НКРЕКП 5 грудня планує затвердити тариф на передачу електроенергії на 2026 рік - на рівні 785,39 грн/МВт·год (без ПДВ), що на 14,4% більше за чинний тариф на 2025 рік. Одночасно для підприємств зеленої металургії тариф планується на рівні 427,14 грн/МВт·год (зростання на близько 18,8%).
Далі розбираємо структуру тарифу на 2026 рік та вплив на кінцеву ціну для бізнесу.
ПСО для зелених
Найбільшу частку у структурі тарифу і надалі займають витрати на виконання спецобовязків для забезпечення загальносуспільних інтересів із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, крім приватних домогосподарств. Тобто, це витрати на виробників електроенергії з ВДЕ за «зеленим» тарифом та механізмом ринкової премії.
За даними «Гарантованого покупця, за 10 місяців 2025 року було куплено 6220 тис. МВт·год електроенергії за «зеленим» тарифом. За оцінкою ExPro, це приблизно 7,5% від загального виробництва електроенергії в Україні.
Прогнозний середньозважений «зелений» тариф на електричну енергію на наступний рік становить 6 679,25 грн/МВт·год, а прогнозна середньозважена ціна продажу електричної енергії гарантованим покупцем на всіх сегментах ринку електричної енергії, яка розраховується з урахуванням індексу цін виробників промислової продукції - 3 207 грн/МВт·год.
У порівнянні з тарифом на 2025, у наступному році не прогнозується зростання витрат на «зелений» тариф не прогнозується. Навпаки, видатки за цією статтею зменшуються на 9%.
Водночас, проблема заборгованості перед виробниками з ВДЕ залишається, і станом на початок листопада борг «Укренерго» перед «Гарантованим покупцем» за відповідну Послугу становить 16 млрд грн.
Ці борги суттєво знижують привабливість українського енергосектору до інвестицій, тому значне скорочення витрат на ПСО для «зелених» мало б різко негативний ефект.
Закупівля техвтрат
Ще 21% у структурі тарифу на передачу займають витрати на купівлю електроенергії для покриття технологічних втрат. За розрахунками «Укренерго», у 2026 році ці витрати скоротяться на 14% у порівнянні з 2025. Водночас, це буде залежати від загальної ринкової ситуації.
Очікується, що «Укренерго» буде більше закуповувати електроенергії за двосторонніми договорами на майданчику УЕБ – 84% у 2026 проти 69% у 2025. Це дозволить частково знизити витрати.
За попередніми розрахунками, для купівлі технологічних витрат електричної енергії на РДД застосовано прогнозований рівень ціни купівлі технологічних витрат на РДН (6070,66 грн/МВт·год), зменшений на 5 %.
Домашні СЕС
Витрати на ПСО для приватних домогосподарств (якщо простіше – для приватних СЕС) становитимуть близько 13% у структурі тарифу. У порівнянні з 2025 роком, планується зростання цих витрат на 37%.
Загалом, сфера сонячної енергетики для приватних будинків наразі активно розвивається, адже громадяни більше звертають увагу на потреби у власній енергетичній незалежності та автономності.
Також, СЕС приватних домогосподарств ставали важливою ланкою під час застосування графіків, оскільки знижувалось використання електроенергії з мережі, і, таким чином, обмеження для споживання могли бути меншими.
Фінансові витрати
Фінансові витрати займатимуть приблизно 10% у структурі тарифу. В цих рамках враховано відсотки за користування банківськими кредитами, отриманими за кредитними угодами з міжнародними фінансовими інституціями протягом минулих періодів, відсотки за кредитними договорами, підписаними НЕК «Укренерго» з державними банками для погашення заборгованості перед ДП «Гарантований покупець», а також витрати на обслуговування облігацій сталого розвитку.
Окремо зазначимо, невирішеною залишається і проблема заборгованості на балансуючому ринку. Станом на 20 листопада, борг учасників ринку перед «Укренерго» вже досяг рекордної позначки в 41 млрд грн.
Оплата праці
Витрати на оплату праці у структурі тарифу займають 6%, у порівнянні з 2025 роком очікуване зростання обсяги витрат – лише 9%.
Як зміниться кінцева ціна електроенергії для споживачів?
Зростання тарифу на передачу на 15% не означає паралельного зростання кінцевої ціни на електрику для споживачів на 15%. Частка тарифу на передачу у структурі ціни становить приблизно 7%. Таким чином, це зростання не є суттєвим для кінцевих споживачів.
Найбільшою складовою у кінцевій ціні лишається вартість електроенергії як ресурсу, що закуповується на відповідних сегментах ринку (за двосторонніми договорами, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, імпорт і тд).
Для побутових споживачів зміна тарифу не передачу не матиме взагалі жодного впливу, адже тариф для населення лишається фіксованим.
Дар'я Орлова