається достатньою.
Відзначають і початок процесу корпоратизації «Енергоатому». Зокрема, перетворення НАЕК в АТ та призначення наглядової ради має відбутись до березня 2024 р.
В Єврокомісії наголошують, що Україна має «певний» рівень відповідності законодавству з ядерної безпеки Euratom, та прогалини існують у сфері радіаційного захисту персоналу, населення та навколишнього середовища, а також щодо поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим паливом.
«Процес наближення України затримується, частково через триваючу російську агресію, і є фрагментарним», - вказали в ЄК.
Що треба зробити в енергетиці для європейського майбутнього?
- Просування зеленого переходу;
- Прийняття Національного плану з енергетики та клімату відповідно до цілей Енергоспівтовариства 2030 р.;
- Підвищення енергофективності, зокрема, у житловому секторі;
- Заохочення інвестицій у відновлювану енергетику;
- Реформування сектору теплопостачання та впровадження обовʼязкових критеріїв енергоефективності будівель;
- Поступова відмова від неринкових механізмів, ПСО із впровадженням цільового захисту вразливих споживачів;
- Забезпечення незалежної та ефективної роботи енергетичного регулятора (НКРЕКП).
Таким чином, Україна потребує комплексного підходу для імплементації європейського законодавства в енергетичному секторі. Перспектива вступу до ЄС та прискіпливий нагляд від європейських колег вже має нарешті стати запобіжником від наших місцевих «ноу-хау» під час реформ та прийняття рішень, які під виглядом «допомоги/боротьби/вирішення проблем» часто бувають просто шкідливими.
Дарʼя Орлова