Олег Кирилюк : «Шельф це не єдине цікаве місце в Україні де можуть бути значні поклади вуглеводнів»

Олег Кирилюк : «Шельф це не єдине цікаве місце в Україні де можуть бути значні поклади вуглеводнів»

Про результати роботи Державної служби геології та надр України та плани на майбутнє в ексклюзивному інтерв’ю EXPRO керівника служби Олега Кирилюка

- Чого вдалося досягнути Держгеонадрам в минулому році?

- Можна окреслити декілька напрямків які вдалося виконати. Виходячи з того, що один з головних принципів діяльності діючого Кабінету міністрів – це забезпечення енергонезалежності. В останні роки великі надрокористувачі часто були невдоволені роботою Дежгеонадр. Зокрема багато нарікали «Укргазвидобування» і «Укрнафта».

- Чому?

- Це великі компанії. У них на двох більше 200 спецдозволів і більше 70% українського видобутку вуглеводнів. Інші приватні компанії не так голосно озвучували проблеми. Тому, ми приклали багато зусиль для того, щоб врегулювати всі законодавчі зміни які в першу чергу робили перепони для УГВ і «Укрнафти, а також лягали на плечі приватних компаній. Зокрема це отримання, продовження, переоформлення, внесення змін в спецдозволи на використання надр. Проблема була ще й в тому, що через вимогу закону «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД) без позитивного висновку неможливо було продовжити спецдозволи. Як наслідок по УГВ і «Укрнафті» зависло близько 60 спецдозволів.

- Це в минулому році, коли ОВД запрацював?

- Так. З 1 січня 2018р він запрацював у нас одразу постало питання продовження близько 60-ти спецдозволів. По УГВ -28 і «Укрнафті» – 27, які не мали позитивного висновку про оцінку впливу на довкілля і їм автоматично відмовлялося у продовженні дії. Це приблизно 30% видобутку нафти і газу в Україні, а це автоматично підривало енергонезалежність. Тому Держгеонадра приклали максимум зусиль до того, щоб відтермінувати отримання позитивного висновку, принаймні до 31 грудня 2018р. Надали можливість компаніям реєструватися і отримувати продовження на підставі планів діяльності. Таким чином ми змогли продовжити 60 спецдозволів.

- Це була проблема в процедурі? Чи дійсно проблема з впливом на довкілля?

- Скажімо так, були певні проблеми з процедурою оцінки і забезпечення її всім пакетом необхідних підзаконних актів. Відповідно, навіть при бажанні компанії не мали можливості виконати всі норми закладені законодавцями. Вихід з цієї ситуації довелося шукати в першу чергу Держгеонадрам спільно з Мінприроди. Зокрема й тому, що отримавши неповний пакет документів я, як керівник служби вимушений відмовляти в продовженні спецдозволу у зв’язку з відсутністю повного пакета документів. Така процедура. Пакет документів приходить в Держгеонадра і якщо він неповний, то ми відмовляємо. Якщо все необхідне є згідно Порядку, то ми відправляємо на Мінприроди, міністерство надає погодження або ні і повертає нам. Основана відмова підписується мною, як керівником Держгеонадр. Тому Держгеонадра мали шквал негативу…

- Вороги народу…

- Так. Це стосується і УГВ, і інших компаній. А що стосується «Укрнафти», то там ще додалася проблема 13 млрд гривень боргу рентних платежів, адже законодавчо визначено, що в разі наявності боргів перед ДФС дозвіл не продовжується…

- І як вони можуть сплатити борги якщо їм дозвіл не продовжується?

- Вони в рік сплачують в межах 1,2 млрд грн тільки податкового боргу і рентних платежів в межах 7 млрд грн. Два останні роки вони сплачують до бюджету щоденно. Тим не менше, «Бюджетний кодекс» каже, що немає минулих боргів, а є поточний борг, тому те що вони сьогодні сплачують, лягає на борги 2014/15р і в будь якому випадку рахується, що у них є поточний борг перед ДФС. Тому ми спрацювали в двох напрямах. По-перше, вийшли з пропозицією (і до нас дослухалися), щоб оцінку впливу на довкілля відтермінувати до 1 січня 2019р. Ми запропонували зміну в постанову яка говорить про борги перед ДФС. Ми лобіювали інтереси надрокористуачів вказуючи, що борг по податках ніяким чином не буде впливати на підприємство при отриманні спецдозволу і при його продовженні. Тому що, не отримавши спецдозвіл підприємство або краде в держави, або зупиняється. І в одному і в іншому випадку держава не отримує доходу, зменшується кількість робочих місць, не працює промисловість, зменшується ресурсна база. Тому ми запропонували варіант, що ми погоджуємо в особливих умовах, підписуємо особливий режим використання надр, який погоджується із ДФС. Ми не відповідаємо за борги, за це відповідає ДФС. Але ми продовжуємо спецдозвіл і даємо можливість працювати, а далі боргові зобов’язання повинні регулювати з ДФС.

- Службу використовують службу як інструмент тиску?

- Так. Саме таким чином. І саме наші пропозиції дали нам можливість нормально відпрацювати. Скажімо в тому ж УГВ є 185 спецдозволів і ми протягом року провели дії по більш як 100 їхніх спецдозволах. Фактично в 60% договорів ми їм внесли зміни, продовжили, дали нові або переоформили. Фактично ми вирівняли всю базу договорів по УГВ згідно чинного законодавства. В «Укрнафти» рахується 84 спецдозволи. Ми провели дії по їхніх 60 спецдозволах, фактично 70% спецдозволів вичистили, відпрацювали те, в що роками не вносилися зміни, те що не переоформлялося. Така сама ситуація була і з приватними компаніями. Задача була повернути службу обличчям до надрокористувачів, змінивши законодавчу базу, змінивши ставлення, тому що ми є державною установою, яка виконує замовлення держави.

- Надає доступ до надр?

- Так. Надати доступ, спростити все в межах чинного законодавства. Це один з аспектів служби, саме так ми спрацювали в минулому році. Другий аспект, це напрацювання цілого ряду змін по відкритому доступу до надр. Ми запустили пілотний проект по електронних торгах через систему ProZorro. Ми до цього йшли рік. Паралельно, з тим як ми працювали з процедурою нових торгів, ми більш розкрили процедуру старих торгів. Вже жовтні 2018р ми проводили торги з онлайн трансляцією через інтернет, всі бажаючі мали можливість побачити, як вони відбуваються, хто скільки пропонує, хто в складі комісії. Щось звісно нам добре вдається, щось менше. Мені прикро, що на той аукціон 25 жовтня в нас виставлялося 4 нафтогазові ділянки а прийняли участь лише по 2-х.

- В чому особливість? Саме в лотах як виставляються на аукціон? Чому на одні ділянки є претенденти, а на інші нема?

- Особливість в тому, що деякі ділянки даються на геологічне вивчення з дослідно промисловою розробкою (ДПР). Зрозуміло, що виставляються вони по досить низькій ціні, для того щоб залучити кошти в геологічне вивчення. Умовно кажучи, спецдозвіл на таку ділянку може продаватися за 3 млн грн, за 5 млн. грн. тому що вона дається на 5 років, компанія повинна вкласти коштів геологічне вивчення, провести мінімальний обсяг робіт.

- Подивитися, чи там щось є?

- Так, вона недорого коштує, але через 5 років, компанія знайшла щось, чи ні. Якщо знайшла, то їй потрібно продовжувати дозволи на цю ділянку. Знову проходити всі процедури. Це новий пакет документів, погодження обласної ради, погодження Мінприроди, фіскальних органів, на підставі того законодавства яке діє вже на той час. Тобто, ділянка виходить дешева, а процедура продовження доволі складна.

- І компанії не хочуть брати такі спецдозволи?

- Ні. У нас навпаки! Якщо зараз дешева, то ніхто не думає, що буде потім! Давайте візьмемо дешеву, а потім час покаже. Може компанія зможе перепродати? Чи знайде нових інвесторів? Час покаже! А є ділянки інші, які одразу видаються на геологічне вивчення і дослідно промислову розробку, вже з правом подальшого видобутку. Цей спецдозвіл видається на 20 років! Себто, компанія бере, по програмі геологічних робіт має за 5 років здійснити певне геологічне вивчення, вносить мінімальні зміни в спецдозвіл і здійснює видобуток. У неї гарантований спецдозвіл на 20 років! Але він зразу коштує дорого.

- Скільки?

- Такий спецдозвіл може коштувати від 15 млн грн.

- У нас же бояться, що за 20 років 10 разів правила зміняться. У нас державі он 28 рік…

- Може правила й поміняються, але дозвіл діє 20 років.

- 20 років спокійно спиш?

- Правильно! Якщо компанія працює і виконує всі норми чинного законодавства, а також прописані Програми робіт, то ви не думаєте, що обласна рада щось зупинить, а Мінприроди не дасть погодження. В вас є дозвіл на 20 років, але ви зараз більше платиш і спокійно працюєте! В цілому, не дивлячись на те, що існує ще стара процедура торгів, ми готували ділянки. Перший аукціон у нас відбувся в серпні 2018р, далі в жовтні, в грудні, четвертий ще по старій процедурі, не через ProZorro, мав відбутися в січні, п’ятий в лютому, а далі 6 березня відбудеться аукціон через систему ProZorro. Наразі виставлено 10 нафтогазових ділянок. В цілому через систему ProZorro в 2019р ми маємо виставити 50 лотів. Зрозуміло, що з тих 50 лотів 30, а то й більше буде нафтогазових. Ну і окрім того, пісок, графіти, кольорові метали і т.д. Відзначу, що до самого проведення аукціону ми ніякого відношення не маємо. Лише через 5 днів після проведення аукціону на ProZorro Держгеонадра дізнаємося хто брав участь, і хто переміг. Ми уникаємо будь яких корупційних ризиків. Зазначу, що доволі непроста ситуація з обласними радами. Скажімо, ми підготували ділянку, з координатами, з усіма необхідними даними і відправляємо на погодження в обласну раду. Протягом 45 днів має бути рішення. Ми чекаємо і приходить відмова. Ділянка не буде виставлена на аукціон.

- А чим мотивують?

- Згідно постанови Кабінету Міністрів України прописано, що повинна бути вмотивована відмова, але всі відмови які прийшли останнім часом – невмотивовані. Не хочеться загострювати відносини з обласними радами, хоча це можливо – відмовляєте невмотивовано? Тоді ми не беремо до уваги. Ми намагаємося не конфліктувати, тому надсилаємо листи доти доки нам не дадуть вмотивовану відповідь. Мотивуйте «чому»? І це стосується не лише вуглеводневих ділянок, а абсолютно всіх. Тим не менше, я хочу добитися, щоб держава в цьому році змогла виставити 30 нафтогазових ділянок на аукціон. Обласні ради або повинні давати мотивовану відповідь, або розуміти, що без мотивованої відповіді, це фактично мовчазна згода.

- А з облрадами неможливо знайти спільну мову?

- В обласній раді переконані, що якщо ми, Держгеонадра, надіслали листа на погодження, то це ми вже знайшли клієнта, домовилися з ним… Облради живуть в полоні старих уявлень і не хочуть бути усунутими від «процесу». Колись приватні компанії для прийняття позитивних рішень в обласній раді заключали інвестиційні угоди і розбестили облради.

- Можливо варто шукати спільну мову з депутатами, там завжди буде елемент торгу…

- Все залежить від керівництва. Тим не менше, доведеться шукати спільну мову. Адже у нас спільна мета працювати на благо держави, і зробити нашу країну економічно успішною та енергетично незалежною.

- Чи можна сказати, що на законодавчому рівні вже все зроблено, щоб видобувним компаніям було зручно працювати?

- Я скажу так, що для того щоб отримати дозвіл на видобуток у нас на законодавчому рівні багато чого зроблено, хоча є ще нарікання на обласні ради. На мою думку, все-таки, депутати мають відповідати за територію на якій вони обиралися, але за план соціально економічного розвитку відповідає не обласна рада, а обласна адміністрація. Саме голова ОДА пропонує план, а потім звітує про його виконання. Виникає дивна ситуація, рішення про надання ділянок в користування приймає обласна рада, а виконує план соціально економічного розвитку ОДА. А як його виконувати якщо відмовили в наданні ділянок по вуглеводням, по піску, по гравію, а це все і робочі місця, і податки, і рентні платежі? На мою думку, якщо заходить заявка на ділянку, то рішення повинно прийматися швидко, а не 45 днів і більше. Мабуть рішення мав би приймати орган виконавчої влади, який відповідає за план соціально економічного розвитку.

- У вересні 2018р на конференції Odesa Offshore Conference ви говорили про перспективи видобутку на шельфі, чи можна очікувати, що аукціони по ділянках шельфу пройдуть в цьому році?

- Ділянки на шельфі ми готуємо. Остаточне рішення повинне бути прийняте орієнтовно в І кварталі 2019р, якщо ні, то це стає малоймовірним, бо далі ми вступаємо в фінальну стадію виборчого процесу. Разом з тим, може відзначити, що шельф це не єдине цікаве місце в Україні де можуть бути значні поклади вуглеводнів. Є надзвичайно цікаві ділянки на східній і центральній Україні, дуже перспективна західна. За визначенням вчених геологів нижче тих ділянок які зараз розробляються на Прикарпатті знаходяться досить великі поклади з серйозними ресурсами.

- Серйозно?

- Так. По ресурсній базі є величезні поклади вуглеводнів але на глибині більше 6 тис м. Проблема в тому, що там багато заповідників ми законодавчо обмежені в можливості надавати дозволи на ведення видобутку.