Нове бачення розвитку ресурсної бази Нафтогазу: великі виклики та можливості

Нове бачення розвитку ресурсної бази Нафтогазу: великі виклики та можливості

18 травня 2020 року до Групи Нафтогаз як заступник директора дивізіону «Нафтогаз Розвідка та Видобування» приєднався громадянин Казахстану Санжар Серікбаєвич Жаркешов. Його завдання – підвищення ефективності функції геології та розробки. Останні 10 років Санжар Жаркешов працював у компанії ExxonMobil у Казахстані (Кашаган), США (Каліфорнія, Колорадо, Техас), Російській Федерації (о. Сахалін), Іраці (Ербіль, Мосул). Крім того, був керівником промислових супервайзерів і провідним інженером з буріння компанії Merlin ERD. З 2018 по 2019 рік був консультатном у McKinsey and Company. У 2019 році його було призначено віце-міністром екології, геології та природних ресурсів Республіки Казахстан.

ExPro поспілкувалися з новим топ-менеджером і дізналися його бачення трансформації в компанії, його особисті функції та завдання в Групі Нафтогаз. Крім того, Санжар Жаркешов розповів, як світові стандарти керування нафтогазовими активами впроваджуватимуть у найбільшій державній нафтогазовій компанії.

Які перші враження від України?

Загалом, в Україні дуже привітні люди. Україна і Казахстан – це братські народи. Нас дуже багато  пов’язує: спільна історія та долі людей. Громадяни Казахстану працювали тут і на Шебелинці, і в Полтаві. За радянських часів отримували якісний досвід. Навіть перший президент Казахстану, Нурсултан Назарбаєв, навчався і отримував перше бойове хрещення на виробництві у Дніпродзержинську (Кам'янське – ExPro). У цілому, у мене дуже приємні враження від України.

Ви недавно приєдналися до команди Групи Нафтогаз. З чого Ви почали роботу?

Група Нафтогаз в цілому, і «Укргазвидобування» зокрема – це велика компанія. Моя роль – керувати всією функцією геології та розробки Групи. Мені потрібно було познайомитися з усіма керівниками: працівниками головного офісу та регіональних відділень. Трохи зайняло часу, щоб з'їздити у регіони: встиг побувати у Полтавському та Шебелинському газопромислових управліннях, у цехах, в УкрНДІгаз, інших філіях і на польових об’єктах. Побачив, що там виконують дуже великий обсяг робіт, у тому числі проводять науково-дослідну діяльність. Зазначу, що такий великий фронт роботи виконує не дуже велика кількість людей. Серед іншого, важливо зрозуміти бізнес-процеси, побачити, як працює компанія на всіх рівнях, як ухвалюють рішення. Функція «геологія та розробка», кажучи міжнародною мовою, – це subsurface function. На основі роботи цієї функції ухвалюють головні геолого-технічні й інвестиційні рішення у будь-якій нафтогазовидобувній компанії. Тому важливо було зрозуміти, хто в компанії ухвалює рішення, на чому вони ґрунтуються, як побудовані бізнес-процеси. Ми розуміємо, що Група Нафтогаз перебуває у процесі трансформації, метою якої є покращення всіх етапів: взаємодія між підрозділами, апаратом та філіями і, головне, – покращення операційної ефективності. Моє завдання – покращення ефективності функції геології та розробки – subsurface. Зрозуміло, що завдання, які перед нами ставлять, – це завдання значного масштабу. Я б хотів відштовхнутися від чотирьох надважливих завдань, які ставить перед компанією уряд України, і на які наша функція геології та розробки має прямий вплив: Зниження залежності від імпорту газу. Збільшення ресурсної бази. Підготовка компанії до IPO. Збільшення відрахувань до бюджету. Ми з командою провели роботу з опрацювання шляхів досягнення цих цілей, які можна відобразити в чотирьох пунктах:

  1. Створення чіткого бачення та покращення бізнес-процесів.
  2. Створення World's most-admired subsurface team, тобто трансформація на кращу функцію з геології та розробки. Перед нами таке завдання ставлять директор дивізіону «Нафтогаз Розвідка та Видобуток» Олександр Романюк і головний виконавчий директор Групи Нафтогаз Отто Ватерландер. Тому нам важливо трансформувати команду за такими векторами, як покращення компетенцій, набір людей із міжнародним досвідом, вдосконалення оргструктури, реорганізація – необхідно зробити функцію геології та розробки монолітною.
  3. Третій напрямок я називаю frontier tasks. Це найновіший напрямок, нові горизонти, де ми маємо незначний досвід, наприклад, tight gas, шельф і глибоке буріння. У кожному напрямку є певні напрацювання, але, в цілому, це новий виклик для нас.
  4. Цифровізація й керування геологічними даними.

Перше з чого ми почали, – це розробка Стратегії розвитку ресурсної бази. Перший драфт вже є. Для цього нам довелося зробити глибокий аналіз напрямку геології та розробки. Він складається з трьох частин:

  1. Перше - розуміти, де ми зараз знаходимося: з точки зору ресурсів, функції геології і її впливу на видобуток.
  2. Друге – де ми хочемо опинитися: короткострокова, середньострокова, довгострокова тактики.
  3. Третє – як ми хочемо досягти результатів.

Ми зараз знаходимося на стадії верифікації цієї стратегії з міжнародними експертами і через пару місяців плануємо закінчити.

Другий напрямок, який ми паралельно запустили, – це покращення бізнес-процесів. Наша Компанія велика, і ми вже почали впроваджувати чіткі й ефективні методи бізнес-процесів для поліпшення роботи різних функцій компанії на всіх рівнях. Зокрема, ми почали застосовувати імовірнісний метод Монте-Карло, який використовують у різних сферах, і особливо у нафтогазовій, для оцінки ризиків пошукових і розвідувальних активів. Друге, це Opportunity Realization Standards – процес, що дає змогу ухвалювати ефективні технічні, геологічні, фінансові та інвестиційні рішення під час планування виробничих проєктів. Ми вже впроваджуємо ці підходи й очікуємо значного ефекту, тому що це кращі світові практики, які довели свою ефективність.

У нас працюють найкращі фахівці України, з глибоким досвідом і знаннями, тому що ми – національна компанія. Вони знають геологічні розрізи краще за всіх в Україні. Я побачив, і тут треба віддати належне, яку велику роботу було проведено для підтримки видобутку на зрілих родовищах за багато останніх років. Однак для наступного ривка потрібні нові напрямки та посилення існуючої команди міжнародною експертизою. Крім того, необхідно залучити найкращі світові практики, щоб зробити цей ривок.

Ви назвали три перспективні напрямки для УГВ: tight gas, шельф і глибоке буріння. Який з них найбільш цікавий для компанії?

Зараз ми оцінюємо наявні в портфелі активи й аналізуємо нові потенційні напрями, які стануть основою нової Стратегії. Перспективність і ефективність кожного напрямку залежить від макро- і мікрофакторів. Макрофактори – це ціна на газ, яка впливає на все і безпосередньо на рентабельність будь-якого активу або проєкту. Це фактор, який визначається кон'юнктурою світового ринку вуглеводнів, змінюється щомісяця і ми не маємо на нього впливу. Перелічені напрямки важливі, але у нас є план видобутку та мета, яку ставить уряд, – енергонезалежність України. Тому ми рухатимемося у бік збалансованого портфеля з точки зору термінів. Зараз потрібно кристалізувати та затвердити нову Стратегію розвитку ресурсної бази.

Ви вже почали говорити про діджиталізацію. Можете більше розповісти про неї у розрізі геології?

Звичайно, йдеться про 3D-моделювання й оцифровування бази даних. 3D-моделювання – критична необхідність на сьогодні. Говорячи побутовою мовою, ми намагаємося «оцифрувати матінку-природу», і справа ця непроста. У нашому дивізіоні вже запущено масштабну програму 3D-моделювання родовищ. За допомогою сучасного програмного забезпечення створили понад 30 3D-моделей родовищ, з яких 12 – постійно діючі гідродинамічні моделі. До кінця року плануємо закінчити ще 8 гідродинамічних моделей. Це дуже трудо-, капітало-, наукомісткий процес. Нещодавно, ми у рубриці GeoТрансформація висвітлили серйозний практичний результат наших вкладень у 3D-моделювання. Це була свердловина №71 Гадяцького родовища, де на основі тривимірної моделі ми обрали правильну точку для буріння й отримали вражаючий дебіт, що ще раз довело великий потенціал застосування 3D-моделювання. Оцифровка геологічних даних – також масштабний проект. Дані збирали роками, але в основному вони знаходяться в аналоговому вигляді. Зараз важливо зберегти усі геологічні дані, тому ми розпочали спільний проект щодо їхнього оцифрування з лідером ринку – Schlumberger. Наша мета – оцифрувати всі геологічні дані і мати інтегровану базу даних.

Ви сказали, що у Вас є 12 гідродинамічних моделей і до кінця року буде ще 8. УГВ має 202 ліцензії. Скільки часу Вам знадобиться, щоб закінчити цей процес?

Велика кількість ліцензій не означає, що нам потрібно все оцифровувати, бо ступінь відпрацьованості і розмір родовищ різні. Ми використовуємо принцип Парето – 80/20 («20% зусиль дають 80% результату, а інші 80% зусиль – лише 20% результату» – ExPro) – зосереджуємо зусилля на найбільш перспективних об'єктах. Тут питання не в швидкості і не в термінах, а в якості. Зараз складно сказати, коли ми закінчимо цей процес, але слід підкреслити, що якість моделей – наш головний пріоритет.

Чи є плани щодо посилення команди західними фахівцями? Не секрет, що у нас в цьому напрямку не так багато фахівців.

Ми переглядаємо організаційну структуру, підсилюємо команду з метою виведення функції геології та розробки на новий рівень. Але, я б не сказав, що в Україні немає таких фахівців. У Нафтогазі є висококласні фахівці, яких треба просувати на більш високий рівень за принципом меритократії. Це дуже важливо, тому що це дає мотивацію співробітникам. Якщо місцевим фахівцям дати додаткові можливості для стажування, навчальних курсів і тренінгів, у тому числі за кордоном, можна значно підвищити їхній професійний рівень і поліпшити результативність роботи. Так, є нішеві напрямки, наприклад, розробка нетрадиційних покладів, і нам доведеться шукати відповідних фахівців. Або, наприклад, шельф. У ДП «Науканафтогаз» є досвідчені фахівці, але все одно потрібно буде залучати висококласних фахівців із-за кордону. Ми зробимо мікс – місцева експертиза і світовий досвід.

Ви побували на виробничих об'єктах УГВ. Яка Ваша оцінка ситуації? Чого бракує?

У нас, як я сказав, велике господарство, великий масштаб. Як я зрозумів, останніми роками забезпечення істотно покращилося, особливо за напрямком геології та розробки. Наприклад, ми б хотіли, щоб не тільки в головному офісі, а й у філіях використовували сучасне програмне забезпечення. Зараз ми активно проводимо тренінги з навчання людей, що працюють біля свердловин. Це наші найцінніші кадри. Ми суттєво модернізували УкрНДІгаз та залучили туди провідних фахівців. Крім того, ми інвестували в керносховище – найбільше в Східній Європі. Крім керносховища там буде R&D (дослідний) центр по нафтогазовій галузі.

А що шодо свердловини №888? Вона складна та дуже дорога, тому всіх хвилює. Який її стан?

Я не говоритиму про неї, тому що на власному досвіді переконався, що краще зробити, а потім говорити. Потрібно дочекатися результатів.

Скажіть, а чи є у Вас право приймати на роботу людей і формувати команду, скажімо, як у Андрія Фаворова був карт-бланш щодо кадрових призначень?

У будь-якій компанії, в тому числі і в нашій, є принцип стримувань і противаг, а також принцип меритократії, який використовують у кадрових питаннях. Директор дивізіону Олександр Романюк має карт-бланш щодо кадрових рішень. Приклад – мене запросили до компанії як фахівця з міжнародним досвідом, який має експертизу у конкретних питаннях, оцінивши мою компетенцію через серію складних співбесід. І таким є загальний підхід до формування команди.

Ви вже працювали з Отто Ватерландером у минулому?

Так, я раніше працював у McKinsey і допомагав трансформувати один з напрямків Групи Нафтогаз.

Тобто до роботи у Нафтогазі Ви працювали з Нафтогазом?

Так, мені вдалося довести свою компетентність, і мене помітили.

Ви працювали у McKinsey у 2018 році, співпрацювали з Групою Нафтогаз. Ви мали відношення до розробки Програми «20/20» або корпоративної стратегії НАКу?

Програмою «20/20» я не займався, а працював за напрямком буріння з підрозділом «Укрбургаз». Це була робота з підвищення ефективності буріння, адже я маю досвід буріння складних свердловин на Сахаліні і у Каліфорнії. McKinsey запросили мене оцінити ефективність буріння в «Укрбургазі» (на той момент «Укрбургаз» очолював Андрій Дубик – ExPro).

Ви працювали по всьому світу на багатьох цікавих проєктах. Розкажіть, наприклад, про свердловину, яку Ви бурили на Сахаліні. Скільки її бурили, яка вартість?

Це унікальний проєкт. Вартість – це конфіденційна інформація. Свердловина була протяжністю 13 000 м і це був світовий рекорд станом на 2014 рік. Я її проектував «від і до». Ми використовували найпотужнішу бурову установку в світі – «Яструб» (потужність 3000 HP), компанії Parker Drilling. Розпочали буріння на суші, на острові, а саме родовище знаходиться під Охотским морем. Використовували технологію extended-reach drilling (ERD). На все про все – 90 днів.

Ви прийшли до Групи Нафтогаз з Міністерства екології, геології та природних ресурсів Казахстану. Що Вас спонукало приїхати до України. Зарплата, чи просто скучили за нафтогазом?

Це запитання мені ставлять всі. Я працював заступником міністра у новоствореному міністерстві. Так, це був суттєвий досвід у масштабі країни, ми досягли хороших результатів. Але перехід до Групи Нафтогаз – це наступний крок. Я зрозумів, що більше люблю роботу ближче до свердловини і виробництва. Державна служба – це, скоріше, політична діяльність, паперова робота. Під час вибору для мене було важливо, що за компанія, який у неї управлінський склад і хто її лідер. Я побачив, що у ключових керівників масштабне мислення в правильному напрямку і що ми – однодумці. Для мене це важливо, бо один у полі не воїн. Для мене було честю приєднатися до цієї команди. Україна гриміла у нафтогазовій сфері за радянських часів. Зараз є багато викликів, нових можливостей і мені це подобається.

Просте, можливо, наївне запитання, але все ж: як збільшити видобуток газу за умов низьких цін на газ?

Я б не сказав, що це просте питання, скоріше, складне. Я вже говорив про макрофактори. У нас виснажені родовища. Швидких перемог у геології не буває. Перед нами стоять складні завдання. Зараз мета – втримати видобуток. Ми працюємо над тим, щоб зменшити та компенсувати природне падіння видобутку. Навіть якщо утримаємо «полицю» видобутку – це вже велике досягнення. Щоб нарощувати, треба закладати основу – збільшувати геологічний заділ, отримувати нові ліцензії, переводити ресурси в запаси. У це ми і інвестуємо.