"Зелені" сертифікати в Європі; підсумок за останні десять років

Сертифікація енергії виробленої з відновлювальних джерел - відносно тривала концепція, яка вже впроваджена в більшості країн ЄС шляхом запровадження системи видачі сертифікатів походження електричної енергії. Нормативно-правова основа системи гарантій походження - Директива 2009/28/ЄС Європейського парламенту та Ради про заохочення до використання енергії виробленої з відновлювальних джерел (RED I) 1. Стаття 15 цієї Директиви зобов'язує держави-члени ЄС видавати гарантії походження з метою підтвердження кінцевому споживачу відсотку чи кількості енергії, отриманої з відновлювальних джерел. Така інформація повинна керувати поведінкою кінцевих споживачів, усуваючи «інформаційну асиметрію», коли кінцевий споживач не має цієї інформації . Водночас, сприяючи обміну гарантіями походження в масштабі ЄС, Європейська Комісія мала на меті створення привабливого ринкового інструменту для виробників, трейдерів та постачальників. Основним припущенням було те, що гарантії походження стимулюватимуть нові інвестиції у ВДЕ.

Минуло десять років з моменту введення гарантій походження 2. Це достатньо часу для того, щоб підвести підсумки впливу системи гарантій походження на споживачів і на бізнес, в тому числі і на нові інвестиції у ВДЕ.

Спершу подивимось як гарантії походження вплинули на поведінку споживачів. Загальна картина не є особливо чіткою, оскільки точних даних немає, і відносно мало доступних досліджень. Однак постачальники електричної енергії в більшості держав-членів ЄС все частіше пропонують «зелені» продукти, а великі корпоративні клієнти, такі як IKEA, Google або Amazon, які зобов'язалися різко збільшити частку відновлюваної енергії в їх кінцевому споживанні, як правило, є великими споживачами гарантій походження. Сегмент споживання також зростає, хоча споживання гарантій походження залежить від прибутку.

Оптовий ринок та торгівельний аспект гарантій походження дещо простіше визначити кількісно, хоча і тут дані повинні бути оброблені уважно. Незважаючи на те, що дані про кількість знаходяться в загальному доступі (через Асоціацію органів видачі сертифікатів), даних про ціну немає. Причина в тому, що торгівля гарантіями походження відбувається в основному на двосторонньому рівні або через брокерів і ціна на окремі сертифікати не повідомляється центральному органу. Необхідно також мати на увазі, що ціна кожної гарантії походження дуже сильно залежить від дати погашення сертифіката. Нові сертифікати мають більшу цінність, ніж ті, які мають менше часу до закінчення строку дії. Що стосується кількості, то кількість виданих гарантій походження щороку збільшується. У 2018 році обсяг виданих сертифікатів становив близько 600 ТВт-год, а у минулому році – майже 900 ТВт-год 3. Енергія, що виробляється гідроелектростанціями — найпоширеніша технологія, що стоїть за випущеними в Європі гарантіями походження з часткою постачання 56% у 2018 році. Як попередньо згадувалося, аналіз цін на гарантії походження та вартість на європейському ринку гарантій походження є більш складним питанням, але доступні дані свідчать про те, що ціна за гарантію походження в 2019 році становила 0,40 - 0,50 €/МВт-год, а прогнози на 2020 рік були на рівні 0,75 - 0,85 €/МВт-год 4, в той час як інші дані пропонують діапазон між 0,20 - 0,80 €/МВт-год. Результати нещодавнього публічного аукціону гарантіями походження, проведеного в Словаччині, вказали нижчу ціну, 0,15 - 0,25 €/МВт-год 5.

Дані однієї держави-члена, звичайно, не показові для всього ЄС, але ясно, що ціни на гарантії походження не відповідають ціновій тенденції схеми торгівлі квотами на викиди, що зазнає різкого зростання в останні роки. В цього є подвійна причина. По-перше, це надлишок гарантій походження, що виникає через велику кількість імпорту зі старих гідроелектростанцій, головним чином в Норвегії та Швеції. Дивлячись на дані 2020 року, близько 25% всіх виданих в Європі гарантій походження були видані в цих двох країнах, до яких приєдналися ГЕС Австрії та Швейцарії (інші 15%) 6. Друга причина полягає в тому, що в більшості країн ЄС купівля гарантій походження повністю добровільна. В цих країнах компанії та домогосподарства, як правило, готові платити лише невелику надбавку (приблизно до 2 €/МВт-год), щоб отримати гарантовану зелену електроенергію. У державах-членах, які запровадили ринок компенсації вуглецю, який створений для дотримання регуляторного акта (Швеція), або якийсь додатковий стимул, пов’язаний з гарантіями походження (Словаччина), рівень використання гарантій походження та ціни, як правило, вищі 7. З огляду на всі ці невизначеності, важко встановити будь-яку точну ціну на загальному європейському ринку гарантій походження. У 2016 році оцінка ринкової вартості була в розмірі близько 120 млн євро а обсяг ринку гарантій походження був близько 360 ТВт-год 8. Враховуючи, що минулого року було використано гарантій походження в обсязі понад 800 ТВт-год, а середня ціна гарантії походження становила 0,40 МВт-год (що є дуже консервативним припущенням), європейська ринкова вартість гарантії походження сьогодні може становити близько 300 млн євро. Це додатковий дохід, який може бути вдало направлений на нові генеруючі потужності ВДЕ, але наразі на практиці він досить обмежений (через відносно низькі цінові надбавки за гарантії походження). Проте, що вдало спрацювало в деяких країнах — це використання доходів від аукціонів з гарантіями походження для додаткового фінансування системи підтримки ВДЕ. Прикладом такого підходу є Словаччина, де система гарантії походження разом з функціоналом для проведення аукціону впроваджена IT-компанією АТ «Сфера» 9.

Озираючись на останні десять років, європейський ринок гарантій походження навряд чи можна назвати великим успіхом. Незважаючи на те, що кількість виданих гарантій походження постійно збільшується, і спостерігається очевидне зростання споживання гарантій походження, розмір цього ринку, напевно, не такий великий, як планувалося спочатку. Що дуже важливо - і на цьому необхідно постійно та безперервно наголошувати - це поява функціонуючої та стандартизованої рамкової нормативної основи для гарантій походження. Гарантії походження видаються відповідно до правил Європейської системи енергетичних сертифікатів (EECS), які кожна держава-член транспонує у свій національний протокол домену. Правила, в свою чергу, затверджуються Асоціацією органів видачі сертифікатів (AIB), яка управляє міжнародним реєстраційним хабом, який прямо підключений до кожного національного органу, що видає гарантії походження. Ця система дозволяє здійснювати безперебійну торгівлю гарантіями походження в державах-членах ЄС, мінімізуючи трансакційні витрати та можливість шахрайства. Це важлива передумова для будь-якого подальшого розвитку і реформування системи.

Звичайно, існує ряд «інструментів», які можуть бути використані для стимулювання ринку гарантій походження в Європі. Можуть бути введені обов'язкові схеми, що вимагають від країн-членів використовувати певну кількість гарантій походження для компенсації споживання (приклад Швеції та Польщі). Певна форма «backloading» 10, яка застосовується у випадку зі Схемою торгівлі викидами ЄС, може вирішити проблему надмірного обсягу гарантій походження, і ціни на гарантії походження можуть бути штучно завищені. На щастя, ідея «backloading» не була реалізована, коли Європейська Комісія переглянула правила для системи видачі гарантій походження в процесі розробки нової Директиви 2018/2001/ЄС щодо стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел (RED II). На щастя, адже, врешті-решт, європейська система гарантій походження розвивається у правильному напрямку, а зміна правил на цьому шляху може зашкодити довірі до системи. Натомість Європейська Комісія запровадила нові правила, які могли б підвищити привабливість системи видачі гарантій походження шляхом розширення сфери застосування та додавання нових продуктів. Детальніше про зміни в рамках RED II в наступній частині. Разом з деякими міркуваннями про можливий розвиток ринку з гарантіями походження в Україні.

Крістіан Такач

 

*2 - Допомога постачальникам у виконанні вимоги частини 9 Статті 3 Директиви 2009/72/EC щодо загальних правил для внутрішнього ринку електроенергії, яка вимагає постачальників інформувати своїх споживачів про внесок кожного джерела енергії в загальну паливну суміш постачальника.

10 - Термін, який означає короткостроковий захід для подолання зростаючого надлишку квот на викиди в Схемі торгівлі викидами ЄС. У контексті торгівлі викидами «backloading» означає, що квоти на викиди тимчасово відміняють, тобто припиняють їх дію на ринку протягом певного періоду часу;

11 - Рішення Ради міністрів Енергетичного Співтовариства № 2012/04/MC-enc від 18 жовтня 2012 року, що включає Директиву 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії.