Всеволод Ковальчук: «Щоб новий ринок стартував з 1 липня, всім треба зробити величезну домашню роботу»

Всеволод Ковальчук: «Щоб новий ринок стартував з 1 липня, всім треба зробити величезну домашню роботу»

Фото: Олександр Мальон (Центральна енергосистема «НЕК Укренерго»).

Найбільш актуальна тема останнього місяця – вчасний запуск нового ринку електроенергії з 1 липня. Багато політичних, громадських діячів, гравців ринку виражають свою позицію. Дехто вважає, що запуск ринку необхідно перенести наводячи свої аргументи, а дехто навпаки – необхідно запускати в будь-якому випадку. Тому для більшого розуміння ситуації, що склалася навколо даного питання, ExPro завітало до оператора магістральних мереж - НЕК «Укренерго», на плечах якого лежить розробка необхідного софта та багато інших елементів, які є важливі для того, щоб новий ринок запустився.

Про перенос запуску ринку, які перешкоди є на даний момент, як вирішити проблему перехресного субсидіювання та багато іншого ExPro розповів керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

Останнім часом серед учасників ринку точиться дискусія навколо термінів запуску нового ринку. Якими, на Ваш погляд, можуть бути основні перешкоди для запуску ринку з дати, яка визначена у Законі «Про ринок електричної енергії» — 1 липня?

Є два аспекти готовності до впровадження ного ринку. Перший — готовність нормативної бази, другий — готовність процесів. Неповна нормативна база, звичайно, ускладнить функціонування ринку, але це не є перешкодою для запуску його нової моделі.

Наприклад, зараз немає повноцінного затвердженого Порядку сертифікації постачальників допоміжних послуг. Це означає, що цілий ринковий сегмент не зможе працювати повноцінно, адже нікому буде брати участь в аукціонах на доппослуги. Але при цьому, за умови прийняття певних рішень регулятором, встигне запуститися резервний механізм, тож в цілому модель працюватиме. Просто якість та прозорість цього сегменту ринку може бути недостатньою. Те ж саме стосується Порядку двосторонніх договорів для державної генерації.

Готовність відповідних платформ, учасників ринку і регламентуючих документів не залишає сумнівів, що з технічної точки зору ринок може бути запущений вчасно. Але є системні проблеми, які не вирішені й досі. Крім цього, з’являються нові питання під час тестування.

Зараз громадські, політичні діячі роблять заяви про перенесення дати запуску нового ринку. Ще місяць-два тому, коли ці голоси почали звучати вперше, їх основна аргументація стосувалася технічних аспектів і програмного забезпечення. Зараз їх позиція зміщується до логіки прийняття рішень до рівня конкурентності нового ринку, якості даних тощо.

Наведіть приклад, коли вчасне виявлення проблеми та запропоноване вирішення не допомогли її позбутися.

Будь ласка. Вперше проблема неготовності до нового ринку електроенергії підприємств житлово-комунального господарства була піднята в жовтні минулого року. Тобто, ще за два місяці до запуску роздрібного ринку. Їм це якось допомогло? Ні. Все одно увійшли в ринок неготовими.

Крім цього, в останній момент було визначено постачальника «останньої» надії (ПОН) — «Укрінтеренерго», до якого потрапили підприємства, що не можуть платити за електроенергію, у тому числі ЖКГ. В результаті, проблему не вирішили, а ми отримали приріст заборгованості. Де-юре ніхто з цих підприємств не отримав статус захищеного споживача і фактично їх треба було відключити. Цього не можна було робити, коли вони були клієнтами ПОН, що сформувало величезну заборгованість. Проблема й досі лишається невирішеною.

Зрештою, все це зводиться до того, що не можуть відключити, наприклад, КП «Вода Донбасу». Чому? Закон дає на це право, але все одно не можуть. Проте хто за це заплатить?

Зараз, в діючій моделі, всі купують електроенергію у оптового продавця, але учасники ринку отримують за неї кошти не пропорційно. З 1 липня хтось конкретний має нести за це фінансову відповідальність. Певний час, це може бути ПОН. А далі? Споживання неплатника буде лягати, наприклад, на оператора системи розподілу (ОСР). Це може призвести до банкрутства цього оператора. Тобто проблема не вирішена. А часу було два роки.

Проблема старих боргів є меншою, ніж те, що певна частка споживачів не буде платити за електроенергію й надалі. Це можна вирішити за рахунок фінансування з бюджетів різних рівнів. Однак, такого рішення немає, адже в державному бюджеті не передбачені кошти. Входити в новий ринок без вирішення цієї проблеми, на мою думку, не можна.

Як, на Вашу думку, можна вирішити в новому ринку ще одну стару проблему — перехресне субсидіювання?

Законом визначено два механізми. Перший — захист вразливих споживачів (лише населення). Кабмін може застосувати ті чи інші інструменти для їх захисту. У нас є категорія домогосподарств, які мають дуже низький рівень доходів. Відповідно Кабмін міг би зробити порядок захисту таких споживачів на ринку електроенергії, це б означало, що перелік субсидіантів практично не зміниться, але загальний обсяг субсидій збільшиться. Для цього треба знайти відповідні механізми компенсації з державного бюджету. Що це означає? Є 100% населення, які будуть платити за електроенергію майже вдвічі дорожче (діючий середній тариф для населення 1,03 грн/кВт∙год – ред.). З них, близько 30-40% отримуватимуть підтримку від держави і не відчують зростання цін. А решта відчує підвищення ціни залежно від обсягу споживання. Тому це може мати негативний соціально-політичний ефект.

Але зараз, зважаючи на майбутні парламентські вибори, мало бажаючих взяти політичну відповідальність за встановлення для населення ринкових цін на електроенергію. Звичайно, в подальшому, за рахунок конкуренції, лібералізації ринку, відкриття імпорту, антимонопольних заходів ціна протягом декількох років почне падати і населення побачить користь від того, що в нас справедливі правила ринку. Але станом на липень-серпень поточного року значна частина населення може відчути подорожчання електроенергії, якщо виконувати закон і захищати тільки вразливих споживачів.

В той же час є ст. 62 про покладання спеціальних обов’язків (ПСО). За процедурою ПСО має бути ініційоване регулятором, погоджене з Енергетичним співтовариством і схвалене Кабміном. Але за шість тижнів до початку нового ринку жодної процедури ПСО не затверджено.

Регулятор передавав свої пропозиції уряду про покладання спецобов’язків на постачальників універсальних послуг (ПУП) для того, щоб не тільки вразливі категорії споживачів, а й все населення не відчуло підвищення цін, або ж взагалі отримало їх зниження.

Теоретично, це дало б уряду право встановлювати ціни на електроенергію для певних категорій споживачів, так само, як це зараз відбувається на ринку газу. Також це надало б право Кабміну визначати механізм компенсації цієї ціни, щоб ПУП могли отримували цю компенсацію від когось з ринку.

НКРЕКП запропонувала три варіанти такої компенсації. Але, як мені відомо, обговорюється ще один варіант, який має бути дуже схожим на механізм, що діє на ринку природного газу. Тобто, на когось з гравців ринку покладається обов’язок продавати частину товарної продукції за спеціальною ціною (дуже низькою). Стаття 62 визначає, що встановлюючи цей рівень спеціальної ціни, Уряд має аргументовано довести, що її достатньо для розвитку відповідного підприємства.

Але якщо всі ПУП зможуть купувати 100% електроенергії за низькою ціною для населення, то виникне проблема, про яку всі давно говорять на ринку газу: реальний обсяг споживання населення може бути менший, ніж той, що у звітності. Тому цей механізм створює корупційні ризики. Кожному ПУП буде вигідно, коли за документами йому треба буде купити більше дешевої електроенергії, ніж споживає його регіон. Надлишок можна буде реалізувати на вільному ринку для промисловості, яку купує її значно дорожче. Завжди знайдеться хтось, хто захоче цим скористатися.

Але головна проблема – сам механізм досі остаточно не обраний. Він буде прийнятий, можливо, перед запуском ринку. Однак його ще треба буде протестувати.

Чи є у вас зауваження до опублікованого Міненерговугілля Порядку проведення аукціонів в сегменті двосторонніх договорів для державної генерації?

В ньому є багато вад. Найголовніша — він розглядається лише зараз. Тому для створення аукціонних майданчиків буде обмаль часу. В підсумку, коли його схвалять, скоріше за все, буде лише одна платформа, яка готова до роботи на 100%. Це погано, адже їх має бути кілька, щоб вони конкурували між собою.

Крім того, проект Порядку передбачає створення аукціонного комітету, який визначатиме умови аукціону. А це значить, що документ в принципі не містить прозорого механізму для формування конкурентного ринку, а перекладає відповідальність на майбутній аукціонний комітет. Ми в цьому бачимо багато ризиків.

Що, на Вашу думку, може статися, якщо цей порядок не ухвалять до 1 липня?

Якщо ринок буде запущений 1 липня, є висока ймовірність, що державна генерація або взагалі не зможе укладати двосторонні договори, або укладатиме лише на незначну частину своєї електроенергії. Це означає, що основні обсяги вони будуть змушені продавати на наступному сегменті — ринку «на добу наперед», де ціна є вищою, ніж за двосторонніми договорами. Тому в підсумку можемо отримати необґрунтоване підвищення цін на електроенергію.

З огляду на перелічені проблеми, чи потрібно, на Вашу думку, переносити запуск ринку?

Є кілька проблем, які дозволяють припустити, що для споживача нова модель ринку у її теперішньому вигляді буде нести певні ризики. Коли депутати презентували проект чинного Закону «Про ринок електричної енергії», вони наводили приклад ринків стільникового зв’язку та інтернету, де є величезний вибір постачальників. Але при цьому їх тарифи не дуже відрізняються один від одного, тому сума вашого рахунку мало залежить від вибору компанії — надавача послуг.

Те саме, буде і на ринку електроенергії. Це дуже добре, що споживач зможе обрати будь-якого постачальника. Але ви будете обирати, умовно, між ціною 2,49 грн/кВт-год і 2,54 грн/кВт-год. Звичайно, ви обираєте меншу ціну, але глобально від цього не виграєте.

Тому набагато важливішим є створення конкуренції у секторі генерації, де формується ціна первинного товару, який потім лягає в основу товарного чеку і має значення при ефективному регулюванні природніх монополій для мінімізації непотрібних витрат. Поки у нас в фінальному рахунку близько 70% займає вартість самої електроенергії, і лише 30% припадає на інші витрати, залишається важливим формування низької оптової ціни на електроенергію. А це дуже важко зробити в сьогоднішніх умовах, коли 76% електроенергії в країні виробляють два виробника. Це створює дуже серйозні ризики відсутності достатнього рівня конкуренції, стимулів для зниження ціни.

Нова модель не передбачає чіткого і швидкого механізму встановлення «стелі» ціни на кожному сегменті ринку. Наприклад, у Франції, найбільший виробник електроенергії має ще більшу частку виробництва ніж у нас — понад 75%. Яким чином там працює ринок? Завдяки продажу певної частини електроенергії через незалежного постачальника по собівартості. І цей постачальник створює реальну конкуренцію самому виробнику. Другий фактор — транскордонна торгівля з сусідніми країнами. У нас схожа ситуація. Тому нам треба розвивати ці дві речі – внутрішній конкурентний механізм і повноцінну транскордонну торгівлю.

Тому ми констатуємо, що незалежно від дати старту нового ринку, проблеми залишаються. Це відсутність достатньої конкуренції, механізму компенсації для населення частини високої ціни електроенергії, порядку продажу електроенергії державною генерацією на ринку двосторонніх договорів, недостатність передачі даних комерційного обліку з боку операторів системи розподілу. Вирішення цих проблем потрібно знайти до старту нового ринку.

Водночас до теперішньої ситуації з монополізацією ринку нас призвело те, що відбувалося протягом останніх 20 років. Якщо ми не відшліфуємо ринкову модель і не запустимо ринок правильно, то і надалі матимемо надвисокі регульовані ціни у певних виробників, відсутність конкуренції між виробниками, фактичну відсутність імпорту електроенергії, незважаючи на тиск міжнародної спільноти. Сукупно це призводить до подорожчання української електроенергії для власних споживачів.

Тому аргументи за запуск нового ринку є дуже вагомими, але за умови вирішення вказаних проблем. Крім цього, є значні аргументи проти перенесення запуску ринку на тривалий термін, адже тоді ми тільки погіршимо поточний стан енергосистеми.

Чи можна, на Вашу думку, запускати ринок з 1 липня?

Якби я мав однозначну відповідь, я б вже вийшов з нею, як з офіційною позицією компанії. На мою ж особисту думку, ринок можна запустити 1 липня 2019 року, але для цього треба зробити величезну домашню роботу. Ми представили три можливі сценарії розвитку подій залежно від дати запуску: за законом з 1 липня 2019 р., з 1 жовтня 2019 р. і з 1 квітня 2020 року. Всі вони обґрунтовані і передбачають виконання величезного обсягу завдань, в першу чергу для Регулятора та Уряду, Міненерговугілля та учасників ринку. І все це реально.

Найближчі 2-3 тижні покажуть, чи дійсно ключові учасники процесу інституційно спроможні зробити все необхідне для старту ринку 1 липня і при цьому уникнути тих ризиків, про які я говорив вище.

Також ми маємо розуміти, що не можна допустити ситуацію, коли на рішення буде впливати політика. Нещодавно на одній із зустрічей з представниками міжнародних фінансових інституції я почув фразу: «Я не розумію, який геній додумався, призначати запуск реформи ринку електроенергії між президентським і парламентськими виборами?». Про це тоді ніхто не думав. Але наразі наші зобов’язання запустити ринок у 2019 році зафіксовані у міжнародних документах. Це вже не лише внутрішні справи України, адже ми співпрацюємо і з міжнародними фінансовими донорами, і в даному випадку це вже порушення міжнародних зобов’язань.

Створилась ситуація, коли виконавча влада, самоусунувшись від контролю впровадження ринку, продовжує ігнорувати його.

Що необхідно робити в такому випадку?

Наразі ми вже ідентифікували проблеми, є позиції USAID, Енергетичного співтовариства, інших міжнародних донорів, «Укренерго», Міненерговугілля, Регулятора, Уряду з цього питання. Шляхи їх вирішення можна і треба обговорювати, зібравшись у координаційному центрі. Це дозволить прийняти зважене рішення: запускати ринок 1 липня чи вносити зміни в законодавство щодо відтермінування його старту.

Як Ви оцінюєте стан готовності «Укренерго» до нового ринку електроенергії?

Якщо оцінювати готовність по реалізації нашої дорожньої карти, то це 99-100%. Поточна готовність «Укренерго» відповідно до загальної мети – 75%. Це виключно технічні аспекти впровадження ринку. Йдеться про готовність програмного забезпечення, обмін даними з іншими учасниками ринку, реєстрацію учасників, розробку внутрішніх процедур компанії. Це не стосується вимог Закону («Про ринок електроенергії – ред.).

За деякими напрямами ми випереджаємо виконання за планом, за деякими є зауваження, що виникли під час тестування. Вони будуть усунені після оновлення програмного забезпечення. Станом на сьогодні технічні аспекти, які стосуються запуску ринку, ми виконуємо на 100%.

Якщо говорити про готовність документів і процедур, що стосуються «Укренерго», які в тому числі затверджуються регулятором, Урядом, то це 50% готовності. Зокрема, ми бачимо проблему із запуском цілого ринкового сегменту — ринку допоміжних послуг.

Яка ситуація з фінансуванням розробки програмного забезпечення консорціумом компаній?

Ситуація незмінна. Останній раз наші контрагенти отримували платіж в листопаді. Поточна заборгованість перевищує 2 млн доларів. Вже давно настав той момент, коли наш контрагент (консорціум розробників — ред.) мав повне право ініціювати розірвання контракту через систематичні неплатежі з боку замовника. І зараз саме така ситуація. Тільки постійна комунікація з контрагентом і Мінфіном допомагає нам вирішувати кожного тижня проблеми, які стоять на заваді відновленню платежів.

Зокрема, вже змінено урядову постанову, яка дала можливість покласти функцію відповідального виконавця безпосередньо на «Укренерго», та підготовлено зміни до кредитних та субкредитних угод, які виключають Міністерство енергетики з процесу узгодження платежів. Наші попередні плани передбачали, що розробники програмного забезпечення вже до кінця квітня зможуть отримати свої кошти. Станом на 13 травня ще не всі питання вирішені, для цього потрібно ще кілька тижнів.

Чи продовжує консорціум розробників працювати над ПЗ для балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг?

Розробка програмного забезпечення триває. Календарний графік, який був створений минулого року, звичайно, довелося скоригувати, коли почалися проблеми з розрахунками. Але оскільки розробники пішли нам на зустріч, то всі модулі, необхідні для запуску ринку, будуть розроблені та впроваджені до 1 липня. Кілька другорядних модулів, спрямованих на полегшення роботи для самого «Укренерго», вийдуть пізніше. Але це не є завадою для запуску ринку.

Як проходить повномасштабне тестування гравців ринку з 1 травня?

Тут є гарна новина: після багатьох звернень, в тому числі і наших, НКРЕКП прийняло рішення, які зобов’язали учасників ринку взяти участь у тестуванні. Через те, що повномасштабне тестування розпочалося кілька тижнів тому, досі залишаються проблеми з боку менш активних гравців ринку. Наприклад, не всі основні учасники ринку встигли зареєструватися. Є також низка інших проблем у взаємодії з ними, в тому числі щодо роботи з нашим програмним забезпеченням. Але тестування для того і проводять, щоб ці проблеми виявити та усунути.

Ми очікуємо оновлення нашого програмного забезпечення приблизно 20 травня, коли будуть враховані та усунуті всі зауваження, які сформувалися станом на минулий тиждень.

Ярослав Самолюк