Оксана Кривенко: «Наступним моїм автомобілем буде електрокар»

Оксана Кривенко: «Наступним моїм автомобілем буде електрокар»

До голови нацрегулятора ми завітали в День енергетика. Очікуючи в приймальні, ми поговорили з працівниками про кабінети членів НКРЕКП. І зараз, два з семи зараз пустують, «там нічого немає» - повідомили нам в приймальні. Однак, кажуть готові до приходу новеньких. Ми спілкувалися з головою перед тим, як вона збиралася йти вітати своїх працівників. Тому звичайно часу було обмаль, але на більшість наших запитань пані Кривенко відповіла і пообіцяла дати ще одне інтерв’ю незабаром.

Про новий ринок електроенергії, проблеми побутового споживача, електрокари, ДТЕК, змови, тарифи, добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС та чи будуть новенькі в складі комісії читайте детальніше в інтерв’ю ExPro з головою НКРЕКП Оксаною Кривенко.

Які зміни ви може відзначити для введення нового ринку електроенергії? 

Підготовлено всі необхідні нормативні документи для запровадження з 1 січня 2019р роздрібного ринку. В першу чергу, окрім прийняття нормативних документів, відбулися деякі заходи: відокремлення функції розподілу і постачання електроенергії, видано ліцензії всім розподільчим компаніям, постачальникам універсальних послуг, які не мають права відмовити побутовим споживачам в постачанні електроенергії. Це спростить механізм для побутового споживача. Але це право, а не обов'язок побутового споживача, в нього є можливість змінити постачальника. Дійсно, на сьогодні поки в нас регульована ціна, яка нижча за ринкове значення, такої необхідності у побутового споживача не буде, але в подальшому, з розкриттям ринку електроенергії, дійсно будь-який споживач зможе вибрати будь-якого постачальника, також і за нижчою ціною. Тому, що стосується ринку електроенергії, основними досягненнями є завершення прийняття документів необхідних для запровадження ринку, здійснення всіх заходів з відокремлення, проведення масштабної роботи з ліцензування.

На скільки відсотків ви виконали підготовку до запровадження нового ринку?

Все, що від нас залежало ми зробили на 100%. Згідно графіку впровадження закону, комісія схвалила всі необхідні нормативно-правові акти. Є деякі проблемні питання, які не належать до компетенції НКРЕКП, а знаходяться в площині компетенції уряду. Зокрема, порядок захисту вразливих та захищених споживачів. Також для повномасштабного запровадження ринку електроенергії необхідно створити дієздатну платформу та програмне забезпечення оператора ринку для функціонування ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку. Ми моніторимо цю ситуацію. Крім, того необхідно пропрацювати проблематику врегулювання заборгованості, яка історично склалася і складає близько 29 млрд грн.

Ви берете участь у вирішенні цих проблем?

Звичайно, ми опрацьовуємо їх в робочих групах. Беремо активну участь в обговореннях. Якщо є якісь питання, які повністю не належать до нашої компетенції, ми все одно їх опрацьовуємо спільно з колегами.

Як подолати заборгованість на ринку електроенергії?

В рамках робочої групи було опрацьовано проект закону про врегулювання заборгованості (законопроект №8253 «Про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електроенергії» – ред.). Ми повністю його підтримуємо. Основними шляхами врегулювання заборгованості є або списання, або взаєморозрахунки, або право відступлення боргу, або навіть передбачено встановлення цільової надбавки до тарифу на розподіл для можливості погашення заборгованості перед енергоринком.

Тобто, енергорозподільча компанія буде отримувати більше коштів для погашення боргів?

Це один із механізмів. Звісно, що в першу чергу, необхідно спробувати налагодити механізм взаєморозрахунків між виробниками і постачальниками. Також списання, як можливий варіант, аналогічний механізм було застосовано на ринку природного газу в 2011р.

Яку суму треба списати?

Загальна заборгованість складає близько 29 млрд грн. Першочергово, я вважаю, що треба зробити взаєморозрахунки, і все що залишиться, можливо розглянути варіант списання. Це відповідні процедури, вони складні, але якщо ними обмежитися, то ніякого навантаження на інших гравців та споживачів не відбудеться.

Проти списання боргів виступає генерація, правильно?

Так. Це логічно.

Який на сьогоднішній день стан сертифікації «Укренерго»?

Що стосується нормативних актів, зі сторони регулятора, прийнято всі відповідні документи для сертифікації. Як тільки оператор системи передачі надасть весь пакет необхідних документів, ми готові їх розглянути, але після проведення корпоратизації. Коли це відбудеться? Дане питання поза межами комісії. З нашого боку, все зроблено.

Корпоратизація «Укренерго» може затягнутися, наприклад, до червня, чи встигне комісія розглянути це питання до 1 липня?

Ми готові швидко розглядати абсолютно всі документи. Як наприклад, для ліцензування у нас є 5 днів. Звісно, ми готові в рамках законодавства оперативно це зробити для стабільної роботи ринку.

Яка ваша позиція, чи необхідно Україні популяризувати електрокари?

Я думаю, що ми маємо бути синхронними в своєму розвитку з усіма країнами Європи і дійсно розвивати інфраструктуру для збільшення кількості електромобілів в нашій країні. Тим більше, такі електрозаправні станції, не потребують ліцензії. Вважаю це перспективний напрямок, який потрібно розвивати, тим паче він передбачений енергетичною стратегією України до 2035р.  

Які рішення ще необхідно прийняти комісії для розвитку електрокарів?

На сьогодні додаткових рішень не потрібно. Все що стосується повноважень регулятора, для ринку електрокарів врегульовано. У подальшому все буде залежати від тренду розвитку цього напрямку.

А ви самі купили б електрокар?

Як споживач, своїм наступним автомобілем, я дійсно бачу, можна сказати, навіть планую купити електрокар. Я сподіваюсь, поки я його куплю, будуть ще більше вдосконалена ємність батарей, що дозволить мати більший запас ходу на одну зарядку.

Зараз стають популярні електромобілі, які здатні віддавати електроенергію назад в систему, щось на зразок «energy storage», хто має регулювати це питання?

Взагалі energy storage дуже цікава тема, в неї є шанс на майбутнє, враховуючи, що вироблену електричну енергію краще десь зберігати, ніж використовувати пікові навантаження, які виробляються дорогими тепловими електростанціями. Це питання треба ще опрацьовувати. Мені невідомий жоден глобальний проект в Україні. Дійсно його треба регулювати, законом про ринок електроенергії це передбачено. Якщо буде якийсь реальний технічний проект, ми напрацьовуємо усі необхідні документи. Скажу більше, ми вже думаємо почати працювати в цьому напрямі.

Тобто, якщо якась компанія запропонує проект...

Так, ми опрацюємо питання регулювання, зокрема і питання тарифоутворення (за яким energy storage буде віддавати енергію в мережу – ред.). На сьогодні це важливо, оскільки має бути економічна доцільність такої діяльності, аби не перевантажувати споживача. Тому що у кінцевому результаті за все платить споживач.

Повернемося до ринку електроенергії, які проблеми можуть бути в побутового споживача з 1 липня 2019р?

Ми не вбачаємо жодних проблем. Навпаки, однією з вигод для нього з 1 липня 2019р, навіть з 1 січня, є те, що йому не треба нічого робити. Не треба шукати постачальника, перепідписувати договори. Все вже врегульовано. На сьогодні, всі побутові споживачі мають постачальників. Хіба хтось вирішить змінити постачальника, йому треба вчинити певні дії. При цьому всі споживачі, які були на субсидіях, для них теж нічого не змінюється. Все стабільно без будь-яких зайвих рухів.

Тобто, з 1 січня 2019р, якщо хтось захоче, зможе змінити, піти від обленерго та платити по іншому тарифу?

Звісно, можна. Тому що на сьогодні відокремлено функції розподілу і постачання. Мережі треба обслуговувати, на те і є оператор систем розподілу. Постачальник, це вільний суб’єкт. Це як магазин. В нас є купа магазинів, але одна дорога. Товари доставляють однієї дорогою, але я можу їх купити в будь-якому магазині, де більш вигідніша і приваблива для мене цінова пропозиція.

Як вирішити проблему перехресного субсидіювання?

Дійсно воно залишається в структурі ОРЦ, в якій передбачено до 20% дотаційних сертифікатів. Після 1 липня 2019р ми будемо опрацьовувати інші механізми. Це вже не буде прямим перехресним субсидіюванням, але це буде покладення спеціальних обов’язків з механізмом компенсації. Як від бюджетів різних рівнів, так і регламентування певного об’єму для побутового споживача. Пропозиції щодо обсягів та умов покладення спеціальних обов'язків готуються комісією та має бути подано до Кабінету Міністрів до 1 липня 2019р після проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Одночасно з цим, ми будемо опрацьовувати можливі заходи щодо скорочення перехресного субсидіювання.

Чи правильно ми розуміємо, що спецобов’язки будуть покладені на «Енергоатом»?

Це один із варіантів який обговорювався на робочих групах. Це може бути «Енергоатом», адже однією із умов є те, що це має бути державна компанія, яка здатна забезпечити достатній обсяг генерації.

Наше агентство відслідковує тендери, і є деякі держструктури, які ставлять очікувану вартість закупки електроенергії по 3,8 – 4 грн/кВт-год…

Це дорого.

При цьому ціна постачальника «останньої надії» приблизно 2,7-2,8 грн/кВт-год. Комісія якось це відслідковує? Чи правильно так робити? 

Якщо це бюджетні установи, то треба шукати постачальника з більш вигідною ціною. І така можливість є. Ми вчора моніторили всі сайти обленерго. До нас надійшла скарга, що вони не реєструють постачальників. Насправді така інформація не відповідає дійсності. Всього по Україні мінімум 16 та максимум 43 постачальника зареєстровані операторами систем розподілу. Тому вибір є. Наприклад, вчора на засіданні комісії деякі водоканали скаржилися, що не можуть знайти постачальників з вигідними умовами. При цьому водоканал Білої Церкви (Київська область - ред.) уклав договір з постачальником за реальною ціною 2,6 грн/кВт-год, з умовами оплати після місяця надання послуг.

Тоді інша ситуація, держустанови оголошують тендер з дуже низькою ціною, десь 1,2 грн/кВт-год, для чого тоді його оголошувати? Щоб зірвати саму процедуру?

Я думаю так. В нас теж є інформація, що дуже багато, зокрема водоканали, повиставляли такі умови, після яких не реально заключити договір з постачальником.

Які повноваження залишаться за НКРЕКП під час нового ринку електроенергії? Наприклад, як ви будете моніторити змови?

Це аналогічне з тим, що зараз відбувається на ринку газу. В нас є повна функція моніторингу. Ми з усіх постачальників, з усіх трейдерів збираємо інформацію та публікуємо про найвищу та найменшу ціну. Аналогічне буде відбуватися на ринку електроенергії. Але це після того, як запровадиться повномасштабний ринок електроенергії, адже поки діє ОРЦ. В подальшому, ми будемо аналізувати всі цінові пропозиції та публікувати інформацію про них. І якщо раптом ми побачимо якусь змову, між постачальниками, між виробниками, то ми будемо ініціювати разом з АМКУ розслідування і розбиратися в такій справі.

Є критерії, як визначити змову чи спробу змови?

Насамперед це повноваження Антимонопольного комітету. На сьогодні немає моделі, яка б оцінила цінові ризики після запровадження повномасштабного ринку електроенергії. Я думаю, ми розробимо підходи та критерії для оцінки результатів моніторингу цін.

Як ви прокоментуєте розслідування АМКУ щодо можливого монопольного становища ДТЕК?

Як відомо, АМКУ, на підставі звернень НКРЕКП щодо зловживання монопольним становищем на ринку електроенергії групи компаній ДТЕК, розпочав у 2015р розгляд справи за ознаками порушення «ДТЕК Дніпроенерго», «ДТЕК Східенерго» та «ДТЕК Західенерго» законодавства про захист економічної конкуренції. За результатами розгляду справи АМКУ встановив, що компанії ДТЕК мають структурні ознаки монопольного становища на ринку електроенергії та володіють ринковою владою, яка посилюється вертикальною інтеграцією. Остаточне рішення буде в середині січня.

В першому читанні Верховна Рада прийняла законопроект про аукціони, як ви думаєте коли вони почнуть діяти?

Я сподіваюсь через рік. Я в це вірю. Тому що відновлювальна енергетика дуже важливе джерело енергії. Сьогодні дійсно дуже дорогі тарифи, вони навантажують споживача. В кінцевому рахунку все одно платить споживач, тому оптимальним є запровадження цих аукціонів, де можна торгуватися за обсяги «зеленої» енергії. Разом з тим зазначу, що таке запровадження має бути здійснено в строк, який дозволить максимально ефективно перейти з однієї схеми підтримки на іншу без зниження інвестиційної привабливості галузі. Тому 1 січня 2020р вбачаю реальною та обґрунтованою датою запровадження аукціонів в Україні.

Раніше комісія була проти, щоб для домашніх СЕС чи ВЕС збільшували можливу потужність до 500 кВт, як зараз ви до цього ставитеся?

Ми не підтримували цього, тому що в середньому обсяг споживання домогосподарств не перевищує 30 кВт. Навіть будинок з басейном - йому з головою вистачить 30 кВт. Навіщо збільшувати цей поріг? Це робить дорожчою ту електричну енергію, яку вони продають. Це не ефективно. Тим більше це навантаження на мережу. В іншому випадку можна стати нашим ліцензіатом.

Щодо тарифів. «Укргідроенерго» в ЗМІ заявило, що через недофінансування переноситься термін введення в експлуатацію 4-го гідроагрегату Дністровської ГАЕС. Які дії НКРЕКП мають бути, щоб вчасно завершити цей проект?

Фінансування будівництва четвертого гідроагрегату Дністровської ГАЕС за рахунок тарифів у 2017 та 2018рр склало 3,7 млрд грн, або 55% від загального обсягу вартості об’єкта. При розрахунку тарифу на відпуск електричної енергії ГАЕС на 2019р були включені кошти на фінансування будівництва в розмірі майже 700 млн грн, з яких 270 млн грн - на фінансування закупівлі обладнання в розмірі 50%. Це означає, що НКРЕКП надало можливість товариству здійснити процедуру конкурентної закупівлі обладнання та у разі її прозорого та ефективного проходження може додатково включити до розрахунку тарифу необхідні кошти. Таким чином, об’єкт профінансовано за рахунок встановлених тарифів на 73%. Слід зазначити, що процедура перегляду тарифу була скорочена та на разі займає близько 1-1,5 місяці, що дозволяє компанії та комісії швидко реагувати на зміни у фінансуванні будівництва своїх проектів.

На думку «Енергоатома» тариф затверджений НКРЕКП недофінансовує значну кількість витрат компанії (свіже ядерне паливо (СЯП), вивіз відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), інше) із запланованих проектів. Яка ваша думка з цього приводу?

По свіжому ядерному паливу. Розрахунок було здійснено відповідно до укладеного договору з ТВЕЛ на 2019р за вирахуванням авансових платежів включених в тариф 2018р. Також включено авансові платежі на урановмісну продукцію на 2020р відповідно до індикативів. У розрахунках враховані поточні курси валют, тобто 28,2 грн/$ проти 30,5 грн/$ взятому до розрахунку ліцензіатом. Крім цього, на витрати для закупівлі СЯП було додатково включено до тарифу $13,02 млн.

По витратам на вивіз відпрацьованого ядерного палива. Вони розраховані з урахуванням поточного курсу валют, наявності вільних комірок в басейнах витримки та порівнювалися із заявкою «Енергоатома» на вивіз. Варто зазначити, що комісія збільшила витрати на вивіз ВЯП на $4,8 млн для забезпечення запропонованого компанією вивозу палива з другого енергоблоку Южно-Української АЕС. Це, в свою чергу, необхідно для введення в експлуатацію на даному блоці обладнання та технології компанії Holtec для транспортування палива до ЦСВЯП. Зазначу, що додаткові витрати на СЯП, ВЯП порівняно із попередньо схваленим проектом рішення становлять 501 млн грн.

Згідно інформації «Укренерго» тариф компанії не враховує оплату допоміжних послуг, як в таких умовах запрацює цей ринок з 1 липня 2019р?

Проект «Методики формування цін на допоміжні послуги» повторно був оприлюднений зовсім недавно - 14 грудня 2018р. Він має бути розміщений на сайті НКРЕКП не менше ніж протягом місяця, після чого комісія має затвердити дану методику. Її затвердження надасть можливість розрахувати обсяг коштів, що необхідні для закупівлі допоміжних послуг, які мають бути враховані у структурі тарифу «Укренерго». Тариф компанії може переглядатися щокварталу, що дає можливість у другому або третьому кварталі наступного року повернутися до питання вартості допоміжних послуг. Врахування цих коштів буде доцільним після затвердження методики, що планується у першому кварталі 2019р.

На вашу думку, чи необхідно добудовувати енергоблоки №3 та №4 Хмельницької АЕС?

Особисто я вважаю, що треба добудовувати, але не за рахунок тарифу. Виключно за рахунок власних коштів підприємства, які вони також можуть отримувати за рахунок експорту електричної енергії. Комісія неодноразово підтримувала реалізацію заходів із добудови зазначених енергоблоків за умови дотримання визначених вартісних показників та термінів їх спорудження.

Тоді виникає питання, що буде з проектом «Енергетичного моста»?

Вони зверталися до нас з пропозиціями покласти спеціальні обов’язки, які б дали можливість компанії добудувати ці два енергоблоки і забезпечити експорт електричної енергії, але на сьогодні це не відповідає нормам закону про ринок електричної енергії, тому що спеціальні обов’язки покладаються виключно для забезпечення соціальних проблем, тому ми відмовили.

Чи залишиться у новому ринку у комісії право регулювати ціну експорту?

Ми не будемо її регулювати з 1 липня 2019р.

Як працюється в неповному складі комісії? 

Ми звісно чекаємо нових колег. Сьогодні, на одного члена НКРЕКП припадає підвищене навантаження, але ми справляємося, працюємо командно. Ми намагаємося зробити, все що від нас залежить. Про велике навантаження на комісію, наприклад говорить те, що минулого тижня, у нас було чотири засідання. По-друге, в листопаді, було засідання тривалістю, майже дев’ять годин.

В наступному році буде повний склад комісії?

Це не належить до компетенції комісії, мені важко прогнозувати.

Автор: Ярослав Самолюк