Ігор Нус: «Пік будівництва ВЕС в Україні чекає нас далеко попереду»

Ігор Нус: «Пік будівництва ВЕС в Україні чекає нас далеко попереду»

Бум розвитку вітроенергетики в Україні ще далеко не пройдений, все - попереду, доцільність розвитку офшорної вітроенергетики в нашій країні - це далека перспектива, але точно не виклик сьогоднішнього дня, а проекти з виробництва «зеленого» водню доцільно реалізовувати з використанням водних ресурсів морів.

Про ці та інші тенденції сектору вітроенергетики читайте в інтерв'ю директора з продажів у Східній Європі і СНД компанії VESTAS - датського світового виробника вітротурбін, Ігоря Нуса для агентства ExPro.

Розкажіть, будь ласка, про поточну діяльність VESTAS в Україні та інших (сусідніх) країнах, загальні тренди в світовій вітроенергетиці?

Наша компанія присутня в Україні з 2012 року, ми встановили сумарно 660 МВт, ще близько 500 МВт - в стадії будівництва. У країнах пострадянського простору (ред. - Казахстан, Росія, Білорусь, Грузія) у нас в цілому сумарно встановлено ще близько 1 ГВт потужностей. В цьому році ми успішно завершили злиття з офшорним вітроенергетичним бізнесом, сьогодні ми відповідно маємо повну лінійку продукції будь-яких потреб ВЕС.

Скільки українських компаній-операторів ВЕС використовують ваше обладнання?

На сьогодні використовують наше обладнання 3 компанії - ДТЕК, Віндкрафт і Еко-Оптіма.

Яка зараз ситуація в країнах Європи, інших країнах присутності VESTAS з розвитком вітроенергетики?

Ми спостерігаємо стійке зростання, пов'язане з переходом світової економіки на «зелену» енергетику. Однозначний бум ми також спостерігаємо в зелено-водневих ініціативах, після прийняття в минулому році Європейської водневої стратегії. Україна також бере участь у цій водневої стратегії, це чимала заслуга українських дипломатів і «Української водневої ради». І для того, щоб розвивати галузь «зеленого» водню необхідна величезна кількість відновлюваних джерел енергії, як для забезпечення потреб країни в електроенергії, так і для забезпечення достатньої кількості електронів для електролізу для отримання водню. Ось чому в пілотних проектах по всій Європі ми розглядаємо офшорні ВЕС (а також СЕС) в якості бажаних методів генерації електроенергії стабільного базового навантаження, необхідного для виробництва водню. У Європі зараз розвивається офшорна вітроенергетика, з одного боку тому що це великі поодинокі потужності (15 МВт вітротурбіни), з іншого боку - через відмінний потенціал морського вітру. В Україні поки інша ситуація - нам потрібно використовувати ресурси для забудови наземними ВЕС, про офшорні говорити поки зарано.

Чи пройшов, на вашу думку, пік будівництва ВЕС в 2019-2020рр? Яку ви прогнозуєте динаміку будівництва ВЕС в 2021р?

За 2021-го року складно що-небудь сказати, у 2022-му все буде очевидно. Аналітики прогнозують, наприклад, збільшення «зеленої» генерації до 2030 року в світі в кілька разів. Стосовно України, думаю, що пік будівництва ВЕС нас чекає далеко попереду, так як на сьогоднішній день встановлених потужностей ВЕС в країні далеко недостатньо, щоб слідувати світовим трендам розвитку ВДЕ, а також, декларованим зобов'язаннями по переходу на «зелену» енергетику. Я навіть не згадую реконструкцію або заміну потужностей традиційної енергетики, більшість з яких морально і фізично застаріли. Але ми повинні розуміти, що рано чи пізно «зелена» генерація буде замінювати застарілі потужності ще радянського виробництва, спільно з модернізованою високоманевреною генерацією та / або вже з батареями-накопичувачами енергії.

В Україні є складнощі з законодавством для ВЕС, зокрема офшорних станцій, проблеми з дозволами на землю, використання акваторії тощо. Які законодавчі зміни повинні бути зроблені для розвитку офшорної вітроенергетики? Які перспективи її розвитку в Україні?

Давайте спочатку розберемося, для чого офшорні потужності сьогодні необхідні в Україні, при наявності величезної кількості земель в прибережних зонах, непридатних для ведення сільського господарства? Офшорна вітроенергетика пов'язана, перш за все, з більш високою вартістю будівництва і експлуатації, ніж наземна. LCoE (Levelized Cost of Electricity - нормована вартість виробленого кВт-год - ред.) офшорної ВЕС в середньому також вище, ніж у наземної. У нас багато хто скаржиться на високий «зелений» тариф, але тут картина тільки ускладниться. Чому ж її тоді будують? Тому що в ряді прибережних регіонів є проблеми з наявністю та/або вартістю землі, перш за все, тому що необхідна концентрація великої кількості «зелених» потужностей в одному місці (наприклад, для виробництва «зеленого» водню). Я думаю, що офшорна енергетика в Україні запрацює тільки тоді, коли з'являться відповідні споживачі «зеленої» енергії, потреби яких наземна ВЕС просто не зможе задовольняти. Також нам потрібно розглядати питання розміщення потужностей, важливо щоб вони були ближче до споживача. У нас сьогодні велика концентрація «зелених» потужностей на півдні України, як побудованих, так і в перспективі. Потрібно розвивати вітроенергетику також і в інших регіонах, де дефіцит потужностей. Або вибудовувати могутню лінію передачі енергії з півдня в усі регіони країни, з мінімальними втратами. І в світових тенденціях все йде до того, щоб розміщувати генерації ближче до споживача.

Що ви можете сказати з приводу форми державної підтримки розвитку сектора ВДЕ в Україні і переходу до «зелених» аукціонів?

Напевно, державна підтримка ВДЕ буде коригуватися, як і в багатьох країнах, які перейшли на аукціони. У нас з нашим досвідом немає сьогодні до кінця розуміння, як аукціони практично запрацюють в Україні. Практично - мається на увазі те, що будуть введені в експлуатацію аукціонні потужності, а не просто хтось братиме участь. Ми спостерігали подібну ситуацію в багатьох країнах, де вводилися аукціони ВДЕ - дуже часто вони спрацьовували не відразу. У нас, швидше за все, на початковому етапі будуть виникати складнощі, через які нам просто потрібно буде пройти, і для девелоперів, які працюють в Україні, необхідно буде знайти правильну систему аукціонів.

На початковому етапі проведення« зелених» аукціонів будуть виникати складнощі

Чи існують проблеми з доставкою в Україну, перетином митного кордону обладнання VESTAS, його транспортування тощо?

Звичайні робочі питання, рідко виникають, пов'язані в основному з поставкою того, що раніше в Україні ніколи не завозилося, особливих проблем я не бачу. Основне завдання для митниці - це визначити і підтвердити вартість. На це може піти час, коли ми завозимо якісь інноваційні продукти. Якщо працюєш чесно, то проблем з перетином митного кордону не виникає. Що стосовно доставки, то її складність може підвищувати вартість проекту. Наприклад, проекти в західних регіонах України будуть дорожчими, в тому числі, через доставку, адже габаритне обладнання потрібно везти з морського порту наземним шляхом. Якщо доставка з південних портів, то переміщення автомобільними шляхами по 1000 км досить складне. Якщо з польських портів або балтійських портів - то іноді виникають проблеми з транспортуванням в зв'язку з місцевими обмеженнями.

Які ризики України як юрисдикції для інвестицій ви можете назвати? Чи збільшують ці ризики вартість проектів (їх фінансування)?

Це питання краще поставте банкірам - у них зазвичай найкращі експерти з управління ризиками. Ми орієнтуємося на оцінки міжнародних фінансових інститутів, включаючи Данське експортно-кредитне агентство (EKF). Наприклад, в Україні досить високий ризик (Україна на 6 рівні ризику з 7 можливих), а в цей час Німеччина має нульовий ризик. І таким способом, ризики збільшують вартість проекту, і не тільки з точки зору кредитування фінансовими компаніями.

Який на ваш погляд потенціал розвитку вітроенергетики на території зони відчуження ЧАЕС?

Ми на це не дивимося оптимістично. Робота ВЕС вимагає наявності персоналу, який буде займатися будівництвом і експлуатацією. Навіщо піддавати такому ризику здоров'я людей? Зараз абсолютно немає потреби ставити там потужності, адже краще розглядати безпечні зони, в Україні є для цього безліч можливостей.

Чи пропонує компанія нову лінійку вітроенергетичного обладнання, якого саме (нової потужності, із застосуванням нових технологій)?

Так, сьогодні користується великою популярністю 4-х і 6-ти мегаватні платформи з діаметрами роторів 136, 150 і 162 метри. Відмітна особливість цих машин - застосування перетворювача частоти повного циклу, що дає досить стійку синхронізацію вітротурбін з українськими мережами при різних режимах роботи. Очевидно, що компанія еволюціонує і ми виробляємо турбіни з більшою потужністю, це дозволяє використовувати меншу територію під ВЕС і при цьому більш ефективно генерувати електроенергію.

ДТЕК ВДЕ і VESTAS уклали договір про будівництво Тилігульський ВЕС потужністю 500 МВт. Ця ВЕС стане першою станцією з використанням платформи EnVentus в Східній Європі. У чому перевага цієї технології? На які потужності може бути розрахована ця платформа?

Це вже еволюційний розвиток виробництва, нове покоління. У цій технології діаметр ротора 162 м, довжина лопаті близько 80 м, потужність 6 МВт. Турбіни такого класу в Україну ще не поставлялися. Ця технологія дозволяє отримати досить високий КВВП (коефіцієнт використання встановленої потужності - ред.) При зниженні кількості турбін в 2 рази в порівнянні з першими поставками в 2012-му році проекту Ботієве (3 МВт потужності).

Турбіни класу потужності 6 МВт ще не поставлялися в Україну

Плануються ще в Україні проекти з використанням EnVentus platform?

Поживемо - побачимо. Зацікавлення у ринку досить високе, проблема з фінансуванням. І, в основному, всі нові проекти хочуть використовувати платформи нового покоління.

Вітрові турбіни якої потужності користуються більшою популярністю в Україні? Від чого може залежати вибір моделі обладнання?

3х, 4х і 6-ти мегаватні платформи. Кожен раз індивідуально залежить від параметрів майданчику і конфігурації проекту. Тут потрібно вивчати сам проект, територію під нього, природні умови. Бувають такі випадки, коли для якогось проекту можуть підходити найкраще наші продукти, для якогось - інших виробників.

Компанія VESTAS розробила гібридні проекти (ВЕС + СЕС)? Чи плануються такі в Україні? На скільки це ефективніше, ніж будівництво просто ВЕС?

У нас є розробки проектів ВЕС + СЕС + батарея. Так, пілотуємо кілька таких проектів в світі, наприклад, проект Kennedy Energy Park в Австралії, що складається з 43 МВт ВЕС, 15 МВт СЕС і 2 МВТ (4МВт-год) батареї. Такий проект здатний повністю забезпечити місто електричною енергією. Безумовно за цим майбутнє, оскільки це дає незалежність від балансуючих потужностей, хоча сьогодні це ще проект на ранній стадії розвитку, який необхідно буде підтвердити з точки зору досягнення планованих фінансових показників.

Тобто потужність батареї повинна бути невеликою?

Так, потужність батареї не повинна бути на рівні потужностей станції, оскільки це безглуздо. Вона повинна покривати необхідні піки в певний період часу, підтримувати стійкі параметри мережі, а не повністю замінювати генерацію.

Яка перспектива (практика) в світі реалізації гібридних проектів за типами: ВЕС + СЕС + система накопичення енергії; ВЕС + СЕС + виробництво «зеленого» водню?

Сьогодні в світі кілька великих проектів з виробництва «зеленого» водню спільно з ВЕС знаходяться в стадії реалізації. Vestas бере участь в консорціумі AquaVentus, який пілотує офшорну вітроенергетику і виробництво екологічно чистого водню біля берегів Німеччини, наприклад. Так, за «зеленим» воднем майбутнє, але в основному - із застосуванням офшорних ВЕС, так як вони сьогодні дозволяють досягти високої концентрації одиничної потужності (15-ти мегаваттна платформа) плюс вихід до води (ресурс для виробництва + транспорт готового продукту).

Так, за «зеленим» воднем майбутнє, але в основному - із застосуванням офшорних ВЕС

Чи проводить компанія метеорологічні дослідження для початку будівництва ВЕС?

Цим займаються зазвичай девелопери, для них точне вимірювання потенціалу вітру та інших метеоданих більш критично для фінансової моделі і оцінки ризиків проекту. Для нас коректно проведена вітровимірювальна кампанія знижує ризики невизначеності оцінки роботи вітротурбін на тому чи іншому майданчику, включаючи динамічні навантаження, що впливають на термін служби тих чи інших компонент, а також, вологість і температурні режими в різні пори року. Що стосовно часу, такі дослідження потрібно проводити протягом одного року щонайменше. І, відповідно, чим більше вибірка і якісно проведено дослідження, тим менше ризиків виникає в подальшому.

Чи є якісь стандарти проведення таких досліджень для будівництва і експлуатації?

Чітко заставлених регламентів для ВЕС в законодавстві немає, зазвичай регламент надають фінансові інститути. Є спеціальні стандарти в різних країнах. В Україні регламентована тільки оцінка впливу на довкілля. В європейських країнах отримувати екологічні дозволи досить складно і довго, необхідно вивчати різні процеси в біосфері на території під електростанцію. Це впливає на термін підготовки проекту (девелопменту).

Ваша компанія займається також і обслуговуванням проектів вітроенергетики?

Так, практично всі наші вітротурбіни знаходяться на сервісному обслуговуванні, завдяки якому замовник знижує ризики простою обладнання до абсолютного мінімуму. І звичайно ми можемо здійснювати проекти «під ключ», але в Україні в силу наявності місцевого досвідченого будівельного ресурсу, такі запити надходять не часто.

Які заходи пропонує / вживає компанія для захисту навколишнього середовища (шляхів міграції птахів, кажанів та інших представників біосфери)?

Існують загальноприйняті світові практики таких оцінок, цим також займаються девелопери при плануванні і проектуванні ВЕС. Жоден поважаючий себе банк сьогодні не дасть фінансування без коректно проведеної оцінки ризиків, а також, наявності всіх необхідних рішень, щоб ці ризики можна було уникнути. Наша компанія також дуже скрупульозно ставиться до наявності всіх екологічних дозволів відповідно до місцевих і міжнародних стандартів.

Дар’я Орлова, Дмитро Сидоров