Гарантії походження електроенергії: Чи потрібні вони в Україні?

Гарантії походження електроенергії: Чи потрібні вони в Україні?

За авторства Сергія Качана, аналітика Української вітроенергетичної асоціації

Незважаючи на те, що щодня ми споживаємо електроенергію, ніхто не може сказати напевно, яка саме електроенергія живить його будинок чи сусідній магазин. Уся електроенергія, як з відновлюваних джерел енергії (вітер, сонце, мала гідро- та біоенергетика), так і з традиційних джерел (атомна, вугільна або на природному газу), разом постачаються до Об’єднаної енергосистеми України. Тобто, в мережі утворюється певний мікс електроенергії з різних видів генерації, і саме така «змішана» електроенергія постачається в кінцевому рахунку до споживача. Таким чином, споживач наразі достеменно не знає, яку саму електроенергію він споживає, адже електроенергія по своїй суті різниться лише технологією її виробництва.

Таким чином, електроенергія – це товар, який конкретний виробник електричної енергії не може фізично продати конкретному споживачу, як інші товари, наприклад, автомобіль, одяг, чи навіть чашку кави. Для цього він подає певний обсяг електроенергії до мережі, а споживач відбирає з мережі такий же обсяг. Таким чином, єдиним способом відслідкувати джерело виробництва спожитої електроенергії є запровадження спеціальної системи обліку виробленої і спожитої електроенергії, для чого і була розроблена система гарантій походження.

Як працює система гарантії походження?

Виробник електроенергії генерує певний об’єм електроенергії і за кожну вироблену МВт-год він отримує 1 електронну гарантію походження - документ, який містить детальну інформацію щодо джерела виробництва (наприклад, вітрова чи сонячна енергія). Після цього будь-який споживач може придбати ту кількість гарантій походження, яка буде еквівалентна обсягу спожитої ним електроенергії, після чого вони анулюються.

Як правило, гарантії походження видаються на електроенергію, яка вироблена з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), тобто «зеленої» електроенергії. Так споживач отримує підтвердження того, що певна частка, або навіть весь обсяг спожитої ним електроенергії (в залежності від кількості придбаних сертифікатів) були екологічно чистими, тобто при виробництві не було спричинено викидів вуглекислого газу (СО2), на відміну від електроенергії з викопного палива.

Саме використання відновлюваних джерел енергії є ключовим для скорочення викидів парникових газів і відповідного запобігання глобальній зміні кліматі, яка стоїть на світовому порядку денному. Більшість держав запроваджують різноманітні стратегії зі скорочення викидів і досягнення кліматичної нейтральності, що диктує їх політики в усіх сферах. Яскравим прикладом є Європейський Союз, який поставив перед собою мету скоротити викиди парникових газів щонайменше на 55% (від рівня 1990 року) до 2030 року і досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Для досягнення цих цілей держави на законодавчому рівні стимулюють підприємства ставати «зеленішими» шляхом встановлення податків на викиди, надання кредитів на більш вигідних умовах для споживачів «зеленої» електроенергії чи обов’язкової частки електроенергії з ВДЕ у загальному обсязі спожитої ними електричної енергії.

У такому випадку компанії стають зацікавлені у споживанні «зеленої» електроенергії, а гарантії походження стають для цього необхідними інструментами. Таким чином, попит на них зростає, що створює відповідний ринок.

За даними НЕК «Укренерго», в Україні в 2021 році всіма електростанціями з ВДЕ було згенеровано 12 804 млн кВт-год, що становить 8,1% усієї виробленої електроенергії. Наразі ДП «Гарантований покупець» продає весь цей обсяг електроенергії на спеціальних «зелених» аукціонах, які користуються високим попитом. Незважаючи на це, практична цінність цієї придбаної «зеленої» електроенергії для кінцевого споживача досить відносна через відсутність в Україні системи гарантій походження.

Натомість, запровадження системи гарантій походження є дієвим інструментом не лише для декарбонізації економіки, але й для залучення нових інвестицій, зменшення фінансового навантаження на державу при розвитку ВДЕ і та економічного розвитку загалом.

Гарантії походження і «зелений» тариф

Держпідприємство «Гарантований покупець» відповідальне за забезпечення виплати виробникам з ВДЕ за вироблену електроенергію за «зеленим» тарифом, джерелом фінансування якого є кошти від продажу цієї електричної енергії та тариф на послуги з передачі електроенергії НЕК «Укренерго». Саме тому чим вигідніше держава зуміє продати цю електроенергію на енергетичному ринку, тим меншою буде різниця між ринковою ціною і дещо вищим «зеленим» тарифом, тобто тим менше доведеться сплачувати державі.

При цьому Україна може піти за прикладом Словаччини, де держава самостійно продає гарантії походження об’єктів ВДЕ, яким надається державна підтримка, і використовує отримані кошти в якості додаткового джерела фінансування систем підтримки «зеленої» енергетики. Або, як це передбачено Директивою ЄС RED II, виключити вартість гарантій походження з об’єму фінансової підтримки, яка надається державою в рамках системи підтримки об’єктів ВДЕ. В такому випадку державна підтримка за згенеровану електроенергію буде дещо менша, але виробники з ВДЕ отримають можливість самостійно продавати свої гарантії походження і отримувати за це відповідний прибуток.

При цьому продана за будь-якої моделі «зелена» електроенергія буде мати додаткову ринкову цінність, оскільки кінцеві споживачі зможуть офіційно доводити походження спожитої електроенергії.

Корпоративні РРА

Запровадження гарантій походження може стати також дієвим інструментом для переходу від державних систем підтримки ВДЕ генерації до її подальшого розвитку на ринкових засадах. Система гарантії походження - це необхідна умова для початку укладання в Україні прямих договорів купівлі-продажу електроенергії, відомих як корпоративні РРА (Corporate PPA), відповідно до яких покупцем «зеленої» електроенергії виступають приватні компанії, а не держава в особі ДП «Гарантований покупець», як це відбувається зараз.

Довгостроковість укладання корпоративних РРА робить їх взаємовигідними для обох сторін договору. Шляхом укладання такого договору підприємство-споживач отримує можливість купувати електроенергію за незмінною ціною протягом наступних 10-15 років (середній термін укладання договорів такого типу). Незмінність вартості електроенергії пояснюється тим, що ВДЕ не використовують жодного виду палива, на відміну від традиційної генерації, волатильність цін на які впливає на кінцеву вартість електроенергії.

Наразі українські підприємства купують електроенергію на оптовому ринку електричної енергії, який характеризується різкими змінами вартості електроенергії протягом року, що відображається на кінцевій вартості товарів. Наприклад, відповідно до даних «Оператора ринку», ціни на ринку « на добу наперед», які є індикативними для всього ринку, коливались протягом 2021 року від 930 грн/МВт-год у травні (мінімальна середньомісячна ціна) до 2915 грн/МВт-год у листопаді (максимальна середньомісячна ціна). Саме тому можливість придбання електроенергії за визначеною ціною протягом такого тривалого періоду є справжньою панацеєю для українських підприємств на фоні енергетичної кризи.

З іншого боку виробник електроенергії отримує стабільний прибуток і ринок збуту протягом вищезазначеного терміну, що дозволяє йому будувати успішні довгострокові бізнес-моделі і нести менші фінансові ризики. Це, в свою чергу, забезпечує високу кредитну спроможність власника об’єкту ВДЕ, тому банки надають таким юридичним особам кредити під нижчі процентні ставки, на більш тривалий термін і більшу суму. Таким чином, будівництво нових ВДЕ потужностей в Україні стане дешевшим, що призведе до зниження вартості згенерованої ними електроенергії і відповідного збільшення інвестицій не лише у енергетичний сектор, але і у інші галузі економіки, адже буде мати позитивний вплив на інвестиційний клімат України загалом.

Торгівельні відносини з ЄС

Запровадження системи гарантій походження визначить торгівельні відносини з Європейським Союзом, який наразі є головним торгівельним партнером нашої держави. Саме тому необхідно враховувати всі небезпеки і потенційні можливості для експорту українських товарів до ЄС, беручи до уваги стратегічну важливість торгівельних відносин України з країнами-членами ЄС для економіки нашої держави.

ЄС, в рамках своєї політики зі скорочення викидів, запроваджує механізм прикордонного вуглецевого коригування (carbon border adjustment mechanism, CBAM), який передбачає додаткове оподаткування товарів, що імпортуються до ЄС, при виробництві яких були значні викиди парникових газів. Українські виробництва, на відміну від європейських, фактично не сплачують за спричинені ними викиди при виробництві товарів. Саме тому цей механізм покликаний вирівняти умови для європейських підприємств і виробників з третіх країн, включаючи Україну, які прагнуть експортувати свої товари до ЄС, але фактично не несуть жодної фінансової відповідальності за спричинену ними шкоду. В умовах низького рівня енергоефективності і низьких екологічних показників значної частини українських підприємств, а також через існуючі сьогодні низькі податки на викиди, українські експортери товарів до ЄС будуть змушені сплачувати цю різницю на кордоні, що в окремих випадках може в кілька разів підвищити вартість їх товару. Тому від запровадження цього механізму і готовності українських виробників відповідати новим вимогам залежить майбутнє торгівельних відносин між Україною та ЄС.

CBAM буде застосовуватись в тестовому режимі з 2023 року, а повноцінно - з 1 січня 2026 року. Відповідно до Регламенту ЄС про запровадження CBAM, дія CBAM на початковому етапі буде застосовуватись до імпорту цементу, електроенергії, хімічних добрив, алюмінію, чавуну та сталі.

Відповідно до «Дослідження впливу на економіку України від впровадження CBAM Європейським Союзом», проведеного Київською школою економіки в 2021 році, впровадження CBAM може призвести до негативних наслідків для українського експорту та залежних галузей економіки – під ризиком 2,9 млрд доларів США/рік експорту.

Проаналізуємо дію СВАМ на прикладі експорту електроенергії до ЄС. За таких умов електроенергія згенерована тепловою генерацією України за рахунок викопного палива стане неконкурентною на ринку ЄС, адже, відповідно до аналітичного документа «Вплив механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) на торгівлю України з ЄС» імпортер цієї електроенергії в ЄС з України буде сплачувати додатково 28-83 євро/МВт-год за СВАМ-сертифікати, що в 1,5-2,5 рази вище поточної вартості експортованої з України електроенергії і робить її неконкурентною на європейському ринку. Таким чином, українська генерація з ВДЕ буде мати більш вигідні позиції при експорті електричної енергії до ЄС, адже на неї не буде поширюватись додаткове оподаткування в рамках CBAM, проте такий варіант можливий лише за умови наявності гарантії походження електроенергії.

Більше того, в перспективі ЄС передбачає можливість застосування механізму CBAM і до непрямих викидів та розширення списку товарів, на імпорт яких розповсюджується його дія. Саме тому перед українськими виробниками виникає загроза, що дія СВАМ і сплата відповідних податків за викиди при експорті до ЄС зробить їх товари неконкурентоспроможними на європейському ринку. В даному випадку система гарантій походження може стати порятунком для національних виробників, адже, як уже зазначалось, вони зможуть довести екологічність спожитої електроенергії і уникнути сплати додаткових податків.

Гарантії походження не лише дозволяють експортувати товари до ЄС, але і самі можуть бути товаром для експорту. Ринок гарантій походження в ЄС протягом періоду його дії з 2009 року характеризувався перевищенням попиту над пропозицією, тобто їх видавалось більше, ніж купувалось споживачами. Але надзвичайно амбітна політика ЄС з декарбонізації призводить до постійного збільшення попиту на «зелену» електроенергію. Відповідно до прогнозу RECS International (асоціація учасників ринку гарантії походження ЄС), вже до 2023 року попит на гарантії походження ЄС стане вищим, ніж пропозиція, що відкриває для України потенційний ринок, за умови розробки української системи гарантій походження відповідно до європейських стандартів.

Нові гравці на національному ринку

Дія національної системи гарантій походження є також важливою умовою входу на український ринок міжнародних компаній. Це пов’язано з тим, що більшість світових компаній, як і держави, оголошують про свої цілі зі скорочення викидів і забезпечення 100% споживання «зеленої» електроенергії. Компанії прагнуть збільшити своє «зелене» споживання не лише для розвитку і популяризації власного бренду, але і з економічних причин. Окрім вже зазначеного факту, що споживання «зеленої» електроенергії дає можливість отримати кредити в банку на більш вигідних умовах, споживання саме «зеленої» електроенергії дозволяє не сплачувати певні екологічні податки, або досягнути компанією обов’язкового в деяких країнах об’єму скорочення викидів чи збільшення частки споживання «зеленої» електроенергії.

У зв’язку з цим, компанії, в рамках постійної екологічної та кліматичної звітності надають дані про свої прямі і непрямі викиди. Незалежно від причин, декарбонізація великих корпорацій - це вже реальність, що створює відповідний попит на гарантії походження, адже вони стають єдиним інструментом підтвердження споживання «зеленої» електроенергії. Яскравим прикладом цього є глобальна ініціатива RE100%, яка об’єднує всесвітньо відомі компанії, які зобов’язались забезпечити 100% споживання «зеленої» електроенергії. До цієї ініціативи вже долучились компанії з різноманітних галузей, зокрема Apple, Google, Microsoft, Meta, Nike, Starbucks, Nestle, Chanel та багато інших. Збільшення споживання «зеленої» електроенергії є невід’ємною частиною їх діяльності і предметом відповідного звітування. Саме тому наявність системи гарантії походження буде одним з ключових факторів для цих компаній для продовження чи початку своєї діяльності на території України.

Як це працює в Україні сьогодні

24 липня 2013 року Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 771 затвердив «Порядок видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії». Гарантії походження мали видаватися для генеруючих установок, зареєстрованих в електронному реєстрі, який повинно було впровадити і вести Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. Проте, на жаль, станом на сьогодні Україні так і не вдалось впровадити електронну систему.

Позитивний сигнал ринок ВДЕ України отримав в січні 2022 року, коли Держенергоефективності презентувала дорожню карту розробки та імплементації механізму видачі гарантій походження енергії, яка, зокрема, передбачає розробку первинного і вторинного законодавства не лише щодо реєстру гарантій походження, але і стосовно їх продажу. Крім того, необхідно розробити або придбати відповідне програмне забезпечення та обладнання, провести навчання персоналу та здійснити тестування електронної системи. Відповідно до проєкту Держенергоефективності, система має бути розроблена таким чином, щоб забезпечити видачу гарантій походження не лише на «зелену» електроенергію, але і в перспективі на біометан, водень та невідновлювані джерела енергії. При цьому Держенергоефективності має намір вести постійний діалог з Європейським Союзом та Енергетичним Співтовариством щодо визнання ними українських гарантій походження, що, в свою чергу, сприятиме експорту українських товарів на європейський ринок. Відповідно до дорожньої карти, презентованої Держенергоефективністю, запровадження системи гарантій походження в Україні триватиме 2,5-3 роки.

Як показує практика іноземних держав, гарантії походження - це не лише про облік електроенергії. Вони дозволяють залучати нові інвестиції, поглиблювати торгівельні відносини, підвищувати прозорість енергетичного сектору, розвивати нові безпечні генеруючі потужності, декарбонізувати національну економіку і одночасно її розвивати. Запровадження системи гарантії походження відкриває для українських споживачів і виробників електроенергії цілий пласт економічних можливостей і тільки від нас залежить чи ми зможемо ними скористатись.